Рішення № 140655032, 15.10.2026, Новобузький районний суд Миколаївської області

Справа № 481/916/26

Провадж.№ 2/481/736/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Новий Буг

Суддя Новобузького районного суду Миколаївської області Васильченко-Дрига Н.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м.Новий Буг Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» Пархомчук С.В. звернувся до Новобузького районного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» суму заборгованості за Кредитним договором № 136759 в розмірі 5699,20 гривень, з яких: 4000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу; 1699,20 гривень сума заборгованості за відсотками та судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що 12.05.2025 року між ТОВ Фінансова Компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №136759 про надання коштів на умовах фінансового кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору. Відповідно до умов кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Сторони погодили що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

19.12.2025 між ТОВ «ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено Договір факторингу №19122025/2, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Венера Фінанс» приймає належні ТОВ «ФК «Авіра Груп» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу №19122025/2, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 5699,20 грн.

Оскільки відповідач належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів, за кредитним договором № 136759 виникла заборгованість у загальному розмірі 5699,20 грн, з яких: 4 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1699,20 грн - сума заборгованості за відсотками, яку позивач просив стягнути з відповідача та розподілити судові витрати.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 06.07.2026 року матеріали справи передані до провадження судді Уманській О.В.

Ухвалою судді від 03.08.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження) головуючим одноособово.

18.08.2026 року від позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, відповідно до якої позивач просив стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 500,00 гривень.

Згідно Указу Президента України «Про призначення судді» №792/2026 від 21.08.2026 року суддя Уманська О.В. була призначена на посаду судді Миколаївського апеляційного суду.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2026 року, головуючим суддею по зазначеній справі призначено Васильченко-Дригу Н.О.

Ухвалою від 10.09.2026 року суддею прийнято до свого провадження цивільну справу та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін (письмове провадження) головуючим одноособово.

Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином.

Правом на подання відзиву відповідач не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, рекомендованою поштою з повідомленням про вручення та на електронну адресу наявну в матеріалах справи. Таким чином судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.

В матеріалах справи мається заява представника позивача про підтримання позовних вимог, з клопотанням про розгляд справи без участі його представника. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши додані до неї письмові документи в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 12.05.2025 року між ТОВ Фінансова Компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 136759.

Відповідно до п.п. 1.1. п.1 кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 гривень, на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.п. 1.2. п.1 кредитного договору, кредит надається строком на 90 днів тобто до 09.08.2025 року. Строк дії договору 90 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання сторонами.

Відповідно до п.п. 1.3. п.1 кредитного договору, з користування кредитом клієнт сплачує Товариству 262,8% річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % на добу. Тип процентної ставки фіксована. Періодичність сплати процентів кожні 14 днів.

Відповідно до п.п. 1.4. п.1 кредитного договору, за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 25 % від суми фінансового кредиту.

Згідно п.п.1.5. п.1 кредитного договору, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом.

Відповідно до п.п. 3.1. п.1 кредитного договору, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватиметься згідно графіку розрахунків.

Згідно з п.п. 3.3. п.2 кредитного договору обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

Первісним кредитором було здійснено зарахування кредитних коштів через платіжну систему ТОВ «ПрофітГід». Дата транзакції 12.05.2025 року на суму 4000,00 грн, зарахування на картку НОМЕР_1 , опис - видача кредиту №136759, що підтверджується копією інформаційної довідки платіжного провайдера - ТОВ «ПрофітГід».

19.12.2025 між ТОВ ФК «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу №19122025/2, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Авіра Груп»» передає (відступає) ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Венера Фінанс» приймає належні ТОВ «ФК «Авіра Груп»» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Реєстр боржників підписаний сторонами 19.12.2025 року та відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №19122025/2 від 19.12.2025, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №136759 в сумі 5699,20 гривень, з якої заборгованість з тіла кредиту 4000,00 гривень, заборгованості за процентами 1699,20,00 гривень.

Отже, до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача.

Підписання/укладення кредитного договору відбувалось в електронному вигляді з використанням одноразового ідентифікатора: KL5097, що відповідає ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Невиконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором стало підставою для звернення нового кредитора - ТОВ «ФК «Венера Фінанс» з даним позовом до суду.

У відповідності до ст.2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий та неупереджений розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.

Згідно зі ст.ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом заміна кредитора у зобов`язанні не вимагає згоди на це боржника, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно з ч.2 ст.517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, чи який вважає, що йому не надано належних доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредиту, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору (а не новому) і таке виконання є належним. Інших правових наслідків факт не повідомлення боржника про заміну кредитора чи ненадання йому доказів на підтвердження відступлення прав вимоги новому кредитору законом не передбачено.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором позивач виконав своєчасно і повністю, надававши кредиті кошти в повному обсязі, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення суми кредиту в повній мірі не виконав, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем.

Суд погоджується з розміром нарахованої позивачем заборгованості щодо тіла кредиту у розмірі 4 000,00 гривень та процентів у розмірі 1699,20 гривень, оскільки вони передбачені умовами договору та підтверджені письмовими доказами та вважає за необхідне стягнути зазначену заборгованість з відповідача на користь позивача.

За встановлених судом обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість кредитним договором №136759 від 12.05.2025 року у сумі 5699,20 грн, яка складається з заборгованості за позикою 4000,00 грн, заборгованості за процентами 1699,20 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу суд приходить до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Вимоги до форми та змісту договору про надання правової допомоги, закріплено статтею 27 зазначеного Закону.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами з наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості кожної окремо наданої послуги, з урахуванням її складності та обсягу, а не лише визначення загальної вартості наданої правової допомоги.

Згідно положень п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 15 500,00 грн., які підтверджуються: договором про надання правничої допомоги №09/04/2026 від 09.04.2026 року; актом про отримання правової допомоги від 17.08.2026 року; рахунком №17.08.2026-95 від 17.08.2026 року та оплачені відповідно до платіжної інструкції №5100 від 17.08.2026 року.

При визначенні обґрунтованого розміру витрат на правову допомогу необхідно враховувати наступні фактори: обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення, ступінь складності та новизни правових питань, які стосуються доручення; вірогідність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання у звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, значні професійні здібності тощо.

Жодний з цих факторів не має самодостатнього значення і вони підлягають врахуванню в їх взаємозв`язку щодо обставин кожного конкретного випадку.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд вважає, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності (категорія малозначних справ), судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу 15 5000 грн. є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, матеріали справи не потребували та не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику.

Отже, проаналізувавши кожен компонент наданої адвокатом правової допомоги на предмет її обґрунтованості та розумності, суд керуючись принципами справедливості та пропорційності, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, тобто відповідністю понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої адвокатом допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову яка становить 5699,20 гривень, конкретних обставин справи, суд приходить до висновку, що реальний розмір витрат на правову допомогу по справі становить 4 000,00 гривень.

Крім того на підставі ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат вирішення справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача, понесені останнім при зверненні до суду судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2662,40 гривень.

Керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 274 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором №136759 від 12.05.2025 року у сумі 5 699,20 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс», адреса місцезнаходження: 03115, м.Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, (р/р НОМЕР_2 в АТ «КОМІНБАНК`МФО 322540), ЄДРПОУ 43561872 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 15.10.2026.

Суддя Наталя ВАСИЛЬЧЕНКО-ДРИГА