Рішення № 140654768, 14.10.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/9942/25

Провадження №2/487/1071/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі

головуючого судді - Щербини С.В.,

за участі секретаря судового засідання - Брижатої А.С.,

за відсутності учасників справи, належним чином повідомленими про місце, дату та час розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (далі - ТОВ «Іннова-Нова») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (до укладення шлюбу - ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості.

Обгрунтовуючи позовні вимоги вказували, що 05 червня 2025 року між ТОВ "Іннова Фінанс" і ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 8442490625.

Із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 17.11.2024 вбачається, що вони складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений. Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".

Відповідно до Договору позики позикодавець зобов`язується надати позичальнику Кредит на суму у розмірі: 10000 грн. 00 коп. шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п. 2.6.1., п. 2.6.2. та п. 2.6.3. цього Договору, його додатків.

Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: п. 2.4. Тип кредиту - кредит; п. 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; п. 2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; п. 3.2. Дати надання кредиту: 05.06.2025 року або наступний за ним календарний день; п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору, та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. 0,87% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи зі 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). п. 2.7. Комісія за надання кредиту становить 15% від суми наданого Кредиту та нараховується на суму виданого за цим Договором Кредиту у день надання кредиту

На підтвердження укладення договору позики між позикодавцем та позичальником у додатку до позовної заяви позивач додає доказ підтвердження направлення одноразового ідентифікатора для підпису договору позики № 8442490625 та паспорту споживчого кредиту на фінансовий номер телефону відповідача НОМЕР_2 . Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після його підписання сторонами.

Зазначають, що вони виконали свої договірні зобов`язання, однак відповідачка належним чином їх не виконує та має заборгованість, яка на дату подання позову складається з заборгованості за тілом в сумі 9800 грн та заборгованості по процентам в сумі 13452,46 грн.

Враховуючи вищевикладене, просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 8442490625 від 05 червня 2025 року у розмірі 23252,46 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 січня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідачка не погоджується з позовними вимогами, вказує на відсутність доказів на підтвердження укладення кредитного договору. Також відповідачкою на адресу суду направлялись клопотання про перевірку розрахунку кредитної заборгованості та розстрочення виконання рішення суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, вказував про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримував та не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідачка до суду не з`явилась, про причини своєї неявки не повідомила. Про розгляд справи відповідачка повідомлялась за допомогою системи Електронний суд, шляхом направлення судової повістки до її особистого кабінету. Вказану судову повістку доставлено до її електронного кабінету в підсистемі Електронний суд 05 вересня 2026 року, що свідчить про повідомлення її належним чином про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та кожний доказ окремо, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 червня 2025 року між ТОВ "Іннова Фінанс" і ОСОБА_1 , яка після укладення шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_1 , було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 8442490625, в письмовій формі у вигляді електронного документа, за допомогою одноразового ідентифікатора 8550.

Товариство надало відповідачці кредит у гривні, який вона зобов`язується одержати та повернути, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума кредиту складає: 10000 грн (п.2.3.); строк кредиту 360 днів (п.2.5.).

Детальні терміни (дати) повернення кредиту, сплати комісії та процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до Договору.

Тип процентної ставки фіксована (п.2.6.).

За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5 Договору, та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення Договору.

0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (сто вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає (п.2.9.1): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 3195,29% річних,.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає (п.2.10.): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 45160 грн.,

Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає (п.2.11.3.): за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0,98%.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки: № НОМЕР_3 (п.3.1.).

Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.3.1. Договору (п.3.4.).

За умовами укладеного між сторонами Договору (п.5.4.1.) відповідач зобов`язався у встановлений строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Договір вважається укладеним (п.10.2.) з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного в п.2.5. (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, він продовжує діяти до повного виконання позичальником зобов`язань за ним.

З метою укладення Договору відповідач, ознайомившись з Правилами, заповнив Заявку, вказавши всі необхідні дані, вказав суму грошових коштів, яку бажає отримати після укладення Договору та періодичність платежів зі сплати процентів (п.10.6.1.).

Договір укладений в наступному порядку (п.10.6.10.):

- позичальником подано Заявку на отримання кредиту в ІКС товариства;

- після обробки інформації, вказаної в Заявці, збору та аналізу інформації про позичальника з інших джерел та після проведення інших обов`язкових процедур ІКС товариством прийнято рішення про надання позичальнику суми кредиту;

- позичальник був проінформований про позитивне рішення по Заявці в особистому кабінеті, а також шляхом надсилання відповідного повідомлення на номер телефону та/або електронним листом на електронну пошту, вказану в Заявці;

- позичальник в особистому кабінеті перейшов до ознайомлення з офертою, яка містить в собі Паспорт кредиту та проект Договору, ознайомився з останніми, на підтвердження чого вводить одноразовий ідентифікатор, направлений товариством та надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписано відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Моментом підписання Договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором - 8550.

Невід`ємною частиною Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано відповідачу до укладення Договору.

Підписуючи Договір, відповідачем підтверджено, що: перед його укладенням йому була в чіткій та зрозумілій формі надана уся необхідна інформація щодо кредитування в товаристві (п.10.9.); він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на Веб-сайті товариства: https://finsfera.ua/ (п.10.10.).

Кредитний договір та додатки до нього підписано одноразовим цифровим ідентифікатором 8550.

Одноразові ідентифікатори надіслано смс-повідомленнями на вказаний відповідачем фінансовий номер телефону НОМЕР_2 .

Згідно з квитанцією до платіжної інструкції №20244-1354-224114803 дата операції 05 червня 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс», ЄДРПОУ 44127243, перерахувало 10000 грн з вказівкою призначення платежу: кредитні кошти від ТОВ «Іннова Фінанс».

На підтвердження надання кредитних коштів на умовах договору позивачем надано договір №160523/1 від 16 травня 2023 року про надання послуг з приймання та переказу платежів та повідомлення ТОВ «Фінансова Компанія «Контрактовий дім», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.

Згідно з відповіддю АТ КБ «Приват Банк» від 16 січня 2026 року, ОСОБА_1 імітовано карту № НОМЕР_4 . Також зазначено, що по вказаному рахунку 05 червня 2025 року відбулось зарахування коштів на суму 10000 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 23 грудня 2025 року кредитна заборгованість ОСОБА_1 складається із заборгованості за тілом в сумі 9800 грн та заборгованості по процентам в сумі 13452,46 грн.

Рішенням №05-09/2025 єдиного учасника ТОВ «Іннова Фінанс» від 05 вересня 2025 року назву Товариства з «Іннова Фінанс» змінено на «Іннова-Нова».

Свідоцтвом про шлюб Серія НОМЕР_5 від 21 серпня 2026 року підтверджується реєстрація шлюбу 21 серпня 2026 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .

Прізвище ОСОБА_1 змінено на ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1 статті 207 ЦК України).

Згідно вимог частини 1 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

В силу частину 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Із матеріалів справи вбачається, що договір про споживчий кредит № 84424906254 від 05 червня 2025 року був вчинений сторонами в електронній формі.

Тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 11 цього ж суду передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 08.04.2026 у справі №705/1938/25 виснував, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Пунктом 10.2 Договору визначено, що Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін та діє протягом строку, вказаного у п.2.5. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання позичальником зобов`язань за ним.

Отже сторони уклали електронний кредитний договір згідно вимог Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про споживче кредитування» та такий продовжує діяти до моменту його повного виконання позичальником.

З урахуванням викладених вище обставин справи, положень закону, а саме, що кредитний договір 05 червня 2026 року укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора після верифікації особи позичальника кредитором, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», та за відсутності належних доказів про те, що договір укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківський рахунок (картку), яка відповідачці не належить, суд першої інстанції доходить висновку про доведеність факту його укладання та отримання ОСОБА_1 у розпорядження кредитних коштів.

Такі висновки ґрунтуються на правових позиціях, викладених Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22).

Враховуючи принцип змагальності сторін, відповідачка на спростування наведеного могла надати суду виписку з власного карткового рахунку та спростувати доводи сторони позивача щодо отримання нею кредитних коштів, однак цього нею зроблено не було

Крім цього, відповідачка вчинила конклюдентні дії, оскільки здійснила часткове погашення заборгованості на загальну суму 7734 грн, що додатково свідчить про її погодження з усіма істотними умовами кредитування та підтверджує факт отримання та користування кредитними коштами саме ним.

Посилання відповідачки на те, що мобільний номер телефону НОМЕР_2 на який направлявся одноразовий ідентифікатор, ніколи їй не належав суд відхиляє, оскільки вказаний номер телефону зазначений відповідачкою у клопотаннях від 02 лютого 2024 року та від 04 лютого 2026 року (а.с.86, 99).

Щодо розрахунку позивачем заборгованості та стягнення нарахованих процентів за користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що договір укладено 05 червня 2025 року строком на 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів. Розмір тіла кредиту, на яке початково підлягали нарахуванню відсотки, становив 10000 грн.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 2 статей 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Отже, відповідно до умов договору сторонами було погоджено суму кредиту, розмір процентів за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, тобто досягнуто згоди щодо істотних умов кредитних договорів.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 23 грудня 2025 року, а саме за тілом кредиту 9800 грн та заборгованості по процентам в сумі 13452,46 грн, тобто достроково.

Разом з тим, відповідно до пункту 6.4 умов договору у разі затримання позичальником сплати частини кредиту або процентів за користування кредитом, щонайменше на один місяць, товариство має право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. Вимога надсилається в особистий кабінет позичальника та/або у вигляді електронного листа на електронну адресу позичальника, зазначену в договорі та/або шляхом СМС- повідомлення на номер телефону позичальника, зазначений в договорі або в його особистому кабінеті та/або відправки повідомлення в месенджер та/або шляхом направлення повідомлення в спосіб передбачений цим пунктом на додаткові контакти дані позичальника, вказані у договорі Моментом отримання позичальником повідомлення є момент отримання товариством електронного підтвердження про таке направлення.

Тобто, позичальник повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту та процентів протягом 30 календарних днів, з дня отримання від товариства повідомлення про таку вимогу.

Відповідно до частини 4 статті 16 Закону України "Про споживче кредитування", у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Суд звертає увагу, що позовні вимоги заявлені про повернення суми нарахованої на час звернення позивача з вказаним позовом, при цьому матеріали справи не містять виконання позивачем вимог пункту 6.4. договору, та направлення вимоги про дострокове повернення кредиту у повному обсязі.

Із матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору між сторонами також підписано графік платежів, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язувався сплачувати щомісячно відсотки у наступних розмірах: з липня 2025 року по грудень 2025 року у розмірі 3000 грн, з січня 2026 року по травень (включно) 2026 року 2610 грн, а погасити тіло зобов`язана у травні 2026 року у розмірі 10000 грн.

За такого, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту 10000 грн у зв`язку з невиконанням позивачем вимог пункту 6.4 договору, та приходить висновку про відмову у задоволені цих вимог.

За умовами договору стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.2.5 Договору, та становить: 1% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення Договору 0,87% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (сто вісімдесят першого) календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше).

Пунктом 6.6. договору передбачено, що Позичальник здійснює платежі з погашення заборгованості за Договором у розмірі та у строки визначені Договором.

У разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за Договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги Товариства у черговості визначеній в Законі України «Про споживче кредитування», зокрема:

6.6.1 У першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом.

6.6.2 У другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом.

6.6.3 У третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до Договору.

Суд акцентує увагу на тому, що у разі здійснення боржником платежів їх зарахування відбувається насамперед у рахунок погашення нарахованих відсотків, а лише після повного погашення відсотків - у рахунок погашення тіла заборгованості.

З урахуванням наведеного, за період з 05 червня 2025 року по 02 липня 2025 року проценти за користування коштами були нараховані за процентною ставкою 1 % на день, на суму тіла 10000 грн було нараховано відсотки у сумі 2800 грн (10000х1%х28). Платежем від 02 липня 2025 року у розмірі 4500 грн вказані відсотки були погашені повністю.

Інші кошти пішли на сплату заборгованості по комісії - 1500 грн та тіла кредиту - 200 грн.

У подальшому, за період з 03 липня 2025 року по 04 липня 2025 року проценти за користування коштами були нараховані за процентною ставкою 1 % на день, на суму тіла заборгованості у розмірі 9800 грн нараховано 196 грн процентів (9800х1%х2). Платежем від 05 липня 2025 року у розмірі 196 грн вказані відсотки були погашені повністю.

За період з 06 липня по 05 серпня 2025 року проценти за користування коштами були нараховані за процентною ставкою 1 % на день, на суму тіла заборгованості у розмірі 9800 грн нараховано 3038 грн процентів (9800х1%х31). Платежем від 05 серпня 2025 року у розмірі 3038 грн вказані відсотки були погашені повністю.

Після чого відповідачем кошти на виконання зобов`язань за кредитним договором не сплачувалися.

За період з 06 серпня 2025 року по 02 грудня 2025 року відповідачці нараховані відсотки у розмірі 11662 грн за відсотковою ставкою 1% на тіло кредиту 9800 грн.

З 03 грудня 2025 року по 23 грудня 2025 року відповідачці нараховані відсотки у розмірі 1790,46 грн за ставкою 0,87% на тіло кредиту 9800 грн.

Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 23 грудня 2025 року, що підлягає стягненню з нього на користь позивача складає 13452,46 грн, що є заборгованістю за відсотками.

Підстав для відмови у задоволенні вказаних вимог суд не вбачає, доказів щомісячного погашення заборгованості по відсоткам матеріали справи не містять.

Щодо посилання відповідачки як на підставу для перевірки розрахунку заборгованості на п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Разом з тим, звертаючись із позовними вимогами позивач не просив про стягнення штрафів, пені та будь яких інших платежів, окрім відсотків передбачених умовами кредитного договору. Відсутні включення таких платежів і до розрахунку заборгованості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 13452,46 грн заборгованості за процентами.

Щодо клопотання відповідачки про розстроченні виконання рішення строком на 24 місяці з огляду на її фінансовий стан, суд зазначає наступне.

Згідно частини третьої статті 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру…», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання. Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що відповідачкою не доведено зазначені нею підстави для розстрочки виконання судового рішення, оскільки відповідачкою взагалі не надано доказів її матеріального становища. Надані відповідачкою медичні документи ОСОБА_6 жодним чином не підтверджують матеріальне становище відповідачки.

З огляду на наведене вище, підстави для задоволення клопотання відповідачки про розстрочення виконання судового рішення відсутні.

Щодо судових витрат.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1401,35 грн. ((13452 грн / 23252,46 грн) х 100 =57,85%) 2442,40 грн х 58,50%).

Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованості за кредитним договором №8442490625 від 05 червня 2025 року у розмірі 13452 (тринадцять тисяч чотириста п`ятдесят дві) грн 46 коп, яка складається із заборгованості за процентами.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» 1401 (одну тисячу чотириста одну) грн 35 коп судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (адреса: Київська обл., м. Київ, вул. Болсуновська, буд. 8, поверх 9, ЄДРПОУ:44127243).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя С.В. Щербина