Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 474/391/26
Провадження № 2/474/436/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
07.10.26 с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Лисейко Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
20.05.2026р. Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 446872113 від 03.07.2024р. у розмірі 21 893 грн. 92 коп., яка складається з: 6 799 грн. 40 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 15 094 грн. 52 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 03.07.2024р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (далі ТОВ «МШФД») та відповідачем було укладено договір кредитної лінії № 446872113 на суму 6 800 грн., у формі електронного документа, підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора PCNQ-5988. Зокрема, відповідач, за допомогою мережі Інтернет, перейшов на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, зареєструвався на ньому створивши особистий кабінет позичальника, за допомогою ІТС товариства заповнив та подав заявку на отримання грошових коштів у кредит, вказавши в ній свої персональні дані, ознайомився та підтвердива згоду з Офертою, індивідуальною частиною договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, отримав на номер телефону вказаний у заявці персональний одноразовий ідентифікатор та надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) первісного кредитора щодо укладення кредитного договору (підписав кредитний договір одноразовим ідентифікатором).
ТОВ «МШФД» виконала свої зобов`язання за кредитним договором та через банк провайдер перерахувало грошові кошти в сумі 6 800 грн. 00 коп.
28.11.2018р. ТОВ «МШФД» та ТОВ «Таліон Плюс», уклали договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до якого, Акту звірки взаємних розрахунків, Протоколу узгодження предмету факторингової операції та Реєстру прав вимоги № 302 від 17.09.2024р., позивач, набув право вимоги до відповідача.
30.09.2025р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 30/0925-01 відповідно до якого та Витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 30.09.2025р., Акту прийому-передачі реєстру боржників, позивач, сплативши фінансування в обсязі кредитних договорів зазначених у Реєстрі прав вимоги, набув право вимоги до відповідача.
За таких обставин позивач просив стягнути із відповідача заборгованість за кредитним договором у заявленому у позові розмірі.
Також позивач вказує, що в межах вказаного провадження ним не заявляються вимоги про стягнення штрафних санкцій 3 399 грн 70 коп., а лише сума боргу за тілом кредиту та процентами, разом, 21 893 грн 92 коп.
Представниця позивача Кукса К. в судові засідання призначені на 13.07.2026р. та 07.10.2026р. не з`явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас у позовній заяві, у випадку неявки відповідача в судове засідання, просила розглядати позовну заяву за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала, дала згоду на ухвалення заочного рішення.
Відповідач в судові засідання призначені на 13.07.2026р. та 07.10.2026р. не з`явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду, шляхом направлення рекомендованим поштовим відправленням судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, а також через розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позовну заяву, заяви про розгляд справи у його відсутність чи відкладення розгляду справи.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.
07.10.2026р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
28.11.2018р. між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «МШФД» (клієнт) було укладено договір факторингу № 28/1118-01 згідно умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги. При цьому, у договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. визначено терміни, зокрема: боржник фізична особа з якою укладено кредитний договір, право вимоги до якого уступаються за договором факторингу; кредитний договір кредитний договір укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються; право вимоги всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги які виникнуть у майбутньому; борг - означає суму грошових коштів які підлягають оплаті клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів, інших сум що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили; реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором, та форма якого наведена у додатку № 1.
Строк дії цього договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. сторони визначили як такий, що закінчується 28.11.2019р. (п. 8.2 договору факторингу).
28.11.2019р. ТОВ «МШФД» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою сторони дійшли згоди викласти п. 8.2 Договору факторингу у новій редакції, а саме строк дії договору продовжено до 31.12.2020р. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020р. між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «МШФД» (клієнт) було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р., згідно умов якої сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції, що наведена у даній додатковій угоді. За текстом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладеного у новій редакцій у даній додатковій угоді № 26 - клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників у повному обсязі за відповідним Реєстром прав вимоги.
При цьому, у договорі факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладеного у новій редакцій у даній додатковій угоді № 26 визначено терміни, зокрема: боржник фізична особа з якою укладений кредитний договір, право вимоги до якого уступаються за договором факторингу; кредитний договір кредитний договір укладений між клієнтом та боржником, права вимоги за яким відступаються; право вимоги права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги які виникнуть у майбутньому; борг - означає суму грошових коштів які підлягають оплаті клієнту боржником за умовами кредитних договорів строк оплати яких настав на момент переходу прав вимоги до фактора (наявна вимога), а також строк оплати яких настане у майбутньому (майбутня вимога); реєстр прав вимоги означає перелік прав вимог до боржників, що відступається за цим договором, та форма якого наведена у додатку № 1.
У додатковій угоді № 26 від 31.12.2020р., в якій текст договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. викладено у новій редакції, визначено строк його дії до 31.12.2021р. (п. 8.2).
31.12.2021р. між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «МШФД» укладено додаткову угоду № 27 у якій сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. до 31.12.2022р.
Строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. продовжено до 31.12.2023р., про що сторонами договору факторингу 31.12.2022р. підписано додаткову угоду №31.
31.12.2023р. сторони договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. уклали додаткову угоду № 32, яка продовжила строк дії цього договору до 31.12.2024р.
03.07.2024р. позичальник електронним підписом одноразовим ідентифікатором 59885 (відправлений 03.07.2024р. 12:36:12 та введений вказаної дати о 12:36:51) підписала паспорт споживчого кредиту «Смарт» до договору № 446872113 від 03.07.2024р.
03.07.2024р. між відповідачем та ТОВ «МШФД» було укладено договір кредитної лінії № 446872113 (далі договір № 446872113), згідно п.п. 2.1-2.5 розділу 2 якого, сторони погодили, що кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «МШФД». Загальний розмір кредиту за цим договором 6 800 грн. 00 коп. Разом з тим позичальнику можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів. Перший транш за договором у розмірі 6 800 грн 00 коп. надається 03.07.2024р. Другий та решта траншів надаються протягом дисконтного періоду кредитування. Кредит надається на поточні споживчі потреби.
Дисконтний період період користування кредитом, протягом якого позичальник має право отримувати нові транші у межах встановленого кредитного ліміту, у тому числі у разі часткового погашення кредиту протягом строку дії договору. Дисконтна процентна ставка плата за користування кредитом із врахуванням знижки на базову процентну ставку, яку позичальник сплачує на умовах та у порядку встановлених договором. Знижка на оплату процентів на умовах дисконтної процентної ставки надається позичальнику на період з дати укладення договору до дати першого обов`язкового платежу по оплаті процентів за користування кредитом, при достроковому поверненні всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду чи протягом 6 днів після дати закінчення дисконтного періоду кредитування (розділ 1 договору № 446872113).
У розділі 3 договору № 446872113 сторони погодили, що позичальнику надається дисконтний період кредитування протягом якого позичальник може отримати черговий транш у рамках кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, та повернути частину кредиту. Строк дисконтного періоду - 10 днів від дати отримання першого траншу. Строк дисконтного періоду може бути продовжено шляхом здійснення протягом дисконтного періоду та пільгового періоду оплати всіх фактичного нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість таких продовжень не обмежена. Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду позичальнику необхідно сплатити всі фактично нараховані за перші 10 днів дисконтного періоду проценти у розмірі 666 грн. 40 коп. У разі, якщо строк дисконтного періоду закінчився позичальник має можливість повернутися в нього, якщо протягом 30 днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав. Після поновлення дисконтного періоду його тривалість 30 днів.
Порядок укладення договору та створення електронного підпису сторонами визначений у розділі 4 договору № 446872113, зокрема, що з метою укладення договору позичальник, ознайомившись з правилами, заповнив заявку, вказавши всі дані, визначені у заявці як обов`язкові, та обрав бажану суму першого траншу і строк оплати обов`язкового платежу по процентам за користування ним. За результатами заповнення заявки позичальник вказує реквізити платіжної картки, яка випущена для управління відкритим на його ім`я рахунком, на який він бажає отримати кредит. На підставі даних, зазначених у первинній заявці, ІКС кредитодавця здійснила ідентифікацію позичальника та формувала його особистий кабінет. ІКС кредитодавця шляхом постановки всієї необхідної інформації згенеровано Оферту, що містила істотні умови. Позичальник з використанням комунікаційного ресурсу кредитодавця в особистому кабінеті перейшов до ознайомлення з Офертою, яка містить Паспорт споживчого кредиту та проект договору. Одночасно ІКС кредитодавця згенеровано одноразові ідентифікатори та направлено позивачу у смс-повідомленні чи іншим шляхом вказаним у договорі для акцептування оферти. Позичальник ознайомився з усіма істотними умовами Оферти та надав згоду (акцепт) шляхом направлення повідомлення кредитодавцю підписане у порядку визначеному абз.2 ст.12 Закону «Про електронну комерцію». Після виконання всіх дій визначених у п. 4.10 договору кредитодавець ініціює надання кредиту способом вказаним позичальником у договорі.
У розділі 5 договору № 446872113 визначено, що кожний окремий транш за договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів на рахунок позичальника - платіжну картку НОМЕР_1 .
Збільшення суми кредиту (добір) погоджено у розділі 6 договору № 446872113, зокрема, що позичальник у будь-який час дисконтного періоду дії договору, може отримати черговий транш в межах максимально доступного розміру кредиту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, що відбувається на підставі укладеного договору про внесення змін до цього договору (додаткова угоду).
Пунктами 7.1-7.4.2 розд. 7 договору № 446872113 рекомендована дата дострокового повернення всієї суми кредиту за всіма траншами є дата закінчення дисконтного періоду кредитування 13.07.2024р., а саме протягом 10 днів від дати отримання першого траншу позичальником. У випадку пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього договору. В обов`язковому прядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку передбаченому п. 11.1; дострокового припинення дії договору, в порядку визначеному п. 9.1.1.2 або 9.1.1.7 договору. Кінцева дата повернення кредиту 02.08.2029р. Проценти сплачуються в наступному порядку: протягом дисконтного періоду позичальник сплачує проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду, а у разі його продовження чи поновлення позичальник кожен раз сплачує всі нараховані проценти не пізніше нової дати закінчення дисконтного періоду. Після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати проценти щоденно.
Згідно умов договору № 446872113 (п.п. 8.1-8.4) за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду кредитування, то зобов`язання позичальника по оплаті процентів визначаються шляхом множення базової процентної ставки на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого траншу до закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення). На момент укладення договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50% в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50% річних, а у разі отримання додаткових траншів після 21.08.2024р. базова процентна ставка обмежується максимальним розміром денної процентної ставки згідно ч.5 ст. 8 Закону, що становить 1% в день. Для суми кредиту отриманої за першим траншем, що вказана п. 2.3 договору за перші 10 днів дисконтного періоду без повного дострокового повернення всієї суми кредиту протягом дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 7 820 грн. 00 коп. та буде включати в себе загальні витрати за кредитом 1 020 грн. 00 коп. у вигляді процентів та суми кредиту 6 800 грн. 00 коп. Орієнтовна реальна річна процентна ставка з припущення користування кредитом протягом дисконтного періоду зі сплатою процентів за базовою процентною ставкою складе 16 323,71% річних. Денна процентна ставка у дисконтний період 10 днів (до 13.07.2024р.) 1,50% в день.
За умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту за всіма отриманими траншами протягом 6 календарних днів після дати закінчення дисконтного періоду кредитування кредитодавець зобов`язаний зменшити зобов`язання позичальника по сплаті процентів за фактичні дні користування кредитом наступним чином: за період від дати видачі першого траншу до 13.07.2024р. розрахунок витрат за кредитом здійснюється за дисконтною процентною ставкою 0,98% від суми кредиту за кожен день користування ним, - 357,70% річних. У разі якщо позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить поновлення Дисконтного періоду, на період після 13.07.2024р. нарахування процентів здійснюється за індивідуальною процентною ставкою 1,50% в день від суми кредиту за кожен день користування ним, що становить 547,50% річних. За умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту за всіма отриманими траншами протягом 6 календарних днів після дати закінчення дисконтного періоду кредитування, для суми кредиту за першим траншем, що вказана у п. 2.3 договору, за перші 10 днів дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 7 466 грн. 00 коп. та буде включати загальні витрати за кредитом у вигляді процентів 666 грн. 40 коп. та суму кредиту 6 800 грн. 00 коп. (п.п. 8.5-8.6 договору № 446872113).
Проценти нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування ним починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня закінчення строку дії договору. Проценти нараховуються щоденно у відсотках від суми кредиту за кожен день користування ним за ставкою визначеною у договорі із розрахунку наявності 365 днів у році, що погоджено сторонами у п. 8.8 договору № 446872113.
Відповідно до п. 9.1.1.1 договору № 446872113 товариство має право вимагати повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим договором. Відповідно до п. 9.1.1.7 договору у разі затримання сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення клієнта про дострокове припинення/розірвання договору. Договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, у т.ч. на електронну пошту позичальника.
У п. 9.1.1.12 договору № 446872113 сторони погодили, що кредитодавець має право направляти інформаційні повідомлення щодо виконання договору (врегулювання простроченої заборгованості) в електронному вигляді через особистий кабінет та/або електронну пошту та/або смс-повідомленні на номер телефону, вказаний у заявці.
Право кредитодавця передати іншій особі свої права кредитора за договором без згоди позичальника визначено у п. 9.1.1.13 договору № 446872113.
Право позичальника протягом 14 днів з дня укладення договору відмовитися в односторонньому порядку від договору, розірвати чи припинити його, без пояснення причин, передбачено у п. 9.2.1.6 договору № 446872113.
Договір діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання/припинення (п. 11.1 договору № 519391150).
Відповідальність сторін за порушення грошового зобов`язання погоджена сторонами у розділі 12 договору № 446872113. Зокрема, у разі порушення строку оплати будь-якого з платежів на 14 днів і більше, загальний розмір штрафу не може перевищувати 25% від суми кредиту, яка була у користуванні позичальника на дату, на яку платіж мав бути сплачений, та в разі такого порушення більше ніж на 21 день загальний розмір штрафу не може перевищувати 50% від суми кредиту, яка була у користуванні позичальника на дату, на яку платіж мав бути сплачений.
Пунктом 14.2 договору № 446872113 передбачено, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Договір № 446872113 підписаний позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором PCNQ (відправлено 03.07.2024р. о 12:36:12 та введено вказаної дати о 12:36:51).
У довідці № 446872113/02102025/є від 02.10.2025р. ТОВ «МШФД» підтвердило, що на виконання кредитного договору № 446872113 укладеним з ОСОБА_1 товариством було ініційовано платіжну операцію шляхом подання надавачу фінансових послуг платіжної інструкції: надавач платіжних послуг платника АТ «ОТП БАНК», надавач платіжних послуг отримувача АТ КБ «Приватбанк», особа платника ТОВ «МШФД», особа отримувача Птуха О.О., рахунок/платіжна картка НОМЕР_1 , сума платіжної операції 6 800 грн., дата платіжної операції 03.07.2024р. 12:37:00.
Відповідно до платіжного доручення від 03.07.2024р. отримувачу ОСОБА_1 на рахунок/платіжну картку НОМЕР_1 перераховано кошти в сумі 6 800 грн., дата платіжної операції 03.07.2024р.
Обставина переказу відповідачу коштів за кредитним договором № 446872113 у сумі 6 800 грн. 30.01.2025р. підтверджується довідкою АТ КБ «Приватбанк» № 20.1.0.0.0/7-260527/118981-БТ від 31.05.2026р., у якій зазначено що відповідачу у банку емітовано платіжну карту № НОМЕР_1 на яку 03.07.2024р. зараховано 6 800 грн.
Згідно розрахунку заборгованості виготовленого ТОВ «МШФД» за період з 03.07.2024р. до 17.09.2024р. вбачається, що заборгованість відповідача на кінець періоду становила: 6 799 грн. 40 коп. заборгованість по тілу кредиту; 6 629 грн. 35 коп. заборгованість по процентам, що нараховані з дати видачі першого траншу 03.07.2024р. до 13.07.2024р. (10 днів дисконтного періоду) за дисконтною відсотковою ставкою 0,98% в день, згідно п.п. 3.1, 7.1, 8.5.1 договору, та в період з 14.07.2024р. до 17.09.2024р. за базовою процентною ставкою 1,50% в день, згідно п. 8.3, 8.4 договору. Також 26.08.2024р. та 02.09.2024р. відповідачці нарахована неустойку у розмірі 1 699 грн. 85 коп. та 1 699 грн. 85 коп., відповідно, всього 3 399 грн. 70 коп. На погашення боргу позичальником 14.07.2024р. вчинено платежі: 0 грн. 60 коп. на погашення тіла кредиту та 768 грн. 40 коп. на погашення процентів.
У реєстрі прав вимоги № 302 від 17.09.2024р. до договору факторингу № 28/1118-01 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «МШФД», боржником під порядковим № 354 значиться ОСОБА_1 , договір кредиту 446872113, сума боргу за тілом 6 799 грн. 40 коп., сума боргу за процентами 6 629 грн. 35 коп. та сума боргу за неустойкою 3 399 грн. 70 коп.
17.09.2024р. сторонами договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. підписано Протокол узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог згідно Реєстру прав вимоги № 302 від 17.09.2024р.
10.12.2024р. ТОВ «Таліон Плюс», у порядку погодженому у п. 9.1.1.12 та п. 9.1.1.7 кредитного договору, на електронну адресу позичальника ОСОБА_1 відправило Повідомлення про дострокове розірвання кредитного договору № 446872113.
31.12.2024р. сторонами договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018р. підписано Акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2023р. зі сплати суми фінансування за реєстром права вимоги № 302 від 17.09.2024р., згідно якого заборгованість фактора перед клієнтом станом на 31.12.2024р. відсутня, фактором здійснено повну оплату фінансування за відступлення прав вимоги за Реєстром права вимоги № 302.
Згідно розрахунку заборгованості виготовленого ТОВ «Таліон Плюс» за період з 17.09.2024р. до 30.09.2025р. заборгованість відповідача на кінець періоду становила: 6 799 грн. 40 коп. заборгованість по тілу кредиту; 15 094 грн. 52 коп. заборгованість по процентам, з них 6 629 грн. 35 коп. нараховані первісним кредитором та 8 465 грн. 17 коп. нараховані новим кредитором з 18.09.2024р. до 09.12.2024р. за базовою відсотковою ставкою 1,50% в день від суми фактичної заборгованості за кредитом; 3 399 грн. 70 коп. - неустойка нарахована первісним кредитором. Кошти на погашення боргу позичальником у вказаний період не вносилися.
30.09.2025р. між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) було укладено договір факторингу 30/0925-01, відповідно до умов якого клієнт зобов`язався відступити факторові права вимоги зазначені у відповідних реєстрах боржників, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених договором. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованостей відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог. При цьому, у договорі факторингу визначено терміни, зокрема: право вимоги всі права клієнта за кредитним договором, у т.ч. права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу, строк платежу за яким настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть у майбутньому.
30.09.2025р. ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) підписано акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу 30/0925-01, згідно якого клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимог № 1 від 30.09.2025р., після чого з урахуванням п. 4.1 Договору факторингу, до клієнта переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до них.
У реєстрі боржників (додаток № 1 до факторингу 30/0925-01) № 1 від 30.09.2025р. під порядковим номером 745 зазначено боржника ОСОБА_1 , договір кредиту 446872113, сума боргу за тілом 6 799 грн. 40 коп., сума боргу за процентами 15 094 грн. 52 коп. та сума боргу за неустойкою 3 399 грн. 70 коп.
Оплата за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 30/0925-01 проведена 06.10.2025р., про що позивачем надано платіжну інструкцію № 636.
Директором ТОВ «Юніт капітал» складено документ з назвою «Виписка з особового рахунку за кредитним договором № 446872113» за період з 30.09.2025р. до 18.03.2026р., у графі якої «сальдо на кінець періоду, дебет» зазначено: сума боргу за тілом 6 799 грн. 40 коп., сума боргу за процентами 15 094 грн. 52 коп. та сума боргу за неустойкою 3 399 грн. 70 коп.
Встановивши вказані обставини, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов`язку виконання зобов`язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
У п.п. 5, 6, 12 ст. 3 Закону України Про електронну комерцію № 675-VIII від 03.09.2015р. зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Згідно зі ст. 12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 2 ст. 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог - на відповідача.
Матеріалами справи підтверджено, що 03.07.2024р. між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 446872113 у формі електронного документа із використанням одноразового ідентифікатора. Факт перерахування коштів у розмірі 6 800 грн на банківську картку відповідача підтверджено, зокрема, довідкою АТ КБ «ПриватБанк», наданою на ухвалу суду про витребування доказів за клопотанням представника позивача, що свідчить про повне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань.
Доведеними суд вважає також обставини переходу права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача, згідно договорів факторингу та реєстрів боржників, акту приймання-передачі реєстру прав вимог, до них, що узгоджуються з умовами погодженими сторонами у договорі щодо переходу права вимоги від клієнта до фактора.
Відповідно до пункту 9.2.2.1 Договору позичальник зобов`язується здійснювати повернення суму кредиту та сплату нарахованих процентів на поточний рахунок кредитодавця, що вказаний в реквізитах Договору, у строки, передбачені Договором.
Відповідач свої зобов`язання не виконував, в зв`язку з чим виникла заборгованість.
Згідно із пунктом 9.1.1.1 Договору кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим договором.
Кредитодавець має право в односторонньому порядку вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у разі прострочення сплати нарахованих процентів позичальником (п. 9.1.1.2 договору).
У разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на 1 місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору. При цьому договір вважається розірваним з моменту направлення відповідного повідомлення, в т.ч. на електронну пошту позичальника (п. 9.1.1.7 договору).
При цьому, слід зауважити, що строк кредитування становить 5 років або до його дострокового розірвання (п.11.1 Кредитного Договору), та кінцевою датою повернення Кредиту є 02.08.2029р. (п. 7.3. Договору), а тому ТОВ «Таліон Плюс» після отримання права вимоги правомірно здійснював нарахування відсотків з підстав передбачених кредитним договором та в межах погодженого сторонами строку кредитування до моменту дострокового припинення договору відповідно до повідомлення про дострокове розірвання договору 10.12.2024р., згідно п. п. 9.1.1.7, в зв`язку з чим нарахування відсотків було припинено.
За такого позов підлягає повному задоволенню.
За приписами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 цього кодексу визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.
За приписами ст. 138 ЦПК України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір витрат, пов`язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.
Відповідно до ст.. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.
За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закон № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Позивач також просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026р. між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» і ТОВ «Юніт Капітал», протокол погодження послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026р., додаткову угоду від 21.01.2026р. № 25771389394 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026р., у якій конкретизовану справу про стягнення заборгованості у якій адвокат зобов`язується надати послуги клієнту ( ОСОБА_1 , договір № 446872113 від 03.07.2024р.), акт прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026р. на загальну вартість послуг 7 000 грн. (складання позовної заяви 5 000 грн. у часі 2 год., вивчення матеріалів справи 1 000 грн. у часі 2 год., підготовка та подання адвокатського запиту 500 грн. у часі 1 год. та підготовка клопотання про отримання інформації - 500 грн. у часі 1 год.).
З огляду на відсутність заперечень сторони відповідача щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу позивача із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з урахуванням обсягу фактично виконаної адвокатом роботи із представництва позивача в суді (складання позовної заяви, адвокатського запиту, заяви про витребування доказів), принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи принцип диспозитивності щодо заявлених позивачем вимог, суд, з врахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, приходить до висновку про стягнення на користь позивача з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. 00 коп.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 грн. 40 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258- 268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ заборгованість за кредитним договором № 446872113 від 03.07.2024р., станом на 18.03.2026р., в сумі 21 893 (двадцять одна тисяча вісімсот дев`яносто три) грн. 92 коп., з них: 6 799 (шість тисяч сімсот дев`яносто дев`ять) 40 коп. - заборгованість за тілом; 15 094 (п`ятнадцять тисяч дев`яносто чотири) грн. 52 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ судові витрати: витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ЮНІТ КАПІТАЛ (код ЄДРПОУ 43541163, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, 34, офіс 333).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний 16 жовтня 2026 року.
Суддя Ф.Г. Сокол
Судове рішення № 140654708, Врадіївський районний суд Миколаївської області було прийнято 07.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 474/391/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: