Ухвала суду № 140654470, 15.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/23052/26

Провадження 2/127/6337/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участю секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача Громадської організації «ЛІГА СПРАВЕДЛИВОСТІ УКРАЇНИ» Воробйова Євгена Леонідовича про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «ЛІГА СПРАВЕДЛИВОСТІ УКРАЇНИ» про захист особистих немайнових прав, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «ЛІГА СПРАВЕДЛИВОСТІ УКРАЇНИ» про захист особистих немайнових прав, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08 вересня 2026 року представник відповідача Воробйов Євген Леонідович звернувся до суду з клопотанням про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

На обґрунтування заявленого клопотання представник відповідача зазначив, що предмет спору стосується захисту особистих немайнових прав позивача у зв`язку з оприлюдненням журналістської публікації, присвяченої офіційно повідомленому кримінальному провадженню та використанню бюджетних коштів комунального підприємства.

На думку представника відповідача, заявлена позивачем вимога про видалення журналістської публікації є способом захисту, який передбачає втручання у сферу свободи вираження поглядів, а тому потребує ретельного дослідження обставин поширення інформації, її суспільного значення та пропорційності обраного позивачем способу захисту.

Крім того, представник відповідача послався на складність спірних правовідносин, необхідність застосування норм цивільного законодавства, законодавства про інформацію, медіа та захист персональних даних, а також положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Також у клопотанні зазначено, що після подання відзиву на позовну заяву обсяг доказів у справі розширився та включає офіційні повідомлення правоохоронних органів, судові документи у кримінальному провадженні, документи НАЗК, роздруківки офіційних вебсторінок, звіт про фіксацію вебсторінки та інші письмові докази.

Посилаючись на положення статей 11, 12, 182, 274, 277 ЦПК України, представник відповідача просив перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначити підготовче судове засідання.

У судовому засіданні представник відповідача Воробйов Є.Л. підтримав заявлене клопотання та просив його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Представник позивача адвокат Шиманський В.М. проти задоволення клопотання заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи клопотання та матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини другої статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, а також інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до частини третьої статті 274 ЦПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг і характер доказів у справі, у тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, визначаючи порядок розгляду справи, суд повинен оцінити наведені критерії в їх сукупності з урахуванням конкретних обставин спору, характеру заявлених вимог та необхідності забезпечення ефективного судового захисту прав учасників справи.

Частиною четвертою статті 277 ЦПК України передбачено, що якщо відповідач у встановлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про залишення заяви відповідача без задоволення або про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Таким чином, подання відповідачем клопотання про перехід до загального позовного провадження саме по собі не є безумовною підставою для зміни визначеного судом порядку розгляду справи. Вирішення цього питання залежить від обґрунтованості наведених заперечень та наявності об`єктивної необхідності здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є захист особистих немайнових прав позивача, зобов`язання відповідача вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою суду від 18 серпня 2026 року вже було вирішено питання про відкриття провадження у справі та визначено порядок її розгляду з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову, заявлених вимог і необхідності безпосереднього дослідження письмових доказів та забезпечення реалізації сторонами процесуальних прав.

При цьому суд визначив розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, що передбачає проведення судового засідання, заслуховування пояснень учасників справи та безпосереднє дослідження поданих доказів.

Оцінюючи доводи представника відповідача щодо складності справи, суд враховує, що спір дійсно стосується питання захисту особистих немайнових прав у зв`язку з поширенням інформації, а його вирішення потребує встановлення фактичних обставин справи та застосування відповідних норм матеріального права.

Разом із тим сама по собі необхідність застосування норм різних нормативно-правових актів, у тому числі законодавства про інформацію, медіа та захист персональних даних, а також положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не свідчить про неможливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Правова складність спору має оцінюватися в сукупності з іншими критеріями, визначеними частиною третьою статті 274 ЦПК України, зокрема з огляду на обсяг доказів, необхідність проведення додаткових процесуальних дій та можливість забезпечення належного дослідження обставин справи в обраному порядку судочинства.

Посилання представника відповідача на необхідність дотримання балансу між правом на повагу до особистих немайнових прав та свободою вираження поглядів стосується насамперед обставин, які підлягають встановленню та оцінці під час вирішення спору по суті. Саме по собі зазначене питання не зумовлює обов`язкового переходу до загального позовного провадження, оскільки відповідні правові та фактичні обставини можуть бути досліджені судом під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Доводи відповідача щодо значного суспільного інтересу також не є самостійною та безумовною підставою для зміни порядку розгляду справи. Наявність суспільного інтересу є одним із критеріїв, які суд повинен ураховувати відповідно до статті 274 ЦПК України, однак цей критерій підлягає оцінці разом з іншими обставинами справи.

Суд бере до уваги й посилання представника відповідача на збільшення обсягу доказової бази після подання відзиву на позовну заяву.

Разом із тим кількість письмових доказів сама по собі не визначає необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Визначальним є характер таких доказів, їхнє значення для встановлення обставин, що входять до предмета доказування, а також необхідність вчинення додаткових процесуальних дій, які об`єктивно неможливо або недоцільно здійснити в межах спрощеного позовного провадження.

У поданому клопотанні представник відповідача зазначає про наявність у матеріалах справи офіційних повідомлень правоохоронних органів, судових документів, документів НАЗК, роздруківок вебсторінок та інших письмових доказів. Водночас сам факт подання таких документів не свідчить про неможливість їх дослідження в судовому засіданні під час розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому представник відповідача не навів конкретних обставин, які б свідчили про необхідність призначення експертизи, обов`язкового допиту свідків або здійснення інших процесуальних дій, проведення яких об`єктивно зумовлювало б перехід до загального позовного провадження.

Посилання представника відповідача на можливу необхідність отримання пояснень автора публікації або головного редактора щодо джерел інформації та порядку її перевірки також не є достатньою підставою для задоволення клопотання, оскільки така необхідність наведена як припущення, без конкретизації відповідних процесуальних дій та обставин, які неможливо встановити шляхом дослідження наявних доказів і пояснень учасників справи.

Суд також враховує, що відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Відповідно до статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, брати участь у їх дослідженні, надавати пояснення суду, заявляти клопотання та користуватися іншими процесуальними правами, передбаченими законом.

Розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін не позбавляє учасників справи можливості реалізувати зазначені процесуальні права, подати письмові докази, надати пояснення щодо їхнього змісту, заперечувати проти доводів іншої сторони та заявляти клопотання з питань, що виникають під час розгляду справи.

Таким чином, обраний судом порядок розгляду справи забезпечує сторонам можливість реалізувати принципи змагальності та рівності учасників судового процесу, а також забезпечує безпосереднє дослідження доказів, необхідних для правильного вирішення спору.

Окремо суд бере до уваги позицію представника позивача адвоката Шиманського В.М., який у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача.

Водночас думка сторін щодо порядку розгляду справи не є визначальною сама по собі, а підлягає оцінці в сукупності з іншими критеріями, передбаченими частиною третьою статті 274 ЦПК України.

За результатами розгляду клопотання суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що визначений ухвалою суду від 18 серпня 2026 року порядок розгляду справи перешкоджає повному та всебічному встановленню обставин, дослідженню доказів або реалізації учасниками справи їхніх процесуальних прав.

Суд доходить висновку, що доводи представника відповідача, наведені в обґрунтування клопотання, не містять достатніх підстав для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

При цьому відмова в задоволенні клопотання не свідчить про надання судом наперед визначеної оцінки доказам або доводам сторін по суті спору. Питання належності, допустимості, достовірності та достатності доказів, а також обґрунтованості позовних вимог і заперечень проти них підлягатимуть вирішенню під час розгляду справи по суті.

Керуючись статтями 12, 43, 182, 274, 277 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача Громадської організації «ЛІГА СПРАВЕДЛИВОСТІ УКРАЇНИ» Воробйова Євгена Леонідовича про перехід до розгляду цивільної справи № 127/23052/26 за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «ЛІГА СПРАВЕДЛИВОСТІ УКРАЇНИ» про захист особистих немайнових прав, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя