Рішення № 140654397, 16.10.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29251/26

Провадження № 2/127/8187/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області у складі головуючого судді Антонюка В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб в місті Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінпром Маркет» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, який мотивовано тим, що 03.01.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено електронний Договір про надання коштів у кредит № 45236172, який був підписаний ОСОБА_1 , на суму 1 000,00 грн., за яким у ОСОБА_1 , виникла заборгованість у розмірі 3 222,70 грн., з яких: 1 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 62,70 грн. - заборгованість по відсотках; 160 грн. комісія, 2 000,00 грн. - пеня.

Крім того, 22.12.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , було укладено електронний Договір про надання коштів у кредит № 6269253, який був підписаний ОСОБА_1 на суму 2 000,00 грн., за яким у ОСОБА_1 виникла заборгованість у розмірі 8 074,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 1 729,00 грн. - заборгованість по відсотках; 345 грн. комісія; 4 000,00 грн. -пеня.

Позивач зазначає, що 25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 25/02/2026, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитними договорами № 45236172 від 03.01.2026 року та № 6269253 від 22.12.2025 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

У добровільному порядку відповідачка заборгованість не погасила.

Враховуючи викладене вище, позивач був вимушений звернутись до суду із даним позовом, в якому просити суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 11 296,70 грн., а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 6 500 грн.

Згідно з ч. 1 ст.274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 01.09.2026 року призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та надано відповідачці строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) осіб. Відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Копію вказаної ухвали разом із копією позовної заяви судом було направлено на адресу місця реєстрації відповідачки, однак поштове відправлення повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання», «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Відповідачкою відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд доходить до висновку, що позов частково обґрунтований та підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому з огляду на зазначені вище обставини суд звертає увагу на такі висновки Верховного Суду.

Судом установлено такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно зі ст. ст..526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір- це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

03.01.2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке є фінансовою установою, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №45236172, який був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 02835.

Згідно з п. 2 Договору сума позики складає 1 000 грн., строк позики - 30 днів (дата надання позики 03.01.2026 року, дата повернення позики 01.02.2026 року), тип процентної ставки - фіксована 0,209%; комісія за надання кредиту 16,00%, що у грошовому виразі складає 160,00 грн.

Згідно з п. 1. Договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було у повному обсязі виконано своє зобов`язання за Договором шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується банківською випискою та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» від 03.06.2026 року за № КД-000096609.

Щодо тіла кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 не сплачувалася заборгованість по тілу кредиту, а тому стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 1 000 грн.

Щодо процентів за користування кредитом та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 4 Договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

Отже, строк користування кредитом з 03.01.2026 року до 01.02.2025 року становить 30 днів.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 і підтвердженого у постанові від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, проценти за користування грошовими коштами (кредитом) у розмірі 62,70 грн. та комісія 160 грн. підлягають стягненню з відповідачки.

Дійсно, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо вимоги про нарахування неустойки у розмірі 2 000,00 грн., то суд зазначає наступне.

У п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неможливість стягнення з відповідачки заборгованості за пенею у розмірі 2 000,00 грн.

Що стосується заявлених вимог в частині стягнення заборгованості із ОСОБА_1 за кредитним договором №6269253 від 22.12.2025 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке є фінансовою установою та ОСОБА_1 , який був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 146570, то суд зазначає наступне.

Згідно з п. 2 Договору сума позики складає 2 000 грн., строк позики - 360 днів (дата надання позики 22.12.2025 року, дата повернення позики 16.12.2026 року), тип процентної ставки - фіксована 0,95%; комісія за надання кредиту 17,25%, що у грошовому виразі складає 345,00 грн.

Згідно з п. 1. Договору, за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами Договору строк шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було у повному обсязі виконано своє зобов`язання за Договором шляхом перерахування грошових коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується банківською випискою та довідкою ТОВ «Европейська платіжна система» від 01.06.2026 року №КД-0000794232.

Щодо тіла кредиту, то суд зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачкою ОСОБА_1 не сплачувалася заборгованість по тілу кредиту, а тому стягненню підлягає тіло кредиту у розмірі 2 000 грн.

Щодо процентів за користування кредитом та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до п. 4 Договору, проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Позики.

Отже, строк користування кредитом з 22.12.2025 року до 16.12.2026 року становить 360 днів.

У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28.03.2018 року у справі №444/9519/12 і підтвердженого у постанові від 04.02.2020 року у справі №912/1120/16, та уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

Крім того, у постанові від 23 травня 2018 року по справі № 910/1238/17 Великою Палатою Верховного Суду розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України.

Таким чином, проценти за користування грошовими коштами (кредитом) у розмірі 1 729,00 грн. підлягають стягненню з відповідачки.

Дійсно, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо вимоги про нарахування неустойки у розмірі 4 000 грн., то суд зазначає наступне.

У п. 18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про неможливість стягнення з відповідачки заборгованості за пенею у розмірі 4 000 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Судом також встановлено, що 25.02.2026 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу № 25/02/2026, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінпром Маркет» свої права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі і за Кредитними договорами № 45236172 від 03.01.2026 року та №6269253 від 22.12.2025 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, тобто до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» підлягає заборгованість за кредитним договором № 45236172 від 03.01.2026 року у розмірі 1 222,70 грн., з яких: 1 000 грн. - тіло кредиту; 62,70 грн. - проценти за правомірне користування кредитом; 160 грн.- комісія та за кредитним договором №6269253 від 22.12.2025 року у розмірі 4 074,00 грн., з яких: 2 000 грн.- тіло кредиту, 1 729,00 грн. - проценти за правомірне користування кредитом, 345 грн. комісія.

Отже загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача становить 5 296,70 грн.

Крім того, відповідно до ст. ст..137, 141 ЦПК України, до стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» підлягають витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 248,13 грн. та 3 047,20 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, тобто пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (позов задоволено на 46,88%).

Керуючись ст. ст. 13, 81, 137, 141, 279, 263-265 ЦПК України, на підставі ст. ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 629, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість у загальному розмірі 5 296 (п`ять тисяч двісті дев`яносто шість) грн. 70 коп., з яких:

- за кредитним договором № 45236172 від 03.01.2026 року у розмірі 1 222,70 грн., з яких: 1 000 грн. - тіло кредиту; 62,70 грн. - проценти за правомірне користування кредитом; 160 грн.- комісія;

- за кредитним договором №6269253 від 22.12.2025 року у розмірі 4 074,00 грн., з яких: 2 000 грн.- тіло кредиту, 1 729,00 грн. - проценти за правомірне користування кредитом, 345 грн. комісія, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 248,13 грн. та 3 047,20 грн. у відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення припущенного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 16.10.2026 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33; ЄДРПОУ 43311346, НОМЕР_2 відкритий в АТ «ПУМБ», код банку 334851.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: