Рішення № 140654167, 15.10.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року Справа № 915/1688/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши без повідомлення (виклику) сторін заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (вх. № 13846/26 від 17.09.2026) про ухвалення додаткового рішення по справі

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 )

за позовом ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (код РНОКПП НОМЕР_2 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАТ, вул. Айвазовського, 15-К, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052 (код ЄДРПОУ 13847945)

про зобов`язання вчинити певні дії

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з позовною заявою, в якій просять суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю БУЛАТ протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати позивачам по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином засвідчені копії наступних документів ТОВ БУЛАТ за період з 31.03.2023 року і по період державної реєстрації виходу з нього Позивачів 09.05.2025 року:

1) протоколи зборів засновників товариства;

2) статут товариства та зміни до статуту;

3) протоколи загальних зборів учасників;

4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

5) рішення про виплату дивідендів, розподіл прибутку, створення або ліквідацію структурних підрозділів, затвердження/укладення договорів/угод, тощо;

6) доступ до повного комплексу документації, що відображає фінансовий, майновий, управлінський та правовий стан Товариства;

7) річну фінансову звітність в період за 2023-2024 роки;

8) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

9) документи, що підтверджують права Товариства на майно (рухоме чи нерухоме);

10) документи бухгалтерського обліку.

Позивачі просять суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 26.06.2026 судом відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України підписано скорочене рішення (вступну та резолютивну частини рішення) без проголошення.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2026 позов задоволено.

Зобов`язано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю БУЛАТ, вул. Айвазовського, 15-К, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052 (код ЄДРПОУ 13847945) протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати позивачу ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) належним чином засвідчені копії наступних документів ТОВ БУЛАТ за період з 31.03.2023 і по період державної реєстрації виходу з нього позивача 09.05.2025:

1) протоколи зборів засновників товариства;

2) статут товариства та зміни до статуту;

3) протоколи загальних зборів учасників;

4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

5) рішення про виплату дивідендів, розподіл прибутку, створення або ліквідацію структурних підрозділів, затвердження/укладення договорів/угод, тощо;

6) доступ до повного комплексу документації, що відображає фінансовий, майновий, управлінський та правовий стан Товариства;

7) річну фінансову звітність в період за 2023-2024 роки;

8) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

9) документи, що підтверджують права Товариства на майно (рухоме чи нерухоме);

10) документи бухгалтерського обліку.

Зобов`язано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю БУЛАТ, вул. Айвазовського, 15-К, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052 (код ЄДРПОУ 13847945) протягом 10 днів з дати набрання рішенням законної сили надати позивачу ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (код РНОКПП НОМЕР_2 ) належним чином засвідчені копії наступних документів ТОВ БУЛАТ за період з 31.03.2023 і по період державної реєстрації виходу з нього позивача 09.05.2025:

1) протоколи зборів засновників товариства;

2) статут товариства та зміни до статуту;

3) протоколи загальних зборів учасників;

4) документи товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та зміни до них;

5) рішення про виплату дивідендів, розподіл прибутку, створення або ліквідацію структурних підрозділів, затвердження/укладення договорів/угод, тощо;

6) доступ до повного комплексу документації, що відображає фінансовий, майновий, управлінський та правовий стан Товариства;

7) річну фінансову звітність в період за 2023-2024 роки;

8) документи звітності, що подаються відповідним державним органам;

9) документи, що підтверджують права Товариства на майно (рухоме чи нерухоме);

10) документи бухгалтерського обліку.

Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАТ, вул. Айвазовського, 15-К, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052 (код ЄДРПОУ 13847945) на користь позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ):

- 3 028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАТ, вул. Айвазовського, 15-К, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052 (код ЄДРПОУ 13847945) на користь позивача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (код РНОКПП НОМЕР_2 ):

- 3 028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду від 23.09.2026 до суду апеляційної інстанції не оскаржувалось та набрало законної сили 06.10.2026.

17.09.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему Електронний суд від представника позивачів адвоката Мірошніченко А.О. надійшла заява (вх. № 13846/26 від 17.09.2026) про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.09.2026 прийнято заяву про ухвалення додаткового рішення до розгляду. Вирішено здійснювати розгляд заяви без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Ухвала суду від 23.09.2026 доставлена до електронних кабінетів представника позивачів та відповідачу 24.09.2026.

12.10.2026 на виконання рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.06.2026 судом видано відповідні накази від 12.10.2026.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/23, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 №740/2024, № 26/2025 від 14.01.2025, № 235/2025 від 15.04.2025, № 478/2025 від 14.07.2025, № 793/2025 від 20.11.2025, № 40/2026 від 12.01.2026, № 342/2026 від 27.04.2026, № 596/2026 від 13.07.2026 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 9 травня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 7 серпня 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 4 травня 2026 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 2 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

ІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

В позовній заяві представник позивачів на виконання вимог п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України повідомив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс в зв`язку із розглядом справи складає суму сплаченого судового збору та витрат на правничу допомогу, які складають 15 000, 00 грн., остаточний розрахунок буде надано в передбачений процесуальним законодавством строк.

До закінчення судових дебатів у справі представник позивачів усно в судовому засіданні 16.06.2026 зробив заяву про намір подати докази понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення суду відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України.

17.09.2026 до Господарського суду Миколаївської області через підсистему Електронний суд від представника позивачів адвоката Мірошніченко А.О. надійшла заява (вх. № 13846/26 від 17.09.2026), в якій заявник просить суд долучити до матеріалів справи документи згідно додатку та постановити у цій справі додаткове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАТ витрати на правову допомогу всього в сумі 16 000 грн.

Заява фактично сформована та відправлена в підсистемі "Електронний суд" 16.09.2026.

Витрати позивача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:

- договором № б/н про надання юридичних послуг від 12.08.2025, укладеним між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Мірошніченко А.О. (адвокат) та додатковою угодою № 1 від 16.06.2026;

- квитанцією до прибуткового касового ордера № 013 від 16.06.2026 на суму 8 000, 00 грн.;

- ордером серії ВЕ № 1174121 від 24.02.2026, виданим на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 12.08.2025.

Витрати позивача ОСОБА_2 на професійну правничу допомогу підтверджуються останнім наступними доказами:

- договором № б/н про надання юридичних послуг від 12.08.2025, укладеним між ОСОБА_2 (клієнт) та адвокатом Мірошніченко А.О. (адвокат) та додатковою угодою № 1 від 16.06.2026;

- квитанцією до прибуткового касового ордера № 012 від 16.06.2026 на суму 8 000, 00 грн.;

- ордером серії ВЕ № 1174122 від 24.02.2026, виданим на підставі договору про надання правничої допомоги № б/н від 12.08.2025.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України Мірошніченко А.О. обліковується у Раді адвокатів Миколаївської області.

12.08.2025 між ОСОБА_1 (клієнт) та адвокатом Мірошніченко Андрієм Олександровичем (адвокат) укладено договір про надання юридичних послуг № б/н від 12.08.2025.

До договору між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 16.06.2026.

12.08.2025 між ОСОБА_2 (клієнт) та адвокатом Мірошніченко Андрієм Олександровичем (адвокат) укладено договір про надання юридичних послуг № б/н від 12.08.2025.

До договору між сторонами укладено додаткову угоду № 1 від 16.06.2026.

Проаналізувавши умови договорів та додаткових угод, судом встановлено, що умови договорів та додаткових угод є ідентичними.

Відповідно до п. 1.1 договорів клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язки надавати юридичну допомогу в обсязі й на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до п. 3.1 договорів цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 01.01.2028 року.

Відповідно до п. 4.1 договорів на визначення розміру гонорару адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.

Відповідно до п. 4.2 договорів гонорар адвокати погоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 16.06.2026, укладеною з клієнтом ОСОБА_1 , відповідно до р. 4 п. 4.1. та 4.2. договору про надання юридичних послуг від 12.08.2025 року сторони погодились, що сума гонорару адвоката за роботу в суді першої інстанції в справі № 915/1688/25 (підготовка позовної заяви та всіх необхідних процесуальних документів, а також участь в судових засіданнях) складає 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Сторони погодили» що кошти в сумі 8 000 грн. громадянин ОСОБА_1 повинен сплатити адвокату Мірошніченко Андрію Олександровичу в готівковій формі в момент підписання даної додаткової угоди, підтвердженням оплати слугує квитанція до прибуткового касового ордера.

Відповідно до умов додаткової угоди № 1 від 16.06.2026, укладеною з клієнтом ОСОБА_2 , відповідно до р. 4 п. 4.1. та 4.2. договору про надання юридичних послуг від 12.08.2025 року сторони погодились, що сума гонорару адвоката за роботу в суді першої інстанції в справі № 915/1688/25 (підготовка позовної заяви та всіх необхідних процесуальних документів, а також участь в судових засіданнях) складає 8 000 (вісім тисяч) гривень.

Сторони погодили» що кошти в сумі 8 000 грн. громадянин ОСОБА_2 повинен сплатити адвокату Мірошніченко Андрію Олександровичу в готівковій формі в момент підписання даної додаткової угоди, підтвердженням оплати слугує квитанція до прибуткового касового ордера.

Договори та додаткові угоди підписані адвокатом та клієнтами.

Доказів визнання недійсними або розірвання договорів суду не подано.

16.06.2026 позивачем Кукурузняком В.В. проведено оплату адвокату Мірошніченко А.О. в сумі 8 000, 00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 013 від 16.06.2026 із зазначенням підстави платежу «надання юридичних послуг на підставі договору від 12.08.2025 та додаткової угоди № 1 від 16.06.2026».

16.06.2026 позивачем Мімрою В.Я. проведено оплату адвокату Мірошніченко А.О. в сумі 8 000, 00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 012 від 16.06.2026 із зазначенням підстави платежу «надання юридичних послуг на підставі договору від 12.08.2025 та додаткової угоди № 1 від 16.06.2026».

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Правова позиція викладена в постановах КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21; від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20; від 19.04.2021 по справі № 21/96(10); від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20.

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (постанова КГС ВС від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).

Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

За змістом ст. 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність).

В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20 зазначено, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення (постанова палати КЦС ВС від 03.05.2018 року по справі № 372/1010/16-ц).

Щодо відсутності детального опису робіт на виконання положень ч. 4 ст. 134 КАС України, суд звертає увагу на зміст цієї норми, яка запроваджена для визначення розміру витрат, в той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним (постанова КАС ВС від 28.12.2020 № 640/18402/19).

У п. 169 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 зазначено, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

За висновками об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеними у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом за умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 126 ГПК України) (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.01.2021 по справі № 925/1137/19).

Положеннями процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. 33, 34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19; постанова КГС ВС від 30.06.2022 по справі № 904/7347/21).

За змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови КГС ВС від 21.04.2021 по справі № 906/1179/20, від 21.12.2021 по справі № 927/1202/20, від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за обґрунтованим та належно вмотивованим клопотанням іншої сторони (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (постанови об`єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19; від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19; додаткова постанова КГС ВС від 01.11.2018 у справі № 911/3650/17; постанова КГС ВС від 26.03.2019 у справі № 904/1798/18).

Верховний Суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (п. 6.53 постанови КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 922/2056/20).

Відповідно до ч. 1 ст. 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

ІV. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

Матеріалами справи підтверджено понесення позивачем ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000, 00 грн.

Матеріалами справи також підтверджено понесення позивачем ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000, 00 грн.

Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру витрат, а також не подано суду жодних належних та допустимих доказів у справі в розумінні ст. 76, 77 ГПК України, які б підтверджували неспівмірність витрат та наявність правових підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала суду від 23.09.2026 про призначення розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу отримана відповідачем 24.09.2026, що підтверджується наявним в матеріалах справи довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду. Отже, відповідач мав достатньо часу для висловлення власної правової позиції щодо заявлених позивачами витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи є витрати позивачів на професійну правничу допомогу:

- ОСОБА_1 в сумі 8 000, 00 грн.;

- ОСОБА_2 в сумі 8 000, 00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8 000, 00 грн. у зв`язку з задоволенням позову слід відшкодувати позивачу ОСОБА_1 з відповідача.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 8 000, 00 грн. у зв`язку з задоволенням позову слід відшкодувати позивачу ОСОБА_2 з відповідача.

Відповідно до ч. 5 ст. 244 ГПК України додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. 125, 129, 232-233, 238, 240, 241, 244, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАТ, вул. Айвазовського, 15-К, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052 (код ЄДРПОУ 13847945) на користь позивача ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1 ):

- 8 000, 00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БУЛАТ, вул. Айвазовського, 15-К, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54052 (код ЄДРПОУ 13847945) на користь позивача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (код РНОКПП НОМЕР_2 ):

- 8 000, 00 грн. (вісім тисяч грн. 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

3. Накази видати позивачам після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 15.10.2026

Суддя Е.М. Олейняш