Рішення № 140653274, 16.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.10.2026Справа № 910/1539/21 (910/9677/26)

За позовом Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Спаська,12, ідентифікаційний номер 42475311)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська,6, ідентифікаційний код 41449165)

про стягнення 1700,0грн.

в межах справи №910/1539/21

За заявою Приватного акціонерного товариства "Росава"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (ідентифікаційний код 41449165)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники учасників: не викликались.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/1539/21 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті".

04.08.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" про стягнення 1700,00грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Ухвала про прийняття справи до розгляду доставлена до електронного кабінету позивача 07.08.2026 о 18:59 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 08.08.2026.

Також, дана ухвала суду доставлена до електронного кабінету відповідача 07.08.2026 о 19:04 год., що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи від 08.08.2026.

Частиною 2 статті 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2026, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2011 № 10/34-11 (перезатвердженим наказом Департаментом від 27 грудня 2019 року) Будинок житловий, розташований на вул. Саксаганського, 38 у м. Києві занесено до Переліку щойно виявлених об`єктів культурної спадщини місцевого значення (за видом архітектура та містобудування).

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на частину зазначеного об`єкта культурної спадщини нежитлові приміщення площею 187,7 кв. м (за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 38) зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗВ Ріелті» (далі ТОВ «ЗВ Ріелті») на підставі договору купівлі-продажу від 23 червня 2020 року.

У подальшому, 07.03.2023 між Департаментом охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі Департамент) та ТОВ «ЗВ Ріелті» укладено охоронний договір на належну Товариству частину об`єкта культурної спадщини.

Підпунктом 5.3 пункту 5 та пункту 13 зазначеного договору визначено, зокрема, обов`язок власника утримувати частину щойно виявленого об`єкта культурної спадщини в належному санітарному, протипожежному і технічному стані, а також виконати ремонтно-реставраційні роботи вказаної частини об`єкта культурної спадщини згідно з науково-проєктною документацією, розробленою та погодженою у встановленому порядку, протягом 2023-2024 років.

12.02.2026 уповноваженою особою Департаменту проведено візуальне обстеження об`єкта культурної спадщини Будинку житлового на вул. Саксаганського, 38 у м. Києві, за результатами якого складено акт візуального обстеження. В акті зафіксовано, що технічний стан будівлі задовільний. Несучі стіни без видимих деформацій та тріщин. Фасади мають локальні забруднення та сліди атмосферного впливу. Можливі незначні втрати швів цегляної кладки. Покрівля функціонуюча. Віконні та дверні заповнення частково замінені, що незначно впливає на автентичність. Будівля на час візуального огляду не експлуатується. Вхід до будівлі обмежено.

Відтак, уповноваженою особою Департаменту винесено припис від 26.02.2026 № 1025/П, адресований власнику частини щойно виявленого об`єкта культурної спадщини ТОВ «ЗВ Ріелті», із вимогами: - в десятиденний термін з дня отримання припису надати доступ уповноваженим представникам Департаменту до частини об`єкта культурної спадщини за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 38, з метою обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, ведення ремонтно-реставраційних робіт. Повідомити Департамент стосовно дати та часу проведення обстеження; - в десятиденний термін з дня отримання припису надати на розгляд до Департаменту науково-проєктну документацію на виконання робіт за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 38.

Вказаний припис направлено на поштову адресу ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ», внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення (номер відправлення АТ «Укрпошта» 0304000240361). Дане поштове відправлення вручено відповідачу 06.03.2026, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (номер відправлення АТ «Укрпошта» 0304000240361).

У зв`язку з цим, позивачем складено акт про вчинення правопорушення від 29.04.2026 № 11- 26, яким роз`яснено його право протягом трьох днів з моменту отримання акту подати письмові пояснення до нього, що передбачено частиною другою статті 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Також, акт направлено на офіційну поштову адресу відповідача рекомендованим листом (номер відправлення АТ «Укрпошта» 0304000237743), що отриманий відповідачем 05.05.2026, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (номер відправлення АТ «Укрпошта» 0304000237743).

Водночас, відповідач письмових пояснень не надав, вимоги припису від 26.02.2026 № 1025/П не виконав.

12.05.2026 ТОВ «ЗВ РІЕЛТІ» постановою № 10 «Про накладання фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини» накладено фінансові санкції розмірі 1 700,00 грн. за невиконання припису органів охорони культурної спадщини. Вказаною постановою відповідача попереджено, що у разі несплати фінансових санкцій, зазначена сума буде стягнута в судовому порядку.

Дана постанова від 12.05.2026 № 10 направлена на поштову адресу відповідача рекомендованим листом (номер відправлення АТ «Укрпошта» 0407040621302) та отримана відповідачем 22.05.2026, що підтверджується роздруківкою відстеження пересилання поштового відправлення з офіційного вебсайту АТ «Укрпошта».

Однак, кошти відповідачем до бюджету сплачені не були, постанову від 12.05.2026 № 10 відповідач у судовому порядку не оскаржував.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

У статті 66 Конституції України закріплено за кожним обов`язок не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулює Закон України «Про охорону культурної спадщини» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у преамбулі до якого зазначено, що об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.

За змістом частини першої статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору (частина перша статті 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» приписи органів охорони культурної спадщини є обов`язковими для виконання всіма юридичними та фізичними особами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4 Положення про Департамент охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 14 травня 2026 року № 611/11078, Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), виконує функції органу місцевого самоврядування та, у визначених законодавством України випадках, виконує функції державної виконавчої влади. З питань виконання функцій державної виконавчої влади взаємодіє з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Основними завданнями Департаменту є: забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони культурної спадщини на території міста Києва; сприяння збереженню культурної спадщини.

За змістом статті 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини» відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції:- за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам`ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам`яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- за вчинення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини, щодо об`єкта всесвітньої спадщини, його території, буферної зони у розмірі від п`яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- за неподання, несвоєчасне подання або подання явно недостовірної інформації про виявлені у процесі земляних, будівельних, шляхових, меліоративних та будь-яких інших робіт об`єкти культурної спадщини у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- за ухилення власника пам`ятки або уповноваженого ним органу від підписання охоронного договору або за порушення ним режиму використання пам`ятки у розмірі від ста до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;- за невиконання припису органів охорони культурної спадщини у розмірі від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Рішення органу охорони культурної спадщини про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено до суду. Фінансові санкції, накладені органом охорони культурної спадщини, стягуються у встановленому законом порядку.

Статтею 45 Закону України «Про охорону культурної спадщини» визначено, що фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення. Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції. Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції. Кошти, одержані у вигляді стягнень, передбачених у статті 44 цього Закону, зараховуються до спеціального фонду відповідного бюджету.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем припис від 26.02.2026 № 1025/П та постанову від 12.05.2026 № 10 про накладення фінансової санкції не виконано, доказів надання відповідачем пояснень або заперечень щодо встановлених у приписі та постанові обставин до суду не надано.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем оскаржувалися у встановленому законом порядку припис від 26.02.2026 № 1025/П та постанову від 12.05.2026 № 10, відтак останні є чинними.

Оскільки відповідачем у добровільному порядку вимоги припису від 26.02.2026 № 1025/П та постанови від 12.05.2026 № 10 не виконані, із відповідача підлягають стягненню фінансові санкції у розмірі 1 700,00 грн. за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "3В Ріелті" (01034, м. Київ, вул. Золотоворітська,6, ідентифікаційний код 41449165) на користь Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації (04070, м. Київ, вул. Спаська,12, ідентифікаційний номер 42475311) 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. фінансової санкції, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

3. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 16.10.2026

Суддя Д.В. Мандичев