Рішення № 140653218, 15.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.10.2026Справа № 910/9978/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС"

до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОІНС УКРАЇНА"

про стягнення 44521,00 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Приватне акціонерне товариство "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОІНС УКРАЇНА" про стягнення 44521,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним акціонерним товариством "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту №FA-00158353 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, виплачено страхове відшкодування, а тому до позивача, відповідно до положень ст.993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника/водія транспортного засобу "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_1 , з вини водія якого трапилась ДТП, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОІНС УКРАЇНА", позивач просить стягнути з останнього недоплачені витрати, пов`язані зі сплатою страхового відшкодування у розмірі 44521,00 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.08.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/9978/26, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

18.08.2026 через відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшла інформація по справі.

07.09.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

10.09.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Частиною 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що внаслідок ДТП, яка відбулася 19.03.2024 було пошкоджено транспортний засіб "Fiat Tipo", державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахований у ПрАТ "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № FA 158353.

Згідно рахунку № ЛВ-0000044 від 16.08.2024, складеного ФОП Лащук В.А. та акту виконаних послуг, складеного ФОП Терновець І.С. (вх.680/24 від 24.07.2024), вартість ремонтних робіт застрахованого транспортного засобу становить 137303,00 грн.

Позивач зазначає, що з акту виконаних послуг виключені позиції, які було не якісно виконано та не узгоджено з клієнтом, а саме: ремонт та фарбування - капот, бампер, крило переднє праве, виставлення зазорів, супутні роботи - бампера переднього, підкрилків, елементів бампера, капота на суму 21486,00 грн.

На виконання умов договору страхування позивач здійснив виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 137303,00 грн.

Полісом №ЕР/214784154 передбачена франшиза у сумі 2600,00 грн.

Відповідач частково сплатив суму визначену до відшкодування позивачем у розмірі 90182,00 грн.

Позивач заявив позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 44521,00 грн.

Позиція відповідача.

Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечив, посилаючись на те, що відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" сума страхового відшкодування має здійснюватися з урахуванням фізичного зносу, натомість, позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без врахуванням коефіцієнта фізичного зносу. Також відповідач вказує на необґрунтованість ціни позову та розміру страхового відшкодування, оскільки, позивач не надав Звіт про визначення розміру матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Згідно із матеріалів справи, 19.03.2024 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля "Fiat Tipo", державний номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_1 .

Автомобіль "Fiat Tipo", державний номерний знак НОМЕР_2 , застрахований у ПрАТ "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту від 19.11.2021 №FA 158353.

Згідно із рахунку №ЛВ-0000044 від 16.08.2024, виконавцем за яким є ФОП Лащук В.А. вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 106965,00 грн. Зазначена сума включена до страхового акту №20470/02/924 від 03.09.2024.

Відповідно до акту вх.680/24 від 24.07.2024 виконаних послуг (рахунок №НО000000187 від 25.03.2024), виконавцем за яким є ФОП Терновець І.С., вартість ремонтних робіт застрахованого транспортного засобу становить 51824,00 грн.

Як зазначено позивачем з акту виконаних послуг виключено вартість робіт (послуг) на суму 21486,00 грн. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування (додаток 1 до страхового акту №18463/02/924) матеріальний збиток згідно із акту виконаних робіт становить 30338,00 грн.

Таким чином, загальна сума страхового відшкодування визначена позивачем за страховою подією, яка відбулась 19.03.2024, становить 106965,00 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 106965,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №435881 від 04.09.2024 та платіжною інструкцією №19624 від 11.04.2024.

Згідно із постанови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29.04.2024 у справі № 679/484/24 вище зазначена ДТП відбулася з вини водія транспортного засобу "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/214784154.

Відповідно до полісу № ЕР/214784154, ліміт за шкоду заподіяну майну становить 160000,00 грн, франшиза - 2600,00 грн.

Відтак, за вирахуванням франшизи, сума страхового відшкодування становить 134703,00 грн.

Позивач звертався до позивача із заявами про виплату страхового відшкодування вих. №02636/9224 від 06.06.2024 та вих. №05468/9224 від 24.09.2024.

Згідно із доданої до позову платіжної інструкції №17359 від 06.09.2024 відповідач сплатив на користь позивача частину страхового відшкодування у розмірі 90182,00 грн.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування у сумі 44521,00 грн (134703,00 - 90182,00).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Для здійснення відшкодування шкоди, що була отримана внаслідок використання джерел підвищеної небезпеки, насамперед необхідно встановити та підтвердити вину особи, що має відповідати за шкоду, у вчиненні такої дії, отже, цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду, завдану внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того, чи є в діях цієї особи склад адміністративного проступку чи злочину.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 16.07.2018 по справі №910/20412/16.

Матеріалами справи, зокрема, постановою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 29.04.2024 у справі № 679/484/24 підтверджено вину водія транспортного засобу "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася 19.03.2024.

Правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов`язок.

Відповідно до ст.999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (тут та надалі чинний на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

За змістом Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми.

Як підтверджено матеріалами справи, станом на дату ДТП, цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача згідно із полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ЕР/214784154 (термін дії з 08.06.2023 по 07.06.2024).

Страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки.

Згідно із ст.102 Закону України "Про страхування", здійснення страхової виплати проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених договором страхування) і рішення страховика про визнання випадку страховим та здійснення страхової виплати (страхового акта).

Відповідно до ст.512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

На підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України, страховик стає замість потерпілої особи кредитором у зобов`язанні щодо відшкодування заподіяної шкоди у межах виплаченої суми.

Згідно із положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.2 ст.108 Закону України "Про страхування" якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою позивачем на користь потерпілої страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Згідно із матеріалами справи, позивачем здійснено розрахунок страхового відшкодування на підставі рахунку №ЛВ-0000044 від 16.08.2024, акту виконаних послуг, вх.680/24 від 24.07.2024. Зазначена сума включена до страхових актів №20470/02/924 від 03.09.2024 та №18463/02/924 від 08.08.2024, відповідно до яких розмір страхового відшкодування становить 137303,00 грн.

Позивачем здійснено страхове відшкодування в розмірі 137303,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №435881 від 04.09.2024 та платіжною інструкцією №19624 від 11.04.2024.

Отже, виплативши страхове відшкодування відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту, позивач в силу приписів ст.993 Цивільного кодексу України та ст.108 Закону України "Про страхування" набув права вимоги до відповідача у межах фактичних затрат.

Водночас, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Так, відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

У силу приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у спорах, пов`язаних з відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" є спеціальними.

Оскільки цивільно-правова відповідальність осіб, що користуються транспортним засобом "MERCEDES-BENZ", державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована у відповідача відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, то особою відповідальною за завдані в даному випадку збитки, відповідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у межах, передбачених вказаним Законом та договором обов`язкового страхування цивільної відповідальності, є відповідач.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги стверджує, що позивач в порушення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" заявив до стягнення суму страхового відшкодування, що становить вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без врахуванням коефіцієнта фізичного зносу.

Так, відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (п. 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092).

Відповідно до вимог пункту 8.2 цієї Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е З - коефіцієнт фізичного зносу.

Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу, у разі наявності підстав для його вирахування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 22.03.2017 у справі №910/3650/16 та у постановах Верховного Суду від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16, від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 14.05.2018 №910/5092/17.

Згідно із п.7.38, п.7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки. 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля "Fiat Tipo", державний номерний знак НОМЕР_2 (копія якого міститься у матеріалах справи), вбачається, що рік випуску автомобіля - 2020 рік, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років, у зв`язку із чим, при визначені вартості відновлювального ремонту вказаного автомобіля коефіцієнт фізичного зносу, згідно з п.7.38 Методики, не визначається.

У пункті 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (у редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, зокрема: а) КТЗ експлуатується в інтенсивному режимі (фактичний середньорічний пробіг щонайменше вдвічі більший за середньорічний нормативний); б) складові частини кузова та оперення кузова, кабіни, рами КТЗ відновлювали ремонтом (крім випадків, що однозначно свідчать про усунення експлуатаційних пошкоджень (наприклад, усунення сколів ЛФП на лицьових поверхнях кузова, усунення деформації методом видалення вм`ятин без пофарбування складової частини)); в) складові частини каркасу кузова, оперення кузова, кабіни та рами мають наскрізну корозію, що призвело до зниження витривалості і міцності матеріалу виготовлення цієї складової частини (складових частин) КТЗ; г) складові частини кузова, кабіни, рами КТЗ мають пошкодження у вигляді деформації, за винятком таких, що підпадають під визначення експлуатаційних пошкоджень відповідно до пункту 1.6 розділу I цієї Методики; ґ) КТЗ експлуатувався в умовах, визначених у пункті 4 таблиці 4.1 додатка 2 до цієї Методики.

У пункті 7.39 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог, однак доказів щодо існування вказаних обставин матеріали справи не містять.

Отже, з наявних в матеріалах справи документів судом не встановлено наявності підстав для вирахування коефіцієнту фізичного зносу транспортного засобу "Fiat Tipo", державний номерний знак НОМЕР_2 , при визначенні розміру страхового відшкодування.

За таких обставин, твердження відповідача про необхідність застосування коефіцієнта фізичного зносу при визначенні вартості відновлювального ремонту автомобіля суд вважає необґрунтованими.

Окрім цього, суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Така правова позиція викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №911/482/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17, від 03.07.2019 у справі №910/12722/18.

Розмір фактичних витрат підтверджується не звітом про оцінку, як попереднього оціночного документу, а відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля, та які підтверджують фактичний розмір понесених збитків (наведена позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №910/3867/16, від 01.02.2018 у справі №910/22886/16, від 12.03.2018 у справі №910/5001/17, від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17).

Також у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі №922/4013/17 вказано, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Отже, звіт про оцінку транспортного засобу має попередній характер і визначає орієнтовну вартість його відновлення, яка не є остаточною. Відтак, при визначенні розміру витрат на відновлювальний ремонт слід виходити з фактично понесених витрат, підтверджених відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій здійснювався ремонт автомобіля. Саме такі документи дають змогу встановити дійсний розмір витрат, необхідних для відновлення транспортного засобу.

Як встановлено вище вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Fiat Tipo", державний номерний знак НОМЕР_2 підтверджується рахунком №ЛВ-0000044 від 16.08.2024 та актом виконаних послуг вх.680/24 від 24.07.2024, складеними виконавцями ремонтних робіт пошкодженого автомобіля.

Отже, розмір завданих збитків у частині витрат на відновлювальний ремонт визначено позивачем на підставі зазначених документів, які підтверджують фактичну вартість виконаних ремонтних робіт.

Враховуючи викладене, суд відхиляє як необґрунтовані заперечення відповідача щодо заявленої позивачем до стягнення суми страхового відшкодування.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідач обставин викладених у позові належними доказами не спростував.

Відповідно до п.9.1. ст.9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР/214784154 передбачено, що франшиза становить 2600,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, складає 160000,00 грн.

За вирахуванням франшизи, розмір страхового відшкодування становить 134703,00 грн.

Перевіривши розрахунок страхового відшкодування, судом встановлено, що розрахунок страхового відшкодування є обґрунтованим та здійснений з дотриманням приписів ст.22, ст.29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Згідно із доданої до позову платіжної інструкції №17359 від 06.09.2024 відповідач сплатив на користь позивача частину страхового відшкодування у розмірі 90182,00 грн.

Отже, залишок невиплаченого страхового відшкодування становить 44521,00 грн (134703,00 - 90182,00).

За встановлених обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 44521,00 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на вище наведене, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 44521,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОІНС УКРАЇНА" (03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська, буд.102, ідентифікаційний код 22868348) на користь Приватного акціонерного товариства "СТРАХОВА ГРУПА "ТАС" (03062, м.Київ, пр.Берестейський, буд.65, ідентифікаційний код 30115243) страхове відшкодування у сумі 44521,00 грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 2662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 15.10.2026.

Суддя С.О. Турчин