Рішення № 140652873, 08.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/86/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2026 Справа № 908/1518/26

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., за участю секретаря судового засідання Концур Г.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1518/26

за позовом: Приватного акціонерного товариства НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО, ідентифікаційний код юридичної особи 00100227 (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032 )

до відповідача: Акціонерного товариства ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926 (вул. Сталеварів, буд 14, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 28 388 176 грн 42 коп.

за участю уповноважених представників сторін:

від позивача: Сінявська Г.В., на підставі довіреності № 01/01-8 від 01.01.2026 (в режимі відеоконференції);

від відповідача: Богославський В.А., адвокат, посвідчення № 001141 від 29.06.2016, довіреність № 46 від 15.04.2026

СУТЬ СПОРУ:

22.06.2026 до Господарського суду Запорізької області через систему Електронний суд) надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ УКРЕНЕРГО про стягнення з Акціонерного товариства ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО заборгованості за договором про надання послуг з передачі електричної у розмірі 1 640 710,91 грн та 3% річних урозмірі 6 874,57 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.05.2019 між АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (Користувач) та НЕК «Укренерго» було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії за №0503-02041 (в редакції додаткової угоди від 02.01.2023). Виходячи з наведених вище умов Договору, Позивачем протягом січня березня 2023 року надавалася Послуга Відповідачу з передачі електричної енергії. Протягом січня - лютого 2026 року, Відповідно до умов Договору та Правил ринку, згідно оновлених даних комерційного обліку, Позивачем здійснено врегулювання, оформлено та направлено Відповідачу Акти - коригування до актів приймання передачі послуг за попередні розрахункові періоди січня березня 2023 року. Разом з тим, Відповідач розрахунки за надані послуги з передачі електричної енергії не здійснив внаслідок чого, виникла заборгованість за наданні послуги у зазначений період у сумі 1 640 710,91 грн. Зазначена заборгованість виникла по наступним періодам: січень 2023 року - 558 354,03 грн, лютий 2023 року - 561 187,86 грн, березень 2023 року - 521 169,02 грн. За невиконання боржником грошового зобов`язання та утворення боргу 1 640 710,91 грн позивачем нараховано відповідачу 3% річних у розмірі 6 874,57 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 23.06.2026 справу передано на розгляд судді Науменку А.О.

Ухвалою суду від 23.06.2026 позовну заяву прийнято судом до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1518/26, присвоєний номер 34/86/26, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі на 15.07.2026 о 10 год. 20 хв.

В судовому засіданні 15.07.2026 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1518/26. Суд оголосив склад суду.

Суд з`ясував про відводи. Відводів не заявлено.

Через підсистему Електронний суд надійшли документи:

08.07.2026 від представника відповідача надійшов відзив, який прийнято судом до розгляду. У наданому суду відзиві на позов зазначено, що позивачем ані у позовній заяві, ані в інших заявах по суті справи не вказані підстави (обґрунтоване рішення ОСП, рішення суду, що набрало законної сили) для здійснення такого коригування, як цього вимагає, зокрема, п.1.3 додатку 10 до Правил ринку. Таким чином, відсутні правові підстав для здійснення повторних позапланових коригувань. У зв`язку з чим можна дійти до обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено наявність права для такого коригування, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню. У зв`язку з зазначим, враховуючи, що відповідач вважає не обґрунтованими вимоги щодо заборгованості за актами коригування, то відповідно враховуючи правову природу зобов`язань за ст. 625 ЦК України, вони також не підлягають стягненню, а позов не підлягає задоволенню. АТ Запоріжжяобленерго не може вплинути на розрахунки споживачів за надані послуги з розподілу електричної енергії, а також АТ Запоріжжяобленерго не має змоги провести оплату вкрай необхідного обладнання та матеріалів для відновлення електричних мереж, об`єктів енергетичної інфраструктури, які були пошкоджені або зруйновані внаслідок бойових дій на території Запорізькій області, розпочатих військовою агресією - це призвело до неможливості сплати сум нарахувань за Договором на підконтрольній території Запорізької області. Також, у зв`язку із постійними пошкодженням та руйнуванням енергетичної інфраструктури через воєнні бойові дії спричинені російською збройною агресією проти України, значна кількість грошових коштів щомісячно спрямовується товариством на проведення аварійно-відновлювальних робіт, вжиття заходів щодо захисту об`єктів електроенергетики, проведення поточних ремонтів, сплати першочергових платежів. Станом на 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023, 30.09.2024 у АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» наявні ознаки критичної неплатоспроможності (що підтверджується висновком ДП Центр судової експертизи та експертних досліджень Державної судової адміністрації України № 003-СНЮ/24 від 17.01.2025 року). Таким чином, в умовах воєнного та надскрутного фінансового стану, керуючись пріоритетними завданнями ОСР з забезпечення спроможності розподілу електричної енергії на території здійснення ліцензійної діяльності та підтримки роботи ОЕС України, АТ «Запоріжжяобленерго» не вчинило жодних винних, умисних протиправних або незаконних дій спрямованих на порушення прав та/або інтересів НЕК «Укренерго».

14.07.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

Вищеперелічені документи прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 15.07.2026 відкладено підготовче засідання по справі на 24.08.2026 о 11 год. 40 хв.

В судовому засіданні 24.08.2026 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1518/26. Суд оголосив склад суду.

24.08.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

У підготовчому засіданні представник позивача підтримала подане клопотання, просила долучити до матеріалів справи.

Представник відповідача повідомив, що на час судового засідання не ознайомлений із клопотання позивача. Заявив усне клопотання про відкладення судового засідання та просив надати додатковий час для подачі заперечення на відповідь на відзив та віреагувати на клопотання позивача від 24.08.2026.

Представник позивача не заперечувала проти відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 24.08.2026 строк підготовчого провадження продовжено на 30 відкладено підготовче засідання на 09.09.2026 о 11 год. 40 хв.

В судовому засіданні 09.09.2026 здійснювалась відеоконференція.

Суд відкрив судове засідання з розгляду справи № 908/1518/26. Суд оголосив склад суду.

09.09.2026 від представника відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині сплаченої заборгованості, яка долучається до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні представник позивача повідомила, що на час судового засідання не ознайомлена із заявою відповідача.

За наслідками судового засідання, суд, запитавши думку представників сторін, на підставі ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 01.10.2026 о 11 год. 00 хв.

28.09.26 від представника позивача надійшли заперечення проти закриття провадження у справі.

30.09.26 від представника відповідача надійшла заяв про закриття провадження у справі.

30.09.26 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про закриття провадження у справі.

Вказані документи прийняті судом до розгляду в порядку ст. 207 ГПК України.

У судовому засіданні 01.10.2026 здійснювалась фіксація за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку.

Представники виступили із вступним словом. Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив надати час для ознайомлення із запереченнями позивача.

В судовому засіданні оголошено перерву до 08.10.26.

08.10.26 судом прийнято рішення, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі НЕК «Укренерго») є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» у приватне акціонерне товариство». Засновником і єдиним акціонером НЕК «Укренерго» є держава в особі Міністерства енергетики України (п. 6.1 Статуту НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 № 218).

НЕК «Укренерго» (Позивач) виконує функції оператора системи передачі (ОСП) юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1, ст. 31, 33, п. 8 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії»; постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.07.2014 № 1012 «Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами ДП «НЕК «Укренерго», від 17.12.2021 № 2624 «Про видачу ліцензії з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго»; п. 2.1, 2.2 Статуту НЕК «Укренерго», затвердженого наказом Міністерства енергетики України від 21.09.2021 № 218).

Згідно з ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу (далі ЦК) України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Наказом НЕК «Укренерго» від 03.10.2023 № 549 було затверджено умови договору про надання послуг з передачі електричної енергії (копія додається), в п. 1 якого визначено, що умови договору набувають чинності з 01.01.2024.

27.05.2019 між АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» (Користувач) та НЕК «Укренерго» (ОСП) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії за №0503-02041 (в редакції додаткової угоди від 02.01.2023, далі Договір).

Згідно із п. 1.1 Договору НЕК «Укренерго» зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії (далі Послуга), а Відповідач зобов`язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору.

Згідно із підпунктом 1) п. 6.1 Договору ОСП має право отримувати від Користувача своєчасну плату, а Користувач, відповідно до п.8.3. Договору зобов`язаний: здійснювати своєчасно та в повному обсязі оплату за Послугу на мовах, визначених Договором.

У зв`язку з порушенням грошових зобов`язань за договором, відповідач зобов`язаний, окрім суми основного боргу сплатити НЕК «Укренерго» 3% річних згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

За таких обставин, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 28 388 176,42 грн, яка складається з: 1 640 710,91 грн основний борг, та 3% річних у розмірі 6 874,57 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з такого.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються зокрема договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Згідно із п. 8 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з передачі.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 Закону оператор системи передачі надає послуги, зокрема, з передачі електричної енергії учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типового договору про надання послуг з передачі електричної енергії. Типовий договір про надання послуг з передачі електричної енергії затверджується Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається кодексом системи передачі.

Регулятором на ринку електричної енергії є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП), правовий статус якої визначений у ст. 1, 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Кодекс системи передачі затверджений постановою НКРЕКП від 14.03.2018, зі змінами (далі Кодекс СП).

Згідно із абз. 14 п. 5.3 Кодексу СП, між ОСП та Користувачем, який є (або планує стати) учасником ринку електричної енергії, укладається один Договір про надання послуг з передачі електричної енергії, який є додатком 6 до цього Кодексу, сукупно за всіма видами діяльності цього Користувача на ринку електричної енергії. Договір про надання послуг з передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на підставі типової форми договору, який затверджується Регулятором та є додатком 6 до Кодексу СП (п. 5.5 Кодексу СП).

Як вже було зазначено, між Позивачем і Відповідачем укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії за №0503-02041.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 5.2 Договору Користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги ОСП таким чином:

1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у pозмірі не менше 1/5 планової вартості Послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 планової вартості Послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього договору відповідно до такого алгоритму:

2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця;

3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця;

4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця;

5 платіж до 25 числа розрахункового місяця.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, Користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг Послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих ОСП, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком», або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням в порядку, визначеному законодавством електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку . Коригування обсягу та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку. Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів та вартості Послуг, Користувач здійснює до 15 числа місяця наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі Послуги (включно) Акти приймання-передачі Послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони.

Відповідно до п. 5.6. Договору у разі виникнення розбіжностей за отриманих від OCП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі Послуги Користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі Послуги вартість послуги шляхом направлення OCП повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє Користувача від платіжного зобов`язання у встановлений Договором термін . Якщо користувач не надає OCП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі Послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

Отже, укладений між сторонами договір передбачає регулярні щомісячні платежі (планові оплати та оплата за фактично надані послуги).

Виходячи з наведених вище умов договору, за період протягом січня березня 2023 року позивачем надавалася послуга відповідачеві з передачі електричної енергії.

Згідно оновлених даних комерційного обліку, Позивачем здійснено врегулювання, оформлено та направлено Відповідачу Акти - коригування до актів приймання передачі послуг за попередні розрахункові періоди січня березня 2023 року, а саме:

1) Акт коригування від 22 січня 2026 № ПРА_К-0013600 до Акту приймання - передачі Послуги від 31.01.2023 згідно з Договором від 27.05.2029 № 0503 02041 (з урахуванням акту коригування № ПРА К -0005024 віл 18.06.2024) - за яким суму за січень 2023 року збільшено на 558 354,03 грн. Акт коригування підписано з боку Відповідача без зауважень та ініціювання суперечки. Зобов`язання оплати за цим актом - до 15.03.2026.

2) Акт коригування від 04 лютого 2026 № ПРА_К-0013628 до Акту приймання - передачі Послуги від 28.02.2023 згідно з Договором від 27.05.2029 № 0503 02041 (з урахуванням акту коригування № ПРА К -0005107 від 20.06.2024) - за яким суму за лютий 2023 року збільшено на 561 187,86 грн. Акт коригування підписано з боку Відповідача без зауважень та ініціювання суперечки. Зобов`язання оплати за цим актом - до 15.03.2026.

3) Акт коригування від 23 лютого 2026 № ПРА_К-0013851 до Акту приймання -передачі Послуги від 31.03.2023 згідно з Договором від 27.05.2029 № 0503 02041 (з урахуванням акту коригування № ПРА К -0005758 від 02.07.2024) за яким суму за березень 2023 року збільшено на 521 169,02 грн. Акт коригування підписано з боку Відповідача без зауважень та ініціювання суперечки. Зобов`язання оплати за цим актом - до 15.03.2026.

Таким чином, структура договору передбачає два взаємопов`язані етапи виконання грошового зобов`язання: поетапні платежі планової вартості протягом відповідного розрахункового періоду та подальший остаточний розрахунок за фактично надану послугу із можливістю її коригування відповідно до уточнених даних комерційного обліку.

Отже, у відповідача виникла заборгованість за наданні послуги у зазначений період у сумі 1 640 710,91 грн. Зазначена заборгованість виникла по наступним періодам: січень 2023 року - 558 354,03 грн, лютий 2023 року - 561 187,86 грн, березень 2023 року - 521 169,02 грн.

АТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» підчас розгляду справи здійснювало платежі на користь позивача, та вважаючи, що частину спірної суми погашено, заявляло клопотання про закриття провадження у справі.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Щодо посилання АТ «Запоріжжяобленерго» на проведення часткових оплат в процесі розгляду справи та заявлення клопотань про закриття провадження у справі, суд не вбачає підстав для оцінки платіжних інструкцій, на які відповідач посилається, як належних доказів оплати саме спірної заборгованості у цій справі та відмовляє в цій частині у задоволенні клопотань про закриття провадження у справі з таких підстав.

Нормами ст. 629 ЦК України визначено що Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Оскільки ст. 204 ЦК закріплює презумпцію правомірності правочину і ця презумпція поширюється на договір в цілому та його окремі умови, умови договору підлягають застосуванню, поки ці умови або договір в цілому невизнані недійсними судом.

Відповідно умов п. 5.7 Договору, за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. Тобто, сторонами погоджено в Договорі черговість зарахування платежів спочатку заборгованості минулих періодів.

Також статтею 534 Цивільного кодексу України встановлено що, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у відповідній черговості, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, з урахуванням ст. 534 ЦПК, черговість погашення грошових вимог може бути змінена договором.

Таким чином, якщо в договорі передбачено першочергове погашення найдавнішої заборгованості, кредитор зобов`язаний керуватися договором, а не волевиявленням платника в графі призначення платежу. Оскільки Договір у цій справі містить умову про першочергове погашення заборгованості з найдавнішим строком виникнення, зарахування отриманих коштів здійснюється відповідно до умов Договору.

Які вірно зазначає позивач, за наслідком довготривалого порушення зобов`язання за Договором, у АТ Запоріжжяобленерго виникла загальна сума боргу за отримані послуги, з урахуванням всіх актів та актів коригування з моменту укладання Договору.

Враховуючи наявність заборгованості АТ «Запоріжжяобленерго» за попередні періоди, що не є предметом даного спору, суми оплат від 21.08.2026 № 7528 на суму 561 187,86 грн, № 7527 на суму 558 354,03 грн, № 7533 на суму 474 425,51 грн, було використано для погашення інших, старіших періодів, а саме за боргом червня 2022 року, який підтверджується Актом ПР_0503_1302 та актами коригування від 20.08.2025 ПРА_К-0010959 та від 19.09.2025 ПРА_К-0011764. Оплату від 23.09.2026 за платіжною інструкцією № 8538 на суму 46 743,51 грн, було використано для погашення іншого, старішого періоду, а саме за борг червня 2022 року, який підтверджується Актом ПР_0503_1302 та актами коригування від 20.08.2025 ПРА_К-0010959 та від 19.09.2025 ПРА_К-0011764.

Позивачем на підтвердження наявної у Відповідача заборгованості з найдавнішим терміном виникнення, надано акт звірки за період з 01.07.2019 (початок дії Договору) по 24.09.2026 який містить інформацію про всі первинні документи за Договором, а саме: акти, акти - коригування, оплати Відповідача із зазначенням дати, суми, виду операції, змісту документу та містить інформацію про загальну суму наданих послуг Позивачем 878 850 479,56 грн. та загальну суму - 594 437 694,99 грн. оплати Відповідачем за отримані послуги, а також загальну суму боргу АТ «Запоріжжяобленерго» за Договором станом на 24.09.2026 284 412 829,67 грн. На підтвердження заборгованості Відповідача за Договором та суми зазначеної у графі «Сальдо на кінець» надано всі первинні документи (акти та акти - коригувань). Також, на підтвердження факту існування, розміру та структури заявленої у справі заборгованості, у якості доказу розподілу Позивачем здійснених Відповідачем оплат на суму 1 593 967,40 грн в рахунок погашення заборгованості минулих періодів за надано документ: «Баланс по договору станом на 24.09.2026» з відображенням, періодів проведення зарахування всіх платежів, фактично отриманих сум та точних даних щодо того, яку саме суму було перенаправлено на погашення якого конкретно минулого боргу.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Платіжні інструкції на які посилається позивача в клопотаннях про закриття провадження у справі суд оцінює як неналежні докази сплати заборгованості саме у цій справі, оскільки ПрАТ «НЕК «Укренерго» правомірно скористалось своїм правом та зарахувало їх у відповідності до п. 5.7 договору в попередні періоди, які хоч і розглядались у судовому порядку, але з точки зору існування грошового зобов`язання не припинені належним виконанням. Сам факт винесення судового рішення про стягнення такої суми не свідчить про її погашення.

Аналогічні правові висновки щодо алгоритму зарахування платежів за наявності заборгованості першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення викладено в постанові Центрального апеляційного господарського суд від 26.08.26 у справі 908/3266/25.

Такий підхід узгоджується з актуальною практикою Верховного Суду.

Зокрема, у постанові КГС ВС від 01.04.2026 у справі № 904/426/25 Верховний Суд розмежував ситуації, коли порядок зарахування платежу договором не визначений, і випадки, коли сторони прямо погодили відповідний алгоритм.

Верховний Суд зазначив, що якщо договором установлено спеціальний порядок зарахування платежів за наявності заборгованості, саме цей договірний порядок є обов`язковим для сторін; боржник не вправі в односторонньому порядку змінити його лише шляхом зазначення іншого періоду у реквізиті призначення платежу. У тій справі погоджена сторонами умова про першочергове погашення найдавнішої заборгованості була визнана такою, що має застосовуватися відповідно до статей 6, 627, 628, 629 ЦК України.

Зазначений висновок є релевантним у цій справі, оскільки пункт 5.7 Договору так само містить чітко погоджений сторонами алгоритм зарахування коштів за наявності попередньої заборгованості.

Тому сам факт зазначення відповідачем у платіжних інструкціях січня-березня 2023 року не змінює установленого договором порядку їх зарахування, доки існує непогашена заборгованість попередніх періодів.

Стосовно доводів відповідача про неможливість застосування п. 5.7 Договору, оскільки останній припинив свою дію, суд такі пояснення відхиляє через те. що пунктом 13.4 Договору визначено, що припинення/розірвання дії цього договору не звільняє сторони від належного виконання обов`язків, що виникли в період дії цього договору.

Суд не погоджується з доводами з приводу того, що 3% річних за ст. 625 ЦК України в цілому також не підлягають стягненню виходячи з тих обставин, які наведені у відзиві на позов.

Відповідно до частини першої статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за його порушення, якщо доведе, що таке порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Водночас відсутність у боржника необхідних коштів сама по собі випадком або непереборною силою не визнається.

Частина друга статті 625 ЦК України встановлює спеціальні наслідки прострочення грошового зобов`язання. За своєю правовою природою 3 % річних не є неустойкою, штрафом або пенею, розмір яких залежить від застосування загальних правил про вину як умову цивільно-правової відповідальності.

Особливо чітко це питання вирішене Верховним Судом у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22. КГС ВС зазначив, що інститут форс-мажору спрямований на звільнення сторони від негативних наслідків у вигляді відповідальності за невиконання або прострочення зобов`язання, однак нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, мають компенсаційну природу. Тому правила статті 617 ЦК України про звільнення від відповідальності внаслідок непереборної сили не підлягають застосуванню до зобов`язання зі сплати інфляційних втрат і процентів річних за статтею 625 ЦК України.

Цей же висновок підтверджений Верховним Судом уже у 2026 році.

У постанові КГС ВС від 10.03.2026 у справі № 908/1965/24 прямо зазначено, що форс-мажор може за наявності необхідних умов звільнити боржника від таких форм відповідальності, як пеня, проте не усуває акцесорного грошового зобов`язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України. Верховний Суд окремо підтвердив, що правила статті 617 ЦК України не застосовуються як підстава звільнення від інфляційних втрат та процентів річних.

Таким чином, навіть за умови доведення відповідачем певних форс-мажорних обставин, які впливали на виконання окремих його договірних обов`язків, це не означало б автоматичного звільнення від виконання основного зобов`язання та, передбаченої статтею 625 ЦК України, компенсації за користування несвоєчасно сплаченими грошовими коштами.

При цьому вирішальним залишається момент виникнення прострочення. Договір у цій справі містить конкретні строки поетапних та остаточних розрахунків; доказів їх зміни сторонами або належного перенесення саме щодо спірних грошових зобов`язань матеріали справи не містять.

Велика Палати Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25) прямо визначила, що три проценти річних, передбачені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом, є законодавчо встановленим мінімальним розміром процентів річних, на який вправі розраховувати кредитор у разі неналежного виконання боржником грошового зобов`язання, і такий мінімальний розмір не підлягає зменшенню судом.

У справі № 903/602/24 суди першої та апеляційної інстанцій саме з огляду на тривалий період прострочення, повне погашення основного боргу та скрутний фінансовий стан боржника зменшили суму 3 % річних. Велика Палата Верховного Суду визнала такий підхід неправильним та наголосила, що під час визначення можливого розміру зменшення процентів суд обмежений установленою законодавцем нижньою межею трьома процентами річних.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 усунула можливість такого поширеного тлумачення: суд може оцінювати пропорційність підвищених процентів і за відповідних умов їх зменшувати, однак не нижче встановленої частиною другою статті 625 ЦК України мінімальної межі у 3 % річних. Відповідно підстави для зменшення 3% річних відсутні.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з наведеного, 3 % річних в правильно перерахованій судом сумі 1 419 грн 84 коп. за загальний період з 16.02.26 по 16.03.26 підлягають стягненню з відповідача. В іншій частині 3 % річних слід відмовити як у помилково заявленій, у зв`язку із явними арифметичними помилками у розрахунку 3% річних позивача.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно заявленим вимогам.

Керуючись ст.ст. 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО», ідентифікаційний код юридичної особи 00130926 (вул. Сталеварів, буд 14, м. Запоріжжя, 69035) на користь Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО», ідентифікаційний код юридичної особи 00100227 (вул. Симона Петлюри, буд. 25, м. Київ, 01032 ) 1 640 710 (один мільйон шістсот сорок тисяч сімсот десять) грн 91 коп. заборгованості, 1 419 (одна тисяча чотириста дев`ятнадцять) грн 84 коп. 3% річних та 19 705 (дев`ятнадцять тисяч сімсот п`ять) грн 57 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 15.10.2026.

Суддя А.О. Науменко