Рішення № 140652778, 12.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/120/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 Справа № 908/1826/26

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Станіщуку Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи № 908/1826/26

за позовною заявою: концерну Міські теплові мережі, 69091, м. Запоріжжя, вул. Героїв полку Азов, буд. 137

до відповідача: фізичної особи-підприємця Соловей Зінаїди Максимівни, АДРЕСА_1

про стягнення 145 171,53 грн

У засіданні приймали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

29.07.26 до Господарського суду Запорізької області в системі Електронний суд надійшла позовна заява за вих. від 29.07.26 концерну Міські теплові мережі (надалі концерн МТМ) з вимогами до фізичної особи-підприємця Соловей Зінаїди Максимівни (далі ФОП Соловей З.М.) про стягнення заборгованості за надану послугу з постачання теплової енергії згідно договору з власником (користувачем) про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.20 № 83451101 у розмірі 145 171,53 грн.

29.07.26 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу № 908/1826/26 передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 03.08.26 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/1826/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

19.08.26 до суду в системі Електронний суд надійшло клопотання за вих. від 19.08.26, в якому представник позивача, на виконання пункту 5 ухвали Господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 03.08.26, надає листування між позивачем і відповідачем з предмету спору.

03.09.26 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшло клопотання за вих. від 03.09.26 № 908/1826/26, в якому остання просить суд поновити строк для подання клопотання щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін та здійснювати подальший розгляд справи № 908/1826/26 в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 03.09.26 судом задоволено клопотання представника відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін та поновлено відповідачу процесуальний строк для подання клопотання щодо розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін. Призначено розгляд справи № 908/1826/26 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання на 29.09.26 об 11 год. 30 хв.

07.09.26 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

18.09.26 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

29.09.26 до суду в системі Електронний суд від представника відповідача надійшла заява з проханням долучити до матеріалів справи № 908/1826/26 копію акта обстеження від 18.03.21 та від 15.12.21 складений концерном МТМ.

29.09.26 до суду в системі Електронний суд від представника позивача надійшло клопотання з проханням відкласти розгляд цієї справи на іншу дату.

Представник позивача в судове засідання 29.09.26 не з`явився, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

У засіданні 29.09.26 представник відповідача надав усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи.

Ухвалою від 29.09.26 судом відкладено розгляд справи № 908/1826/26 на 30.09.26 о 09 год. 40 хв.

29.09.26 до суду в системі «Електронний суд`надійшло клопотання за вих. від 29.09.26, в якому представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи адвокатський запит представника відповідача від 03.09.26 № 03-/09/26 та відповідь позивача від 14.09.26 № 005090/42-007698.

В судовому засіданні 30.09.26 судом прийнято до розгляду клопотання представника позивача за вих. від 29.09.26 про долучення доказів, письмові пояснення представника відповідача за вих. від 07.09.26 та клопотання представника відповідача за вих. від 29.09.26 про долучення документів, які надійшли до суду в системі «Електронний суд».

У засіданні 30.09.26 представники позивача та відповідача надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи.

В судовому засіданні 30.09.26 судом оголошено перерву в розгляді справи до 05.10.26 об 11 год. 00 хв.

05.10.26 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення за вих. від 05.10.26.

У засіданні 05.10.26 представники позивача та відповідача надали усні пояснення на питання суду (головуючого), які виникли в розгляді справи.

Враховуючи положення ст. 219 ГПК України, судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 12.10.26 о 14 год. 05 хв.

Представники сторін в судове засідання 12.10.26 не з`явились, про дату, місце та час розгляду справи були повідомлені належним чином.

В засіданні 12.10.26, на підставі ст. 240 ГПК України, судом прийнято рішення без оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 29.07.26, у додаткових поясненнях у справі за вих. від 18.09.26 та у додаткових поясненнях за вих. від 05.10.26. Просив суд стягнути з відповідача заборгованість за надану послугу з постачання теплової енергії згідно договору з власником (користувачем) про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.20 № 83451101 у розмірі 145 171,53 грн.

Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у письмових поясненнях за вих. від 07.09.26. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

Крім того, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на певній частині території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- учасники по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерн Міські теплові мережі (далі позивач) діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну МТМ є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут, та інше.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про теплопостачання, теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

27.09.12 між департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орган приватизації) та Соловей Зінаїдою Максимівною (Покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта права комунальної власності, згідно з яким (п. 1.1. та п. 1.2.), предметом цього договору є передача права власності на комунальне майно м. Запоріжжя, шляхом приватизації способом викупу на підставі рішення Запорізької міської ради від 06.04.11 № 19 та відповідно до наказу органу правитизації від 31.07.12 № 282 (об`єкт приватизації). Об`єктом приватизації є нежитлове приміщення будівлі літ. А-2: приміщення ІІ загальною площею 241,4 кв.м., приміщення ІІІ загальною площею 110,3 кв.м. та змощення ІІ, розташованих за адресою: 69084, м. Запоріжжя, вул. Кузнецова, буд. 18.

У відповідності до витягу з Державного реєстру правочинів від 27.09.12 № 11894129, Соловей Зінаїда Максимівна є набувачем нежитлового приміщення будівлі літ. А-2: приміщення ІІ загальною площею 241,4 кв.м., приміщення ІІІ загальною площею 110,3 кв.м. та змощення ІІ, розташованих за адресою: АДРЕСА_2 .

01.11.20 між концерном Міські теплові мережі (виконавець) фізичною особою-підприємцем Соловей Зінаїдою Максимівною (споживач) укладено договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 83451101 (Договір).

Відповідно до п. 1. Договору, виконавець зобов`язується надавати споживачеві послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Пунктом 3. Договору визначено, що інформація про споживача: адреса, опалювальна площа будівлі (кв. метрів), теплове навантаження будівлі (Гкал/год), теплові втрати теплової мережі (Гкал/год), визначено у Додатку 1 до договору № 83451101.

Згідно із п. 4. та п. 5. Договору, у будівлі відсутній індивідуальний теловий пункт. Будівля обладнана вузлом комерційного обліку теплової енергії: лічильник на опалення Ultraheat-U-2WR зав. номер 65821321; показання засобу вимірювальної техніки на дату укладання договору: 569,761; місце встановлення: підсобне приміщення; дата останньої періодичної повірки: IV кв. 2020 р.; міжповірочний інтервал: 4 роки; примітка: вул. Миколи Корищенка, 18.

У відповідності до п. 6. Договору, виконавець зебеспечує постачання теплоносія безперервно з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Надання послуги здійснюється безперервно, крім перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення в опалювальний період безперервн, крім часу перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги (п. п. 7.-8. Договору).

Пунктом 12. Договору визначено, що обсяг спожитої у будівлі послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будівлі за показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку. У разі організації вузла обліку не на межі розділу інженерно-технічних мереж розрахунок за теплову енергію здійснюється з урахуванням теплових втрат від межі розділу до місця встановлення прилладу обліку. Якщо будівлю оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії обсяг (кількість) спожитої послуги у будинку визначається як сума показників таких вузлів обліку. Одиницею виміру обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

Відповідно до п. п. 14-17 Договору, у разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку теплової енергії до відновлення його роботи або заміни ведення комерційного обліку спожитої послуги здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затв. наказом Мінрегіону від 22.11.18 № 315, з урахуванням середнього обсягу споживання теплової енергії протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації - за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів (п. 14). Початок періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку визначається: за даними електронного архіву - в разі отримання з нього інформації щодо дати початку періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку; з дати, наступної за днем останнього періодичного огляду вузла комерційного обліку, - в разі відсутності електронного архіву. Кінцем періоду виходу з ладу вузла комерційного обліку є день прийняття на абонентський облік відремонтованого або заміненого вузла комерційного обліку (п. 15). Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його втратою визначається з дня, наступного за днем останнього дистанційного отримання показань, або з дня, наступного за днем останнього зняття його показань (в усіх інших випадках). Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його втратою є дата прийняття на абонентський облік вузла комерційного обліку, встановленого на заміну втраченого (п. 16). На час відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведення повірки (ремонту) засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, ведення комерційного обліку здійснюється відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів, спожитих у будівлі комунальних послуг з урахуванням середнього обсягу споживання теплової енергії, протягом попереднього опалювального періоду. Початок періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом, проведення повірки (ремонту) засобів вимірювальної техніки, які є складовою частішою вузла обліку, визначається з дати, наступної за днем демонтажу вузла комерційного обліку. Кінцем періоду відсутності вузла комерційного обліку у зв`язку з його ремонтом проведенням (ремонту) повірки засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, ремонтом є день прийняття на абонентський облік (п. 17).

Згідно із п. п. 18-20 Договору, зняття, показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснюється щомісяця з 20 до 25 числа виконавцем у присутності споживача або його представника, крім випадків, коли зняття таких показань здійснюється виконавцем за допомогою систем дистанційного зняття показань або споживачем самостійно. У такому разі виконавець зобов`язаний забезпечити можливість, самостійного (без додаткового звернення до виконавця в кожному окремому випадку) ознайомлення з показаннями вузла (вузлів) комерційного обліку споживачем через електронну систему обліку розрахунків споживачів. У разі коли зняття показань засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії здійснює споживач, він щомісяця з 20 по 25 число передає показання вузла (вузлів) комерційного обліку теплової енергії виконавцю в один із таких способів: на адресу абонентського відділу, зазначеному у розділі Реквізити і підписи сторін цього договору;

на адресу електронної пошти, зазначену у розділі Реквізити і підписи сторін цього договору; через електронну систему обліку розрахунків споживачів, зазначену у розділі Реквізити і підписи сторін цього договору (п. 18). У разі відсутності інформації про показання вузла (вузлів) комерційного обліку та/або недопущення споживачем виконавця до вузла (вузлів) комерційного обліку для зняття показань засобів вимірювальної техніки для визначення обсягу теплової енергії, спожитої в будівлі, визначається середній обсяг споживання теплової енергії будівлі протягом попереднього опалювального періоду, а у разі відсутності такої інформації за фактичний час споживання протягом поточного опалювального періоду, але не менше 30 днів. Після відновлення надання показань вузлів комерційного обліку виконавець зобов`язаний провести перерахунок із споживачем. Перерахунок із споживачем проводиться у тому розрахунковому періоді, в якому було отримано в установленому порядку інформацію про невідповідність обсягу, але не більше ніж за 12 розрахункових періодів (п. 19). Виконавець має право доступу до будівель, приміщень і споруд, у яких встановлено вузли, комерційного обліку, для перевірки схоронності таких вузлів обліку, зняття показань їх засобів вимірювальної техніки та періодичного огляду в порядку, визначеному законом і цим договором. Періодичний огляд вузла (вузлів) комерційного обліку здійснюється виконавцем під час зняття показань. У разі дистанційного зняття показань періодичний огляд проводиться виконавцем не рідше одного разу на рік. Споживач повідомляє виконавця про недоліки в роботі вузла комерційного обліку протягом 5 робочих днів з дня виявлення засобами зв`язку, зазначеними в розділі Реквізити і. підписи сторін цього договору (п. 20).

Відповідно до п. 21. Договору, споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячі з розміру затвердженого тарифу на послугу та обсягу спожитої послуги. Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку послуги включаються до плати виконавцю і в рахунку відображаються окремо. У разі застосування двоставкового тарифу на послугу з постачання теплової енергії плата за послугу з постачання теплової енергії визначається як сума плати, розрахованої виходячі з умовно-змінної частини тарифу (протягом опалювального періоду) та обсягу споживання або за нормою споживання, встановленою органом місцевого самоврядування, що підлягає щомісячному коригуванню виконавцем послуги за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря (у випадку, визначеному Законом України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання), а також умовно-постійної частини тарифу (протягом року).

Ціною (вартістю) послуги (п. 22. Договору) є встановлений відповідно до законодавства тириф на теплову енергію, який визначається як сума тирифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.Станом на таду укладання цього договору тариф на послугу становить: для потреб інших споживачів (крім населення 1 233,12 грн/Гкал (з ПДВ) … . У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціну/тарифу на зазначену послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідних органів. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору.

Тривалість розрахункового періоду для визначення обсягу спожитої послуги, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг, оплати послуги виконавцю становить з першого по останнє число місяця, але не може перевищувати місяць (п. 23. Договору).

У відповідності до п. 24. Договору, виконавець формує та не пізніше 13 числа місяця, наступного за розрахунковим, надає рахунок на оплату послуги. Рахунок надається в електронному вигляді, зокрема за допомогою електронних систем обліку розрахунків споживача. Рахунок на оплату спожитої послуги надається не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту послугу.

Пунктом 25. Договору визначено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

У відповідності до п. 27. Договору, під час здійснення оплати споживач зобовящзаний зазначити розрахунковий період, за який вона здійснюється та призначення платежу (плата виконавцю, сплата пені, штрафів). У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період, або коли за заначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж (його частину в розмірі переплати) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди, якщо така є, а якщо такої нема, - в рахунок майбутніх платежів споживача починаючи з найближчих до дати здійснення платежу періодів (розрахункових місяців). Виконавець не має права розраховувати плату виконавцю за послуги в рахунок погашення пені та штрафів, нарахованих споживачеві.

Згідно із п. 28. Договору, плата за послугу не нараховується за час перерв, визначених ч. 1 ст. 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Споживач зобов`язаний (п. 30. Договору), зокрема, оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, що визначені встановленими відповідно до законодавства у строки, встановлені цим договором.

Сторони (п. 33. Договору) несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до законодавства та цього договору.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання (п. 40. Договору) і діє протягом 1 року з дати набрання чинності

Якщо за 1 місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п. 41. Договору).

Пунктом 42. Договору визначено, що припинення дії цього договору не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язань, які на дату такого припинення залишилися невиконаними.

Відповідно до п. 45. Договору, цей договір може бути розірвано за згодою сторін.

Згідно із п. 46. Договору, Цей договір може бути розірвано на вимогу споживача. Для цього споживач повідомляє виконавцеві не менше ніж за 2 місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання послуги.

У відповідності до Інформації про споживача та вимоги до якості (Додаток № 1 до договору), Теплопостачальна організація відпускає, а Споживач зобовязаний прийняти в поточному році теплову енергію в гарячій воді на потреби опалення об`єктів розташованих за адресою: вул. Миколи Корищенка, 18, м. Запоріжжя, 69084 - опалювальна площа: 351,70 кв.м.; договірне теплове навантаження на опалення: 0,021501 Гкал/год; теплові втрати мережі: 0,004783 Гкал/год; тиск теплоносія: від 65 до 70 метрів водяного стовпа; температура теплоносія: 45,4-97,9 градусів Цельсія.

На виконання умов договору концерн МТМ надав послуги ФОП Соловей З.М. щодо постачання теплової енергії на загальну суму 155 430,34 грн, що підтверджується рахунками за надані послуги за договором № 83451101, а саме:

- за листопад 2021 рік у розмірі 25 326,19 грн;

- за грудень 2021 рік у розмірі 20 270,48 грн;

- за січень 2022 рік у розмірі 35 760,66 грн;

- за лютий 2022 рік у розмірі 14 739,11 грн;

- за березень 2022 рік у розмірі 50 642,95 грн;

- за квітень 2022 рік у розмірі 1 421,83 грн;

- за травень 2022 рік у розмірі 2 054,55 грн;

- за червень 2022 рік у розмірі 1 738,19 грн;

- за липень 2022 рік у розмірі 1 738,19 грн;

- за серпень 2022 рік у розмірі 1 738,19 грн;

- за вересень 2022 рік у розмірі 1 738,19 грн;

- за жовтень 2022 рік у розмірі 1 738,19 грн;

- за листопад 2022 рік у розмірі 3 476,38 грн.

Вказані рахунки мають дані про споживача, посилання на договір, найменування наданої послуги, кількість та ціну наданої послуги, а також загальну та опалювальну площу будівлі. У вказаних рахунках не зазначено вузли комерційного обліку.

Вказані рахунки були направлені відповідачу за допомогою програми М.Е.Doc, що підтверджується відповідними доказами, які надані до матеріалів позовної заяви за вих. від 29.07.26.

ФОП Соловей З.М. частково сплачено концерну МТМ за надані послуги щодо постачання теплової енергії у розмірі 10 258,81 грн за листопад 2021 року.

Початок та закінчення опалювального сезону у період з 01.11.21 по 01.11.22 (заявлений позивачем період), підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону, відповідно до яких позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі у спірний період.

У відповідності до акту періодичної (контрольної) перевірки приладів обліку теплової енергії від 18.03.21, представники філії концерну «МТМ» Шевченківського району м. Запоріжжя, у присутності відповідального споживача (уповноваженого представника) з експлуатації систем тепло споживання - Корнута А.В., провели технічний огляд вузла обліку теплової енергії споживача: ФОП Соловей З.М., за адресою: вул. Миколи Корищенка, 18. Прилад обліку теплової енергії типу Ultraheat-U-2WR зав. номер 65821321 в компл. Д№ 20 мм № 65821321; Pt-500-2 шт …; держповірка: IV кв. 2020 року, наступна повірка: IV кв. 2024 року; прилад обліку опломбовано пломбою № R29722068 - обчисл., R29722045 - витрат ТО., R29722077 ТОПзв. Показники: 0569,16 ГДж; 09211,00 м.куб.; 0,0 м.куб./ч;ОКВт. Споживач несе відповідальність за збереження пломб.

Згідно з рішенням комісії оформленого протоколом засідання постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води на території міста Запоріжжя від 09.03.22 № 12, вирішено надати дозвіл ФОП Соловій З.М. на відключення нежитлової будівлі по вул. Миколи Корищенка, 18 від ЦО та влаштування систем індивідуального чи автономного опалення.

ФОП Соловей З.М. звернулась до генерального директора концерну «МТМ» з листами за вих. від 04.07.22 № 1 та від 08.08.22 № 1, в яких було зазначено (дослівно):

«… 01.11.2020 року між мною та Вашим Концерном було укладено договір № 83451101 (далі - Договір) про надання послуги з постачання теплової енергії.

Згідно п.5 зазначеного вище Договору будівля обладнана вузлами комерційного обліку теплової енергії Ultraheat-U-2WR заводський номер 65821321 з показаннями засобу на дату укладання договору 569,761.

18 березня 2021 року техніком Концерну МТМ Маляренко Т.О. було складено акт періодичної (контрольної) перевірки обліку теплової енергії, згідно якого прилад обліку було опломбовано з аналогічними показниками, що і на момент укладання Договору, тобто 569,761, також актом зафіксовано, що раніше встановлені пломби споживачем не порушені (копія гнадається).

Отже, 2020 року по дійсний час в моє приміщення не подавався теплоносій (теплова енергія) через прорив трубопроводу, що безпосередньо зафіксовано актом комісійного обстеження системи теплопостачання (ГВП) від 15.12.2021 року (копія надається).

В листопаді 2021 року була подана заява до Вашого Концерну про відмову від послуг (які фактично ніколи і не надавались) Концерну МТМ. В належному мені приміщенні встановлено автономне електричне опалення.

Зараз мене повідомили, що станом на червень 2022 рік я маю заборгованість з послуг постачання теплової енергії в розмірі 139956,96 гривень.

Відповідно до ч.6 ст.19 «Про теплопостачання» споживач повинен здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Враховуючи вищенаведене прошу надати мені письмову вмотивовану відповідь у відповідності до ЗУ «Про звернення громадян» на наступні питання:

- у який період Концерн МТМ здійснював відпуск теплової енергії ФОП Соловей З.М. за адресою: м. Запоріжжя, Миколи Корищенка, 18. На підтвердження обсягу відпущеної моєму приміщенню теплової енергії прошу надати акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період та розрахунок відпущеної теплової енергії за договором № 83451101.

- скільки ккал/год моє приміщення фактично спожило в період 01.11.2020 року по червень 2022 рік?

- яким чином Концерн МТМ здійснював нарахування плати за спожиту (в моєму випадку коли взагалі відсутня теплова енергія) мається на увазі за показаннями приладу обліку чи розподілення теплової енергії за певною формулою згідно опалювальної площі, договір?

- чи направлялись мені вимоги щодо погашення заборгованості за теплову енергію і чим це підтверджується?».

Листами за вих. від 04.07.22 № 2 та від 08.08.22 № 1, ФОП Соловей З.М. прохала генерального директора концерну «МТМ» призначити комісійне обстеження на предмет відсутності в нежитловому приміщенні за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 18 постачання теплової енергії концерном «МТМ».

Листами за вих. від 04.07.22 № 3 та від 08.08.26 № 1, ФОП Соловей З.М. прохала генерального директора концерну «МТМ» надати письмову інформацію про прорив трубопроводу в період з 01.11.20 по червень 2022 року і наслідки такого прориву за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка та чи надавалось в цей концерном «МТМ» постачання теплової енергії в нежитлове приміщення будівлі літ. А-2 приміщення ІІ загальною площею 241,4 м.кв., приміщення ІІІ загальною площею 110,3 м.куб. та замощення ІІ за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, 18.

Відповідно до заяви за вих. від 04.07.22 № 4, ФОП Соловей З.М. просила генерального директора концерну «МТМ» відєднати окремо розташовану будівлю за адресою м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенко, буд. 18 (на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу обєкта права комунальної власності від 27.09.12).

Листом за вих. від 06.07.22 № 3115/43 концерном «МТМ» повідомлено ФОП Соловей З.М., що (дослівно):

«… Згідно «Правил надання послуги з постачання теплової енергії», затверджених постановою Кабінету Міністрів України: від 21 серпня 2019 р. № 830 (далі - Правила), постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України Про житлово-комунальні послуги".

Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішпьобудинкових систем будівлі.

Згідно Правил Споживач мас право -відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019р. №169 «Про затвердження Порядку відключення споживачів від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води» (надалі-Порядок), рішення щодо відключення власників (співвласників) будівель, у тому числі житлових будинків, від ЦО та/або ГВП приймається органом місцевого самоврядування відповідно до законодавства за письмовою заявою власника (співвласників) такої будівлі, в тому числі житлового будинку, з урахуванням рішення постійно діючої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання: гарячої води (далі-Комісія).

Відповідно до Порядку власник (співвласники) будівлі, в тому числі житлового будинку, подає (подають) до органу місцевого самоврядування заяву про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП, яка складається в довільній формі, із зазначенням причини відключення, а також інформацію про намір влашту вання в будівлі систем індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання).

Орган місцевого самоврядування відповідно до законодавства розглядає подані документи за наявності затвердженої ним схеми теплопостачання відповідного населеного пункту.

Заява про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП передасться па.розгляд Комісії.

Комісія на найближчому засіданні розглядає заяву про відключення будівлі, в. тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП.

Комісія приймає рішення щодо відключення будівлі, в т.ч. житлового будинку, від ЦО та/або ГВГІ та надає пропозиції щодо типу системи індивідуального чи автономного теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання), яку можна встановити в будівлі після відключення.

Комісія передає рішення до органу місцевого самоврядування протягом п`яти робочих днів із дня його прийнят тя. Копія рішення Комісії надасться заявникові.

Орган місцевого самоврядування на найближчому засіданні приймає відповідно до законодавства рішення щодо відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від ЦО та/або ГВП з урахуванням рекомендацій Комісії. Копія, рішення органу місцевого само «ряду ван н я н вдається заявникові.

Для відключення будівлі, в т.ч. житлового будинку, власник (співвласники) забезпечує розроблення проекту відключення будівлі від ЦО та/або ГВП, який мас відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил, і розробляється з урахуванням схеми теплопостачання населеного пункту та має відповідати вимогам чинних державних будівельних норм та правил.

Відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня.

Витрати, пов`язані з відключенням від ЦО та/або ГВП, здійснюються за рахунок власника (співвласників) та інших коштів, не заборонених Законом.

Слід зауважити, що згідно затвердженого Порядку, перегляд умов або розірваним договору про надання відповідної: комунальної послуги здійснюється після виконання робіт із відключення будівлі (будівель) від зовнішніх інженерних мереж централізованого опалення та підписання відповідних актів.

На найближчому засіданні постійно діючої комісії буде розглянуте питань щодо відключення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) зазначеної будівлі. Про дату та час засідання комісії Вам буде повідомлено додатково.

Зазначаємо, що відключення будівлі від мереж (систем) централізованого опалення та гарячого водопостачання без дотримання встановленого Порядку не допускається.

У разі незгоди з відповіддю. Ви маєте право на оскарження згідно з чинним законодавством (Ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»)».

Листом за вих. від 17.08.22 № 3826/42-4386, 4387, 4388 концерном «МТМ» повідомлено ФОП Соловей З.М., що (дослівно):

«Концерн «Міські теплові мережі» розглянув Ваше звернення №1, №2, №3 від 04.07.2022р., щодо надання послуги з постачання теплової енергії на нежитлову будівлю за адресою: вул. Миколи Корищенка, буд.18 та повідомляє наступне.

Відносини між споживачами та виконавцями послуг з постачання теплової енергії регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. 2189-VII1 (надалі - Закон №2189-VIII) та «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» зі змінами затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. №830 (надалі - Правила №830).

Згідно Правил № 830 , постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону № 2189 -VIII.

Виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами договору до межі поділу балансової належності (відповідальності). Теплоносій подається в обсязі відповідно до теплового навантаження будівлі.

Оскільки порив трубопроводів опалення виник на тепловій мережі, яка перебуває на балансовій належності ФОП Соловей З.М., згідно умов договору обов`язок щодо забезпечення готовності до надання послуги внутрішньобудинкових систем, що розташовані в будівлі (у тому, числі багатоквартирному будинку), приміщенні, споруді і призначені для надання послуги, покладається на власника такої будівлі (співвласників багатоквартирного будинку), приміщення, споруди.

Відповідно до гі. 19. «Правил №830» - Комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями їх засобів вимірювальної техніки.

Зазначаємо, що ФОП Соловей З.М. в опалювальний період 2021р.-2022р. жодного разу не надав показання комерційного приладу обліку теплової енергії по нежитловій будівлі № 18 по вул. Миколи Корищенка, відповідно нарахування з постачання теплової енергії в опалювальний період 2021р.-2022р. виконувалось згідно питомої норми споживання теплової енергії на будівлю.

Також повідомляємо, що 27.06.2022 року фахівцями Концерну «МТМ» було проведено контрольну перевірку приладу обліку теплової енергії, який встановлено у нежитловій будівлі №18 по вул. вул. Миколи Корищенка. В результаті перевірки встановлено, що комерційний прилад обліку теплової енергії відсутній (демонтовано), у зв`язку з чим складено відповідний акт.

Відповідно до вищевикладеного Концерном «МТМ» проведені нарахування за спожиту теплову енергію по нежитловій будівлі ФОП Соловей З.М. договір №83451101 у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно у Концерну «МТМ» відсутні підстави для проведення перерахунку за послугу з постачання теплової енергії.

Щодо відключення від послуги з централізованого опалення,

Процедура відключення споживачів від централізованого опалення (далі - ІДО) та/або гарячого водопостачання (далі - ГВГІ) регламентується Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.07.2019 № 169 «Порядок відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води» (далі - Порядок №169), Законом України №2189-УЇЇІ від 09.12.2017р. «Про житлово- комунальні послуги». ,

Звернення ФОП Соловей З.М., щодо відключення окремо розташованої нежитлової будівлі по вул. Миколи Корищенка, 18, від послуги з постачання теплової енергії прийнято до увага та буде передано на розгляд постійно діючої комісії для розгляду даного питання.

Комісія на найближчому засіданні розгляне заяву про відключення будівлі по вул. Миколи Корищенка, 18 від централізованого опалення (теплопостачання).

Стосовно прийнятого рішення, щодо відключення нежитлової будівлі по вул. Миколи Корищенка, 18 ФОП Соловей З.М. від централізованого опалення (теплопостачання) буде додатково проінформовано.

Хочемо наголосити, що відключення будівлі від ЦО та/або ГВП без дотримання встановленого Порядку не допускається.

Звертаємо увагу, що відключення будівлі від ЦО та/або ГВП здійснюється лише в міжопалювальний період, але не пізніше ніж 01 вересня.

У разі незгоди, з відповіддю Ви маєте право на оскарження згідно з чинним законодавством.».

Згідно із актом від 26.08.22 про відключення будівлі, в т.ч. житлового будинку, від зовнішніх інженерних систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання)/постачання гарячої води, представниками виконавця комунальної послуги з постачання теплової енергії та власником будівлі, за участі суб`єкта господарювання здійснено відключення нежитлової будівлі від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) розміщеного за адресою: вул. Миколи Корищенка, 18.

01.09.22 між концерном «МТМ» та ФОП Соловей З.М. укладено угоду про розірвання договору з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії від 01.11.20 № 83451101 (Угода).

Пунктом 1. Угоди визначено вважати договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 83451101 від 01.11.20 розірваним: в частині відпуску теплової енергії з 01.09.22; в частині проведення розрахунків з моменту повного погашення заборгованості.

Адвокат Іващенко М.В. направив концерну «МТМ» запит за вих. від 03.09.26 № 03-/09/26 з проханням надати інформацію щодо (дослівно):

«… Інформацію про всі аварії, прориви, пошкодження, розгерметизації та інші несправності системи теплопостачання, які були зафіксовані протягом 2020-2021 років за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, буд. 18, у тому числі на теплових мережах, вводах та інших елементах системи, через які здійснювалося постачання теплової енергії до відповідного приміщення.

Зазначити дату та характер кожної зафіксованої аварії (прориву), місце пошкодження, причини її виникнення та дату її виявлення.

Повідомити, які саме заходи були вжиті Концерном «Міські теплові мережі» для ліквідації наслідків аварії (прориву), яка мала місце у 2020-2021 роках.

Повідомити, чи здійснювалися після зазначеної аварії ремонтні, відновлювальні або аварійно-відновлювальні роботи, та у разі їх проведення зазначитшдату виконання робіт; характер та обсяг виконаних робіт;організацію або структурний підрозділ, який їх виконував;дату фактичного відновлення працездатності системи теплопостачання.

Надати належним чином засвідчені копії аварійних заявок, журналів реєстрації аварійних викликів, актів обстеження, дефектних актів, актів викопаних робіт, нарядів на виконання аварійних/ремонтних робіт та інших документів, складених у зв`язку з аварією (проривом) за зазначеною адресою.

Повідомити, чи було після аварії 2020-2021 років фактично відновлено циркуляцію теплоносія та технічну можливість постачання теплової енергії до приміщення ФОП Соловей Зінаїди Максимівни за адресою: АДРЕСА_3 .

У разі відновлення теплопостачання повідомити конкретну дату, з якої після аварії було технічно відновлено можливість постачання теплоносія до зазначеного приміщення, та надати документи, якими підтверджується таке відновлення.

Надати копію акта (актів) обстеження системи теплопостачання приміщення, проведеного працівниками Концерну «Міські теплові мережі» у 2022 році, разом із додатками, схемами, фотоматеріалами та іншими документами, якщо такі складалися.

З урахуванням технічного стану системи, встановленого під час обстеження у 2022 році, повідомити чи була технічно можливою подача та фактичне отримання теплової енергії приміщенням ФОП Соловей Зінаїди Максимівни після аварії (прориву) 2020-2021 років та до моменту проведення обстеження у 2022 році?

У разі позитивної відповіді прошу зазначити, яким саме технічним шляхом відбувалось постачання теплоносія до приміщення та якими документами підтверджуєть таке постачання теплової енергії.

Повідомити, чи зафіксовано під час обстеження у 2022 році відсутність, пошкодження, демонтаж, розрив, розгерметизацію, від`єднання або іншу несправність елементів системи опалення, яка унеможливлювала циркуляцію теплоносія та фактичне отримання теплової енергії приміщенням.

Повідомити, чи складалися Концерном після аварії акти про відновлення теплопостачання за зазначеною адресою. У разі наявності надати їх належним чином засвідчені копії.

Надати інформацію про фактичні обсяги теплової енергії, які, за даними Концерну, були поставлені безпосередньо до приміщення ФОП Соловей З.М. за період після виникнення аварії і до 01.09.2022 року ( і після 01.09.2022 року після розірвання договору), із зазначенням способу визначення таких обсягів (прилад обліку, розрахунковий метод тощо).

Надати належним чином засвідчені копії документів, які, на думку Концерну, підтверджують фактичне надання послуг з постачання теплової енергії ФОП Соловей З.М. після виникнення аварії та до припинення договірних відносин.

У випадку відсутності будь-яких із запитуваних документів прошу прямо зазначити про їх відсутність, а також повідомити, чи складалися такі документи взагалі та, якщо складалися, причину неможливості їх надання. …».

Листом за вих. від 14.09.26 № 005090/42-007698 концерн «МТМ» повідомив адвоката Іващенко М.В., що (дослівно):

«… За адресою вул. Миколи Корищенка, 18, між Концерном «МТМ» та власником (користувачем) будівлі ФОП Соловей З.М укладено Договір № 83451101 від 01.11.2020р. про надання послуги з постачання теплової енергії. Цим договором встановлено порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення вказаної будівлі.

Відповідно до пункту 9 виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пункту 1 цього договору на межі централізованих інженерно-технічних систем постачання послуги виконавця та мереж, що перебувають на балансі споживача, відповідно до Додатку №2 договору № 83451101.

Пунктом 10 визначено, що у разі виникнення аварії на зовнішніх інженерних мережах постачання послуги виконавець проводить аварійно-відновні роботи у строк не більше семи діб з моменту виявлення факту аварії виконавцем або повідомлення споживачем виконавцю про аварію.

Інженерні мережі на ділянці від межі поділу балансової належності у житловому будинку № 20 по вул. Миколи Корищенка до будівлі № 18 по вул. Миколи Корищенка не перебувають на балансі Концерну «МТМ» та не належать до його експлуатаційної відповідальності.

Концерн «МТМ» не здійснює експлуатацію, технічне обслуговування та контроль за технічним станом зазначеної ділянки теплових мереж, та не може нести відповідальність за аварії, пошкодження чи інші несправності, що виникають на ній.

Інформація щодо аварійних ситуацій на зазначеній ділянці теплових мереж, у тому числі щодо місця та характеру пошкоджень, причин їх виникнення та дат їх виявлення, у Концерні «МТМ» відсутня.

Щодо обстеження у 2022 році.

Фахівцями Концерну «МТМ» у 2022 році обстеження системи теплопостачання приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Миколи Корищенка, буд. 18, не проводилося, у зв`язку з чим акт обстеження, додатки, схеми, фотоматеріали та інші документи за результатами такого обстеження Концерном «МТМ» не складалися.

Щодо інформації про надання послуги з постачання теплової енергії для нежитлової будівлі по вул. Миколи Корищенка, 18.

Відносини між споживачами та виконавцями послуг з постачання теплової енергії регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017р. №2189-УІ11 (надалі - Закон №2189-УІІІ), «Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21,08.2019р. №830 (надалі - Правила №830).

Пунктом 19 Правил №830 визначено - Комерційний облік послуги здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку, що забезпечує загальний облік споживання послуги у будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями їх засобів вимірювальної техніки.

Звертаємо увагу, що протягом опалювального періоду 2021-2022 рр. ФОП Соловей З.М. жодного разу не надавалися показання комерційного приладу обліку теплової нергії встановленого у нежитловій будівлі № 18 по вул. Миколи Корищенка. У зв`язку з відсутністю показань нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії за зазначений період здійснювалися розрахунковим методом відповідно до питомої норми споживання теплової енергії на будівлю.

27.06.2022 року фахівцями Концерну «МТМ» проведено контрольну перевірку приладу обліку теплової енергії, встановленого у нежитловій будівлі № 18 по вул. Миколи Корищенка. За результатами перевірки встановлено відсутність комерційного приладу обліку теплової енергії прилад демонтовано, про що складено відповідний акт.

Таким чином, після встановлення факту демонтажу приладу обліку визначити фактичний обсяг теплової енергії, спожитої безпосередньо будівлею №18, за показаннями засобу вимірювальної техніки неможливо.

Разом з тим Концерн «МТМ» у межах своїх зобов`язань, як виконавця відповідної послуги, здійснював безперервне постачання теплової енергії в опалювальний період для будівлі №18, крім перерв, визначених частиною І ст.16 Закону №2189-У1ІІ.

За відсутності окремого приладу обліку теплової енергії на будівлі №18 нарахування за послугу здійснювалися розрахунковим шляхом, виходячи з договірного теплового навантаження будівлі та з урахуванням теплових втрат у мережах споживача на ділянці від точки приєднання до будівлі №18.

Таким чином, відсутність окремого приладу обліку на будівлі №18 не свідчить про відсутність постачання теплової енергії до цієї будівлі, а лише унеможливлює визначення її фактичного споживання за показаннями індивідуального приладу обліку. Обсяг теплової енергії для здійснення нарахувань у такому випадку визначається у встановленому законодавством порядку за відповідними розрахунковими показниками.».

Судом прийнято до уваги те, що за оспорюваний період в установленому законом порядку договір був чинним, не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять.

Несплата відповідачем у спірний період вартості теплової енергії у визначений Договором строк стало підставою для звернення позивача з позовом до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа мас право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, ч. 1 ст. 16 ЦК України.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно із ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Концерн Міські теплові мережі (далі позивач) діє на підставі статуту, відповідно до якого основною метою діяльності Концерну МТМ є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією. Предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут, та інше.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про теплопостачання, теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

З 01.05.19 введено в дію Закон України Про житлово-комунальні послуги (далі - Закон), згідно із ст. 5 якого комунальною послугою є послуга з постачання теплової енергії.

Статтею 12 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції Закону № 1060-IX від 02.04.20) визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1). Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватись окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач) (ч. 2). Істотними умовами договору про надання житлово-комунальної послуги є: 1) перелік послуг; 2) вимоги до якості послуг; 3) права і обов`язки сторін; 4) відповідальність сторін за порушення договору; 5) ціна послуги; 6) порядок оплати послуги; 7) порядок і умови внесення змін до договору, в тому числі щодо ціни послуги; 8) строк дії договору, порядок і умови продовження його дії та розірвання (ч. 3). Порядок та особливості укладання, зміни і припинення договорів про надання житлово-комунальних послуг визначаються ст.ст. 13-15 цього Закону (ч. 4).

Відповідно до ч. 6 ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги (в редакції Закону № 1060-IX від 02.04.20), послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Судом встановлено, що 01.11.20 між концерном МТМ (виконавець) та ФОП Соловей З.М. (споживач) укладено договір з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 83451101.

Як вже зазначалося судом, у відповідності до п. 1. Договору, виконавець зобов`язується надавати споживачеві послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (послуга) відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Представник позивача в позовній заяві за вих. від 29.07.26 зазначає, що (дослівно):

«… Соловей З.М. є власником окремо розташованої будівлі за адресою вул Миколи Корищенка, буд. 18 (копії правовстановлюючих документів додаються.

01 листопада 2020 року між ФОП Соловей З.М. та Концерном «Міські теплові мережі» укладено договір № 83451101 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії (копія Договору, разом із додатками надається).

Будівля 18 по вулиці Миколи Корищенка, не оснащена приладом комерційного обліку теплової енергії, про що зазначено в рахунках за надані послуги з постачання теплової енергії, відповідно обсяг спожитої у будівлі теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень визначається за показаннями вузла комерційного обліку (Архів показів опалення, копія Актів ГОТЕ додаються).

Пунктом 1 Договору зазначено, що Виконавець (Позивач) зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно пункту 8 Договору надання послуги здійснюється безперервно з урахуванням часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 38 Договору вказано споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На виконання умов Договору Позивач надавав послугу з постачання теплової енергії Відповідачу до нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Музична, буд. 2а.

Позивачем було надано послугу з постачання теплової енергії Відповідачу за період 01.11.2021 01.11.2022 рр. на загальну суму 145171,53 грн., що підтверджується розрахунком суми грошової заборгованості, а також детальним розрахунком здійснених нарахувань за спірний період які додаються до цієї заяви.

Позивачем були сформовані та надані споживачу рахунки на оплату спожитої послуги.

Рахунки надавались в електронній формі, у тому числі за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (Рахунки та докази направлення рахунків додаються).

Тобто Відповідач не виконав свої обов`язки згідно Договору по сплаті за надану послугу з постачання теплової енергії, у зв`язку з чим за Відповідачем виникла грошова заборгованість у розмірі 145171,53 грн .

Факт отримання послуги з постачання теплової енергії до нежитлової будівлі Відповідача підтверджується рішеннями виконавчого комітету Запорізької міської ради про початок та закінчення опалювального сезону відповідно до яких Позивачем було розпочато і закінчено опалювальний сезон в м. Запоріжжі.

Хотілось би також зазначити, що у рахунках на оплату спожитої послуги та на сайті Концерну «МТМ», у відповідності до вимог законодавства, міститься інформація щодо встановленого приладу комерційного обліку(за яким відбуваються нарахування на будинок/будівлю), опалювальної площі будинку/будівлі. Крім того у рахунках міститься інформація щодо спожитої будинком теплової енергії. Вказана інформація також міститься у детальному розрахунку, що доданий до заяви. В своїй сукупності наведені дані дозволяють встановити кількість спожитої теплової енергії приміщенням. …».

Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про комерційний облік», у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) абонентський облік вузла обліку (далі - абонентський облік) - процедура реєстрації та періодичний огляд вузлів обліку для використання показань вузлів обліку з метою комерційного або розподільного обліку;

4) вузол комерційного обліку - вузол обліку, що забезпечує загальний облік споживання відповідної комунальної послуги в будівлі, її частині (під`їзді), обладнаній окремим інженерним вводом;

8) кінцевий споживач комунальної послуги (далі - споживач) - особа, яка здійснює кінцеве споживання комунальної послуги для власних потреб та є стороною договору про надання відповідної комунальної послуги як споживач (або є співвласником багатоквартирного будинку, об`єднання співвласників або управитель якого уклали відповідний договір про надання комунальної послуги в інтересах співвласників) згідно із Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Для здійснення розподільного обліку споживачами вважаються також власники майнових прав на об`єкти нерухомого майна в завершеній будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано;

9) комерційний облік комунальних послуг (далі - комерційний облік) - визначення за допомогою вузла комерційного обліку або за встановленими правилами у передбачених цим Законом випадках кількісних та якісних показників комунальної послуги, вимірювання яких забезпечується вузлом обліку, на підставі яких проводяться розрахунки за спожиті комунальні послуги;

10) обслуговування вузлів обліку - огляд, опломбування/розпломбування, періодична повірка (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж), ремонт засобів вимірювальної техніки, які є складовою частиною вузла обліку, забезпечення дистанційної передачі результатів вимірювання (за наявності), ремонт та заміна допоміжних засобів вузла обліку, а за згодою власника (співвласників) будівлі також охорона або страхування вузла обліку;

13) розподільний облік комунальних послуг (далі - розподільний облік) - визначення за допомогою вузла розподільного обліку (приладу - розподілювача теплової енергії) та/або за встановленими правилами (методиками) у передбачених цим Законом випадках кількісних показників отриманої споживачем комунальної послуги, на підставі яких здійснюється розподіл показань вузла комерційного обліку між споживачами в будівлях, де налічуються два та більше споживачів.

Цей Закон регулює відносини щодо: 1) комерційного обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги); 2) розподілу між споживачами обсягу спожитих комунальних послуг; 3) встановлення, обслуговування, заміни вузлів обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії; 4) формування та надання споживачам рахунків на оплату комунальних послуг; 5) забезпечення споживачів обліковою інформацією (ч. 1 ст. 2 вказаного Закону).

Частиною 5 ст. 3 Закону унормовано, що відповідальність за збереження і цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі (її частини), в якій вони встановлені, або за договором на визначену власником (співвласниками) іншу особу.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 8 Закону України «Про комерційний облік», рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону (ч. 1). Виконавець або визначена власником (співвласниками) інша особа, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, формує та надає споживачу (його представнику) рахунки на оплату наданої комунальної послуги щомісяця. Інформація, зазначена в пунктах 6, 7, 9, 10 частини 3 цієї статті, надається споживачу не менше 2 разів на рік. Інформація, зазначена в пункті 10 частини 3 цієї статті, надається також у випадках, коли виконавець надсилає споживачам договори або зміни до них. Рахунки на оплату комунальної послуги надаються споживачу на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунки можуть надаватись споживачу в електронному вигляді, у т.ч. за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів. Рахунки надаються споживачу на безоплатній основі (ч. 2). Рахунок на оплату комунальної послуги повинен містити, зокрема, таку інформацію: 1) найменування та платіжні реквізити виконавця комунальної послуги; 2) адресна інформація, найменування або прізвище, ім`я та по батькові споживача, або абонентський номер споживача, визначений договором про надання комунальної послуги, який дає згоду ідентифікувати споживача виконавцю або іншій особі, що здійснює розподіл обсягів комунальних послуг; 3) період, за який здійснюється нарахування; 4) загальна сума до сплати; 5) поле для внесення споживачем показань вузлів розподільного обліку/приладів - розподілювачів теплової енергії (якщо згідно із законом або договором такі показання знімає споживач); 6) обсяг спожитої теплової енергії та води за поточний період, визначений згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону, а також показання відповідних вузлів обліку (у разі відсутності вузлів обліку теплової енергії - приладів - розподілювачів теплової енергії), на основі яких цей обсяг визначено, застосоване розрахункове або середнє споживання; 7) діючі ціни та тарифи на комунальні послуги; 8) стан розрахунків споживачем за спожиту комунальну послугу, у т.ч. заборгованість з оплати послуги (у разі її наявності), періоди, в яких виникла така заборгованість, відомості про обчислення її розміру, пільги/субсидії (у разі їх надання/призначення); 9) середній обсяг споживання та середній розмір плати за комунальну послугу іншими споживачами відповідної категорії (у тому числі в розрізі класів будівель), яким комунальну послугу надає цей виконавець, визначені за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; 10) рекомендації щодо можливих заходів з підвищення енергоефективності будівель, інформація про державні цільові та інші програми підвищення енергоефективності, контактна інформація та порядок одержання додаткової інформації (ч. 3).

Згідно із ч. 1 ст. 9 вказаного Закону, комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Як вже зазначалоь судом, згідно із п. 5. Договору, будівля обладнана вузлом комерційного обліку теплової енергії: лічильник на опалення Ultraheat-U-2WR зав. номер 65821321; показання засобу вимірювальної техніки на дату укладання договору: 569,761; місце встановлення: підсобне приміщення; дата останньої періодичної повірки: IV кв. 2020 р.; міжповірочний інтервал: 4 роки; примітка: вул. Миколи Корищенка, 18.

На виконання п. 24. Договору, концерном «МТМ» надано ФОП Соловей З.М. рахунки за постачання теплової енергії згідно договору № 83451101 на загальну суму 155 430,34 грн.

Вказані рахунки мають дані про споживача, посилання на договір, найменування наданої послуги, кількість та ціну наданої послуги, а також загальну та опалювальну площу будівлі.

При цьому, у вказаних рахунках не зазначено вузли (вузол) комерційного обліку, які (кий) зазначено в договорі з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії № 83451101 від 01.11.20, а саме: лічильник на опалення Ultraheat-U-2WR зав. номер 65821321.

Крім того, концерном «МТМ» у вказаних рахунках не зазначено показання засобу вимірювальної техніки на дату складання вказаних рахунків.

Посилання представника позивача на те, що 27.06.22 фахівцями Концерну «МТМ» проведено контрольну перевірку приладу обліку теплової енергії, встановленого у нежитловій будівлі № 18 по вул. Миколи Корищенка та за результатами перевірки встановлено відсутність комерційного приладу обліку теплової енергії - прилад демонтовано, про що складено відповідний акт, не знаходить свого підтвердження матеріалами справи.

Більш того, судом встановлено, що рахунки за постачання теплової енергії не містять посилання на вузли комерційного обліку та показання на вказаний вузол комерційного обліку з листопада 2021 року.

Згідно із ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на вищевикладене та приймаючи до уваги Закон України «Про комерційний облік», судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок наданих послуг з постачання теплової енергії не у відповідності до вузла комерційного обліку та показання вказаного вузла комерційного обліку, а саме: лічильник на опалення Ultraheat-U-2WR зав. номер 65821321, а розрахунковим шляхом, виходячи з договірного теплового навантаження будівлі та з урахуванням теплових втрат у мережах споживача на ділянці від точки приєднання до будівлі № 18 по вул. Миколи Корищенка у м. Запоріжжя.

Частиною 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Позивачем обставини споживання відповідачем теплової енергії на суму 145 171,53 грн не доведені, належні та допустимі докази в обґрунтування цих обставин не представлені.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини, в даному випадку не можна вважати доведеним факт поставки відповідачу теплової енергії в заявлених обсягах, визначених позивачем у спірних рахунках за надані послуги в період з листопада 2021 року по листопад 2022 року.

Окрім того, відповідності до Закону України Про природні монополії нав`язування послуг забороняється.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 145 171,53 грн заявлена позивачем у даному вигляді є необґрунтованою та не доведеною належними та допустимими доказами.

А тому, як наслідок, у заявленому вигляді з посиланням на надані (наявні у справі докази) задоволенню не підлягає.

Судом прийнято до уваги те, що ч.ч. 1 та 4 ст. 80 ГПК України унормовано, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 1). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

Поряд із цим, позивач під час розгляду справи № 908/1826/26 не надав суду жодних допустимих та достовірних доказів, які б надавали суду підстави для висновку про наявність підстиав для задоволення позовних вимог (зокрема, але не виключно, не надано АКТ від 27.06.22 про відсутність комерційного приладу обліку теплової енергії (прилад демонтовано), про що зазначено в листі за вих.. від 17.08.22 № 3826/42-4386,4387,4388, а також у відповіді на запит адвоката за вих.. від 14.09.26 № 005090/42-007698).

Судом також враховано вимоги ст. 13 ГПК України, у т.ч. частини 2, 3, 4 вказаної статті.

Так, зокрема, те, що вказаними частинами статті унормовано, що: учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 13); кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень … (ч. 3 ст. 13); кожна сторона несе ризик настання наслідків пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Також, судом прийнято до уваги той факт, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 269 ГПК України, докази, які не були подані суду першої інстанції приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Жодна із сторін як з моменту відкриття провадження у цій справі так і станом на час прийняття процесуального рішення по ній по суті спору не повідомляли суд про не можливість подання до суду першої інстанції тих чи інших доказів (та яких саме) з причин, що об`єктивно не залежали від кожної із сторін.

А тому, як наслідок, вказане позбавляє права апеляційний суд у відповідному складі приймати такі докази (у випадку наявності спроби сторін їх подати) на стадії апеляційного оскарження.

Слід також зазначити, що судом першої інстанції враховано, що принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.05).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.08 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.19 у справі № 902/761/18, від 20.08.20 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому, позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі Руїс Торіха проти Іспанії). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Також, у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Судом досліджено усі обставини даної справи та надано оцінку усім наявним у матеріалах справи доказам.

Крім того, враховуючи спірний характер правовідносин між сторонами суд вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового процесуального рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 13-15, 20, 24, 42, 46, 73-79, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 14.10.26.

Суддя В.Л. Корсун