Рішення № 140652725, 06.10.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/580/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

розглянувши матеріали справи

за позовом Ужгородської окружної прокуратури, м. Ужгород в інтересах держави

в особі позивача Західного офісу Держаудитслужби, м. Львів

до відповідача 1 Великоберезнянської сільської ради, смт Великий Березний

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулев-Інвест», м. Івано-Франківськ

про визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 11.03.2026 до Договору про закупівлю №54 від 17.11.2025

За участю представників:

прокурор Чулей О.Ю., посв. № 085817 від 09.06.26;

позивача Станкович В.І., начальник юридичного відділу, в порядку самопредставництва;

відповідача 1 не з`явився;

відповідача 2 не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Ужгородська окружна прокуратура діючи в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби звернулася до Господарського суду Закарпатської з позовом до Великоберезнянської селищної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Кулев-Інвест», у якому просить суд визнати недійсною Додаткову угоду №1 від 11.03.2026 до Договору про закупівлю №54 від 17.11.2025 року.

Позов заявлено прокурором з підстав недотримання норм Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладення зазначеної додаткової угоди.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/580/26 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 травня 2026 року.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.06.2026 суд відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання 30 червня 2026 року.

16 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від відповідача 2 надійшов відзив від 15.06.2026 на позовну заяву, у якому останній зазначив про безпідставність позовних вимог та вказав, що його орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу становить 37 600,00 грн.

11 червня 2026 року від Західного офісу Держаудитслужби через систему «Електронний суд» до суду надійшли пояснення від 11.06.2026, у якій представник позивача наводить свої аргументи щодо суті спору.

19 червня 2026 року через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив від 18.06.2026. У ній прокурор зазначає, що доводи відповідачів є необґрунтованими, у зв`язку з чим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

24 червня 2026 року від відповідача 2 через систему «Електронний суд» надійшли заперечення від 24.06.2026 на відповідь на відзив.

Надалі, у підготовчому засіданні 30 червня 2026 року суд за клопотанням прокурора оголосив перерву до 16 липня 2026 року об 11:30 год.

03 липня 2026 року до суду від прокурора через систему «Електронний суд» надійшли заперечення від 02.07.2026 на пояснення Західного офісу Держаудитслужби.

14 липня 2026 року до суду від представника позивача надійшло клопотання від 14.07.2026 про розгляд справи без участі заявника.

16 липня 2026 року через систему «Електронний суд» від Західного офісу Держаудитслужби до суду надійшли додаткові пояснення від 16.07.2026 року.

За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з`ясуванню судом, ухвалою суду від 16.07.2026 постановлено підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 22.09.2026 року.

В судовому засіданні 22.09.2026 судом оголошувалася перерва до 06.10.2026 з урахуванням заявленого відповідачем 2 клопотання, яке не заперечено іншими учасниками справи.

Прокурор у судовому засіданні 06.10.2026 позовні вимоги підтримав з визначених у позовній заяві підстав, надав суду пояснення щодо підстав заявлених у цій справі позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні заперечує підставність доводів прокурора щодо неналежного захисту інтересів держави Західним офісом Держаудитслужби.

Представники відповідачів у судові засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвал від 16.07.2026, 22.09.2026 до їх електронних кабінетів, що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 22.07.2026 року та від 22.09.2026 року, відповідач 1 причини неявки суду не повідомив.

Відповідачем 2 через електронний суд 05.10.2026 подано клопотання про відкладення розгляду справи з підстав неможливості забезпечити участь представника адвоката Денеги Д.М. через його участь у розгляді іншої справи №341/575/26, яка розглядається Галицьким районним судом Івано-Франківської області.

Розглядаючи означене клопотання відповідача, суд враховує, що за змістом п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України підставою для відкладення розгляду справи є саме перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

При цьому, за приписами п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що у судовому засіданні 22.09.2026 вже оголошувалася перерва до 06.10.2026 у зв`язку з неявкою відповідача 2 та на підставі заявленого останнім клопотання, а повторна неявка такого учасника справи, як імперативно визначено у п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, не є перешкодою для розгляду справи незалежно від причин неявки суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача 2 про відкладення судового засідання.

Згідно приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, а тому відповідно до наведених приписів процесуального закону та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, беручи до уваги, що явка учасників справи в судове засідання 06.10.2026 судом не визнавалася обов`язковою, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів.

В порядку ст. 240 ГПК України скорочене рішення (вступна та резолютивна частини) проголошена судом в судовому засіданні 06.10.2026 року.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція прокурора.

Позовні вимоги обґрунтовуються порушенням відповідачами вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 4 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» під час укладення Додаткової угоди №1 від 11.03.2026 до Договору про закупівлю №54 від 17.11.2025 року та зміни строку (продовження) виконання робіт за даним Договором.

За позицією прокурора означені зміни сторонами Договору внесено за відсутності визначених законодавством підстав для продовження строку виконання зобов`язань з підряду, у зв`язку з чим така додаткова угода підлягає визнанню недійсною судом.

Правова позиція позивача.

Позивач згідно з письмовими поясненнями від 11.06.2026 за №130713-15/1128-2026 зазначає, що Управлінням, відповідно до статті 8 Закону №922-VIII та на підставі наказу від 24.10.2025 № 69-з, було проведено моніторинг процедури закупівлі за ID: UA-2025-07-09-011915-a, за результатами якого встановлено порушення законодавства про публічні закупівлі, зокрема, встановлено порушення норм пункту 43 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (в редакції від 17.05.2025, що діяла станом на період проведення процедури закупівлі), а також недотримання положень пунктів 26.2 та 26.6 Додатку II Угоди про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща-Україна, ратифікованої Законом України №3719- IХ від 09.05.2024 року.

Пояснює, що з врахуванням встановлених порушень та з огляду на відсутність механізму їх усунення, у зобов`язальній частині висновку за результатами моніторингу Замовника зобов`язано здійснити заходи превентивного характеру, зокрема, щодо недопущення таких порушень в подальшому та з дотриманням вимог абзацу першого пункту 43 Особливостей та положень пунктів 26.2 та 26.6 Додатку II Рамкової угоди Interreg (шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо), про виконання яких Замовником було повідомлено через електронну систему закупівель у визначений частиною восьмою статті 8 Закону №922-VIII строк.

Зазначає, що відповідно до інформації наявної в електронній системі закупівлі за ID: UA-2025-07-09-011915-a, між Замовником та виконавцем робіт (ТОВ «КУЛЕВ-ІНВЕСТ») 11 березня 2026 року укладено додаткову угоду №1, згідно з якою у зв`язку з відсутністю повної суми асигнувань на 2026 рік, строк дії договору та виконання робіт за договором № 54 від 17.11.2025 продовжено до 31.12.2027 року.

Звертає увагу, що закупівля, яка зазначена у позові, проводилася згідно Проєкту № PLUA.01.02- IP.01-0029/23-00 «Вода - джерело життя -збереження спільної природньої спадщини Карпат у громадах Ольшаниця та Великий Березний шляхом покращення управління стічними водами» у рамках Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027, який діє в Україні на підставі міжнародного договору - Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006, ратифікована із заявою Законом України від 03.09.2008 №360-VI; Угоди про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща Україна, ратифікованою Законом України № 3719- IХ від 09.05.2024 року.

Вказує, що річний план закупівель Замовника та укладений договір містять інформацію про те, що джерелом фінансування закупівлі за ID: UA-2025-07-09-011915-a є Грантові кошти Європейського Союзу для України та співфінансування Великоберезнянської селищної ради згідно Проєкту № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00, розрахунки проводяться за фактично виконані роботи після підписання Замовником представлених Підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, протягом 10-ти календарних днів та тільки в межах бюджетних призначень (за умови надходження бюджетних коштів та коштів Гранту ЄС на рахунок Замовника) після прийняття Замовником виконаних робіт та підписання зазначених актів та довідок, бюджетні зобов`язання за Договором виникають між Сторонами у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

Доводить, що внесення змін до істотних умов договору про закупівлю здійснюється замовниками у відповідності до положень пункту 19 Особливостей, при цьому підпунктом четвертим цього пункту передбачено право замовників вносити наступні зміни до договору про закупівлю: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

З огляду на вищевикладене, резюмує, що зміни внесені сторонами 11 березня 2026 року додатковою угодою №1 до договору № 54 від 17.11.2025 не суперечать вимогам пункту 19 Особливостей, а також оприлюднене в електронній системі закупівель повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю містить необхідну інформацію, визначену пунктом 20 Особливостей.

У зв`язку з викладеним вказує, що надісланий позивачу лист прокуратури від 24.04.2026 №07.53-108-3069 вих-26 не містить ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель по закупівлі за ID: UA-2025-07-09-011915-a (зазначено лише загальну інформацію щодо укладення додаткової угоди та внесені зміни, припущення про можливе порушення пункту 19 Особливостей без обґрунтування відсутності підстав для внесення таких змін), відповідно в Управління відсутні правові підстави, визначені пунктом 2 частини другої статті 8 Закону № 922-VIII, для прийняття рішення про проведення моніторингу зазначеної процедури закупівлі з питань, зазначених у листі правоохоронного органу, а також повноваження та підстави для вжиття заходів про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 11.03.2026 до договору про закупівлю № 54 від 17.11.2025 року.

Заперечення (відзиви) відповідачів.

Відповідач 1 згідно з відзивом на позовну заяву №355/031-19 від 12.06.2026 позовні вимоги прокурора вважає безпідставними та необґрунтованими.

Зазначає, що укладення додаткової угоди № 1 від 11.03.2026 було здійснено у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (в редакції від 17.05.2025, що діяла станом на період проведення процедури закупівлі), а також оприлюднене в електронній системі закупівель повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю містить необхідну інформацію, визначену пунктом 20 Особливостей та перебуває у вільному публічному доступі (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-07-09-011915-а).

Наявність об`єктивних обставин у зміні строку виконання робіт пояснює об`єктивними обставинами, які унеможливили завершення робіт у первісно визначені строки, а твердження про свідоме обмеження конкуренції вважає безпідставними, позаяк визначення строків виконання робіт на етапі первинного тендеру базувалося на очікуваних показниках бюджетного фінансування на той момент, що є стандартною практикою планування.

Наголошує, що Договір підряду № 54 від 17.11.2025 було укладено в межах реалізації міжнародного грантового проєкту «Water4Life: Вода джерело життя» (реєстраційна картка проєкту № 5977, код проєкту PLUA.01.02-ІР.О1-0029/23-00), згідно з Реєстраційною карткою якого строк його реалізації був обмежений датою 30.04.2026, а відтак відповідно до положень чинного законодавства та умов грантової угоди замовник не мав правових та фактичних підстав укладати договір підряду на строк, що виходить за межі періоду реалізації самого проєкту і первісний строк дії договору був обмежений датою 30.04.2026 саме через прив`язку до термінів дії міжнародної програми фінансування.

Пояснює, що виникнення об`єктивних обставин, що спричинили затримку (затримка дозвільних документів, погодні умови), вимагало пролонгації проєкту та, відповідно, внесення змін до договору підряду, що не є «штучним» продовженням, а виступає юридично обґрунтованою необхідністю для завершення робіт, на які вже виділено міжнародне фінансування.

Доводить, що укладення додаткової угоди не має на меті уникнення відповідальності чи санкцій, а є вимушеним кроком для забезпечення фактичного виконання договору в умовах воєнного стану та бюджетних обмежень, що дозволяє уникнути розірвання договору та необхідності проведення нової процедури закупівлі, що було б економічно невигідно для громади, та унеможливлено через міжнародне фінансування проєкту.

Окремо спростовує наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Західного офісу Держаудитслужби у спірних правовідносинах.

Відповідач 2 згідно з відзивом на позов від 15.06.2026 також стверджує про відсутність підстав для представництва інтересів держави прокурором у спірних правовідносинах.

Доводить, що додаткова угода № 1 від 11.03.2026 укладена у повній відповідності до спеціальної норми підпункту 4 пункту 19 Особливостей № 1178, який дозволяє зміну істотних умов шляхом продовження строку дії договору та виконання робіт у разі виникнення об`єктивних обставин (зокрема, затримки фінансування), за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми договору, а відтак, беручи до уваги, що у спірному разі вартість робіт за Договором залишилася незмінною та твердою, а пролонгація строків відбулася виключно внаслідок документально підтверджених об`єктивних обставин (прострочення кредитора та затримка міжнародного траншу).

Пояснює, що станом на дату підписання Договору № 54 (17.11.2025 року) відповідні бюджетні асигнування були затверджені, а факт їх подальшого зняття (зменшення фінансування на 2025 рік до 0,00 грн через об`єктивну затримку європейського гранту) відбувся вже після укладення Договору і подальша зміна обсягу фінансування не робить первісний договір нікчемним, а виступає саме законною підставою для внесення змін до нього (п. 19 Особливостей).

Звертає увагу, що об`єкт будується в межах транскордонного Проєкту № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00 (Програма «Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027»), відповідно до п. 6.1 Договору № 54, розрахунки проводяться виключно за умови надходження коштів гранту ЄС на рахунок Замовника та у спірних правовідносинах відповідно до статті 6 Закону України «Про публічні закупівлі» та Порядку, затвердженого постановою КМУ № 153 від 15.02.2002, пріоритет мають положення міжнародних договорів, а надходження коштів не залежить від волі місцевого бюджету.

Окремо зауважує, що фактичне розблокування фінансування об`єкта та, відповідно, виконання підрядних робіт відбулося лише у 2026 році, а належними та допустимими доказами цього факту є складені та підписані сторонами первинні облікові документи у будівництві, а саме: Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма № КБ-3) та Акти приймання виконаних будівельних робіт (типова форма № КБ-2в) за березень та травень 2026 року, а також відповідні докази здійснення оплати за вказаними актами Замовником.

Дані документи, за позицією відповідача 2 беззаперечно підтверджують, що відповідні розрахунки розпочалися лише після появи фактичного фінансування у 2026 році, а у листопаді-грудні 2025 року фінансування було відсутнє у зв`язку із затримкою траншу від європейського донора і вказана обставина є підставою для застосування підпункту 4 пункту 19 Особливостей № 1178 (затримка фінансування витрат замовника).

Зауважує, що затримка видачі відповідачу 2 дозволу на виконання будівельних робіт № IY012251212369 до кінця грудня 2025 року унеможливила виконання земляних робіт у зимовий період через промерзання ґрунтів, що підтверджується вимогами ДБН, а відтак, початок виконання основних робіт був перенесений на будівельний сезон 2026 року і з урахуванням перерозподілу грантових траншів на 2026-2027 роки, що відображено у новому плані фінансування, продовження строків виконання робіт є обґрунтованим.

Пояснює, що в умовах інфляційних процесів та здорожчання будівельних матеріалів з 2025 по 2027 рік, перенесення строків виконання робіт не збагачує Підрядника, а навпаки, це економічно обтяжує ТОВ «Кулев-Інвест», змушуючи виконувати роботи у майбутньому за цінами 2025 року і буд-яке «зміщення балансу на користь підрядника» об`єктивно відсутнє.

Вказує також на штучний характер цього спору, який є пов`язаним зі справою №907/243/26, яка розглядається Господарським судом Закарпатської області.

Відповідь на відзив.

Прокурором на спростування поданих відповідачами відзивів подано суду відповідь на відзиви від 18.06.2026, за змістом якої надано, зокрема, обґрунтування правових підстав звернення з цим позовом в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби.

Звертає увагу, що матеріали не містять належних та допустимих доказів того, що станом на 11.03.2026 існувала саме затримка фінансування витрат замовника у розумінні підпункту 4 пункту 19 Особливостей № 1178, а надані відповідачем платіжні інструкції лише підтверджують факт проведення оплат у квітні-травні 2026 року, проте не доводять: існування затримки фінансування; дату виникнення такої затримки; причини її виникнення; неможливість виконання договору без внесення змін до його істотних умов, позаяк у спірному разі фактично підміняється поняття «пізніше здійснене фінансування» та «затримка фінансування», що не є тотожними юридичними категоріями.

Зауважує, що відповідач 2 як підрядник добровільно прийняв на себе ризик виконання договору у визначені строки та підтвердив наявність організаційних, технічних і кадрових можливостей для належного виконання зобов`язань і вказане Товариство як професійний учасник ринку будівельних робіт не могло не усвідомлювати необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт та можливі строки проходження відповідних дозвільних процедур і вказані обставини є звичайними умовами здійснення господарської діяльності у сфері будівництва та не можуть вважатися непередбачуваними чи виключними.

Пояснює, що ТОВ «Кулев-Інвест» зазначало, що дозвіл було отримано із затримкою 25.12.2025, що призвело до затримки початку виконання робіт відповідно до календарного графіку, тоді як Додатковою угодою № 1 від 11.03.2026 строк виконання робіт було продовжено до 31.12.2027, тобто більш ніж на 20 місяців та фактично у понад чотири рази порівняно з первісно визначеним строком виконання договору.

Стверджує, що навіть за умови наявності затримки з отриманням дозвільної документації, таке продовження строку виконання робіт є очевидно неспівмірним наведеним сторонами обставинам та не перебуває у розумному причинно-наслідковому зв`язку із заявленими підставами внесення змін до договору, а жодних технічних, експертних або проєктних документів, які б підтверджували неможливість виконання робіт у первісно визначені строки після отримання дозволу не надано.

Доводить, що Підрядник, беручи участь у процедурі закупівлі та подаючи тендерну пропозицію, був обізнаний із визначеними замовником строками виконання робіт, календарним графіком та планом фінансування, оскільки такі умови були складовою тендерної документації та безпосередньо включені до Договору і його додатків, зокрема, календарним графіком виконання робіт було передбачено завершення усіх робіт у період листопад 2025 квітень 2026 року, а строк дії Договору визначено до 30.04.2026 року.

Резюмуючи викладене, зазначає, що Підрядник, погоджуючись на укладення Договору, підтвердив наявність реальної можливості виконати роботи саме у визначений короткий строк та прийняв на себе відповідні договірні ризики, характер предмета закупівлі будівництво систем водовідведення - передбачав необхідність попереднього аналізу обсягів робіт, сезонності, матеріально-технічного забезпечення та фінансових умов виконання договору.

При цьому, як вказує прокурор Додатковою угодою від 11.03.2026 сторони фактично визнали неможливість виконання Договору у погоджені строки та перенесли завершення робіт до 31.12.2027, тобто майже на 20 місяців понад первісно встановлений строк, що не може вважатися незначним коригуванням умов договору, а свідчить про істотне перепогодження предмета договірних зобов`язань у частині строків виконання робіт та фінансування.

Заперечення.

Відповідач 2 у поданому суду запереченні на відповідь на відзив від 24.06.2026 стверджує, що в спірному разі прокурор не наділений повноваженнями здійснювати ревізію висновків органу державного фінансового контролю та перебирати на себе його функції у разі незгоди з правовою оцінкою останнього і наявність пояснень Держаудитслужби повністю виключає факт бездіяльності, що є самостійною та безумовною підставою для залишення позову без розгляду згідно з п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Пояснює, що будівництво об`єкту ним здійснюється в межах транскордонного Проєкту № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00 за кошти гранту ЄС, які мали надійти у 2025 році, однак через об`єктивні організаційні процеси, що не залежали від сторін, транш у 2025 році не надійшов, а фактичне розблокування фінансування відбулося лише наприкінці квітня у травні 2026 року, що підтверджується долученими до відзиву первинними документами.

Нерелевантним вважає посилання прокурора на правові висновки у справі №916/4679/23, позаяк в останній бюджетне фінансування було взагалі скасоване (зняте), що є логічною підставою для зменшення суми договору, тоді як у справі №907/580/26 загальний обсяг грантового фінансування не змінився і не був скасований, а відбулося лише зміщення надходження коштів у часі.

Доводить, що земляні роботи у гірській місцевості неможливо здійснювати у зимовий період (січень-лютий), а відповідно, ненадання Замовником Дозволу своєчасно призвело до об`єктивної неможливості виконання робіт до весняного будівельного сезону 2026 року і встановлення нового кінцевого терміну (31.12.2027 року) зумовлене не просто фактом затримки Дозволу, а необхідністю синхронізації будівельних робіт із новим графіком надходження грантових коштів, оскільки будівництво не може здійснюватися без фінансового забезпечення.

Звертає увагу на наявність суперечливої поведінки в діях органів державної влади, яка за позицією відповідача 2 полягає у тому, що Держава в особі селищної ради погодила та підписала Додаткову угоду № 1, в особі контролюючого органу (ДАСУ) підтвердила її відповідність законодавству, а намагання Держави в особі Прокуратури визнати недійсною цю Додаткову угоду №1 є проявом непослідовної поведінки та порушенням принципу правової визначеності, що неприпустимо з огляду на сталу практику Верховного Суду.

Відповідач-2 переконаний, що єдиною реальною метою даного позову є намагання правоохоронного органу створити штучну преюдицію для іншої судової справи № 907/243/26, у якій розглядається питання розірвання основного Договору, а захист «інтересів держави» у даному випадку є номінальним, оскільки фінансування є грантовим, а ціна договору залишається незмінною.

Письмові пояснення.

Ужгородською окружною прокуратурою 02.07.2026 подано суду письмові заперечення щодо пояснень позивача, у яких прокурор зазначає, зокрема, що сам по собі факт проведення моніторингу закупівлі не свідчить про належне здійснення захисту інтересів держави, тоді як Верховний Суд неодноразово зазначав, що прокурор має право звернутися до суду тоді, коли уповноважений орган не вживає ефективних заходів щодо усунення порушення, навіть якщо такий орган проводив перевірки чи надавав висновки.

Доводить, що у даному випадку Західний офіс Держаудитслужби не вжив жодних заходів щодо усунення порушення шляхом звернення до суду із вимогою про визнання недійсною додаткової угоди, незважаючи на наявність очевидних ознак порушення законодавства про публічні закупівлі.

Звертає увагу, що виходячи з аналізу наведених норм, зміна істотних умов договору про закупівлю, зокрема в частині продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань є правомірною виключно за таких умов: відбувається у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження; документально підтверджених обставин непереборної сили; документально підтверджених обставин затримки фінансування витрат замовника, а тому плануючи та здійснюючи закупівлю за предметом «Будівництво систем водовідведення частини смт. Великий Березний (вул. Гожика, Коцюбинського, Чапаєва, Фізкультурна, Вакарова, Петрова, Незалежності, пров. Гожика, пров. Вакарова). Коригування» Великоберезнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області повинна була мати на меті не просто задоволення потреби в отриманні виконаних робіт такої категорії, а здійснити їх придбання на засадах конкурентності учасників процедури закупівлі, відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей.

Зауважує, що аналізом календарного графіку до Договору № 54 від 17.11.2025 протягом листопада грудня 2025 року Підряднику доручалось провести роботи на загальну суму 14 095 000, 00 грн, кошти у сумі 13 000 000,00 грн. Грант ЄС, 1 095 000, 00 грн. місцевий бюджет, а в сумі 42 710 000,00 грн. Грант ЄС, 2 000 000, 00 грн. місцевий бюджет на 2026 рік.

При цьому, згідно додаткової угоди № 1 від 11.03.2026 обсяг робіт, що мав бути виконаний та їх фінансування у 2025 році взагалі не визначено, встановлено новий розподіл бюджетних зобов`язань, а саме: на 2025 - 0,00 грн, на 2026 - 11 204 700,00 грн, на 2027 року - 50 695 300,00 грн, з них 2 031 444,00 грн. кошти місцевого бюджету.

Резюмуючи викладене, прокурор стверджує, що Замовник достовірно знаючи, що на момент укладання Договору кошти на виконання обумовлених Договором робіт у визначеному ним обсязі відсутні, що однозначно призвело до невиконання взятих на себе зобов`язань за Договором, а також за відсутності затверджених бюджетних призначень на виконання вказаного Договору, уклав Договір № 54 від 17.11.2025, зазначивши короткі строки виконання робіт, тим самим штучно усунув конкуренцію та в подальшому, уклав Додаткову угоду № 1 від 11.03.2026, якою продовжив строк дії Договору до 31.12.2027.

Таким чином, за позицією прокурора, будь-яке документальне підтвердження обставин, що спричинило продовження строку дії Договору при укладенні оспорюваної Додаткової угоди станом на момент її укладення було відсутнє.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Великоберезнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області (відповідач 1) на вебпорталі Уповноваженого органу з питань закупівель («Prozorro») було оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-07-09-011915-а із предметом закупівлі «Будівництво систем водовідведення частини смт. Великий Березний вул. Гожика, Коцюбинського, Чапаєва, Фізкультурна, Вакарова, Петрова, Незалежності, пров. Гожика, пров. Вакарова). Коригування», очікуваною вартістю 65 389 876,00 грн.

Умовами оплати згідно з оголошенням про проведення відкритих торгів UA-2025-07-09-011915-а є післяоплата за фактично виконані роботи після підписання Замовником представлених Підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, протягом 10-ти календарних днів та тільки в межах бюджетних призначень (за умови надходжень бюджетних коштів та коштів Гранту ЄС на рахунок Замовника) після прийняття Замовником виконаних робіт та підписання зазначених актів та довідок.

Згідно з опублікованою Замовником на веб-сайті публічних закупівель тендерною документацією (https://public-docs.prozorro.gov.ua/get/ffe9f1adcab44ab4b45bcee5ae387591?Signature=h%2BomwXaJ0YK1jm41Vzv6rEuxbnTIRgdPbmaSETHDZWxttTcb%2FsBUCR%2B28lJ0fvsGlrRPMHxCs%2Fb9Wxf4011zBg%3D%3D&KeyID=52462340) розроблена на виконання вимог Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» зі змінами (далі Закон), з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 р. №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) (зі змінами), Угоди про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща-Україна, ратифікованою Законом України № 3719-IХ від 09.05.2024р.

Виконання робіт здійснюється за кошти Європейського Союзу для України та співфінансування Великоберезнянської селищної ради згідно Проєкту № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00 «Вода - джерело життя -збереження спільної природньої спадщини Карпат у громадах Ольшаниця та Великий Березний шляхом покращення управління стічними водами» у рамках Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027, який діє в Україні на підставі міжнародного договору - Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006, ратифікована із заявою Законом України від 03.09.2008 №360-VI; Угоди про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща-Україна, ратифікованою Законом України № 3719- IХ від 09.05.2024р.

Проєкт № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00 «Вода - джерело життя -збереження спільної природньої спадщини Карпат у громадах Ольшаниця та Великий Березний шляхом покращення управління стічними водами» у рамках Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027

Project № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00 «Water is the source of life preserving the shared natural heritage of the Carpathians in the Olszanica and Velykyi Bereznyi communes through the improvement of wastewater management»

Донор, партнер з розвитку: Європейський Союз через Орган управління Програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща-Україна, представлений Міністерством фондів розвитку та регіональної політики Республіки Польща

Бенефіціар: Закарпатська обласна військова адміністрація

Виконавець/Реципієнт в Україні: Гміна Ольшаниця (Республіка Польща)/Великоберезнянська селищна рада Ужгородського району Закарпатської області, смт Великий Березний (код згідно з ЄДРПОУ 04351127)

Закупівля робіт за кошти Гранту буде здійснюватися в пільговому режимі без ПДВ на підставі міжнародного договору - Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006, ратифікована із заявою Законом України від 03.09.2008 №360-VI; Угоди про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща-Україна, ратифікованою Законом України № 3719-IХ від 09.05.2024 року (п. 1.1. Тендерної документації).

При цьому, відповідно до п. 1.4.5. тендерної документації учасників закупівлі поінформовано про принципові умови оплати та прийняти ризиків фінансування зазначеної закупівлі з джерелом фінансування - Грант Європейського Союзу для України та співфінансування Великоберезнянської селищної рада Ужгородського району Закарпатської області згідно Проєкту № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00 «Вода - джерело життя -збереження спільної природньої спадщини Карпат у громадах Ольшаниця та Великий Березний шляхом покращення управління стічними водами» у рамках Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027, а саме:

- попередньої оплати (авансового платежу) Переможцю-Виконавцю - не передбачається;

- розрахунок за виконані роботи здійснюється на умовах післяоплати шляхом проміжних платежів (або за виконану роботу в цілому) за виконану роботу на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2) та довідок про вартість (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін тільки за умови наявності на рахунках Замовника відповідних Грантових коштів. Оплата Послуг здійснюється в межах фактично отриманого Замовником фінансування від Грантодавця та спроможностей здійснити відповідну оплату органами Державної казначейської служби України.

- у зв`язку з невизначеністю строків фінансування, оплата буде здійснена Замовником лише за умови надходження грантових коштів ЄС на рахунок Замовника;

- будь-які штрафні санкції до Замовника, пеня за несвоєчасність оплати, що спричинена не поступленням коштів від Грантодавця - Європейського Союзу, в рамках відповідних договірних відносин за результатами цієї процедури закупівлі - не передбачатимуться.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується учасниками процесу в ході судового розгляду, участь у процедурі закупівлі взяли 2 учасника Приватне підприємство «Стік» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кулев-Інвест» (відповідач 2 у справі).

Згідно із протоколом №61 щодо прийняття рішення уповноваженою особою Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 04.11.2025 (https://public-docs.prozorro.gov.ua/get/30c04482abc9494a82cc5fd0da90360b?Signature=nlNzOhnWgiNDPGeHo9MzzzDjasT1Fj%2FgGoN%2BzI0xbEWOmbtGu400LXA%2BQ2Cz6K7FkdhAQBTF7kcx8sMd1eZ1DQ%3D%3D&KeyID=52462340) Товариство з обмеженою відповідальністю «Кулев-Інвест» визнано переможцем закупівлі UA-2025-07-09-011915-а та постановлено оприлюднити в електронній системі закупівель інформацію про намір укласти договір з переможцем процедури закупівлі.

17 листопада 2025 року між Великоберезнянською селищною радою Ужгородського району Закарпатської області, як Замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кулев-Інвест», як Підрядником було укладено Договір (про закупівлю) за №54 (далі Договір), згідно із п. 1.1. якого Замовник доручає, а Підрядник в межах твердої договірної ціни (Додаток 2) зобов`язується власними і залученими силами виконати і здати Замовникові відповідно до проєктно-кошторисної/кошторисної документації, та календарного плану виконання робіт (Додаток 1), роботи з Будівництво систем водовідведення частини смт. Великий Березний (вул. Гожика, Коцюбинського, Чапаєва, Фізкультурна, Вакарова, Петрова, Незалежності, пров. Гожика, пров. Вакарова).Коригування за кодом ДК 021:2015: 45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи.

Закупівля робіт проводиться в рамках реалізації проєкту № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00 «Вода - джерело життя -збереження спільної природньої спадщини Карпат у громадах Ольшаниця та Великий Березний шляхом покращення управління стічними водами» у рамках Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027 (п. 1.2. Договору).

За змістом п. 2.1. Договору загальна вартість робіт, що підлягають виконанню за Договором, визначена на підставі твердої договірної ціни (додаток 2), становить 61 900 000,00 грн. (шістдесят один мільйон дев`ятсот тисяч гривень 00 копійок) без ПДВ.

Закупівля за кошти Гранту буде здійснюватися в пільговому режимі без ПДВ на підставі міжнародного договору - Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006, ратифікована із заявою Законом України від 03.09.2008 №360-VI; Угоди про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща-Україна, ратифікованою Законом України № 3719- IХ від 09.05.2024 року.

Згідно з підписаним сторонами Договору Додатком №3 Планом фінансування об`єкта робіт «Будівництво систем водовідведення частини смт. Великий Березний (вул. Гожика, Коцюбинського, Чапаєва, Фізкультурна, Вакарова, Петрова, Незалежності, пров. Гожика, пров. Вакарова).Коригування» визначено терміни фінансування: 2025 рік 14 095 000,00 грн (в тому числі Грант ЄС 13 000 000,00 грн та 1 095 000,00 грн місцевий бюджет); 2026 рік 44 710 000,00 грн (в тому числі Грант ЄС 42 710 000,00 грн та 2 000 000,00 грн місцевий бюджет) та 5% після введення в експлуатацію на суму 3 095 000,00 грн за рахунок місцевого бюджету.

Означений розподіл фінансування відповідає загальній ціні Договору відповідно до п. 2.1. Договору та визначеній у Додатку 2 до Договору договірній ціні вартості робіт.

Відповідно до п. 3.1. Договору Роботи за Договором повинні бути виконані відповідно до календарного плану виконання Робіт (додаток 1).

Положеннями п. 7.4. Договору визначено, що строк виконання робіт становить до 30.04.2026 року включно, що відповідає також зазначеному в Додатку 1 до Договору строку відповідно до Календарного плану виконання робіт.

Строки виконання зобов`язань щодо виконання Робіт можуть продовжуватись Сторонами у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат Замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у Договорі.

Рішення про перегляд строків виконання Робіт з обґрунтуванням причин оформляється додатковою угодою (п.п. 3.4., 3.5. Договору).

Положеннями пунктів 10.7.-10.8. Договору визначено, що призупинення виконання Робіт з ініціативи Підрядника може мати місце при наявності у Замовника простроченої заборгованості перед Підрядником у розмірі, що перевищує вартість робіт за попередні три місяці.

Замовник має право призупинити виконання Робіт за умови відсутності коштів для фінансування будівництва Об`єкту у поточному році.

При цьому, відповідно до п. 10.9. Договору зміна Договору здійснюється шляхом зміни або доповнення його умов за ініціативи будь-якої Сторони з обов`язковим підписанням Сторонами відповідної додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною Договору.

Відповідні положення містяться також і у п.п. 13.1., 13.4. Договору, за якими всі зміни та доповнення до даного Договору оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткового договору, що є невід`ємною частиною Договору.

Зміна Договору допускається лише за згодою Сторін, якщо інше не встановлено Договором або Законом.

Відповідно до підпункту 3 пункту 13.6. Договору істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань Сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених п.19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (зі змінами), зокрема, у випадку продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо виконання робіт у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Матеріали справи свідчать, що в подальшому сторонами Договору у зв`язку з відсутністю повної суми асигнувань на 2026 рік уклали 11 березня 2026 року Додаткову угоду №1 (надалі Додаткова угода №1), пунктом 1.1. якої продовжено строк дії Договору та строк виконання робіт до 31.12.2027, а в частині розрахунків до їх повного здійснення, у зв`язку з чим викладено у новій редакції п.п. 7.4., 13.1. Договору.

Окрім того, пунктом 1.2. Додаткової угоди №1 внесено зміни до п. 2.1. Договору шляхом його викладення у новій редакції, за якою визначено, зокрема, що бюджетні зобов`язання визначені Планом фінансування об`єкта робіт (Додаток №3 до Договору) на 2025 рік становлять 0,00 грн, на 2026 рік 11 204 700,00 грн та на 2027 рік 50 695 300,00 грн.

У зв`язку з наведеним пунктом 3 Додаткової угоди №1 викладено у новій редакції Додаток №1 до Договору (календарний графік виконання робіт) та Додаток №3 (план фінансування об`єкта робіт), якими, зокрема, встановлено початок виконання будівельних робіт з лютого 2026 року та їх оплату, починаючи з 2026 року.

Судом встановлено також, що Замовником на веб-сайті публічних закупівель 13.03.2026 опубліковано повідомлення про внесення змін до Договору із зазначенням опису змін «у зв`язку з відсутністю повної суми асигнувань на 2026 рік» (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2025-07-09-011915-a/print/contract-changes/pdf/c17e1a50a2f343d0a48c3a526b7e7943?contract=f0cb9df044144c0486e9d62ecaac9cc0&np=1).

Надані прокурором докази свідчать також, що 11.03.2026 відповідач 2 (Підрядник) звертався до відповідача 1 (Замовника) з листом від 26.02.2026 за №71/1, у якому, посилаючись на отримання від Замовника дозволу на виконання будівельних робіт із затримкою (25.12.2025), що призвело до затримки початку виконання будівельних робіт, у зв`язку з чим вказував на необхідність коригування Плану фінансування будівництва та подальшого коригування Календарного плану.

В той же час, з долученого прокурором до позовної заяви листом від 26.01.2026 за №33/03.1-19 Замовника, адресованого Філії Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк» вбачається, що перший внесок фінансування (Грант) проєкту «Вода джерело життя збереження спільної природної спадщини Карпат у громадах Ольшаниця та Великий Березний шляхом покращення управління стічними водами» згідно з грантовою угодою № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00від 25.07.2024 в сумі 612 066,35 євро надійшов на користь Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області лише 26 січня 2026 року.

В подальшому, на підставі заяви про продаж іноземної валюти за №2 від 06.03.2026 частина отриманих грантових коштів в розмірі 250 000,00 євро Замовником продано, а отримані грошові кошти в сумі 12 567 959,35 грн відповідно до платіжної інструкції №2 від 06.03.2026 були зараховані на рахунок спеціального фонду місцевого бюджету Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області та, як наслідок, до спеціального фонду кошторису відповідача 1 на 2026 рік були внесені зміни в частині отримання надходжень (гранту) в розмірі 12 567 959,35 грн, що підтверджується долученими прокурором до позову довідкою про зміни до кошторису на 2026 рік, зведеними показниками спеціального фонду кошторису на 2026 рік.

Долученими до відзиві на позов відповідача 2 Актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за березень та травень 2026 року, довідками про вартість будівельних робіт та витрати за березень та травень 2026 року підтверджується виконання Підрядником та прийняття Замовником робіт у цей період робіт за Договором на загальну суму 2 873 594,36 грн, вартість яких була сплачена у повному обсязі, що підтверджується наданими суду копіями платіжних інструкцій від 23.04.2026 року, 22.05.2026 року.

Окрім того, судом встановлено, що проведена Замовником закупівля UA-2025-07-09-011915-а була предметом моніторингу та як вбачається з наявного у відкритому доступі висновку Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області про результати моніторингу процедури закупівлі від 13.11.2025 (https://prozorro.gov.ua/pdf/conclusion?url=https%253A%252F%252Faudit-api.prozorro.gov.ua%252Fapi%252F2.5%252Fmonitorings%252Fdd01a941e6a942d587d2c09cb299e95d) за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Кулев-Інвест» встановлено порушення норм пункту 43 та, відповідно, пункту 3 Особливостей, а також недотримання положень пунктів 26.2 та 26.6 Додатку II Рамкової угоди Interreg.

Означені порушення знайшли свій вияв у тому, що:

- учасником закупівлі - ТОВ «Кулев-Інвест» у складі своєї тендерної пропозиції надано довідку про наявність кваліфікованих працівників (інженерно-технічних працівників та робітників), які мають необхідні знання від 05.09.2025 №257 та протоколи про перевірку знань та посвідчення, проте в ході аналізу наданих учасником закупівлі документів було встановлено, що у складі тендерної пропозиції відсутні будь-які документи з перевірки знань спеціалістів із загального курсу з охорони праці, а також документи про проходження навчання та перевірку знань щодо законів та нормативно-правових актів у сфері охорони праці відповідно до вищенаведеного переліку вимоги Замовника стосовно працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які зазначені у довідці від 20.10.2025 року № 01/26-03;

- Замовником закупівлі, в свою чергу, під час розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «Кулев-Інвест» не розміщено в електронній системі повідомлення з вимогою про усунення вищеописаних невідповідностей вимогам Замовника, встановленим на підтвердження відповідності кваліфікаційному критерію «наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід», чим порушено норми пункту 43 та, відповідно, пункту 3 Особливостей.

З урахуванням характеру виявленого порушення Західним офісом Держаудитслужби у висновку від 13.11.2025 зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII, статтею 8 Закону № 922- VIII, Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області зобов`язує здійснити заходи щодо недопущення таких порушень в подальшому та з дотриманням вимог абзацу першого пункту 43 Особливостей та положень пунктів 26.2 та 26.6 Додатку II Рамкової угоди Interreg (шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо), та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Прокурор, звернувшись за даним позовом до Господарського суду Закарпатської області стверджує про порушення сторонами Договору вимог п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 4 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» під час укладення додаткової угоди № 1 від 11.03.2026 до Договору про закупівлю від 17.11.2025 №54 та зміни строку виконання робіт за даним Договором, що за позицією Ужгородської окружної прокуратури свідчить про недійсність такої додаткової угоди.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. 3 Закону України «Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.

Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.

Суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2002 №15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист. Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Ці міркування Конституційний Суд зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При зверненні з даним позовом до суду прокурором визначено суб`єктний склад позивача у складі Західного офісу Державної аудиторської служби України.

В обґрунтуванні наявності підстав для представництва та необхідність захисту інтересів держави прокуратура зазначає, що органом державного фінансового контролю не вжито жодних заходів державного фінансового контролю щодо спірної закупівлі, зокрема щодо встановлення чи спростування фактів порушень, описаних у листі прокуратур, не ініційовано проведення відповідних заходів (в тому числі позапланових), а також не повідомлено про конкретні наміри такого проведення, а отже не вжито ні заходів по усуненню порушень законодавства у сфері публічних закупівель, ні заходів на захист порушених інтересів держави.

Водночас, у письмових запереченнях від 02.07.2026 на пояснення позивача прокурор зазначає, що сам по собі факт проведення моніторингу закупівлі не свідчить про належне здійснення захисту інтересів держави, позаяк у даному випадку Західний офіс Держаудитслужби не вжив жодних заходів щодо усунення порушення шляхом звернення до суду із вимогою про визнання недійсною додаткової угоди, незважаючи на наявність очевидних ознак порушення законодавства про публічні закупівлі, а незгода Держаудитслужби з правовою оцінкою прокуратури не позбавляє прокурора конституційних повноважень щодо представництва інтересів держави.

При цьому, за позицією прокурора, неналежне виконання своїх обов`язків Західним офісом Держаудитслужби полягає не винятково у не пред`явленні вказаної позовної заяви до суду, а в першу чергу у відсутності взагалі будь-якої реакції на повідомлення окружної прокуратури про наявність порушення інтересів держави, у нездійсненні перевірки наведених у ньому обставин, не здійсненні жодних заходів державного фінансового контролю, при наявності повноважень і можливості їх здійснення самостійно, або ж ініціювати їх проведення перед вищестоячим органом, а тому, як стверджує прокурор, твердження про відсутність повноважень на звернення до суду у зв`язку з нездійснення заходів державного фінансового контролю лише підтверджує факт допущення бездіяльності органів Держаудитслужби України.

Відповідно до частин третьої - п`ятої статті 53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 2939-XII).

За ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-XII здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема, здійснення державного фінансового контролю за ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (ч. 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України»).

Відповідно до п.п. 8, 10 абз. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України» органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з п. 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016 (із змінами) (далі - Положення) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Положеннями абз. 3 п.п. 9, п. 4 Положення визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Водночас, згідно з п.п. 20 п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право, в тому числі, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

Згідно з підпункту 3 пункту 4 цього ж Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки державних закупівель.

Відповідно до вказаного Положення Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (пп.9 п.4 Положення).

Таким чином, визначені у п.п. 8, 10 абз. 1 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в України», абз. 3 п.п. 9, п. 4, п.п. 20 п. 6 Положення про Державну аудиторську службу України повноваження органів Держаудитслужби самостійно звертатися до суду обумовлені здійсненим заходом державного фінансового контролю та пов`язуються з:

- визнанням недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, що виявлено під час проведення заходу державного контролю;

- усуненням виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо їх усунення);

- стягнення у дохід держави коштів, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.

За встановлених в даній справі обставин, які не заперечуються учасниками справи, у спірних правовідносинах Західним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг закупівлі UA-2025-07-09-011915-а із предметом закупівлі «Будівництво систем водовідведення частини смт. Великий Березний вул. Гожика, Коцюбинського, Чапаєва, Фізкультурна, Вакарова, Петрова, Незалежності, пров. Гожика, пров. Вакарова). Коригування, за результатами якого 13 листопада 2025 року складено висновок, у якому зазначено про виявлення порушення пункту 43 та, відповідно, пункту 3 Особливостей, а також недотримання положень пунктів 26.2 та 26.6 Додатку II Рамкової угоди Interreg, що полягали у неподанні учасником закупівлі документів з перевірки знань спеціалістів із загального курсу з охорони праці, а також документи про проходження навчання та перевірку знань щодо законів та нормативно-правових актів у сфері охорони праці та, відповідно, не розміщення Замовником повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

У зв`язку з викладеним, позивачем було зобов`язано Замовника здійснити заходи щодо недопущення таких порушень в подальшому та з дотриманням вимог абзацу першого пункту 43 Особливостей та положень пунктів 26.2 та 26.6 Додатку II Рамкової угоди Interreg (шляхом проведення роз`яснювальної роботи, економічних навчань, тощо), та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Водночас, матеріали справи не містять доказів проведення у спірних правовідносинах Західним офісом Держаудитслужби заходів контролю, пов`язаних з укладенням оспорюваної прокурором Додаткової угоди №1 від 11.03.2026 до Договору.

Таким чином, суд висновує, що у спірних правовідносинах відсутня компетенція Західного офісу Держаудитслужби на звернення до суду з позовом про визнання недійсної Додаткової угоди №1 від 11.03.2026 до Договору, позаяк встановленими вище правовими нормами не встановлено право/можливість подання Держаудитслужбою позовних заяв щодо недійсності договорів (додаткових угод) через порушення, за твердженням прокурора, законодавства, що не виявлялося Держаудитслужбою та не було предметом фінансового моніторингу.

Критично оцінюються судом доводи прокурора щодо неналежного виконання своїх обов`язків Західним офісом Держаудитслужби, що полягає у не пред`явленні вказаної позовної заяви до суду та у відсутності взагалі будь-якої реакції на повідомлення окружної прокуратури про наявність порушення інтересів держави з посиланням на правові позиції Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №907/64/19, від 07.12.2022 у справі №927/189/22, позаяк, зокрема у справі №907/64/19 Верховний Суд зазначив, що позивач (орган Держаудитслужби, який не проводив моніторинг закупівлі чи інших заходів державного фінансового контролю) надаючи відповідь прокурору на його звернення, свою позицію щодо порушення інтересів держави жодним чином не висловив, про наміри самостійно звернутися з позовом чи провести перевірку щодо виявлених прокуратурою фактів не заявив, водночас не спростував й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства і такі дії оцінено судом як бездіяльність.

При цьому, як свідчать матеріали цієї справи №907/580/26 у відповідь на запит Ужгородської окружної прокуратури від 24.04.2026 за №07.53-108-3069 вих-26 щодо законності укладення Додаткової угоди №1 від 11.03.2026 до Договору, проведення моніторингу відповідних змін та вжиття заходів, - Західний офіс Держаудитслужби листом від 28.04.2026 за №130717-17/823-2026 з посиланням на приписи Закону України «Про публічні закупівлі», Особливості звертав увагу прокурора, що річний план закупівель Замовника та укладений договір містять інформацію про те, що джерелом фінансування закупівлі за ID: UA- 2025-07-09-011915-а є Грантові кошти Європейського Союзу для України та співфінансування Великоберезнянської селищної ради згідно Проєкту № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00, розрахунки проводяться за фактично виконані роботи після підписання Замовником представлених Підрядником належно оформлених актів виконаних робіт (Форма КБ-2в) та довідки (Форма КБ-3), рахунку на оплату, шляхом проміжних платежів, протягом 10-ти календарних днів та тільки в межах бюджетних призначень (за умови надходження бюджетних коштів та коштів Гранту ЄС на рахунок Замовника) після прийняття Замовником виконаних робіт та підписання зазначених актів та довідок, бюджетні зобов`язання за Договором виникають між: Сторонами у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань.

З огляду на вищевикладене, Західний офіс Держаудитслужби у листі від 28.04.2026 за №130717-17/823-2026 повідомив прокуратуру, що зміни внесені сторонами 11 березня 2026 року додатковою угодою №1 до договору № 54 від 17.11.2025 не суперечать вимогам пункту 19 Особливостей, а також оприлюднене в електронній системі закупівель повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю містить необхідну інформацію, визначену пунктом 20 Особливостей, а лист правоохоронного органу не містить ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель по закупівлі за ID: UA- 2025-07-09-011915-а.

Вищевикладеним спростовуються доводи прокурора щодо наявності бездіяльності органу державного фінансового контролю, який належним чином розглянув лист-повідомлення Ужгородської окружної прокуратури, здійснив перевірку відомостей веб-сайту закупівель, річного плану закупівель Замовника, умов оспорюваного договору та констатував відсутність порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

Суд звертає увагу прокурора, що його субсидіарна функція у захисті інтересів держави обумовлюється або відсутністю уповноваженого на такий захист органу, або неналежним здійсненням таким органом власних повноважень (власної компетенції), проте в будь-якому разі реалізація такої функції не може мати ознак втручання у діяльність органу державного фінансового контролю та перебирання на себе функцій такого органу, що у спірному разі і намагається довести прокурор в цій справі.

У даному випадку суд вважає, що в разі проведення органом державного фінансового контролю моніторингу закупівлі UA-2025-07-09-011915-а, додаткової перевірки Західним офісом Держаудитслужби фактів, що наведені в листі прокуратури на предмет наявності ознак недійсності спірної у цій справі додаткової угоди та встановлення органом державного фінансового контролю відсутності ознак порушень законодавства про публічні закупівлі, - відсутніми є визначені у ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстави для представництва прокурором інтересів держави саме в особі органу Держаудитслужби, яка фактично заперечує по суті підставність заявлених прокурором позовних вимог в цій справі.

При цьому, з точки зору стороннього спостерігача можуть виникнути об`єктивні сумніви у наявності правової визначеності, дотриманні принципу верховенства права у спірних правовідносинах та відсутність суперечливої поведінки у діях органів державної влади, про що підставно зазначає відповідач 2 у своїх заявах по суті, позаяк держава в особі уповноваженого нею законодавством органу (Держаудитслужба), - не вбачає наявності порушень законодавства про публічні закупівлі при укладенні відповідачами Додаткової угоди №1 від 11.03.2026 до Договору, тоді як Ужгородська окружна прокуратура фактично перебирає на себе невластиву органам прокуратури функцію фінансового контролю, намагаючись довести наявність відповідних порушень в суді.

В даному контексті суд звертається також до висновків Конституційного суду України, які викладені у рішенні від 03.12.2025 у справі №3-28/2024 (59/24), за якими юридичне регулювання представництва прокурором інтересів держави в суді має чітко закріплювати його допоміжний (субсидіарний) характер, а також забезпечувати, щоб прокуратура, виконуючи цю функцію, не здійснювала функцій інших суб`єктів владних повноважень без наявності об`єктивних підстав та таке регулювання також має унеможливлювати свавілля прокурора в питаннях представництва інтересів держави в суді та його безпідставне втручання в діяльність інших суб`єктів владних повноважень, законну діяльність учасників правовідносин.

Як відомо, статтею 15 ЦК України унормовано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Наведена норма визначає об`єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина 1 статті 16 ЦК України).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За змістом положень вказаних норм, правом на пред`явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

В контексті завдань господарського судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача.

Однак, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов для реалізації встановленого вказаними вище нормами права.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

У цьому контексті суд звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому Європейський суд справ людини у своїх рішеннях наголошує, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (пункт 192 рішення у справі «Scordino v. Italy (№ 1)» від 29.03.2006, заява № 36813/97; пункт 45 рішення у справі «Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany» від 12.07.2001, заява № 42527/98).

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому обов`язком позивача є доведення / підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та / або оспорювання його прав та інтересів.

Водночас підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.09.2022 у справі № 916/144/17.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором будівельного підряду .

В силу ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

При цьому, враховуючи, що Договір (про закупівлю) №54 від 17.11.2025 укладено за наслідком проведеної відповідачем 1 публічної закупівлі за бюджетні кошти, до спірних правовідносин підлягають застосуванню також приписи Закону України «Про публічні закупівлі», який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Метою цього Закону згідно з його преамбулою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Як передбачено в ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (тут і надалі редакція Закону, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать, зокрема, органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об`єднання територіальних громад.

Згідно із ч. 1 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог.

Як виняток та відповідно до умов, визначених у частині другій статті 40 цього Закону, замовники можуть застосовувати переговорну процедуру закупівлі. Замовник здійснює процедури закупівлі шляхом використання електронної системи закупівель (ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону України «Про публічні закупівлі»).

У відповідності до п. 13 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.

Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій (ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Водночас, пунктом 3-7 Прикінцевих та Перехідних положень «Про публічні закупівлі» установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу. Винятки із застосування конкурентних процедур закупівель визначаються Кабінетом Міністрів України в Особливостях за погодженням з комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання публічних закупівель.

Означені Особливості затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (надалі Особливості).

Пунктами 35, 36 Особливостей визначено, що для проведення відкритих торгів із застосуванням електронного аукціону повинно бути подано не менше двох тендерних пропозицій. Електронний аукціон проводиться електронною системою закупівель відповідно до статті 30 Закону.

Якщо була подана одна тендерна пропозиція, електронна система закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначених замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, розкриває всю інформацію, зазначену в тендерній пропозиції, крім інформації, визначеної пунктом 40 цих особливостей, не проводить оцінку такої тендерної пропозиції та визначає таку тендерну пропозицію найбільш економічно вигідною. Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється відповідно до частин третьої та четвертої статті 28 Закону.

Замовник розглядає таку тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 29 Закону (положення частин другої, п`ятої - дев`ятої, одинадцятої, дванадцятої, чотирнадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п`ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей. Замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі відповідно до цього пункту щодо її відповідності вимогам тендерної документації.

За встановленими у справі обставинами участь у процедурі закупівлі «Будівництво систем водовідведення частини смт. Великий Березний вул. Гожика, Коцюбинського, Чапаєва, Фізкультурна, Вакарова, Петрова, Незалежності, пров. Гожика, пров. Вакарова). Коригування» UA-2025-07-09-011915-а взяло участь два учасники Приватне підприємство «Стік» (пропозиція якого відповідно до протоколу уповноваженої особи №58 від 13.10.2025 була відхилена у зв`язку з неусуненням виявлених недоліків у частині підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Кулев-Інвест», надавши тендерну пропозицію з вартістю робіт на суму 61 900 000,00 грн, який відповідно до протоколу №61 щодо прийняття рішення уповноваженою особою Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області від 04.11.2025 був визнаний переможцем торгів.

За встановленими у справі обставинами, як наслідок проведеної закупівлі між відповідачами 17.11.2025 було укладено Договір (про закупівлю) за №54, законність внесення змін до якого в частині продовження терміну виконання робіт прокурором самостійно поставлено під сумнів у цій справі.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписами ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі (ч. 4 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідні положення містяться також у підпункті 4 пункту 19 Особливостей, за змістом яких істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Означені умови знайшли своє відображення також й у підп. 3 п. 13.6. укладеного відповідачами Договору.

Прокурор, звертаючись з даним позовом до Господарського суду, стверджує про недійсність Додаткової угоди № 1 від 11.03.2026 до Договору з підстав порушення п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 4 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», зазначаючи, що продовження строку виконання зобов`язань з виконання відбулося без встановлених на те Законом України «Про публічні закупівлі» та Особливостей підстав.

Таким чином, з огляду на підстави заявленого прокурором позову встановленню підлягають обставини внесення сторонами Договору (про закупівлю) № 54 від 17.11.2025 змін до істотних умов даного Договору та наявність/відсутність підстав для зміни істотних умов Договору, що передбачені п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п.п. 4 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування».

При цьому, суд звертає увагу учасників справи, що встановлення наявності підстав для внесення оспорюваних прокурором змін відбувається з урахуванням конкретних підстав укладення Додаткової угоди № 1 від 11.03.2026, що за її змістом пов`язується із відсутністю повної суми асигнувань на 2026 рік, а відтак доводи та заперечення учасників справи щодо несвоєчасного отримання відповідачем 2 дозволу на виконання будівельних робіт не мають правового значення у цій справі та не оцінюються судом.

Згідно з ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як свідчать матеріали справи при укладенні Договору (про закупівлю) № 54 від 17.11.2025 сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов для даного виду договорів (предмет, ціна, строк дії), а також зміст Додатку №3 до даного Договору свідчить про досягнення його сторонами згоди щодо плану фінансування об`єкта робіт, за яким визначено наступні терміни фінансування:

- 2025 рік 14 095 000,00 грн (в тому числі Грант ЄС 13 000 000,00 грн та 1 095 000,00 грн місцевий бюджет);

- 2026 рік 44 710 000,00 грн (в тому числі Грант ЄС 42 710 000,00 грн та 2 000 000,00 грн місцевий бюджет);

- 5% після введення в експлуатацію на суму 3 095 000,00 грн за рахунок місцевого бюджету.

За встановленими у справі обставинами, строк виконання робіт за Договором на момент його укладення відповідно до п.п. 3.1., 7.4. Договору, Календарного графіку виконання робіт (Додаток 1 до Договору) становив до 30.04.2026 року, отже, строк виконання Договору становить більше одного календарного (бюджетного) року, у зв`язку із чим відповідні фінансові зобов`язання за ним у розумінні БК України є довгостроковими.

Так, за змістом пунктів 1, 2 частини першої статті 2, статей 3, 75 - 77 БК України місцевий бюджет затверджується на один бюджетний період, який для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Наведена обставина виключає можливість визначення в момент розміщення замовлення та укладення відповідного договору бюджетного призначення для нього (за розміром, цільовим призначенням, враховуючи часові обмеження для його використання) на весь період (на кожен рік), протягом якого планується виконання договору та його фінансування за рахунок бюджетних коштів.

Водночас умови здійснення довгострокових бюджетних зобов`язань (строк дії яких перевищує один бюджетний період (більше одного року, довгострокові договори)) встановлені Порядком реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 № 309 (далі - Порядок № 309, тут і далі застосовується в редакції, чинній на дату проведення заперечуваної Прокурором процедури закупівлі та укладення Договору), що розроблений на виконання статей 43, 46, 48, 51, 112, 116 - 118 БК України.

За змістом пункту 2.2 Порядку № 309 умовою бюджетного зобов`язання за довгостроковим договором, укладеним за процедурою публічної закупівлі, є обов`язкова наявність додатку до довгострокового договору - календарного плану, відомості в якому мають відповідати плановим показникам поточного бюджетного періоду в Реєстрі бюджетних зобов`язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

Додаткові вимоги до договору підряду, період виконання робіт за яким становить більше одного календарного року, що визначені законодавцем в Загальних умовах укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 (далі - Загальні умови, положення яких тут і далі застосовуються в редакції, чинній на дату проведення оспорюваної процедури закупівлі та укладення оспорюваного Договору), також передбачають наявність такої невід`ємної частини договору підряду, як план, за яким проводиться фінансування робіт (будівництва об`єкта).

Цей план складається з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат) (пункти 5, 83, 84 Загальних умов).

Суд зауважує, що відповідно до пункту 2 Загальних умов цей нормативний акт є обов`язковим для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників).

За змістом наведених положень Порядку № 309 та Загальних умов ці підзаконні акти конкретизують норму статті 23 БК України, встановлюючи однакову та обов`язкову в розумінні частини третьої статті 6, частини першої статті 628 ЦК України вимогу до довгострокового договору (підряду), який фінансується за рахунок бюджетних коштів, а саме наявність складеного за правилами зазначених нормативних актів плану фінансування робіт (календарного плану).

Такий план може бути у вигляді додатка до договору (його невід`ємної частини) або визначений безпосередньо в тексті договору та становить порядок здійснення розрахунків за таким договором.

Отже, саме цей план, яким визначається порядок розрахунків, вказує, що при розміщенні публічного замовлення з придбання робіт з довгостроковими бюджетними зобов`язаннями та укладенні відповідного договору дотримано вимог статті 23 БК України щодо встановленого нею порядку здійснення довгострокових бюджетних зобов`язань - за наявності відповідного бюджетного призначення.

Відповідне трактування означених норм бюджетного законодавства надано Об`єднаною палатою Касаційного суду у складі Верховного Суду у постанові від 15.03.2024 у справі №916/1621/22, узагальнюючи які Верховний Суд у справі №916/1621/22 дійшов наступних висновків:

- положення частини першої статті 23 та частини третьої статті 48 БК України встановлюють обов`язкову відповідно до актів цивільного законодавства вимогу до договорів, що укладаються за результатами проведення процедури публічної закупівлі та фінансуються за бюджетні кошти, - наявність відповідного бюджетного призначення;

- реалізацію цієї вимоги БК України конкретизовано в Порядку № 309, а щодо договору підряду - в Загальних умовах, за змістом яких при розміщенні замовлення про публічну закупівлю та укладенні довгострокового договору (підряду) складається календарний / фінансовий план, який відображає порядок здійснення розрахунків за договором та має містити:

а) інформацію про розподіл за роками суми коштів, що становить загальну ціну закупівлі та договору, для розрахунку за ним;

б) за перший (поточний) рік виконання договору (робіт) - щомісячний розподіл коштів, сума яких має узгоджуватися і з відповідною сумою витрат, визначених у затвердженому бюджеті поточного періоду, тобто того бюджетного періоду, який відповідає першому (поточному) календарному року виконання робіт за договором.

У зазначеному висновку Верховним Судом також наголошено, що інформація про порядок розрахунків у вигляді фінансового / календарного плану, складеного відповідно до вимог Порядку № 309 та Загальних умов, має бути відображена при розміщенні публічного замовлення (в тексті оголошення), оскільки договір, що буде укладений за результатами процедури публічної закупівлі, та його умови мають відповідати змісту зазначеного замовлення (частина четверта статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі»), а дотримання наведених вимог при розміщенні замовлення про публічну закупівлю та подальшому укладенні відповідного договору з довгостроковими бюджетними зобов`язаннями свідчитиме про те, що замовлення про публічні закупівлі розміщене і бюджетні зобов`язання за відповідним договором взяті за наявності бюджетного асигнування відповідно до бюджетного призначення, а тому є такими, що відповідають вимогам статті 23 БК України, що виключає їх недійсність за частиною третьою статті 48 цього Кодексу.

Визначаючись з підставністю заявленого прокурором позову, суд враховує, що нормами п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 4 п. 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 за №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» не визначено конкретного переліку документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричиняють продовження договору до закупівлю, а єдиною умовою, яка законодавцем унеможливлює внесення змін в договір у частині продовження строку виконання зобов`язань є збільшення, у зв`язку з цим, суми, визначеної в договорі про закупівлю.

За таких обставин, слід у кожному конкретному випадку досліджувати виняткові обставини, що слугували підставою продовження такого строку.

Так, за встановленими судом обставинами, при укладенні відповідачами Договору (відповідно до Додатку №3 до Договору) обсяг фінансування об`єкта закупівлі, зокрема, на 2025 рік визначався в сумі 14 095 000,00 грн та на 2026 рік - 44 710 000,00 грн із поділом вказаних сум залежно від джерел фінансування (грант ЄС та місцевий бюджет).

При цьому, зміст оспорюваної прокурором Додаткової угоди №1 від 11.03.2026 до Договору та викладеного відповідно до її п. 2 нової редакції Додатку №3 до Договору свідчить про відсутність фінансування закупівлі у 2025 році, зменшення обсягу фінансування на 2026 рік з 44 710 000,00 грн до 11 204 700,00 грн (за рахунок Гранту ЄС) та перенесення на 2027 рік фінансування підрядних робіт на суму 47 600 300,00 грн.

Наведене додатково підтверджується дослідженими судом листом Замовника від 26.01.2026 за №33/03.1-19, адресованого Філії Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк», з якого вбачається, що перший транш гранту ЄС по фінансуванню проєкту «Вода джерело життя збереження спільної природної спадщини Карпат у громадах Ольшаниця та Великий Березний шляхом покращення управління стічними водами» в сумі 612 066,35 євро надійшов лише 26 січня 2026 року, у зв`язку з чим відповідачем 1 були внесені відповідні зміни до місцевого бюджету, що підтверджується наданими прокурором довідкою про зміни до кошторису на 2026 рік, зведеними показниками спеціального фонду кошторису на 2026 рік.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність визначених п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 4 п. 19 Особливостей підстав для продовження строку виконання робіт за Договором, позаяк затримка фінансування витрат Замовника документально підтверджується як зміщення обсягу фінансування закупівлі UA-2025-07-09-011915-а з 2025-2026 на 2026-2027 роки, так і отримання першого траншу ЄС, за рахунок якого фінансувалося більше 90% закупівлі лише наприкінці січня 2026 року, що є об`єктивною та законодавчо визначеною причиною продовження як строку договору про закупівлю, так і строку виконання робіт за договором.

Суд враховує, що обґрунтування прокурора щодо відмінностей у визначеннях «затримка фінансування» та «відсутність фінансування» семантично неузгоджуються між собою та суперечать ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України, за якими недійсними є договори, укладені без відповідних бюджетних асигнувань (без бюджетного фінансування), а матеріали цієї справи підтверджують як наявність узгодженого сторонами плану фінансування в довгостроковому бюджетному зобов`язанні, так і подальшу зміну такого фінансування шляхом його зміщення (подовження) з 2025-2026 на 2026-2027 роки, що за своїм філологічним та лінгвістичним тлумаченням і є затримкою фінансування.

Невідповідними суд вважає також аргументи прокурора про порушення при укладенні додаткових угод таких принципів публічних закупівель як добросовісна конкуренція серед учасників, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, не дискримінація учасників та рівне ставлення до них, об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, позаяк обставини недійсності додаткової угоди прокурором не пов`язуються з порушенням самої процедури закупівлі та не є предметом судового розгляду у цій справі.

Доцільно також звернути увагу прокурора на ту обставину, що закупівля UA-2025-07-09-011915-а, в рамках якої відповідачами укладено оспорювану додаткову угоду проведена згідно Проєкту № PLUA.01.02-IP.01-0029/23-00 «Вода - джерело життя -збереження спільної природньої спадщини Карпат у громадах Ольшаниця та Великий Березний шляхом покращення управління стічними водами» у рамках Програми Interreg NEXT Польща-Україна 2021-2027, який діє в Україні на підставі міжнародного договору - Рамкової угоди між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12.12.2006, ратифікована із заявою Законом України від 03.09.2008 №360-VI; Угоди про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща-Україна, ратифікованою Законом України № 3719- IХ від 09.05.2024р.

За приписами ст. 6 Закону України «Про публічні закупівлі» Якщо міжнародним договором України, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону.

Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва.

Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.

Законом України «Про ратифікацію Угоди про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща - Україна» від 09.05.2024 за №3719-ІХ ратифіковано Угоду про фінансування програми Interreg (Interreg VI-A) NEXT Польща - Україна, вчинену 1 грудня 2023 року у м. Києві (надалі Угода).

Відповідно до статті 1 Угоди у ній викладені умови фінансування та реалізації програми (Interreg VI-A) NEXT Польща-Україна на період з 2021 до 2027 року (далі - «Програма») в Країні-партнері за допомогою фінансового внеску Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР) та Європейського інструменту сусідства, розвитку та міжнародного співробітництва - Глобальна Європа (NDICI), які разом іменуються Фонди Interreg, та національного внеску до Програми.

Органи влади держав-членів ЄС зобов`язуються виконувати цю Угоду як інструмент виконання бюджету Європейського Союзу відповідно до Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС, Євратом) 2018/1046 (далі - «Фінансовий регламент»)-1 у межах статті 59 (6) Регламенту (ЄС) 2021/1059, а також не імплементувати міжнародну угоду, як зазначено в статтях 216-219 Договору про функціонування ЄС (ДФЄС).

Відповідно до статті 16 Угоди якщо здійснення операції вимагає укладення договорів про закупівлю послуг, постачання товарів або виконання робіт бенефіціаром з Країни-партнера, застосовуються процедури закупівель, викладені в Додатку II.

У пункті 30 Додатку ІІ до Угоди визначено правила для виконання договорів про закупівлю та внесення змін до таких договорів.

Так, за змістом підп. 2 п. 30 Додатку ІІ до Угоди одержувач гранту може вносити зміни до договору чи рамкового договору без проведення процедури закупівлі лише у випадках, передбачених параграфом 3, та за умови, що зміни не стосуються предмета договору чи рамкового договору. Одержувач гранту повинен опублікувати в Офіційному віснику Європейського Союзу повідомлення про внесення змін до договору протягом його дії у випадках, зазначених у пунктах (a) і (b) пункту 30.4, якщо вартість зміни дорівнює або перевищує порогові значення, зазначені в пункті 3 цього Додатка.

При цьому, відповідно до підп. 3 п. 30 Додатку ІІ до Угоди зміни до договору, рамкового договору або конкретного договору згідно з рамковим договором можуть бути внесені без проведення нової процедури закупівлі у будь-якому із зазначених нижче випадків, зокрема в разі b) якщо виконуються всі викладені нижче умови:

- необхідність внесення зміни спричинена обставинами, які добросовісний одержувач гранту не міг передбачити;

- будь-яке збільшення ціни не перевищує 50 % початкової вартості договору.

Таким чином, враховуючи пріоритет встановлений у ст. 6 Закону України «Про публічні закупівлі» пріоритет норм міжнародного договору над національним законодавством та беручи до уваги встановлену у підп. 3 п. 30 Додатку ІІ до Угоди можливість внесення змін до договору про закупівлю за умови незбільшення початкової вартості договору на суму, що перевищує її 50% з одночасною відсутністю підстав вважати, що одержувач гранту (в спірному випадку відповідач 1) міг передбачити відсутність надходження грошових коштів від ЄС до 26.01.2026, - відсутньою є і заборона внесення оспорюваних прокурором змін до такого договору про закупівлю.

З урахуванням наведеного, доводи прокурора про недійсність додаткової угоди № 1 від 11.03.2026 до Договору (про закупівлю) № 54 від 17.11.2025 спростовуються наявними матеріалами справи та дослідженими судом доказами, зміни строку виконання робіт за даним Договором за встановленими судом обставинами мали місце за наявності документально підтверджених обставин затримки фінансування, а відтак, у задоволенні позовних вимог прокурора належить відмовити.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на встановлену судом відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особи позивача з ініційованого предмету та підстав позову, недоведеності та необґрунтованості позовних вимог, в задоволенні позову прокурора належить відмовити.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати прокурора по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на самого прокурора у справі.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 15 жовтня 2026 року.

Суддя Лучко Р.М.