Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 738/1038/26
№ провадження 2/738/566/2026
Рішення
іменем України
15 жовтня 2026 року місто Мена Чернігівської області
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi судді Волошиної Н.В., за участю секретаря судового засідання Шугалій А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.
12 травня 2026 до суду через підсистему «Електронний суд», що є складовою частиною Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи надійшла позовна заява ТОВ «КЛТ кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивований тим, що 06 липня 2024 року відповідач ОСОБА_1 уклав із ТОВ «КЛТ кредит» кредитний договір № 13805, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000,00 грн, строком на 365 днів (до 06 липня 2025 року), шляхом переказу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану AT «Таскомбанк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1.50% від суми кредиту за кожен день користування (547.50% річних). Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/ і підписання Кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач порушив умови кредитного договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 48 200,00 грн. Позивач, посилаючись на статті 509, 525-527, 530, 598-599, 610, 615, 629, 1050, 1054 ЦК України, статі 4, 19, 28, 137, 141, 174-175, 274, 276, 277 ЦПК України просить: стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «КЛТ кредит» заборгованість за кредитним договором № 13805 від 06 липня 2024 року в розмірі 48 200,00 грн; 2 662,40 грн судового збору та 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2.Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.
Ухвалою Менського районного суду Чернігівської області від 15 травня 2026 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, у зв`язку з чим згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
3.Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Суд встановив, що 06 липня 2024 року між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «КЛТ кредит» укладений кредитний договір № 13805, сума позики становить 8000,00 грн, строком на 365 днів зі сплатою відсотків 1.5% від суми кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 547,50%) користування. Товариство здійснює переказ суми кредиту на електронний платіжний засіб НОМЕР_2 , що належить позичальникові. Кредитний договір між ТОВ «КЛТ кредит» і відповідачем укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті мережі Інтернет https://kltcredit.com.ua/ та підписання Кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» (арк. с. 19-24). Також відповідач підписав паспорт споживчого кредиту, яким визначені умови кредитування (арк. с. 15-17).
Копією листа ТОВ «Пейтек» від 06 лютого 2026 року № 20260206-12 підтверджено успішне перерахування грошових коштів у розмірі 8 000,00 грн на картку № НОМЕР_3 (арк. с. 18).
Згідно з інформацією, наданою 02 червня 2026 року АТ «Таскомбанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та зазначено про номер телефону НОМЕР_4 , 06 липня 2024 року на рахунок № НОМЕР_2 були перераховані грошові кошти в сумі 8 000,00 грн (арк. с. 69-70).
Відповідач ОСОБА_1 не виконав належним чином своїх зобов`язань за вказаним кредитним договором і за розрахунком, проведеним позивачем ТОВ «КЛТ кредит», станом на 06 липня 2025 року заборгованість за нарахованими і не сплаченими процентами становить 48 200,00 грн, із них: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 8 000,00 грн; прострочена заборгованість за несплаченими процентами за користування кредитом - 40 200,00 грн (арк. с. 25-29).
Відповідач не подав докази, які б підтвердили виконання ним умов договору позики, станом на дату визначення позивачем суми заборгованості та станом на дату ухвалення рішення.
4.Мотиви, з яких суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керується.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За нормою статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої, третьої, четвертої, сьомої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинне виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частин першої, третьої статті 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Суд встановив, що 06 липня 2024 між ТОВ «КЛТ Кредит» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 13805 в електронній формі шляхом надсилання позикодавцем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач не виконав умови кредитного договору, не повернув кредит та не сплатив відсотки за користування кредитом.
У договорі сторони погодили всі його істотні умови щодо суми і строку кредиту сплати відсотків за користування позикою, розмір і тип процентної ставки.
Відповідач не виконав умови кредитного договору, не повернув кредит та не сплатив відсотки за користування кредитом, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в сумі 48 200,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8 000,00 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 40 200,00 грн.
На підтвердження розміру не виконаного ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором від 06 липня 2024 року, позивачем - ТОВ «КЛТ кредит» надано розрахунок заборгованості.
За умовами кредитного договору п. 1.3., 1.4., процентна ставка за користування кредитом становить 1.5% від суми кредиту за кожний день, строк надання кредиту 365 днів.
Згідно з розрахунками заборгованості за кредитом позивач у період з 08 липня 2024 року до 06 липня 2025 року кредитодавець застосовував процентну ставку в розмірі 1,50% в день, яка передбачена умовами договору.
Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватись із нормами Закону.
Кредитний договір № 13805 укладений 06 липня 2024 року строком до 06 липня 2025 року. При цьому, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року про внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування» набрав чинності 24 грудня 2023 року. Тобто даний кредитний договір був укладений після набрання чинності цим Законом і при його виконанні мають застосовуватися вищевказані положення Закону України «Про споживче кредитування».
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів-2,5% (до 22 квітня 2024 року); протягом наступних 120 днів-1,5% (до 20 серпня 2024 року) з 20 серпня 2024 року- не більше 1%.
Позивачем здійснено розрахунок заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом за ставкою 1,50 % з 08 липня 2024 року та до 19 серпня 2024 року, що становить 5280,00 грн та узгоджується з приписами Закону України «Про споживче кредитування» в редакції на час укладення та виконання договору, проте нарахування відсотків за ставкою 1,50% вже після 19 серпня 2024 року не відповідає вимогам Закону України «Про споживче кредитування», оскільки повинні були нараховуватися за ставкою 1%.
З огляду на зазначене заборгованість за відсотками за період з 20 серпня 2024 року до 06 липня 2025 року буде складати 25 680,00 грн (8000,00 грн*1%=80,00 грн* 321 день), тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 38 960,00 грн., з яких 8000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 30 960,00 грн. - заборгованість за процентами.
При вирішенні заяви позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Порядок розподілу судових витрат визначений у статті 141 ЦПК України. Відповідно до частин першої та другої цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхньої вартості, виходячи з конкретних обставин справи.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.
На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані: Договір про надання юридичних послуг № 16/09/2024 від 16 вересня 2024 року, укладений між ТОВ «КЛТ кредит» та ФОП Руденко К.В.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; Акт приймання-передачі наданих послуг № 57 від 03 листопада 2025 року до договору № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16 вересня 2024 року; витяг з реєстру № 1 до Акт приймання-передачі наданих послуг № 57 від 03 листопада 2025 року до договору № 16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16 вересня 2024 року; платіжну інструкцію № 976 від 02 грудня 2025 року.
Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу - 10 000,00 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, так як матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є не складною, враховуючи усталену практику.
При цьому, складена адвокатом позовна заява здебільшого містить цитування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, є типовою та шаблонною.
Суд вважає, що рівень складності справи не вимагав такого обсягу правничої допомоги (проведення консультації, аналіз законодавства та судової практики) з витрачанням вказаного часу та визначеної вартості. В даному випадку позивач не довів, що визначений ним розмір правової допомоги повною мірою відповідає принципам розумності та співмірності.
Оцінюючи пропорційність та співмірність витрат на оплату послуг адвоката, який надає правову допомогу позивачу за одним договором у непоодиноких спорах з боржниками за кредитними договорами зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, беручи до уваги обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, пропорційність витрат до предмету спору та обсягу фактично наданих послуг і результатів розгляду справи, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, принципи верховенства права, справедливості та пропорційності, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу 10 000,00 грн є завищеним та неспівмірними зі складністю справи, яка стосується стягнення кредитної заборгованості, законодавство та судова практика щодо якої є усталеною, з обсягом наданих адвокатом послуг та витраченим на це часом.
З урахуванням вищевикладених мотивів, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в заявленому розмірі і вважає, що цей розмір необхідно зменшити, стягнувши з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн, що забезпечить баланс рівноваги між інтересами сторін у справі, відповідатиме принципу розумності та співмірності, визначеного одним з основних критеріїв стягнення таких витрат.
Також з урахуванням положень частини 1 статті 141 ЦПК України, відповідно до задоволеної частини позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2152,01 в порядку розподілу судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 263 - 2652 ЦПК Укpаїни, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит» заборгованість за кредитним договором № 13805 від 06 липня 2024 року у розмірі 38 960,00 грн, яка складається з: 8 000,00 грн - заборгованості за кредитом, 30 960,00 грн - заборгованості за відсотками.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит» 2152,01 грн у відшкодування судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору та 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛТ кредит», місцезнаходження місто Київ, площа Солом`янська, 2 приміщення 04, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 40076206.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Суддя Н.В. Волошина
Судове рішення № 140651852, Менський районний суд Чернігівської області було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 738/1038/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: