Рішення № 140651514, 16.10.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1148/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Березнікова О.В.,

за участю секретаря судового засідання Нанєвої А.В,,

розглянувши в судовому засіданні в приміщенні Кілійського районного суду Одеської області цивільну справу за позовом ТОВ «Санфорд Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в особі ТОВ «Санфорд Капітал» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 04.12.2019 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-40101658, відповідно до якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» в гривні на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб.

Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту (п.1.1. договору).

Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 66 600,00 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування (п.1.2. договору).

Строк кредиту становить 48 місяці з дати укладення кредитного договору (п. 1.2.2. договору).

Процентна ставка за користування кредитом фіксована та становить 52.9% річних (п.1.2.3. договору).

Дата сплати щомісячного ануїтентного платежу 04.12.2019 число кожного календарного місяця згідно графіка (п. 1.2.4. договору).

Порядок нарахування процентів та погашення заборгованості за кредитом визначений у розділі 2 кредитного договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування Кредитом, починаючи з дня надання Кредиту (включно) або з наступного за днем надання Кредиту Операційного дня (у разі надання Кредиту після закінчення Операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт). Клієнт здійснює погашення кредиту та сплату щомісячно ануїтет ними платежами, згідно з Графіком, що є додатком №1 до Паспорту споживчого кредиту. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми Кредиту та Процентів.

Після укладення кредитного договору банк виконав свої зобов`язання перед клієнтом за Кредитним договором, надавши останньому кредит у сумі та на умовах, передбачених Кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку клієнта. Проте, всупереч умовам Кредитного договору, клієнт припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Новий кредитор) був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F.

ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» є фінансовою установою та має діючу ліцензію на діяльність фінансової компанії, зокрема з надання коштів та банківських металів у кредит та факторинг (видана НБУ 14.03.2024 року). На момент укладення вищевказаного договору відступлення права вимоги також мало діючі ліцензії, видані Нацкомфінпослуг 30.05.2017 року щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання послуг з факторингу, строк дії яких закінчено 14.03.2024 року.

Право вимоги до ОСОБА_2 було відступлено згідно Реєстру Боржників, підписаного сторонами 17.12.2020 року.

Таким чином Новий кредитор (ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») набув право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №014-RO-82-40101658 від 04.12.2019 року.

Пунктом 2.5. Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F передбачено, що Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди Первісного Кредитора.

Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Новий кредитор) 11.09.2025 року уклали Попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до якого зобов`язались у майбутньому укласти Договір відступлення прав вимоги (надалі Основний договір), предметом якого буде відступлення Первісним кредитором на користь Нового кредитора прав вимоги до Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, укладених між Боржниками та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», які належать Первісному кредитору на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020р. На підставі даного Попереднього договору Новий кредитор сплатив Первісному кредитору аванс у розмірі 100`000,00 (Сто тисяч) гривень 00 копійок, які підлягали зарахуванню в оплату загальної вартості прав вимоги за укладеним Основним договором.

07.10.2025 року вказані сторони уклали основний Договір відступлення права вимоги №1- 07/10.

ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» є фінансовою установою та має діючу ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг з факторингу, видана згідно рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України №21/1311 від 11.09.2020 року. Отже, відступлення права вимоги відбулось законно з урахуванням ч.2 ст.18 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-40101658 від 04.12.2019, сформованої Первісним кредитором (АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК») станом на 17.12.2020 року заборгованість Боржника/Позичальника становила: - заборгованість за основним боргом в сумі 63 178,89 гривень; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 15 160,16 гривень, що разом складає 78 339,05 гривень.

В подальшому ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснювало нарахування відсотків за кредитом, оскільки є фінансовою установою та має діючу ліцензію на діяльність фінансової компанії, зокрема з надання коштів та банківських металів у кредит.

Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №014-RO-82- 40101658 від 04.12.2019, сформованої Первісним кредитором (ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») станом на 07.10.2025 року заборгованість Боржника/Позичальника становить:

- заборгованість за основним боргом в сумі 63 178,89 гривень;

- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 176 931,11 гривень, що разом становить 240 110,00 гривень.

Розмір заборгованості Позичальника підтверджується: - розрахунком заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-40101658 від 04.12.2019 сформованим АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» станом на 17.12.2020; - випискою з рахунку позичальника, сформованою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»; - довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-40101658 від 04.12.2019, сформованою ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» станом на 07.10.2025; - розрахунком заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-40101658 від 04.12.2019, сформованим ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» станом на 07.10.2025.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договорам, судові витрати по справі та витрати на правову допомогу.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подавши під час звернення до суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилась, про причини неявки не повідомила, письмових клопотань не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

04.12.2019 року між акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 , було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-40101658, відповідно до якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» в гривні на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб.

Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту (п.1.1. договору).

Відповідно до умов кредитного договору, з дати надання кредиту, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 66 600,00 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування (п.1.2. договору).

Строк кредиту становить 48 місяці з дати укладення кредитного договору (п. 1.2.2. договору).

Процентна ставка за користування кредитом фіксована та становить 52.9% річних (п.1.2.3. договору).

Дата сплати щомісячного ануїтентного платежу 04.12.2019 число кожного календарного місяця згідно графіка (п. 1.2.4. договору).

Порядок нарахування процентів та погашення заборгованості за кредитом визначений у розділі 2 кредитного договору. Проценти нараховуються щомісяця на фактичний залишок заборгованості за весь строк користування Кредитом, починаючи з дня надання Кредиту (включно) або з наступного за днем надання Кредиту Операційного дня (у разі надання Кредиту після закінчення Операційного часу), виходячи з фактичної кількості днів в місяці та році (метод факт/факт). Клієнт здійснює погашення кредиту та сплату щомісячно ануїтет ними платежами, згідно з Графіком, що є додатком №1 до Паспорту споживчого кредиту. Ануїтетний платіж включає в себе погашення частини основної суми Кредиту та Процентів.

Після укладення кредитного договору банк виконав свої зобов`язання перед клієнтом за Кредитним договором, надавши останньому кредит у сумі та на умовах, передбачених Кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку клієнта. Проте, всупереч умовам Кредитного договору, клієнт припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме припинив здійснювати щомісячне погашення кредитної заборгованості, сплачувати проценти за користування кредитом згідно умов договору.

09.04.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Новий кредитор) був укладений Договір відступлення права вимоги № 114/2-31-F.

ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» є фінансовою установою та має діючу ліцензію на діяльність фінансової компанії, зокрема з надання коштів та банківських металів у кредит та факторинг (видана НБУ 14.03.2024 року). На момент укладення вищевказаного договору відступлення права вимоги також мало діючі ліцензії, видані Нацкомфінпослуг 30.05.2017 року щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; надання послуг з факторингу, строк дії яких закінчено 14.03.2024 року.

Право вимоги до ОСОБА_2 було відступлено згідно Реєстру Боржників, підписаного сторонами 17.12.2020 року.

Таким чином Новий кредитор (ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») набув право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №014-RO-82-40101658 від 04.12.2019 року.

Пунктом 2.5. Договору відступлення права вимоги № 114/2-31-F передбачено, що Новий кредитор має право здійснити наступне відступлення прав вимог без згоди Первісного Кредитора.

Користуючись даним правом Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» (Первісний кредитор) та Товариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (Новий кредитор) 11.09.2025 року уклали Попередній договір відступлення права вимоги № 11/09/2025, відповідно до якого зобов`язались у майбутньому укласти Договір відступлення прав вимоги (надалі Основний договір), предметом якого буде відступлення Первісним кредитором на користь Нового кредитора прав вимоги до Боржників, які виникли на підставі кредитних договорів, укладених між Боржниками та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», які належать Первісному кредитору на підставі Договору про відступлення прав вимоги № 114/2-31-F від 09.04.2020р. На підставі даного Попереднього договору Новий кредитор сплатив Первісному кредитору аванс у розмірі 100`000,00 (Сто тисяч) гривень 00 копійок, які підлягали зарахуванню в оплату загальної вартості прав вимоги за укладеним Основним договором.

07.10.2025 року вказані сторони уклали основний Договір відступлення права вимоги №1- 07/10.

ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» є фінансовою установою та має діючу ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання послуг з факторингу, видана згідно рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України №21/1311 від 11.09.2020 року. Отже, відступлення права вимоги відбулось законно з урахуванням ч.2 ст.18 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-40101658 від 04.12.2019, сформованої Первісним кредитором (АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК») станом на 17.12.2020 року заборгованість Боржника/Позичальника становила: - заборгованість за основним боргом в сумі 63 178,89 гривень; - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 15 160,16 гривень, що разом складає 78 339,05 гривень.

В подальшому ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» здійснювало нарахування відсотків за кредитом, оскільки є фінансовою установою та має діючу ліцензію на діяльність фінансової компанії, зокрема з надання коштів та банківських металів у кредит.

Згідно до Довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №014-RO-82- 40101658 від 04.12.2019, сформованої Первісним кредитором (ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП») станом на 07.10.2025 року заборгованість Боржника/Позичальника становить:

- заборгованість за основним боргом в сумі 63 178,89 гривень;

- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками в сумі 176 931,11 гривень, що разом становить 240 110,00 гривень.

Розмір заборгованості Позичальника підтверджується: - розрахунком заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-40101658 від 04.12.2019 сформованим АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» станом на 17.12.2020; - випискою з рахунку позичальника, сформованою АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК»; - довідкою-розрахунком заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-40101658 від 04.12.2019, сформованою ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» станом на 07.10.2025; - розрахунком заборгованості за кредитним договором №014-RO-82-40101658 від 04.12.2019, сформованим ТОВ «ФК «ЕЛ.ЕН.ГРУП» станом на 07.10.2025.

Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до частини першої ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, другої ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов.

Таким чином, встановивши дані обставини, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, відповідачем грошові кошти отримано, але в порядку та на умовах договору не повернуто, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині простроченої заборгованості за кредитом, станом на дату відступлення права вимоги за кредитним договором в розмірі тіла кредиту 63178, 89 грн., підлягає задоволенню.

Щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами у заявленому розмірі, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Під час стягнення заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, а не іншими умовами, які дають змогу кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації, оскільки така непропорційно велика сума компенсації не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів", в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН "Керівні принципи для захисту інтересів споживачів" від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року N 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10листопада 2011року N15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

У Рішенні від 11липня 2013 року N7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦК України).

Відсутність позову про визнання недійсним договору про відкриття кредитної лінії не є перешкодою для врахування інтересів відповідача у справі з метою дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів (див. постанову Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23).

Суд також зауважує на практику Одеського апеляційного суду, викладену у постановах від 25.05.2026 справа №514/1230/24 (суддя доповідач Драгоморецький М.М.), від 05.05.2026 справа № 499/1054/25 (суддя доповідач Кострицький В.В.), від 05.05.2026 справа №523/3241/25 (суддя доповідач Назарова М.В.), від 16.06.2026 справа №947/43007/25, від 25.06.2026 справа № 515/1439/25 та від 29.05.2026 справа № 502/2154/25 (суддя доповідач Сегеда С.М), яка схожа та застосована судом у цьому рішенні щодо не співмірності нарахованих відсотків за кредитним договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором щодо нарахованих відсотків становить 176 931, 11 грн.

У даному випадку, визначений кредитором розмір нарахованих відсотків є непропорційно високим та призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника (споживача), відтак є несправедливим і суперечать принципам розумності та добросовісності, оскільки встановлюють вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за цим договором.

Фактично позивач порушує питання про стягнення з позичальника простроченої заборгованості за нарахованими процентами у розмірі, що, з урахуванням нарахованої комісії, більш ніж у півтора рази перевищує розмір простроченої заборгованості за тілом кредитом, з чим суд не може погодитися.

На підставі викладеного вище, суд доходить висновку про наявність правових підстав для зменшення нарахованих первісним кредитором заборгованості за відсотками з урахуванням нарахованої комісії, а саме з 176 931, 11 грн до 64000, 00 грн, що повністю відповідатиме передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права щодо сплати непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань за договором.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин справи, суд всебічно та повно з`ясував обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів окремо кожного, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача підлягає стягненню сукупна заборгованість в розмірі 127 178,89 грн.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2622, 40 грн та заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 112000,00 грн (підтверджено договором про надання правничої допомоги, актом наданих послуг та детальним описом), які підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі ст.ст. 4, 5, 12, 13, 89, 141, 197, 259, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ТОВ «Санфорд Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ: 43575686, юридична адреса: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, заборгованість за кредитним договором в розмірі 127 178, 89 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ: 43575686, юридична адреса: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 526,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», код ЄДРПОУ: 43575686, юридична адреса: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, витрати на правову допомогу в розмірі 5 932, 30 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення може бути переглянуте Кілійським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Березніков