Рішення № 140650354, 15.10.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5372/26

Провадження № 2-а/577/95/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі:

головуючого судді Кравченка В.О.

за участю секретаря

судового засідання Цуканової О.В.

представника ГУНП

в Сумській області Грищенко В.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Сумській області, третя особа: інспектор Конотопського РВП ГУНП в Сумській області лейтенант поліції Пустовойт Дмитро Артемович про скасування постанови про притягнення до адмінвідповідальності та закриття провадження в справі,-

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду з вищевказаним позовом ОСОБА_1 просить скасувати постанову серії ЕНА № 7848650 від 08.09.2026 року (далі по тексту Постанова) про притягнення її до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 510 грн., винесену інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Пустовойтом Д.А., а провадження у справі закрити за відсутності складу вказаного правопорушення.

Суть звернення зводиться до того, що згадана Постанова винесена без наявності будь-яких доказів на підтвердження інкримінованого позивачу правопорушення.

ОСОБА_1 просить розглянути справу за її відсутності про що зазначила у відповіді на відзив.

Представник ГУНП в Сумській області Грищенко В.Л. заперечуючи задоволенню вимог послалася на правомірність дій працівників поліції під час винесення оскаржуваної Постанови, оскільки у згадані в процесуальному рішенні день, час та місці ОСОБА_1 керуючи зазначеним транспортним засобом проїхала перехрестя на заборонений «жовтий» сигнал світлофору, чим порушила п. 8.7.3. «г» ПДР.

Третя особа інспектор Конотопського РВП ГУНП в Сумській області лейтенант поліції Пустовойт Д.А. у судове засідання не з`явився, поважність причин неявки не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Суд, ознайомившись з доводами викладеними позивачем, вислухавши правову позицію представника відповідача, дослідивши представлені докази, дійшов такого висновку.

Позивач фактично оскаржив Постанову з підстав відсутності доказів на підтвердження вчинення правопорушення.

Відповідно до ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами. Позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

14.09.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із розглядуваним позовом, тобто в межах визначеного законодавцем десятиденного строку з дня вручення оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Водночас ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно приписів ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Також, відповідно до ст. 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом частин першої, другої ст. 73 КАС належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

За положеннями ст.ст. 74-76 КАС обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Приписами ч. 2 ст. 77 КАС унормовано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема за проїзд на заборонний сигнал світлофора.

Зі змісту спірної постанови про адміністративне правопорушення вбачається, що позивач 08.09.2026 року о 11:46:42 год. в м. Конотоп по пр. Миру, 5 керуючи транспортним засобом проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив п. 8.7.3. г. ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП за що накладений штраф в розмірі 510 грн. (а.с. 3-5).

Суд зауважує, що процесуальний обов`язок доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача як суб`єкта владних повноважень.

Проте, до Постанови не додано жодних доказів, що свідчили би про наявність у позивача вини у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності. Не надано таких доказів і суду після звернення позивача з розглядуваним позовом, оскільки представлений відеозапис містить вже факт складання Постанови під час чого ОСОБА_1 не погоджується з інкримінованим їй правопорушенням і вимагає доказів на підтвердження її вини.

У правозастосовних орієнтирах викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вказано, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Оцінюючи оскаржувану постанову на предмет її обґрунтованості (п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС), суд констатує, що працівником Національної поліції факт вчинення правопорушення, в якому звинувачено позивача, жодним чином не зафіксовано та не підтверджено допустимим й належним доказом, що міг бути забезпечений для такого роду порушень правил дорожнього руху.

Отже, відповідачем у своїй діяльності порушені принципи всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин, оскільки при розгляді справи було застосовано спрощений підхід, а саме: обґрунтування вини сформовано лише на одних даних сприйняття співробітників поліції, з яких неможливо визначити наявність або відсутність правопорушення, тобто без застосування будь-яких інших фактів, які б підтверджували наявність або відсутність вини певної особи (показання свідків, відеофіксація тощо).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення позивачем. У матеріалах справи такі підтвердження відсутні, є в наявності лише постанова про притягнення до відповідальності та відеозапис про складання оскаржуваного рішення, що не дають підстав стверджувати про допущення позивачем порушень Правил дорожнього руху України в той день та час, оскільки зазначені твердження не знайшли обґрунтування в ході судової перевірки правомірності прийнятого рішення.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП є недоведеним, а тому Постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись: ст.ст. 286, 72-77, 271, 272 КАС України, ст.ст. 9, 122, 247 КУпАП,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7848650 від 08.09.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП із накладенням штрафу в розмірі 510 грн., винесену інспектором Конотопського РВП ГУНП в Сумській області лейтенантом поліції Пустовойтом Дмитром Артемовичем, а провадження у справі закрити за відсутності складу вказаного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з часу проголошення.

Суддя Кравченко В. О.