Рішення № 140650194, 15.10.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/2723/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року с-ще. Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Спічака В.О.

за участю:

секретаря судового засідання Пірожок В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за користування грошовими коштами,-

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

Представник позивача звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області із вказаним позовом до відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700, 65048. Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308) заборгованість у розмірі 53 397 (п`ятдесят три тисячі триста дев`яносто сім) гривень 26 копійок, яка складається з: 40 978,49 грн. інфляційних втрат; 12 418,77 грн. 3% річних за користування коштами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 (Позичальником), ОСОБА_2 (Поручителем) укладено договір «Автопакет» №ОД10/10/2007/840-К/185 (Кредитний договір), за змістом пункту 1.1. якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти (Кредит) у сумі 6 504 (шість тисяч п`ятсот чотири) долари США 95 центів в порядку та на умовах, визначених цим Кредитним договором.

Згідно пункту 3.1.1. Кредитного договору, в якості забезпечення Позичальником Зобов`язань щодо погашення Кредиту/Кредитної лінії, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, Позичальник передає в заставу Предмет застави, який належить Заставодавцю на праві приватної власності.

Предметом застави за Кредитним договором виступав автомобіль, марка ВАЗ 21070, 2007 року випуску, бежевого кольору, заводський номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , зареєстрований РЕВ 3-го МРВ УДАГ ГУ МВС України в Одеській області 2007 року, який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 , виданого тим же МРЕВ 24 жовтня 2007 року.

Через невиконання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 своїх зобов`язань за договором «Автопакет» №ОД10/10/2007/840-К/185 від 26 жовтня 2007 року утворилась заборгованість, у зв`язку з чим 27 серпня 2012 року рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № 1521/2865/12 позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» 84 505 грн. 06 коп. та судові витрати по справі в сумі 422 грн. 50 коп. з кожного.

26 лютого 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL2N79746 про відступлення прав вимоги. За змістом пункту 101 Додатку № 1 до Договору № GL2N79746 про відступлення прав вимоги від 26.02.2020 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором «Автопакет» №ОД10/10/2007/840-К/185 від 26 жовтня 2007 року.

27 листопада 2020 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № 1521/2865/12 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони виконавчого провадження і правонаступником задоволено; замінено сторону виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» (код ЄДРПОУ: 20025456) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

18 квітня 2023 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № 1521/2865/12 видано дублікат виконавчого листа за рішенням № 1521/2865/12 від 27 серпня 2012 року, виданого Овідіопольським районним судом Одеської області в рамках цивільної справи за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; Поновлено ТОВ «Консалт Солюшенс» строк пред`явлення для виконання виконавчих документів по цивільній справі №1521/2865/12 року за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначає, що виконавчі документи № 1521/2865/12 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кредитної заборгованості перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича, що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження № 72328145 від 21.07.2023 року та № 72328499 від 21.07.2023 року.

З відповіді Головного сервісного центру МВС від 13.04.2020 року вбачається, що предмет застави а саме: автомобіль, марка ВАЗ 21070, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_4 , переданий Позичальником за кредитним договором №ОД10/10/2007/840-К/185 від 26 жовтня 2007 року, належить на праві власності ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що грошове зобов`язання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , встановлене рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 серпня 2012 року у справі № 1521/2865/12 у розмірі 84 505,06 грн., с невиконаним, Відповідачі ухиляються від повернення кредитних коштів, а тому у ТОВ «Консалт Солюшенс», як у правонаступника ПАТ «КБ «Надра», виникло законне право на стягнення з Відповідачів 3% річних за користування коштами, передбачених статтею 625 ЦК України, та інфляційних втрат.

Рух справи у суді

Ухвалою суду від 01.05.2026 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за користування грошовими коштами.

Ухвалою суду від 30.06.2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за користування грошовими коштами та призначити справу до розгляду по суті.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст.128-130 ЦПК України.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про час та місце судових засідань повідомлялися належним чином шляхом надсилання ухвали суду та судових повісток на адресу реєстрації, однак, у судові засідання повторно не з`явилися, про поважність причин відсутності не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

З врахуванням вказаних обставин та положень ст.280 ЦПК України, судом ухвалено провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом

26 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 (Позичальником), ОСОБА_2 (Поручителем) укладено договір «Автопакет» №ОД10/10/2007/840-К/185 (Кредитний договір), за змістом пункту 1.1 якого Банк надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти ( «Кредит») у сумі 6 504 (шість тисяч п`ятсот чотири) долари США 95 центів в порядку та на умовах, визначених цим Кредитним договором.

Згідно пункту 3.1.1. Кредитного договору, в якості забезпечення Позичальником Зобов`язань щодо погашення Кредиту/Кредитної лінії, сплати відсотків та інших платежів, передбачених цим Договором, можливих штрафних санкцій, Позичальник передає в заставу Предмет застави, який належить Заставодавцю на праві приватної власності.

Предметом застави за Кредитним договором виступав автомобіль, марка ВАЗ 21070, 2007 року випуску, бежевого кольору, заводський номер кузова НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_5 , виданого тим же МРЕВ 24 жовтня 2007 року.

Згідно з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17.09.2008 були внесені зміни у статут Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра», відповідно до яких найменування банку стало: Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».

27 серпня 2012 року рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № 1521/2865/12 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за Договором «Автопакет» №ОД10/10/2007/840-К/185 від 26 жовтня 2007 року у розмірі 84 505 грн. 06 коп. та судові витрати по справі в сумі 422 грн. 50 коп. з кожного.

21 грудня 2012 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № 1521/2865/12 було виправлено описку в заочному рішенні Овідіопольського районного суду Одеської області від 27 серпня 2012 року, а саме постановлено замість «стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» 84 505 грн. 06 коп.», вважати вірним: «стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» 84 505 грн. 06 коп.».

Виправлено описку в виконавчих листах від 27 серпня 2012 року за № 2/1521/2865/12 записавши замість «стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» 84 505 грн. 06 коп.», вірне: «стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» 84 505 грн. 06 коп.».

26 лютого 2020 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» укладено договір № GL2N79746 про відступлення прав вимоги, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 99.

За змістом пункту 2 Договору за цим Договором Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних у Додатку № 1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов`язань, права, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень, право отримання коштів від реалізації заставного майна за Основними договорами. Розмір Прав вимоги, які переходять до Нового кредитора у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відступлення Права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане Банку відповідно до умов Основних договорів.

За змістом пункту 101 Додатку № 1 до Договору № GL2N79746 про відступлення прав вимоги від 26.02.2020 року до ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договором «Автопакет» №ОД10/10/2007/840-К/185 від 26 жовтня 2007 року.

Враховуючи все вищенаведене, ТОВ «Консалт Солюшенс» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» у правовідносинах, що були предметом розгляду у справі № 1521/2865/12 за позовом ПАТ «КБ «НАДРА» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

27 листопада 2020 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № 1521/2865/12 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшене» про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником задоволено; замінено сторону виконавчого провадження з Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» (код ЄДРПОУ: 20025456) на Товариство з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (код ЄДРПОУ 42251700) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором.

18 квітня 2023 року ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № 1521/2865/12 було видано дублікат виконавчого листа за рішенням № 1521/2865/12 від 27 серпня 2012 року, ухваленого Овідіопольським райсудом Одеської області в рамках цивільної справи за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором; Поновлено ТОВ «Консалт Солюшенс» строк пред`явлення для виконання виконавчих документів по цивільній справі №1521/2865/12 року за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Наразі, виконавчі документи № 1521/2865/12 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 кредитної заборгованості перебувають на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Бондарева Романа Володимировича, що підтверджується постановами про відкриття виконавчого провадження № 72328145 від 21.07.2023 року та № 72328499 від 21.07.2023 року.

З відповіді Головного сервісного центру МВС від 13.04.2020 року вбачається, що автомобіль, марка ВАЗ 21070, 2007 року випуску, належить на праві власності ОСОБА_1 .

Інших письмових доказів стосовно спірних правовідносин, які виникли між сторонами, матеріали справи не містять.

Норми права, застосовані судом, та висновки суду

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача нарахованої останнім суми 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.09.2019 року у справі № 638/2304/17).

Зазначений захист має бути ефективним, тобто повинен здійснюватися з використанням такого способу захисту, який може відновити, наскільки це можливо, відповідні права, свободи й інтереси позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17).

Законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний спосіб правового захисту, не заборонений законом.

Принцип ефективності закріплений і ЦПК України, відповідно до правил ст. 2, 5 якого застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів управомоченої особи.

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, без додаткових (повторних) звернень до суду.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Таким чином, суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність (відсутність) порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення (захисту) в обраний спосіб.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до положень ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Так, у даній справі судом встановлено, що позивач звернувся до суду до відповідачів із вимогою про стягнення з останніх нарахованих кредитором 3% річних за невиконання боржником грошового зобов`язання, пов`язаного із поверненням кредитних коштів, стягнення яких здійснено на підставі рішення суду, яке на даний час не виконане, хоча набрало законної сили.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В подальшому, як встановлено судом у даній справі, право вимоги до відповідача щодо наявної у них заборгованості перейшло до позивача за договором про відступлення права вимоги, укладеним між первісним кредитодавцем та позивачем у даній справі.

Також, судом у даній справі із розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Консалт Солюшенс», встановлено, що заборгованість відповідачів за 3% річних, внаслідок невиконання останніми грошових зобов`язань, складає 12418,77 гривень.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18), в постановах Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 459/3560/15-ц, від 11 липня 2018 року у справі № 753/23612/15-ц, від 05 вересня 2018 року у справі № 461/479/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 761 /43507/16-ц, а відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, на будь-яке грошове зобов`язання поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України в тому числі і на зобов`язання щодо виконання рішення суду майнового характеру.

Аналогічні висновки підтверджені Верховним судом у постановах від 24 січня 2019 року по справі № 758/5545/16-ц, від 23 січня 2019 року по справі № 320/7215/16-ц, від 15 січня 2019 року по справі № 910/17566/1

Правовий аналіз положень ст. 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за весь час прострочення.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Таким чином, у даному разі, з огляду на встановлений судом факт невиконання відповідачем основного зобов`язання, встановленого судовим рішенням, яке набрало законної сили, у відповідачів в силу Закону (ч.2 ст. 625 ЦК України) виник обов`язок солідарно сплатити кредитору 3 % річних.

Отже, заборгованість відповідачів перед позивачем у розмірі 84505,06 грн., що була встановлена рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.08.2013 у справі №1521/2865/12, враховуючи відкриті виконавчі провадження з виконання зазначеного рішення, є зобов`язанням відповідно до норм цивільного права.

Доказів виконання зобов`язання суду надано не було.

Як вбачається з тексту рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.08.2013 у справі №1521/2865/12, зобов`язання виражено у гривні.

Таким чином, у позивача виникло право на застосування наслідків порушення зобов`язання відповідно до ст. 625 ЦК України.

Враховуючи строк позовної давності, позивач здійснив розрахунок заборгованості за період з 02.04.2017 року до 23.02.2022 року на суму грошового зобов`язання, яке за рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 27.08.2013 у справі №1521/2865/12 становить 84504,06 грн., та, відповідно до розрахунку інфляційні втрати становлять 40978,49 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами 12418,77 грн., що разом становить 53397,26 грн.

В силу наведеного, у товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс», як у правонаступника ПАТ «КБ «НАДРА», виникло право вимагати від відповідачів сплати 3 % річних за користування грошовими коштами та сплати інфляційних втрат за користування грошовими коштами у розмірі, наведеному у розрахунку заборгованості.

Суд погоджується з розрахунком, наданим позивачем. Відповідачі не надали суду доказів, що він є неправильним.

За таких обставин, суд вважає можливим позов задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» заборгованість у розмірі 53 397 (п`ятдесят три тисячі триста дев`яносто сім) гривень 26 копійок, яка складається з: 40 978,49 грн. інфляційних втрат; 12 418,77 грн. 3% річних за користування коштами.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позовних вимог, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню у відшкодування понесених останнім витрат зі сплати судового збору в сумі 3328,00 грн.

Згідно з ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати зокрема на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18,від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витратна професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної роботи, виходячи з конкретних обставин даної справи, беручи до уваги, що дана справа не є унікальною та не потребувала значного часу для вивчення та підготовки позовної заяви, суд вважає, що зазначені представником ТОВ «Консалт Солюшенс» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. є завищеними та недостатньо обґрунтованими.

Отже, суд вважає, що з відповідачів на користь ТОВ «Консалт Солюшенс» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 76-81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат, 3% річних за користування грошовими коштами, - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308) заборгованість у розмірі 53 397 (п`ятдесят три тисячі триста дев`яносто сім) гривень 26 копійок, яка складається з: 40 978,49 грн. інфляційних втрат, 12 418,77 грн. 3% річних.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (ЄДРПОУ: 42251700, 65048, Одеська обл., м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 36, офіс 308) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 гривень, та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Спічак В.О.