Ухвала суду № 140650175, 15.10.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/16681/26

Номер провадження № 4-с/521/111/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Сироти О.О.

від учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 - не з`явилася;

від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича - не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі №212, в місті Одеса цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ЄДРПОУ:14360570), суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович (м. Одеса, вул. Гоголя, 19, оф. 1, РНОКПП: НОМЕР_2 ) на дії/бездіяльність органу примусового виконання

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2026 року через підсистему «Електронний суд» від ОСОБА_1 до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшла скарга, стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович на дії/бездіяльність органу примусового виконання, в якій заявниця просить суд:

1. Прийняти скаргу ОСОБА_1 до розгляду.

2. Задовольнити клопотання про витребування доказів: витребувати у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича (РНОКПП НОМЕР_2 ; 65082, м. Одеса, вул. Гоголя, буд. 19, оф. 1): - належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_5 (зокрема, постанови про відкриття, постанови про арешт коштів, платіжної інструкції на примусове списання коштів від 11.09.2026 та розпорядження про розподіл коштів від 15.09.2026); - 12-значний буквено-цифровий ідентифікатор для повного доступу боржника до інформації про виконавче провадження № НОМЕР_5 в автоматизованій системі виконавчого провадження (АСВП); - внести відомості щодо виконавчого провадження до електронного суду.

3. Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича щодо визначення суми стягнення у розмірі 99 603,26 грн у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5.

4. Зобов`язати приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича привести розмір стягнення за виконавчим провадженням № НОМЕР_5 у строгу відповідність до резолютивної частини постанови Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 у справі № 521/7863/21, встановивши розмір заборгованості за кредитним договором у розмірі 49 642,13 грн (без нарахування відсотків та судових витрат).

5. Визнати протиправними дії приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича щодо примусового списання коштів соціального призначення (державної пенсії) у розмірі 5 572,39 грн. з поточного рахунку боржника ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

6. Зобов`язати приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича повернути безпідставно списані кошти пенсії у розмірі 5 572,39 грн на поточний рахунок боржника ОСОБА_1 (IBAN НОМЕР_3 ) в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК».

7. Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича щодо невинесення постанови про визначення поточного рахунку боржника для здійснення видаткових операцій за заявою від 11.09.2026.

8. Зобов`язати приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича: - невідкладно винести та направити до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» постанову про визначення поточного рахунку боржника ОСОБА_1 (IBAN НОМЕР_3 ) для здійснення видаткових операцій у межах двох розмірів мінімальної заробітної плати (16 000 грн.) на місяць на період дії воєнного стану; після припинення або скасування воєнного стану встановити обмеження щодо звернення стягнення виключно у розмірі не більше 20 відсотків від щомісячного розміру пенсії боржника, прямо заборонивши примусове списання та блокування 100% залишку коштів на зазначеному рахунку.

9. Зобов`язати приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича надати боржнику ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_5 (належним чином засвідчені копії постанов та детальний розрахунок суми стягнення) шляхом їх направлення на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зокрема, обґрунтовуючи вимоги скарги, заявник вказала, що постановою Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 року у справі № 521/7863/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково: рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» про стягнення відсотків та судових витрат скасовано, у задоволенні позову в цій частині відмовлено. До стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» залишено виключно заборгованість за тілом кредиту в розмірі 49 642,13 грн., будь-які додаткові стягнення нарахованих банком відсотків чи судового збору судом апеляційної інстанції скасовані.

Заявниця зазначила, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_5 від 01.12.2023 року щодо примусового виконання вказаного судового рішення.

Водночас, як вказано заявником, 11.09.2026 року з повідомлення служби підтримки банку та застосованих банком обмежень скаржнику вперше стало відомо, що приватним виконавцем виставлено до примусового стягнення загальну суму 99 603, 26 грн., що суперечить судовому рішенню, яке набрало законної сили. При цьому, за доводами скаржниці, жодних постанов про відкриття виконавчого провадження, розрахунків заборгованості чи пам`ятки про права сторін приватний виконавець їй не направляв, чим порушив ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

Зазначаючи про те, що скаржниця є особою похилого віку та отримує пенсію за віком, остання зазначає, що 11.09.2026 року о 10:42:15 за платіжною інструкцією приватного виконавця банк списав з рахунку пенсіонерки 100% залишку коштів у розмірі 5 572,39 грн, у результаті чого такий залишок коштів склав 0,00 грн., хоча, відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», з пенсії боржника за кредитними зобов`язаннями може бути відраховано не більш як 20 відсотків. При цьому, як зауважено скаржницею, списання 100% пенсії під нуль грубо порушує ст. 46 Конституції України та ст. 70 Закону.

Як вказано заявницею, Велика Палата Верховного Суду (постанови у справах № 756/8815/20 та № 905/857/19) неодноразово вказувала: виконавець зобов`язаний встановлювати походження коштів на рахунках, а списання цільових пенсійних коштів понад встановлену законом 20% межу є протиправним, і такі кошти підлягають негайному поверненню боржнику.

Окрім цього, за твердженням скаржниці, 11.09.2026 року вона надіслала на офіційну електронну пошту виконавця підписану кваліфікованим електронним підписом («Дія.Підпис») заяву про визначення поточного рахунку в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» для здійснення видаткових операцій, повернення безпідставно списаних 5 572,39 грн та приведення боргу до суми 49 642,13 грн. Граничний 2-денний строк винесення постанови сплив 15.09.2026 та станом на день подання повторної скарги вказана постанова виконавцем не винесена, банку не надіслана, кошти пенсії не повернуто.

Наведені обставини на переконання скаржниці є належними для задоволення скарги на дії, бездіяльність приватного виконавця.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24.09.2026 року у справі №521/16681/26 було відкрито провадження за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович на дії/бездіяльність органу примусового виконання; призначено дату розгляду скарги; витребувано від Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича завірену копію виконавчого провадження НОМЕР_5 із зазначенням ідентифікатора.

01.10.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» від заявниці надійшла заява про розгляд справи без її участі за вх. №72555, у якій остання просить суд: здійснити розгляд цивільної справи № 521/16681/26 (провадження № 4-с/521/111/26) у судовому засіданні 05.10.2026 року о 13:20 (а також у разі відкладення або перерви) за відсутності Скаржника ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами; долучити до матеріалів судової справи письмові та електронні докази (Додатки 1, 2, 3); задовольнити скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність приватного виконавця Парфьонова Г.В. у повному обсязі відповідно до прохальної частини первісної скарги. Клопотання судом долучене до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами клопотання, скаржниця наголосила на тому, що після відкриття судом провадження приватний виконавець 25.09.2026 року надіславсСкаржнику лист № 45265 на зазначену ел.адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , який має характер виключно формальної відписки та не містить жодних належних доказів чи процесуальних документів (зокрема, не додано ані копії постанови від 14.09.2026 року, ані платіжних вимог, ані витребуваного судом ідентифікатора АСВП). При цьому, як зазначено скаржником, викладені у листі голослівні доводи виконавця повністю спростовуються офіційним зверненням до банку: Щодо суми стягнення: у п. 3 листа виконавець стверджує, що стягує виключно 49 642,13 грн і відсотки ним не пред`являлися. Проте за офіційною інформацією АТ «Універсал Банк» (monobank), примусова вимога виконавця Парфьонова Г.В. надійшла до банку на суму 99 603,26 грн (що вдвічі перевищує встановлений постановою Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 року борг). Списання коштів у сумі 5 572,39 грн відбулося виключно в межах залишку на рахунку. - Щодо ліміту витрат: виконавець стверджує, що 14.09.2026 року виконав вимогу про визначення поточного рахунку для видаткових операцій. Однак банк повідомив, що зазначену постанову було відхилено банком ще 14.09.2026 року о 18:10:03. Ліміт встановлено не було, захист коштів не забезпечено, що виглядає як умисне приховання виданих постанов від боржника та суду. Щодо списання та повернення коштів: 25.09.2026 року о 12:07 виконавець повернув 5 572,39 грн із офіційним банківським призначенням «Повернення помилково перерахованих коштів по ВП НОМЕР_5», чим юридично визнав факт неправомірного списання 100% пенсії. - Щодо невиконання ухвали суду: 12-значний ідентифікатор доступу до матеріалів ВП № НОМЕР_5 в АСВП виконавцем скаржнику надано так і не було, що свідчить про триваюче порушення прав сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 01.10.2026 року у справі №521/16681/26 було вирішено виправити описку, допущену при виготовлені ухвали Хаджибейського районного суду міста Одеси від 24.09.2026 року у справі 521/16681/26 за скаргою ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», Інша особа: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович на дії/бездіяльність органу примусового виконання, шляхом зазначення вірного прізвища, ім`я, по-батькові скаржника « ОСОБА_1 », змість невірного « ОСОБА_1 ».

05.10.2026 року за вх. №73510 від представника АТ КБ «ПРИВАТБАНК» через підсистему «Електронний Суд» надійшла заява про розгляд даної справи без участі представника Банку.

В цей же день, 05.10.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» від приватного виконавця надійшли витребувані судом матеріали виконавчого провадження НОМЕР_5 за вх. №73665 з ідентифікатором доступу.

Одночасно із цим, 05.10.2026 року за вх. №73694 представник приватного виконавця - адвокат Гросу Владислав Євгенович звернувся через канцелярію до Хаджибейського районного суду міста Одеси із заявою про відкладення розгляду скарги ОСОБА_1 у зв`язку із технічними питаннями.

13.10.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси через підсистему «Електронний Суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів, відмову у повторному відкладенні та постановлення окремої ухвали за вх. №76146, у якому заявниця просить суд: прийняти клопотання, письмові пояснення та додані письмові докази до розгляду; відмовити приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Парфьонову Г.В. та його представнику у задоволенні будь-яких повторних заяв або клопотань про відкладення судового засідання, оголошення перерви чи зупинення провадження у справі; скаргу ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі: визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. щодо винесення та направлення платіжної інструкції № 18560 від 09.09.2026 року на неправомірно визначену суму 99 603,26 грн, примусового списання 100% коштів пенсійного забезпечення боржника від 11.09.2026 року та неналежного забезпечення права боржника на здійснення видаткових операцій у межах двох мінімальних заробітних плат; постановити окрему ухвалу в порядку ст. 262 ЦПК України щодо приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В., направивши її до Міністерства юстиції України для реагування за фактами грубого порушення законодавства під час стягнення коштів із пенсійного рахунку, вибіркового ненадання суду первинних процесуальних документів та виставлення до примусового списання необґрунтованих сум; провести судове засідання 15.10.2026 року за відсутності скаржника (на підставі раніше поданої заяви від 30.09.2026 року) та постановити остаточну ухвалу за наявними матеріалами судової справи. Клопотання судом долучене до матеріалів цивільної справи.

Зокрема, за доводами заяви, скаржниця, наголошуючи на системному порушенні процесуальних прав скаржника та обставин, виявлених в АСВП, вказала, що 13.10.2026 року скаржник, скориставшись ідентифікатором доступу (958E2A9A61B4), офіційно зазначеним самим приватним виконавцем у клопотанні про долучення доказів від 05.10.2026 року, отримала прямий доступ до матеріалів виконавчого провадження № НОМЕР_5 безпосередньо в базі даних АСВП, під час чого нею виявлено первинні документи, які мають вирішальне значення для справи, однак були вибірково не надані суб`єктом оскарження до суду 05.10.2026 року у складі долученої ним паперової копії матеріалів провадження.

У зв`язку із зазначеним, скаржник наголосила, що 30.09.2026 року скаржник, добросовісно реалізуючи свої права та розраховуючи на розгляд справи у встановлений ч. 1 ст. 450 ЦПК України скорочений десятиденний строк, подала заяву про розгляд скарги без її особистої участі на підставі наявних доказів. Проте, 05.10.2026 року сторона відповідача допустила скоординоване порушення імперативних вимог ч. 7 ст. 43 ЦПК України: Порушення з боку приватного виконавця Парфьонова Г.В.: Подавши 05.10.2026 через ЄСІТС клопотання про долучення доказів на 33 аркушах, приватний виконавець взагалі не надіслав копію цього документа та доданих матеріалів Скаржнику. Скаржника було повністю позбавлено можливості завчасно ознайомитися з наданою суду версією матеріалів провадження. Порушення з боку адвоката Гросу В.Є.: Подавши безпосередньо в приміщенні суду рукописну заяву про відкладення судового засідання «з технічних питань (реєстрація вхідної кореспонденції)», представник відповідача також не надіслав її копію Скаржнику. У системі «Електронний суд» зазначена заява з`явилася лише о 20:53 05.10.2026 - після закінчення робочого дня суду та після фактичного зриву засідання. Вказані узгоджені дії свідчать про намагання сторони відповідача приховати свою процесуальну активність від скаржника та позбавити його права на своєчасне подання заперечень. Твердження про наявність «технічних перешкод» повністю спростовуються тим, що сам приватний виконавець у день засідання особисто працював у системі «Електронний суд» та подавав документи за власним електронним підписом, зазначивши себе і заявником, і представником («Заявник: Парфьонов Г.В. , Представник заявника: Парфьонов Г.В.»). Крім того, за даними ЄДРПОУ 44614893 Адвокатське бюро «Владислава Гросу» зареєстроване за однією адресою з виконавцем (м. Одеса, вул. Гоголя, 19), а договір про правову допомогу № 01/05 діє між ними понад 4 роки (з 31.05.2022). Подання рукописної заяви за таких умов мало ознаки створення штучного приводу для затягування судового контролю.

Також скаржниця зауважила, що згідно із судовим рішенням та виконавчим листом № 521/7863/21, розмір заборгованості за тілом кредиту становить 49 642,13 грн. Постановою самого приватного виконавця про арешт коштів від 01.12.2023 граничну суму звернення стягнення з урахуванням винагороди та витрат визначено у розмірі 55 606,34 грн. Разом з тим, виявлена в АСВП за офіційним ідентифікатором Платіжна інструкція № 18560 від 09.09.2026 року підтверджує, що приватний виконавець направив до АТ «Універсал Банк» примусову вимогу про списання коштів боржника на суму 99 603,26 грн.

Отже, на переконання скаржниці, цей первинний розрахунковий документ є беззаперечним письмовим доказом виставлення вимоги про списання суми, яка вдвічі перевищує встановлений судом розмір заборгованості, а недолучення зазначеної платіжної інструкції до паперових матеріалів 05.10.2026 прямо свідчить про намагання уникнути судової оцінки факту незаконного фінансового тиску на боржника.

Крім того, як зазначено заявницею, приватним виконавцем визнано власну помилку, оскільки у поясненнях відповідач наполягав на добросовісному забезпеченні прав боржника шляхом винесення постанови від 14.09.2026 року, проте в базі АСВП міститься процесуальний документ, який виконавець також умисно не долучив до суду 05.10.2026 року - постанова про виправлення помилки у процесуальному документі від 21.09.2026 року.

За твердженнями скаржниці, цей факт повністю доводить: розблокування гарантованого законом ліміту боржника на карті monobank було зірвано 14 вересня саме внаслідок грубої недбалості виконавця, який зазначив реквізити рахунку в іншому банку та протягом тривалого часу (з 11 по 25 вересня) пенсіонерка залишалася взагалі без засобів до існування саме через неякісно складений виконавцем акт.

Окрім зазначеного, скаржниця наполягає на тому, що матеріали виконавчого провадження свідчать про системну недбалість приватного виконавця при оформленні процесуальних документів та тривалі прогалини у вчиненні виконавчих дій: після відкриття провадження 01.12.2023 року (де помилково датою народження Скаржника було зазначено 14.09.1998 замість дійсної дати ІНФОРМАЦІЯ_2 ) наступна процесуальна дія щодо виправлення власних помилок датована лише 26.05.2025 (постанова про зміну даних), після чого справа знову не рухалася до вересня 2026 року. Наявний у системі АСВП список рекомендованих листів «Укрпошти» від 04.12.2023 не спростовує та не виправдовує фактів порушень, вчинених у вересні 2026 року (направлення вимоги на 99 603,26 грн, списання 100% пенсії під нуль та блокування рахунку спотвореними реквізитами). Здійснене виконавцем повернення коштів у розмірі 5 572,39 грн платіжним документом від 25.09.2026 із формулюванням у листі «з метою уникнення соціальної напруги» підтверджує усвідомлення ним протиправності первинного списання пенсії. Чинне законодавство не передбачає повернення стягнутих коштів з підстав «соціальної напруги» - вказана дія є конклюдентним визнанням порушення після відкриття судового контролю ухвалою від 24.09.2026 року.

У судове засідання, яке призначалося на 15.10.2026 року учасники справи не з`явилися, належним чином були повідомлені про час та місце розгляду скарги.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою учасників справи фіксування судового процесу не здійснювалося.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали скарги, матеріали виконавчого провадження НОМЕР_5 у цифровому вигляді за допомогою зазначеного приватним виконавцем ідентифікатора, копії виконавчого провадження НОМЕР_5, приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 потребує часткового задоволення, з відмовою в іншій частині, виходячи з такого.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 року у справі №521/7863/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26.07.2021 року в частині вимог Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення заборгованості за відсотками, судових витрат скасовано; в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками відмовлено; в решті рішення суду залишено без змін.

На виконання вказаного вище судового рішення Малиновським районним судом м. Одеси 20.11.2023 року видано виконавчий лист № 521/7863/21 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.07.2016 року, що складає: 49642,13 грн. заборгованість за тілом кредита. Боржник: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; Стягувач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", адреса: Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570.

23.11.2023 року за вх. № 02311220278 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» із заявою про відкриття виконавчого провадження та виконавчим листом звернулося до виконавця із вимогою про виконання рішення суду, за результатами розгляду яких 01.12.2023 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 521/7863/21 виданого 20.11.2023 року Малиновським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.07.2016 року, що складає: 49642,13 грн. заборгованість за тілом кредита, яку 01.12.2023 року було направлено на адресу боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . Зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем направлено на адресу ОСОБА_1 , про що свідчить наявна у матеріалах справи копія списку згрупованих відправлень від 04.12.2023 року через поштового оператора «Укрпошта».

В подальшому, як встановлено судом, приватним виконавцем було здійснено ряд дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а саме: 01.12.2023 року винесено постанови про стягнення з боржника основної винагороди у сумі 4964,21 грн., про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у розмірі 319,00 грн.; про арешт коштів боржника. 26.05.2025 року приватним виконавцем винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, відповідно до якої внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: «реєстраційний номер виконавчого провадження: НОМЕР_5 замість дати народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначити дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

09.09.2026 року приватним виконавцем було сформовано платіжну інструкцію №18560 відповідно до якої платником зазначено ОСОБА_1 , стягувачем Приватного виконавця Парфьонова Г.В., банк стягувача АТ КБ «ПриватБанк», призначення платежу: стягнення; за ВП № НОМЕР_5; з виконання виконавчого документу; Виконавчий лист; №521/7863/21; виданий; 20.11.2023; документ видав; Малиновський районний суд м. Одеси, сума: 99603,26 грн.

14.09.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем, при примусовому виконанні: назва документу: Виконавчий лист № 521/7863/21, виданий 20.11.2023, документ видав: Малиновський районний суд м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.07.2016 року, що складає: 49642,13 грн. заборгованість за тілом кредита винесено постанову, якою визначено для боржника - фізичної особи: ОСОБА_1 дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 адреса: АДРЕСА_2 РНОКПП: НОМЕР_1 , поточний рахунок НОМЕР_3 , відкритий у АТ Універсал Банк, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Постанову надіслано до АТ Універсал Банк для виконання, на виконанні в якому перебуває виконавчий документ стосовно боржника - фізичної особи, сторонам виконавчого провадження - до відома.

11.09.2026 року з рахунку ОСОБА_1 , відкритого в АТ «УніверсалБанк» було списано 5572 грн. 39 коп.

14.09.2026 року на адресу приватного виконавця від ОСОБА_1 надійшла заява про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій, повернення списаних пенсійних коштів та приведення суми стягнення у відповідність до судового рішення.

21.09.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5 винесено постанову, якою внесено виправлення до документу "Постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій" від 21.09.2026: внести зміни до реквізитів боржника, а саме з невірно вказаних НОМЕР_4 , на вірні НОМЕР_3 .

25.09.2026 року на рахунок ОСОБА_1 було повернуто помилково перераховані кошти по ВП НОМЕР_5 у розмірі 5572 грн. 39 коп., що підтверджується наданою скаржницею банківською випискою про рух коштів від 30.09.2026 року.

25.09.2026 року на адресу ОСОБА_1 приватним виконавцем було направлено листа за вих №45265, у якому останній вказав, що щодо визначення поточного рахунку, 14.09.2026 року приватним виконавцем винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій. Постановою визначено рахунок N2 НОМЕР_3 , відкритий в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», для здійснення видаткових операцій у межах суми, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Отже, вимогу заяви в цій частині виконано.

Щодо списання 5 572,39 грн та вимоги про їх повернення виконавець вказав, що ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», визначає граничний розмір відрахувань у разі звернення стягнення безпосередньо на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. У ВП НОМЕР_5 постанова про звернення стягнення безпосередньо на пенсію чи інші доходи боржника не виносилась, а відрахування у порядку ст. 68-70 Закону не здійснювались. 09.09.2026 року направлено до банку платіжну інструкцію, на підставі якої з рахунку боржника списано 5 572,39 грн. Після надходження на рахунок приватного виконавця зазначені кошти були розподілені у встановленій законом черговості та порядку відповідно до ст. 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження».

При виконанні постанови приватного виконавця АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повідомляло про наявність у рахунку НОМЕР_3 спеціального режиму використання або про встановлену законом заборону звернення стягнення на кошти, що знаходяться на цьому рахунку. Разом з тим, під час розгляду заяви приватним виконавцем враховано надану інформацію щодо використання зазначеного рахунку для отримання пенсійних виплат, а також доводи щодо характеру списаних коштів. Незважаючи на відсутність порушень під час здійснення виконавчих дій та з метою недопущення надмірного майнового навантаження на боржника, уникнення зайвої соціальної напруги та з урахуванням обставин, викладених у заяві, 25.09.2026 року приватним виконавцем прийнято рішення про повернення коштів у сумі 5 572,39 грн. Зазначені кошти повернуто на рахунок № НОМЕР_3 , з якого вони були списані.

Щодо суми стягнення та постанови Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 року виконавець вказав, що Виконавчий лист №521/7863/21 видано 20.11.2023 року, тобто після ухвалення постанови Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 року та у виконавчому листі визначено до стягнення саме 49 642,13 грн. заборгованості за тілом кредиту, відсотки, скасовані судом апеляційної інстанції, а також судовий збір до суми стягнення у ВП НОМЕР_5 приватним виконавцем не включались, постанова про відкриття виконавчого провадження винесена виходячи із суми, безпосередньо зазначеної у виконавчому документі, приватний виконавець відповідно до ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» здійснює примусове виконання в межах та у спосіб, визначених виконавчим документом, і не наділений повноваженнями змінювати його зміст.

Інших письмових документів щодо підстав оскарження дій, бездіяльності приватного виконавця матеріали справи не містять.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами у даній справі, суд зазначає таке.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі цієї норми Конституції України виконавець має діяти винятково в межах повноважень, визначених Законом України "Про виконавче провадження", в тому числі дотримуватися імперативних норм про компетенцію (права та обов`язки).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, обов`язковості виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ст. 447 ЦПК України, порушено їхні права чи свободи.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч. 3 ст. 451 ЦПК України).

У даному разі, дослідивши стосовно спірних правовідносин матеріали виконавчого провадження в електронному вигляді, матеріали, долучені скаржницею до скарги, суд зазначає таке.

Щодо вимог скаржниці про визнання протиправними дій приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича щодо визначення суми стягнення у розмірі 99 603,26 грн у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5.

Як встановлено судом постановою Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 року у справі №521/7863/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково; рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26.07.2021 року в частині вимог Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення заборгованості за відсотками, судових витрат скасовано; в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками відмовлено; в решті рішення суду залишено без змін.

На виконання вказаного вище судового рішення Малиновським районним судом м. Одеси 20.11.2023 року видано виконавчий лист № 521/7863/21 про стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № б/н від 07.07.2016 року, що складає: 49642,13 грн. заборгованість за тілом кредита. Боржник: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ; Стягувач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "ПРИВАТБАНК", адреса: Україна, 01001, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГРУШЕВСЬКОГО, будинок 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570. На підставі вказаного вище виконавчого листа приватним виконавцем 01.12.2023 року в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_5 було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку поштовим зв`язком було направлено на адресу боржника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

В той же час, відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає вимоги до виконавчого документа, зокрема її п. 5 ч. 1 унормовано, що у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень.

Таким чином, як вбачається із вимог вказаного вище Закону, у приватного виконавця відсутні повноваження на формування суми, яка стягується за відповідним виконавчим листом без врахування виконавчого збору та винагороди приватного виконавця.

Так, у даній справі судом встановлено, що 09.09.2026 року приватним виконавцем було сформовано платіжну інструкцію №18560 відповідно до якої платником зазначено ОСОБА_1 , стягувачем Приватного виконавця Парфьонова Г.В., банк стягувача АТ КБ «ПриватБанк», призначення платежу: стягнення; за ВП № НОМЕР_5; з виконання виконавчого документу; Виконавчий лист; №521/7863/21; виданий; 20.11.2023; документ видав; Малиновський районний суд м. Одеси, сума: 99603,26 грн.

Відтак, враховуючи те, що під час примусового виконання судового рішення приватним виконавцем у платіжній інструкції від 09.09.2026 року №18560, направленій до банківських установ зазначено невірну суму стягнення з боржника за виконавчим провадженням, такі дії виконавця суперечать вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та є протиправними, з огляду на що у цій частині скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, визнати дії приватного виконавця щодо зазначення невірної суми стягнення у платіжній інструкції неправомірними та зобов`язати приватного виконавця усунути виявлені порушення шляхом зазначення у платіжних документах вірної суми стягнення.

Щодо зобов`язання приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича привести розмір стягнення за виконавчим провадженням № НОМЕР_5 у відповідність до резолютивної частини постанови Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 у справі № 521/7863/21, встановивши розмір заборгованості за кредитним договором у розмірі 49 642,13 грн., суд зазначає, що в цій частині скарга задоволення не потребує, оскільки як вже судом зазначалося раніше, постановою Одеського апеляційного суду від 07.04.2022 року у справі №521/7863/21 рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 26.07.2021 року в частині вимог Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення заборгованості за відсотками, судових витрат скасовано; в задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за відсотками відмовлено; в решті рішення суду залишено без змін. Тобто, рішення Малиновського районного суду міста Одеси у справі №521/7863/21 залишено без змін в частині стягнення з відповідачки на користь позивача 49 642,13 грн., на виконання якого видано виконавчий лист та, в подальшому, постановою приватного виконавця відкрите виконавче провадження. Таким чином, за вказаним виконавчим провадженням приватним виконавцем на користь стягувача стягуються суто кошти у розмірі 49 642,13 грн. без врахування процентів за користування кредитом та судового збору. Відтак, у цій частині скарги скаржниці слід відмовити за недоведеністю вимог.

Щодо вимог скаржниці про визнання протиправними дій приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича щодо примусового списання коштів соціального призначення (державної пенсії) у розмірі 5 572,39 грн. з поточного рахунку боржника ОСОБА_1 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» та зобов`язання приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича повернути безпідставно списані кошти пенсії у розмірі 5 572,39 грн на поточний рахунок боржника ОСОБА_1 (IBAN НОМЕР_3 ) в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», суд зазначає таке.

Приватно-правовими нормами визначене обмежене коло підстав відмови у судовому захисті цивільного права та інтересу особи, зокрема, до них належать: необґрунтованість позовних вимог (встановлена судом відсутність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача); зловживання матеріальними правами; обрання позивачем неналежного способу захисту його порушеного права/інтересу; сплив позовної давності (постанова Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.11.2023 року у справі № 761/42030/21.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у ч. 2 ст. 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права чи інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Інакше кажучи, суд має захистити право чи інтерес у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2024 року у справі № 554/154/22 вказано, що «правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Судовий контроль за виконанням судових рішень, у разі встановлення обґрунтованості скарги, спрямований не лише на визнання (констатацію) неправомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, а й на поновлення порушеного права заявника.

Як наголошує Велика Палата Верховного Суду у справах № 910/10011/19 від 06.04.2021 року, № 925/642/19 від 02.02.2021 року, № 910/12787/17 від 16.10.2020 року, відсутність порушеного права особи, яка звертається за судовим захистом, як і неналежним спосіб захисту, який не призводить до будь-якого поновлення прав особи є окремою безумовною підставою для відмовлення у задоволенні заявлених вимог такої особи.

У даному разі суд зазначає, що як не заперечується самою скаржницею, кошти, які були списані приватним виконавцем з її рахунку у розмірі 5572 грн. 39 коп. останній повернуті, а тому, у даному разі, суд приходить до висновку про відсутність на час розгляду скарги порушень вимог Закону України «Про виконавче провадження», які б свідчили, що приватним виконавцем вчинено неправомірні дії з примусового виконання рішення суду.

Іншими словами, зазначена вимога особи, яка подала скаргу, щодо зобов`язання приватного виконавця повернути списані кошти у виконавчому провадженні № НОМЕР_5, не призведе до будь-якого поновлення прав боржника у вказаному виконавчому провадженні, адже фактично правове становище боржника не зазнало змін.

Одночасно із цим суд звертає увагу скаржниці на ту обставину, що не підлягають задоволенню вимоги скарги про зобов`язання приватного виконавця вчинити дії щодо повернення незаконно стягнутих коштів пенсії, оскільки такі вимоги випливають з правовідносин, які стосуються реалізації права заявника на захист майнових прав, які не можуть вирішуватись в межах розгляду скарги на дії приватного виконавця, оскільки наявний спір про право. Такий спір вирішується в позовному провадженні, а не в межах справи за скаргою на дії приватного виконавця, тобто не в порядку розділу VII ЦПК України.

Водночас, щодо правомірності списання коштів боржника, визначених як пенсія за віком, суд зазначає таке.

Відповідно ст.48 ч.2 Закону України ''Про виконавче провадження'' стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Згідно із ст.68 Закону України ''Про виконавче провадження'' стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

У постановах від 14.08.2024 року у справі №338/1125/23 та від 29.01.2025 року у справі №279/809/24 Верховний Суд констатував, що саме банк, який виконує постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону №1404-VІІІ, повинен визначити статус коштів і рахунку, на якому вони знаходяться, та в разі їхнього обліковування на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути таку постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження». У разі, якщо банк не повідомив державного виконавця, що рахунок, на якому знаходяться кошти боржника, є рахунком зі спеціальним режимом використання, то дії державного виконавця щодо накладення арешту на кошти на цьому банківському рахунку та їхнє подальше списання не можна вважати протиправними.

Проаналізувавши викладене, судом встановлено, що Закон України ''Про виконавче провадження'' не покладає на виконавця обов`язку здійснювати попереднє дослідження цільового призначення кожного банківського рахунку боржника до накладення арешту.

Водночас, саме банк або боржник мають сповістити виконавця, що відповідний рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, банком або боржником.

У даному разі, зважаючи на те, що АТ «Універсал Банк» було виконано постанову приватного виконавця про накладення арешту на кошти боржника, підстави вважати рахунок боржника зі спеціальним режимом використання відсутні, тому дії приватного виконавця щодо накладення арешту на кошти на такому банківському рахунку та їх подальше списання не можна вважати протиправними.

Відтак, враховуючи те, що під час винесення постанови про накладення арешту коштів на рахунках боржника приватний виконавець діяв в межах своїх повноважень, та на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження не було інформації, що відповідний рахунок, відкритий на ім`я боржника, належить до рахунку із спеціальним режимом використання, тобто призначений лише для отримання пенсії, вимоги скарги в цій частині задоволення не потребують.

Щодо вимоги скаржника про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича щодо невинесення постанови про визначення поточного рахунку боржника для здійснення видаткових операцій за заявою від 11.09.2026 року, зобов`язання приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича невідкладно винести та направити до АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» постанову про визначення поточного рахунку боржника ОСОБА_1 (IBAN НОМЕР_3 ) для здійснення видаткових операцій у межах двох розмірів мінімальної заробітної плати (16 000 грн.) на місяць на період дії воєнного стану, суд зазначає, що як встановлено судом, 21.09.2026 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем в рамках виконавчого провадження НОМЕР_5 винесено постанову, якою внесено виправлення до документу "Постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій" від 21.09.2026: внести зміни до реквізитів боржника, а саме з невірно вказаних НОМЕР_4 , на вірні НОМЕР_3 . Вказана постанова направлена на адресу АТ КБ "ПРИВАТБАНК" та АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" через АСВП 21.09.2026 року. Відомостей про відмову у прийнятті вказаної постанови матеріли справи та ВП не містять, а тому, враховуючи те, що станом на час розгляду даної справи бездіяльність приватного виконавця з вказаного вище заявницею приводу не знайшла свого підтвердження, вимоги в цій частині скарги та в частині зобов`язання приватного виконавця винести та надіслати вказану постанову задоволення також не потребують.

Щодо вимог скаржниці про те, що після припинення або скасування воєнного стану зобов`язати приватного виконавця встановити обмеження щодо звернення стягнення виключно у розмірі не більше 20 відсотків від щомісячного розміру пенсії боржника, прямо заборонивши примусове списання та блокування 100% залишку коштів на зазначеному рахунку, суд зазначає таке.

Такі вимоги суд також вважає безпідставними і такими, що не можуть бути задоволеними, оскільки ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий лише за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження вже порушені, і не може мати свій прояв на майбутнє з метою захисту прав, порушення яких може відбутися у майбутньому.

Відтак, враховуючи, що скаржниця просить зобов`язати суд приватного виконавця виконувати певні дії з метою недопущення у майбутньому порушень прав та інтересів заявника, суд не знаходить підстав для задоволення таких вимог скарги.

Щодо вимог скаржниці про зобов`язання приватного виконавця Парфьонова Георгія Володимировича надати боржнику ОСОБА_1 для ознайомлення матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_5 (належним чином засвідчені копії постанов та детальний розрахунок суми стягнення) шляхом їх направлення на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ., суд зазначає таке.

Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець унормував процедуру надсилання документів виконавчого провадження

Так, відповідно до ч. 1 вказаної статті копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в електронній формі.

За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Частиною 5 вказаної статті унормовано, що у разі якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

На підставі письмової заяви учасника виконавчого провадження документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку.

Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв`язку, електронною поштою або з використанням інших засобів зв`язку, вважаються врученими, за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Таким чином, профільним Законом не визначено імперативного обов`язку приватного виконавця надсилати матеріали виконавчого провадження на електронну адресу боржника.

Одночасно із цим, суд зауважує, що відповідно до вимог Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.02.2012 року №512/5, Міністерством визначено особливості надсилання документів виконавчого провадження в електронній формі до електронного кабінету ЄСІТС.

Так, ч. 1 розділу ХХ Інструкції встановлено, що Документи виконавчого провадження сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження, які мають електронні кабінети в ЄСІТС, надсилаються виключно в електронній формі до їх електронних кабінетів у порядку, визначеному розділом XVI Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за № 1126/29256.

За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

За виконавчими провадженнями, за якими виконавчий документ пред`явлений до примусового виконання у паперовій формі, документи виконавчого провадження, які відповідно до Закону надсилаються з оригіналом виконавчого документа, надсилаються відповідному адресату в порядку, встановленому частиною першою статті 28 Закону.

У день винесення відповідного документа виконавчого провадження виконавець перевіряє в ЄСІТС наявність електронного кабінету в таких осіб.

Частиною 2 вказаного розділу визначено, що перевірка наявності електронного кабінету в ЄСІТС здійснюється в порядку електронної інформаційної взаємодії між автоматизованою системою виконавчого провадження та ЄСІТС за реєстраційним номером облікової картки платника податків або серією (за наявності) та номером паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті).

У даному разі судом встановлено, що скаржник 18.09.2026 року зареєструвала Електронний кабінет у підсистемі ЄСІТС.

Відтак, враховуючи відсутність обов`язку у приватного виконавця надсилати на електронну пошту боржника матеріали виконавчого провадження та наявність у скаржника Електронного кабінету, вимоги скарги в цій частині задоволення не потребують.

Щодо клопотання скаржниці про винесення у справі окремої ухвали в порядку ст. 262 ЦПК України щодо приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В., направивши її до Міністерства юстиції України для реагування за фактами грубого порушення законодавства під час стягнення коштів із пенсійного рахунку, вибіркового ненадання суду первинних процесуальних документів та виставлення до примусового списання необґрунтованих сум, суд приходить до переконливого висновку, що таке клопотання ОСОБА_1 задоволення не потребує, оскільки підстав для постановлення судом відносно приватного виконавця Парфьонова Г.В. судом не встановлено.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу скаржника на положення ч. 3 ст. 262 ЦПК України, згідно з якою суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи досліджені під час розгляду справи письмові докази, обставини справи, суд зазначає, що вимоги скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання в особі приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича є частково обґрунтованими, в іншій частині вимог скарги - належить відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 260, 261, 353, 447-1, 450, 451, 452 Хаджибейський районний суд міста Одеси

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» (м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ЄДРПОУ:14360570), суб`єкт оскарження: Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович (м. Одеса, вул. Гоголя, 19, оф. 1, РНОКПП: НОМЕР_2 ) на дії/бездіяльність органу примусового виконання - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича щодо визначення суми стягнення у розмірі 99 603,26 грн у межах виконавчого провадження № НОМЕР_5 під час формування платіжної інструкції від 09.09.2026 року №18560, зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича усунути виявлені порушення шляхом зазначення у платіжних документах вірної суми стягнення.

В іншій частині вимог скарги ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня складення ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2026 року.

Суддя: Н.О. Шевчук