Рішення № 140649703, 15.10.2026, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа №676/4162/26

Номер провадження 2/676/3895/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої судді Пилипенко І.О.,

за участю секретаря судового засідання Бойка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янець-Подільський, Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ ФК «Венера Фінанс» звернулося до Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області із позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 281393 від 23.04.2025 року, що становить 7592,00 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 4000,00 грн.; суми простроченої заборгованості за відсотками 2592,00 грн.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 договору - 1000,00 грн., судовий збір на суму 2662,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 15500,00 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 23.04.2025 року між ТзОВ «КлайІнвест» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 281393, відповідно до умов якого остання отримала кредит на суму 4000,00 грн., зобов`язалася повернути його зі сплатою процентів за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.ТзОВ «КлайІнвест» умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідач зі свого боку не виконала умов Кредитного договору. Також зазначає, що договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладення між сторонами спірного правочину.

19.12.2025 року між ТзОВ «КлайІнвест» та ТзОВ «ФК «Венера Фінанс» відповідно до чинного законодавства України укладено договір факторингу №19122025/1, згідно з яким ТзОВ ФК «Венера Фінанс» набуло право вимоги до боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 281393 від 23.04.2025 року.

Однак, відповідачка належним чином умов кредитного договору не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, яка становить 7592,00 грн., яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту 4000,00 грн.; суми простроченої заборгованості за відсотками 2592,00 грн.; послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту в порядку п. 1.4 договору - 1000,00 грн. Враховуючи наведене, просить стягнути з відповідача вказану суму та судові витрати.

Ухвалою Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28.05.2026 року розгляд справи призначений в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.

Представник ТзОВ ФК «Венера Фінанс» Пархомчук С.В. в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує у повному обсязі, просив задовольнити позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлялася за місцем реєстрації та оголошенням на сайті суду, відзиву до суду не подала.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 23.04.2025 року між ТзОВ «КлайІнвест» ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 281393.Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 4000 грн., строком на 90 днів. Дата повернення кредиту 21.07.2025.

Відповідно до п. 1.3 кредитного договору за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 262,8 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 0,72 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

Відповідно до п. 1.4 договору за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням Кредиту, юридичне оформлення Клієнт сплачує Товариству 25% від суми фінансового кредиту. Послуги надаються протягом дії цього договору та вважаються виконаними у день повного виконання Клієнтом свої зобов`язань за цим Договором. Протягом строку дії договору, комісія зазначена в цьому пункті, залишається незмінною.

Відповідно до п. 1.5 договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

В розділі «Реквізити та підписи сторін» зазначено рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

Кредитний договір підписаний електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора KL1690.

Довідкою про ідентифікацію ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства https://www.cly.com.ua/. Акцепт оферти позичальником для укладення договору №281393: одноразовий ідентифікатор KL1690 на моб.телефон380687743179.

Згідно із листом ТОВ «ПрофітГід» (без номера, без дати), адресованим ТОВ «КлайІнвест», в рамках договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-1 від 30.09.2020, та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника, ТОВ «ПрофітГід» 23.04.2025 о 07 год. 32 хв. було здійснено успішний переказ грошових коштів в сумі 4000 грн від ТОВ «КлайІнвест» на рахунок отримувача Залісецької Т.І., призначення переказу: «видача кредиту № 281393».

19.12.2025 між ТОВ «КлайІнвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/1 відповідно до умов якого ТОВ «КлайІнвест» відступило ТОВ «ФК «Венера Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до п. 4.1. договору факторингу, право вимоги переходить від ТОВ «КлайІнвест» до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимоги.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 7592 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн; заборгованість за відсотками становить 2592 грн; заборгованість за комісією 1000,00 грн.

Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 281393, за період з 23.04.2025 - 20.02.2026, здійсненої ТОВ «ФК «Венера Фінанс», заборгованість ОСОБА_1 станом на 20.02.2026р. не погашена, нарахування відсотків, пені, штрафів ТОВ «ФК «Венера Фінанс» не здійснювало, сума заборгованості становить 7592 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту становить 4000 грн; заборгованість за відсотками становить 2592 грн; заборгованість за комісією 1000,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами, а в ч. 1 ст. 625 ЦК України зазначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Зібрані докази вказують на те, що ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом. Отже, суд приходить до висновку, що ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» і ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредиту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Перерахування кредитних коштів у сумі 4000,00 грн. платником ТОВ ФК «КЛАЙ ІНВЕСТ» на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 підтверджено листом ТОВ «ПрофітГід».

ОСОБА_1 не повернула кредитні кошти, не сплатила проценти в установлений кредитним договором строк кредитування до 21.07.2025 року, а тому позивач обґрунтовано нарахував заборгованість за кредитним договором у сумі 6592,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача простроченої заборгованості за комісією за видачу кредиту в сумі 1000,00 грн., то суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

На виконання вимог пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування»Правління Національного банку України постановою від 08.06.2017 №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10.05.2007 №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі №496/3134/19.

Аналіз змісту договору, укладеного з ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» свідчить, що в ньому не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються ОСОБА_1 та за які встановлено комісію, а тому положення договору №281393 від 23.04.2025 року щодо обов`язку позичальника сплатити комісію за надання кредиту є нікчемними відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», відтак відповідна комісія не може бути стягнута з відповідача (постанова Верховного Суду від 09.10.2024 у справі №582/202/22).

Виходячи з наведеного суд вважає, що позивач нарахував боржнику комісію неправомірно, а тому слід відмовити у її задоволенні.

Таким чином, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором №281393 від 23.04.2025 року у розмірі 6592,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн.; заборгованість за відсотками 2592 грн.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат.

Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат необхідно:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

На підтвердження витрат на правничу допомогу ТОВ «ФК «Венера Фінанс» додало копію довіреності від 09.04.2026р.на ім`я Пархомчук С.В.,копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10 від 18.07.2019 року, видане на ім`я Пархомчук С.В., копію договору про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09.04.2026 року, акт про отримання правової допомоги від 03.08.2026 року, рахунок та платіжна інструкція з яких вбачається, що вартість послуг наданих адвокатом становить 15500,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії.

Предметом позову ТОВ «ФК «Венера Фінанс» є стягнення заборгованості за договором фінансового кредиту з ОСОБА_1 в загальному розмірі 7592,00 грн, яка є незначною. Підготовка представником ТОВ «ФК «Венера Фінанс» - адвокатом Пархомчуком С.В. позову не вимагали аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу.

Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Венера Фінанс» підлягає стягненню 7 000 грн. витрат на правничу допомогу в суді.

Оскільки позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Венера Фінанс» задоволені частково, то при вирішенні питання розподілу судових витрат суд ураховує принцип пропорційності (стаття 141 ЦПК України).

Так ТОВ «ФК «Венера Фінанс» висувало вимогу про стягнення з ОСОБА_1 7592,00 грн. заборгованості за договором позики, судом задоволено 6592,00 грн., що становить 86,83% від заявленої суми.

Отже з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Венера Фінанс» необхідно стягнути 86,83% понесених ними судових витрат на правничу допомогу, що становить 6078,10 грн. (7000 х 86,83%).

За подання позову ТзОВ «Венера Фінанс» сплачено 2662,40 грн судового збору, оскільки позов ТзОВ «Венера Фінанс» задоволено частково, то із відповідача необхідно стягнути понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2311,72 грн. (2662,40 грн * 6592,00 / 7592,00).

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265,282 ЦПК України, ст.ст. 512, 525, 526, 612, 1048, 1049, ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (ЄДРПОУ 43561872) заборгованість за договором фінансового кредиту №281393 від 23.04.2025р. у розмірі 6592,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (ЄДРПОУ 43561872) витрати на оплату судового збору в сумі 2311,72 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6078,10 грн.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (ЄДРПОУ 43561872, адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703; НОМЕР_3 в АТ «КОМІНБАНК», МФО 322540).

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Суддя І.О. Пилипенко