Рішення № 140649090, 12.10.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 12.10.2026

Справа № 334/7218/26

Провадження № 2/334/4835/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення суми,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 15 110 гривень, з яких: заборгованість по кредиту 5 000 грн., заборгованість за додатковою комісією (за обслуговування кредитної заборгованості) 5 110 грн. та неустойка 5 000 грн., а також судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог вказує на те, що 25.01.2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1404010, за умовами якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000 грн., строком на 360 днів з кінцевим терміном повернення 20.01.2027 року під 0,89 % на день, зі сплатою комісій за надання кредиту у розмірі 15 грн. та за обслуговування кредитної заборгованості на рівні 14,6% від суми кредиту.

Кредит наданий шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку відповідача, а сам договір укладений в електронній формі. ОСОБА_1 у повному обсязі не виконав умови договору, заборгованість не сплачена.

26.05.2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №26052026, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за його зобов`язаннями за договором № 1404010 від 25.01.2026 року.

Відповідач відзиву на позов не надав.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі

Ухвалою суду від 22.07.2026 року відкрито провадження у справі.

Указом Президента України від 30.07.2026 року №642/2026 суддю Коломаренко К.А. призначено суддею Запорізького апеляційного суду.

Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2026 року справу передано на розгляд судді Бредіхіна Ю.Ю.

В період часу з 07.08.2026 року по 31.08.2026 року суддя перебував у відпустці.

Ухвалою суду від 31.08.2026 року справу прийнято до свого провадження суддею Бредіхіним Ю.Ю.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом

25.01.2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 1404010, за умовами якого ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 5 000 грн., строком на 360 днів з кінцевим терміном повернення 20.01.2027 року під 0,89 % на день, зі сплатою комісій за надання кредиту у розмірі 15 грн. та за обслуговування кредитної заборгованості на рівні 14,6% від суми кредиту.

Кредит наданий шляхом перерахування грошових коштів на платіжну картку відповідача, а сам договір укладений в електронній формі. ОСОБА_1 у повному обсязі не виконав умови договору, заборгованість не сплачена.

Факт надання кредиту підтверджується платіжним дорученням №49758970 від 25.01.2026 року.

26.05.2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу №26052026, за умовами якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за його зобов`язаннями за договором № 1404010 від 25.01.2026 року.

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Положеннями ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб`єкт електронної комерції - суб`єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.

Частиною п`ятою статті 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та не розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису із одноразовим ідентифікатором відповідача «791506».

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ст.612 ЦК України).

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині вимог щодо тіла кредиту, нарахованих відсотків та комісії за надання кредиту.

Разом з тим, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення із відповідача неустойки в сумі 5 000 грн., оскільки пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Крім того, суд вважає необґрунтованою вимогу позивача щодо стягнення із відповідача додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в розмірі 5110 грн., оскільки в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачу та за які банком встановлена комісія, отже ТОВ «ФК «ЄАПБ» не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Враховуючи те, що відповідачу встановлено плату за послуги кредитодавця, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд дійшов висновку про те, що положення пункту 1.5.2 кредитного договору № 1404010 від 25.01.2026 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Незалежні фінанси», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду № 727/5461/23 від 10.01.2024 року та у постанові Великої Палати Верховного Суду № 496/3134/19 від 13.07.2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення суми задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором № 1404010 від 25.01.2026 року у сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014) судовий збір у сумі 881 (вісімсот вісімдесят одна) гривня.

У задоволені решти вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін