Ухвала суду № 140648921, 15.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10213/26

1-кс/308/6307/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі слідчого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника адвоката ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді скаргу адвоката ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_5 , на незаконне затримання у кримінальному провадженні № 62026140110002355 від 31 березня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Суть скарги

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 оскаржив законність затримання останнього у кримінальному провадженні № 62026140110002355 від 31 березня 2026 року, яке мало місце 21 травня 2026 року.

Позиції учасників справи

Адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні скаргу підтримав.

Прокурор ОСОБА_4 заперечив проти задоволення скарги.

Оцінка суду

Стаття 206 КПК України встановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.

Так, відповідно до частин 2-5 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов`язаний постановити ухвалу, якою має зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи. При цьому слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи. Водночас якщо до доставлення такої особи до слідчого судді прокурор, слідчий звернеться з клопотанням про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зобов`язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання. Незалежно від наявності клопотання слідчого, прокурора, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3)відсутність зволікання у доставленні особи до суду».

Отже, ст. 206 КПК України надає слідчому судді специфічні повноваження щодо перевірки наявності підстав позбавлення особи свободи (зокрема наявності судового рішення та ін.) та звільнення такої особи, якщо за результатами такої перевірки відповідних підстав не буде встановлено, або забезпечення проведення у найкоротший строк розгляду клопотання прокурора, слідчого про застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду скарги слідчим суддею встановлено, що ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62026140110002355 від 31.03.2026 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369-2 та ч.3 ст.332 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 31.03.2026

21.05.2026 о 17 год. 16 хв. ОСОБА_5 затриманий в порядку ст.208 КПК України. 22.05.2026 ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної миги для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.

Ухвалою Личаківського районного суду Львівської області від 22.05.2026 /справа №463/4707/26/ застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Отже, скарга адвоката ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_5 на незаконне затримання останнього, надійшла до суду після застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 травня 2019 року у справі № 766/22242/17, механізм, передбачений ст. 206 КПК України, не охоплює процедури оскарження post factum дій правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку ст. 208 КПК України. Заперечення щодо законності такого затримання можуть бути заявлені під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу, підготовчого судового засідання та судового розгляду кримінального провадження.

За таких обставин доводи сторони захисту щодо незаконності затримання ОСОБА_5 не підлягають окремому розгляду в порядку ст. 206 КПК України після застосування до нього запобіжного заходу. Водночас це не виключає можливості перевірки відповідних доводів у межах подальшого судового провадження в установленому законом порядку.

Керуючись статтями 206, 208, 309 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні скарги відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя???????????? ?? ОСОБА_6