Рішення № 140648905, 13.10.2026, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/385/26

Провадження № 2/307/158/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Стецюк М.Д., секретар судового засідання Мельник Б.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 22 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Укр Кредит Фінанс і фізичною особою, якою є ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1412-1322. Зазначений Кредитний договір як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений. У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію". На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A4189, для підписання Кредитного договору № 1412-1322 від 22 червня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачці кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 6100,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період 21 днів; пільгова % ставка - 0,01 % в день; знижена % ставка 1,50 % в день; стандартна % ставка: 1,50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. 1,18% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Також Додатковою угодою №1 від 26 червня 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1412-1322 від 22 червня 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2 600,00 грн. Звертає увагу суду, що Позивач здійснює лише нарахування по процентам за користування кредитом в строк договору, що погоджений між сторонами та не здійснюється будь-яких нарахувань (штраф, пеня) за порушення умов договору. Проценти за користування кредитом, правове регулювання яких передбачене відповідно ст. ст.ст.1048, 1056 ЦК України, що нараховуються протягом строку договору не є неустойкою (пенею) у разі невиконання (порушення, прострочення) зобов`язань боржником за договором. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши Відповідачці кредитні кошти відповідно до умов укладеного Кредитного договору та додаткові кредитні кошти відповідно до Додаткової угоди № 1. Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02 грудня 2019 року на карту отримувача, чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Позивачем, Відповідач здійснив часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1412-1322 від 22 червня 2024 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви. Сплачуючи кредит, Відповідач вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано. В подальшому, відповідачка всупереч умовам кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором. Станом на 18 грудня 2025 року загальний розмір заборгованості відповідачки за кредитним договором становить: 46240,86 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 8605,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 37 635,86 гривень. Разом з тим повідомляє, що Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості Позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 8 000,86 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 38 240,00 гривень.

Враховуючи викладене, просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 1412-1322 від 22 червня 2024 року, в розмірі 38240,00 гривень з яких: заборгованість за кредитом 8605,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 29635,00 гривень та судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 30 січня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

12 лютого 2026 року від представника відповідачки до суду надійшов відзив, де зазначає наступне. Представник позивача в обґрунтування пред`явлених вимог вказує, що даний кредитний договір був укладений між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі з дотриманням вимог законодавства України. Однак долучені до позовної заяви докази не містять жодного підтвердження отримання Відповідачем ОСОБА_1 та застосування нею при укладенні цього договору та додаткової угоди до нього одноразового ідентифікатора. Ідентифікація Відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» при вході в особистий кабінет сама по собі не підтверджує факт підписання ОСОБА_1 кредитного договору шляхом накладення електронного цифрового підпису, отримання одноразового ідентифікатора та його використання для підписання оспорюваного кредитного правочину. Даний факт може свідчити тільки про наявність у Відповідача наміру на укладення кредитного договору та не може ототожнюватися із його підписанням. Відповідні докази використання чи накладення електронного підпису в матеріалах справи відсутні. Позивачем не доведено належним чином, що номер телефону, який вказаний у позовній заяві та на який нібито був відправлений одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, дійсно належить відповідачці, а не іншій особі. Крім того, також неможливо перевірити факт підписання оспорюваного кредитного правочину також кредитодавцем, адже тільки докази накладення кваліфікованого електронного підпису первісного кредитора (кредитодавця) можуть слугувати доказом таких фактів, однак Позивачем вони до суду не надані. Позивачем не надано жодного доказу направлення ідентифікатора відповідачці (наприклад, довідки від мобільного оператора та/або направлення одноразового ідентифікатора на електронну пошту Відповідача та/або у будь-який інший належний спосіб ), не надано доказів використання відповідачкою одноразового ідентифікатора «А4189» для підписання кредитного договору та «А4906» для підписання додаткової угоди. В позовній заяві Позивач зазначає, що відповідачка 2 рази оформлювала кредитні відносини з Позивачем, попередні кредитні договори були погашені, однак, жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували таке твердження, до матеріалів справи не додано. Жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту часткової сплати відповідачкою кредиту Позивачем не надано. Позивачем не було доведено належними доказами підписання кредитного договору, що є предметом спору в даній справі, а тому надані Позивачем докази мають бути визнані судом як неналежні недоведені докази. Відтак, з наданих Позивачем документів не вбачається можливим встановити наявність волевиявлення Відповідачки щодо укладення оспорюваного кредитного договору та підписання його електронним підписом, зокрема шляхом використання одноразового ідентифікатора, оскільки відповідні докази відсутні, всі додані до заяви документи складені заявником одноособово. Також зазначає, що жодних належних доказів, які підтверджують видачу кредитних коштів позичальнику (первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») за кредитним договором від кредитора до позовної заяви долучено не було. На підтвердження боргу Позивач надав Розрахунок заборгованості за кредитом станом на 18 грудня 2025 року, складений Позивачем. В свою чергу, розрахунок заборгованості, на який посилається Позивач, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу. Зауважимо, що ні виписки з особового рахунку клієнта, ні відповідної належної платіжної інструкції, тобто первинних документів про здійснення між сторонами фінансових операцій, ні розрахунку заборгованості за вказаний період (з відображенням дати та суми отриманих кредитних коштів, їх погашення, нарахування відсотків) Позивачем до позовної заяви надано не було, а тому відсутні докази, що підтверджують факт отримання Відповідачем кредитних коштів, період нарахування процентів, період прострочення платежів. За наданими матеріалами справи відсутня можливість перевірити видачу Відповідачу кредитних коштів, користування Відповідачем кредитними коштами та внесення Відповідачем грошових коштів на погашення кредитної заборгованості (в разі наявності). З наданого Позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що 26 червня 2024 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» відповідно до п. 2.6 Додаткової угоди до Договору про відкриття кредитної лінії №1412-1322 нарахувало Відповідачу комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит в розмірі 15,00 %, що становить 390,00 грн. 13 липня 2024 року відповідачем було сплачено 3200,00 грн., з яких Позивач здійснив погашення вказаної комісії. Відповідач заперечує щодо нарахування та стягнення даної комісії, посилаючись на постанову Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц. Крім того, не погоджується із нарахуванням відсотків за користування кредитним договором посилаючись на ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», яка була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023 , якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. З урахуванням знижки, що надається позивачем, заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом мала б складати 10 149,62 грн., заборгованість за тілом кредиту - 5 322,75 грн., а всього 15 472,37 грн. Також в розрахунку заборгованості міститься інформація про сплату 09 серпня 2024 року 300,00 грн., 10 серпня 2024 року 400,00 грн., 16 серпня 2024 року 1000,00 грн., а тому загальний розмір заборгованості за кредитним договором, в разі його укладення на вказаних Позивачем умовах, мав би становити 13 772,37 грн. Заявлена Позивачем до стягнення сума прострочених платежів процентах у розмірі 29 635,00 грн. не є співрозмірною сумі заявленої заборгованості за тілом кредиту у розмірі 8000,86 грн. за договором № 1412-1322 від 22 червня 2024 року, оскільки суперечить ч.3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦПК України, принципам розумності та добросовісності, а відтак є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Враховуючи наведене, просить у задоволені позову відмовити повністю та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу.

05 березня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, де зазначають, що кредитний договір №1412-1322 від 22 червня 2024 року укладений у відповідності до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Як зазначалося у позовній заяві ТОВ «Укр Кредит Фінанс», що міститься в матеріалах справи, при оформленні кредитного договору за допомогою Веб-сайту Клієнт (Відповідач) проходить перевірку та надає сканкопії документів (паспорту та ідентифікаційного коду) або верифікується за допомогою технології BankID. Таким чином, відповідачем задля ідентифікації було використано систему BankID НБУ. Крім того, зазначили, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність». Таким чином, позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Оскільки, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, відповідно надати будь який первинний бухгалтерський документ стосовно рахунку, в тому числі виписки по рахунку ОСОБА_1 є неможливим. Крім того, щодо неналежності доказів, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, то Законом України від 03 листопада 2016 року № 1724-VIII, який набув чинності з 03 січня 2017 року, з визначення поняття первинного документа, наведеного в ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», було виключено слова «та підтверджує її здійснення». Отже первинними документами саме з метою доказування в судових спорах можна вважати будь-який документ, що підтверджує реальність здійснення господарської операції, хоча він таким може й не бути в розумінні бухгалтерського обліку. На підтвердження цього в матеріалах справи містяться такі документи: Довідка про перерахування суми кредиту № 1412-1322 від 22 червня 2024 року, Квитанції від АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та Розрахунок заборгованості за договором № 1412-1322 від 22 червня 2024 року, станом на 18 грудня 2025 року. Також зазначають, що кредитні кошти були перераховані ними саме у відповідності з умовами Кредитного договору та Правил та на підставі інформації про банківські реквізити для перерахування кредитних коштів, отриманої від Відповідача. Таким чином, враховуючи умови кредитного договору № 1412-1322 від 22 червня 2024 року сторонами було погоджено умови щодо розміру процентів, порядку їх нарахування та строку кредитування і ОСОБА_1 погодилась з такими умовами, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором A4189. Враховуючи викладене, позовні вимоги підтримують повністю та просять їх задовольнити. У задоволенні стягнення витрат на правничу допомогу на користь відповідача просить відмовити.

26 березня 2026 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідачки, де зазначає, що договір, який укладається його сторонами в електронній формі, безумовно повинен містити електронний цифровий підпис, зокрема, у конкретному випадку позичальника (відповідача) або електронний підпис одноразовим ідентифікатором сторони, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надісланий іншій стороні цього договору (позикодавцю). Представник позивача вказує в додаткових поясненнях, що Відповідач та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На думку Позивача Відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про її свідомий вибір щодо укладення договору, оскільки Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А4189 для підписання Кредитного договору № 1412-1322 від 22 червня 2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та іншими супутніми документами та робить припущення, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на веб-сайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачу. Однак долучені до позовної заяви докази не містять жодного підтвердження отримання відповідачем ОСОБА_1 та застосування нею при укладенні цього договору одноразового ідентифікатора. Ідентифікація відповідача у інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Укр Кредит Фінанс» при вході в особистий кабінет сама по собі не підтверджує факт підписання ОСОБА_1 кредитного договору шляхом накладення електронного цифрового підпису, отримання одноразового ідентифікатора та його використання для підписання оспорюваного кредитного правочину. Даний факт може свідчити тільки про наявність у відповідача наміру на укладення кредитного договору та не може ототожнюватися із його підписанням. Враховуючи наведене вище вважає, що матеріали справи не містять доказів як того, що саме відповідач будь-яким способом застосувала ідентифікатор електронного підпису, так і факту отримання саме ОСОБА_1 цього одноразового ідентифікатора. У матеріалах справи відсутні відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) щодо укладання спірного кредитного договору. Також, відсутні докази реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача. Зазначає, що позивачем до позовної заяви, а надалі і до додаткових пояснень не долучено жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення нарахувань по Кредитному договору № 1412-1322 від 22 червня 2024 року. У зв`язку із відсутністю в матеріалах справи вказаних документів, відсутня можливість перевірити як факт наявності заборгованості у відповідача, так і встановити її розмір. Таким чином, висуваючи вимогу про стягнення заборгованості за кредитним договором, кредитор зобов`язаний довести належними, допустимими, достовірними та, у своїй сукупності і взаємозв`язку, достатніми доказами наявність такої заборгованості, зокрема, факт надання та отримання грошових коштів, а також розмір заборгованості. Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не підтверджений належними, в розумінні чинного законодавства, доказами, оскільки наявність або відсутність указаної позивачем суми заборгованості має бути підтверджена виключно матеріалами первинної бухгалтерської документації. Надані позивачем докази не відображають дійсної банківської операції щодо перерахування коштів позивачем відповідачу, оскільки відсутня будь-яка інформація від банку-емітента карткового рахунку, на який здійснювалось перерахування грошових коштів у розмірі 6100,00 грн. та 2600,00 грн., зокрема інформація про дійсного власника вказаного карткового рахунку. Таким чином, жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про виконання Позивачем умов договору по видачі кредитних коштів або доказів перерахунку коштів на картковий рахунок відповідача позивачем не надано. Крім того, нарахування відсотків в розмірі більше 50% тіла кредиту відповідач вважає незаконним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства, зокрема Закону України «Про захист прав споживачів», обґрунтування чого було викладене у відзиві на позов. Нарахована позивачем прострочена сума заборгованості по відсоткам за кредитним договором в розмірі 29 635,00 грн. не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів, оскільки сума заборгованості за відсотками в три рази перевищує суму заборгованості за кредитом 8605,00 грн. Враховуючи наведене просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу.

Ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 14 травня 2026 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» про витребування доказів задоволено. Витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію на підтвердження факту відкриття карткового рахунку відповідачем, зарахування на нього грошових коштів відповідно до кредитного договору.

01 жовтня 2026 року АТ КБ «ПриватБанк» надало до суду лист з якого вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, згідно поданого клопотання просив провести розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, згідно поданої заяви представник просила розглянути справу за відсутності сторони відповідача.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 22 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1412-1322 продукту «CreditKasa», відповідно до умов якого відповідачці було надано кредит у сумі 6100,00 грн., строком на 365 календарних днів до 21 червня 2025 року, стандартна % ставка: 1,50 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладання Договору; 1,18 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше); знижена % ставка 1,50 % в день (том 1 а.с.18-39).

Окрім цього, відповідачкою за допомогою одноразового ідентифікатора підписано Правила відкриття кредитної лінії та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, що підтверджує її отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Вищезазначені документи 22 червня 2024 року були підписані відповідачем шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором A4189.

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту вбачається, що за кредитним договором № 1412-1322 від 22 червня 2024 року ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти у сумі 6100,00 грн. за допомогою системи Liqpay платіж № 2479382530 (том 1 а.с.58,67).

26 червня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1412-1322, де відповідачка отримав додаткові кошти у розмірі 2600,00 грн., яка підписана одноразовим ідентифікатором НОМЕР_3 (том 1 а.с.61-66).

Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту вбачається, що за кредитним договором № 1412-1322 від 22 червня 2024 року ОСОБА_1 перераховано кредитні кошти у сумі 2600,00 грн. за допомогою системи EasyPay, платіж № 2481080515 (том 1 а.с.59,67).

Як вбачається із інформації, наданої АТ КБ «Приватбанк» на виконання ухвали суду № 20.1.0.0.0/7-260915/111405-БТ від 17 вересня 2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ). До відповіді долучено рух коштів по рахунку відповідно до якого вбачається, що зокрема 22 червня 2024 року на рахунок зараховано суму 6100,00 грн. та 26 червня 2024 року на рахунок зараховано суму 2600,00 грн. (том 2 а.с.86-100).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 1412-1322 від 22 червня 2024 року, станом на 18 грудня 2025 року заборгованість у відповідачки ОСОБА_1 перед ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за кредитним договором № 1412-1322 від 22 червня 2024 року становить 46240, 86 гривень, а саме: заборгованість за кредитом 8605,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 37635,86 гривень. (том 1 а.с.68-81).

Разом з тим, позивач зазначив у позові, що ним, як кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 8 000,86 гривень за умови погашення Позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 38240,00 гривень. Враховуючи вищезазначене, просить суд у цьому позові стягнути з позичальника не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочена заборгованість за кредитом 8605,00 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 29635,00 гривень, що разом становить 38240,00 гривень.

Будь-яких доказів на спростування наданих позивачем розрахунків заборгованості відповідачка суду не надала, як і не надала доказів щодо належного виконання нею умов вищезазначеного договору.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом досліджені надані ТОВ «Укр Кредит Фінанс» докази видачі відповідачці кредиту, враховано, що зазначені докази відповідачкою не спростовано, що є її процесуальним обов`язком.

В той же час, матеріали справи не містять доказів належного виконання позичальником своїх зобов`язань на користь позивача.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитом становить 46240, 86 гривень (із них: 8605,00 гривень основного боргу; 37635,86 гривень залишок відсотків).

Проте суд не в повній мірі погоджується з розрахунком поведеним позивачем.

З умов кредитного договору вбачається, що базова процентна ставка становить 0,01 % та застосовується протягом 21 дня з 22 квітня 2024 року.

Знижена % ставка 1,50 % в день та стандартна % ставка: 1.50% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. 1.18% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX(який набрав чинності 24 грудня 2023 року) ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено: ч. 4 цієї статті, у якій зазначено формулу розрахунку денної процентної ставки за споживчим кредитом; ч. 5 цієї статті, у якій визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, у п. 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Також, ч.2 розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень вказаного закону встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

За встановленого, відповідні умови договору щодо нарахування процентів у розмірі, що перевищує 1,0 % на день, починаючи з 21 серпня 2024 року, є нікчемними.

З огляду на вищевикладене, проценти підлягали до нарахування:

- з 22 червня 2024 року по 25 червня 2024 року 2,44 грн. (6100,00 грн. (заборгованість за кредитом) х 0,01 % х 4 (дні користування кредитом);

- з 26 червня 2024 року по 12 липня 2024 року 14,79 грн. (8700,00 грн. (заборгованість за кредитом) х 0,01 % х 17 (дні користування кредитом);

- з 13 липня 2024 року по 20 серпня 2024 року 5033,93 грн. (8605,00 грн. (заборгованість за кредитом) х 1,5 % х 39 (дні користування кредитом);

- 21 серпня 2024 року по 25 червня 2025 року 26589,45 грн. (8605,00 грн. (заборгованість за кредитом) х 1,0 % (максимально можлива процентна ставка) х 309 (дні користування кредитом).

Таким чином, загальний розмір процентів за період кредитування, розрахований з урахуванням умов кредитного договору та вимог Закону України «Про споживче кредитування», становить 18864,75 грн. (31640,61 грн. 4775,00 грн. часткове погашення та 8000,86 грн. часткового списання позичальником «Програми лояльності»).

Отже, загальний розмір заборгованості становить 27469,75 грн., яка складається з: 8605,00 грн. - залишок заборгованості по тілу кредиту; 18864,75 грн. залишок відсотків, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Відповідачка підтвердила виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідачка не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів.

В подальшому, відповідачка всупереч умовам кредитного договору, ст.12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст.525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушила вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернула в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконала в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

Таким чином, з боку відповідачки по відношенню до позивача має місце свідоме порушення зобов`язання, визначеного в кредитному договорі, що відповідно до статті 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені кредитним договором або законом.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що договір про відкриття кредитної лінії № 1412-1322 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України з повним дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Свої зобов`язання за договором позики кредитор виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачці можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте боржник ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконала та допустила заборгованість за вищевказаним Кредитним договором у вищевказаному розмірі.

Разом з тим, стороною відповідачки не надано суду належних доказів: на підтвердження не укладення договору, на підтвердження неотримання нею грошових коштів або не належним ознайомленням з Правилами та умовами договору, як і не долучено доказів на підтвердження сплати грошових коштів, а також доказів, на підставі яких можна було б зробити висновок про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», у частині стягнення заборгованості за кредитом, підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають частковому задоволенню.

Крім того, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що відповідає положенням ч. 1 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованості за кредитним договором № 1412-1322 від 22 червня 2024 року в розмірі 27469 (двадцять сім тисяч чотириста шістдесят дев`ять) грн. 75 коп., з яких: заборгованість за кредитом 8605,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами 18864,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» 1912 (одну тисячу дев`ятсот дванадцять) грн. 67 коп. сплаченого судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», адреса місцезнаходження м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, код ЄДРПОУ - 38548598.

Відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повний текст рішення суду складено 16 жовтня 2026 року.

Суддя М.Д. Стецюк