Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 615/2275/26
Провадження № 2/615/922/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 жовтня 2026 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Логвінова А.О.,
за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/2275/26
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Стислий зміст (виклад) позовних вимог.
17 серпня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Споживчий центр») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 24.02.2022-100000596 від 24 лютого 2022 року у розмірі 10 350,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 24.02.2022-100000596, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 9 000,00 грн строком на 28 днів із датою повернення 23 березня 2022 року.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 належним чином зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальному розмірі 10 350,00 грн, з яких: 9 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 1 350,00 грн заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту.
Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.
Заяви по суті справи від сторін не надходили.
Аргументи (позиції) учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр». Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем її проживання. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.
Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Рух справи.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 26 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 22 вересня 2026 року частково задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства «Сенс Банк» наступну інформацію: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ); інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 , який був відкритий на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за період з 24 лютого 2022 року та протягом наступних за цим днем 5 календарних днів.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
24 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 24.02.2022-100000596 (надалі кредитний договір) (а.с. 12 зворот 14).
ОСОБА_1 в електронній формі прийняла пропозицію про укладення кредитного договору, підписавши відповідь позичальника про прийняття пропозиції електронним підписом одноразовим ідентифікатором Q468.
Відповідно до акцептованих умов кредитного договору дата надання кредиту 24 лютого 2022 року, сума кредиту 9 000,00 грн, строк кредитування 28 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 23 березня 2022 року. Реквізитами електронного платіжного засобу Субботіної Ілони Олександрівни для перерахування кредитних коштів визначено 5355-57ХХ-ХХХХ-3977.
Відповідно до п. 6 кредитного договору процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1(один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит.
Згідно з п. 9 кредитного договору комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі «Комісія») 15% від суми Кредиту та дорівнює 1 350 грн 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
Пунктом 12 кредитного договору визначено, що протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає супровідних послуг.
Згідно з листом Акціонерного товариства «Сенс Банк» від 06 жовтня 2026 року, ОСОБА_1 є клієнтом банку, на її ім`я відкрито банківську картку № НОМЕР_3 .
З банківської виписки за рахунком ОСОБА_1 вбачається відображення 24 лютого 2022 року операції із зарахування 9 000,00 грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості позивача станом на 06 серпня 2026 року загальний розмір заборгованості становить 10 350,00 грн, з яких: 9 000,00 грн основний борг; 1 350,00 грн комісія, пов`язана з наданням кредиту. Заборгованість за відсотками за користування кредитом, відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України та штрафами відсутня (а.с. 16).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що 24 лютого 2022 року на суму основного боргу 9 000,00 грн нараховано комісію у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 1 350,00 грн. Зазначена комісія обліковувалась у розрахунку як непогашена заборгованість протягом усього відображеного періоду.
Крім того, у розрахунку заборгованості за період з 24 лютого 2022 року по 09 березня 2022 року включно зазначено процентну ставку у розмірі 1 % за один день користування кредитом на суму основного боргу 9 000,00 грн. При цьому у графі нарахованих відсотків за кожен із зазначених днів відображено 0,00 грн, у зв`язку з чим загальна сума нарахованих відсотків за вказаний період становить 0,00 грн.
Таким чином, у наданому позивачем розрахунку заборгованості відсотки за користування кредитом фактично не нараховані, а їх залишок станом на 06 серпня 2026 року становить 0,00 грн.
Нарахування неустойки та відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розрахунку позивача також не відображено.
Відомості про здійснення ОСОБА_1 платежів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 24.02.2022-100000596 від 24 лютого 2022 року у наданому позивачем розрахунку відсутні.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Кредитний договір № 24.02.2022-100000596 від 24 лютого 2022 року містить істотні умови такого виду договорів та підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Q468.
Матеріалами справи, а саме банківською випискою Акціонерного товариства «Сенс Банк», встановлено факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 9 000,00 грн, які 24 лютого 2022 року зараховано на її банківський рахунок.
За таких обставин суд вважає встановленим факт укладення ОСОБА_1 кредитного договору № 24.02.2022-100000596 від 24 лютого 2022 року та факт надання їй кредитних коштів у розмірі 9 000,00 грн.
За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що основний борг за кредитним договором становить 9 000,00 грн. Відомості про повернення ОСОБА_1 кредитних коштів повністю або частково матеріали справи не містять, а у розрахунку позивача платежі у рахунок погашення основного боргу не відображені.
При цьому проценти за користування кредитом позивачем не нараховувались, а заборгованість за ними станом на 06 серпня 2026 року відсутня. Вимоги про стягнення процентів за користування кредитом позивачем не заявлені.
Суд враховує, що відповідно до погоджених сторонами умов кредитного договору строк кредитування становив 28 днів, а датою повернення кредиту визначено 23 березня 2022 року.
Разом із тим доказів повернення ОСОБА_1 основної суми кредиту у розмірі 9 000,00 грн у встановлений договором строк або після його закінчення матеріали справи не містять.
За таких обставин, враховуючи факт укладення кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та відсутність доказів їх повернення, суд доходить висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за основним боргом у розмірі 9 000,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо комісії, пов`язаної з наданням кредиту.
Пунктом 9 відповіді позичальника про прийняття пропозиції передбачено, що комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі «Комісія») 15% від суми Кредиту та дорівнює 1350 грн. 00 коп. Розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту.
24 лютого 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» нараховано ОСОБА_1 комісію за надання кредиту у розмірі 1 350,00 грн.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Разом із тим Законом України «Про споживче кредитування» розмежовується можливість встановлення плати за додаткові та супутні послуги кредитодавця та обов`язок кредитодавця безоплатно вчиняти дії, які безпосередньо випливають із кредитного зобов`язання і не становлять самостійної послуги для споживача.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір заборгованості та іншу передбачену законом інформацію.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Верховний Суд у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 та від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 звернув увагу на необхідність встановлення, які саме додаткові та супутні послуги кредитодавця надаються споживачу за відповідну комісію. Якщо договором не визначено таких послуг та кредитодавцем не доведено їх фактичного надання, умова про відповідну комісію є нікчемною.
Із змісту кредитного договору № 24.02.2022-100000596 від 24 лютого 2022 року вбачається, що комісія у розмірі 15 % визначена саме як «комісія, пов`язана з наданням Кредиту», економічна сутність якої плата за надання кредиту.
При цьому кредитним договором не визначено переліку конкретних додаткових або супутніх послуг Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», які надаються ОСОБА_1 за зазначену плату, не розкрито зміст такої послуги та не встановлено, які саме дії кредитодавця, крім виконання основного обов`язку з надання кредитних коштів, становлять зустрічне надання за сплату комісії у розмірі 1 350,00 грн.
Більше того, п. 12 відповіді позичальника про прийняття пропозиції прямо передбачено, що протягом строку дії договору тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає супровідних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України надання позичальнику кредитних коштів у розмірі та на умовах, установлених договором, є обов`язком кредитодавця за кредитним договором, а не окремою додатковою чи супутньою послугою, замовленою позичальником.
Ураховуючи, що позивачем не зазначено та не надано доказів наявності, переліку і фактичного надання відповідачу будь-яких інших послуг, пов`язаних з отриманням кредиту, за які встановлена комісія, суд доходить висновку, що умова кредитного договору щодо сплати комісії за надання кредиту є нікчемною відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Оскільки умова кредитного договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемною та не породжує для відповідача обов`язку зі сплати такої комісії, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за комісією у розмірі 1 350,00 грн задоволенню не підлягають.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.
Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 24.02.2022-100000596 від 24 лютого 2022 року у розмірі 9 000,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
Розподіл судових витрат.
Частинами 1, 2 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з цим позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему «Електронний Суд), що підтверджується платіжною інструкцією від 13 серпня 2026 року (а.с. 1).
Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 315,13 грн (9 000,00 / 10 350,00 ? 2 662,40 = 2 315,13).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. У разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету або відсутності відомостей про його наявність такі документи направляються у паперовій формі листом з описом вкладення.
На підтвердження витрат, пов`язаних із направленням ОСОБА_1 копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем надано квитанцію № 2196839 від 12 серпня 2026 року на загальну суму 120,18 грн (а.с. 25 зворот).
Вказані витрати понесені позивачем у зв`язку з виконанням встановленого процесуальним законом обов`язку щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а тому належать до витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково, із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають стягненню витрати, пов`язані з направленням копії позовної заяви та доданих до неї документів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 104,50 грн (120,18 грн ? 9 000,00 грн / 10 350,00 грн = 104,50 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 24.02.2022-100000596 від 24 лютого 2022 року у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 315 (дві тисячі триста п`ятнадцять) грн 13 коп, а також судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, у розмірі 104 (сто чотири) грн 50 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, код ЄДРПОУ: 37356833.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повне судове рішення складено 15 жовтня 2026 року.
Суддя А.О. Логвінов
Судове рішення № 140647092, Валківський районний суд Харківської області було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 615/2275/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: