Ухвала суду № 140646615, 07.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36484/26

Провадження № 1-кс/761/21950/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 ,

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 14.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12026100100001791,

установив:

07.09.2026 до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло (вхід. № 93859/26-Вх) клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 14.07.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12026100100001791.

Обґрунтовуючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий ОСОБА_6 зазначив про таке.

У провадженні слідчого відділу Шевченківського УП ГУНП в місті Києві знаходиться матеріали кримінального провадження № 12026100100001791 від 14.07.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

За версією органу досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_5 , маючи прямий умисел на знищення чужого майна шляхом підпалу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим слідством точний час, але не пізніше 05 год 05 хв 14.07.2026, розробив злочинний план та діючи відповідно до нього маючи в розпорядженні легкозаймисту речовину, а саме засіб для зняття лаку «Ноготок», соняшникову олію та запальничку, марка та колір яких досудовим розслідуванням не встановлені, підготував рідину для запалювання, об`єднавши засіб для зняття лаку та соняшникову олію та залив їх в одну пластикову пляшку.

Так, ОСОБА_5 , о 05 год 07 хв 14.07.2026, перебуваючи біля супермаркету «АТБ» будинку № 14 по вулиці Половецькій у місті Києві, виявив на паркувальній зоні автомобіль марки «BMW» моделі «318D», д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова (шасі): НОМЕР_2 , що належить потерпілому ОСОБА_7 .

Далі, ОСОБА_5 , діючи до раніше розробленого злочинного плану, реалізуючи свій злочинний умисел, використовуючи раніше заготовлені засіб для зняття лаку, соняшникову олію та запальничку, облив вказаний автомобіль та використовуючи вогневе джерело запалювання (полум`я запальнички) вчинив зайняття легкозаймистої речовини правої передньої частини кузова автомобіля між лобовим склом і капотом (підкапотним простором), в результаті чого вказаний автомобіль загорівся і повністю згорів.

Після вказаних дій ОСОБА_5 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, завдавши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на суму 1 642 314 (один мільйон шістсот сорок дві тисячі триста чотирнадцять) гривень 40 копійок.

15.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

16.07.2026 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/29310/26 відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 11.09.2026 включно.

Слідчий у клопотанні зазначає, що обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_5 у повному обсязі підтверджується сукупністю доказів, здобутих у спосіб, встановлений кримінальним процесуальним законодавством.

Крім того, слідчий звертає увагу слідчого судді на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас слідчий у клопотанні зазначає, що застосування до ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищезазначеним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Зважаючи на те, що закінчити досудове розслідування не видається за можливе, у зв`язку з тим, що у кримінальному провадженні стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, а строк тримання під вартою підозрюваного завершується, слідчий звернувся до суду з цим клопотанням.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого визначення слідчого судді від 07.09.2026, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити, визначивши ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції) заперечувала проти клопотання продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання.

У судовому засіданні встановлено, що слідчими Шевченківського УП ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026100100001791 від 14.07.2026 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у кримінальному провадженні здійснюється прокурорами здійснюється прокурорами Шевченківської окружної прокуратури міста Києва.

04.09.2026 стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.

Частиною 1 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За приписами ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У розділі ІІ КПК України вказані заходи забезпечення кримінального провадження. З метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені. Проте воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Зважаючи на неї, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення. Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час судового розгляду кримінального провадження, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення.

Не вдаючись до детального аналізу, оцінки дій, винуватості особи та не порушуючи презумпції невинуватості на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об`єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.

З урахуванням письмових доказів, що додані до клопотання та досліджені в судовому засіданні, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя вважає, що на день розгляду клопотання, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження долученими слідчим до клопотання та дослідженими слідчим суддею у їх сукупності.

Крім того, описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Водночас обов`язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч. 1 ст. 194 КПК України, яка вимагає довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається слідчий у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.

При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Слідчий суддя оцінює наявність ризику можливості переховування підозрюваного ОСОБА_5 , як цілком ймовірний, з огляду на додані до клопотання слідчого матеріали, при цьому, враховуючи також тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваного винним у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється (позбавлення волі на строк від трьох до десяти років), що може спонукати останнього до вчинення спроби ухилитися.

Очікування можливого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.

Враховуючи вищевикладене, а також дані про особу підозрюваного, зокрема, який неодружений, офіційно не працевлаштований, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.

При встановленні наявності існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Існування іншого ризику неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, а саме ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, який поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, теж залишається існувати та вірогідність його настання є досить високою, враховуючи особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований та притягався до кримінальної відповідальності.

Слідчим суддею враховано також вік підозрюваного, йог стан здоров`я, місце проживання та інші обставини, що характеризують його особу, дані про його соціальні зв`язки та спосіб життя, однак такі відомості, не можуть свідчити про відсутність відповідних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_5 не переважають можливих ризиків неправомірної її поведінки.

Менш суворий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.

Наведене вище, зокрема наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не дають підстав для висновку, що більш м`які запобіжні заходи здатні гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_5 .

Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, ролі відведеної учаснику кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваного, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання переховуватися, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави, у співвідношенні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, а саме у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_5 вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права підозрюваної та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.

У той же час, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на ОСОБА_5 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному слідчим суддею, проте в межах строку досудового розслідування, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою; не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.

Слід зазначити, що слідчим суддею не встановлено обставин, що за станом здоров`я підозрюваний ОСОБА_5 не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.

На обґрунтування обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_5 , слідчим у клопотанні зазначено про необхідність виконання процесуальних дій, і зазначене, на думку слідчого судді, прямо вказує на об`єктивну неможливість закінчити досудове розслідування в межах строку тримання під вартою ОСОБА_5 , визначеного раніше.

З урахуванням вимог ст.ст. 115, 197 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 в межах строку досудового розслідування до 05.11.2026.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 22, 176, 177, 178, 183, 193, 196, 197, 372, 376, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання слідчого СВ Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити до 05 листопада 2026 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: (код ЄДРПОУ - 26268059, банк - Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UA128201720355259002001012089, отримувач - ТУДСАУ в місті Києві, призначення платежу - застава за підозрюваного).

Підозрюваний або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон чи інший документ, що надає право виїзду за межі України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі внесення застави у встановленому в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі Київського СІЗО або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена посадова особа Київського СІЗО або іншої установи, де підозрюваний утримується під вартою, негайно повинна здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти і повідомити усно і письмово слідчого, прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні та слідчого суддю Шевченківського районного суду міста Києва.

Визначити строк дії покладених на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді обов`язків терміном на 2 (два) місяці з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом, проте в межах строку досудового розслідування.

У разі внесення застави, і з моменту звільнення підозрюваного з-під варти у зв`язку з внесенням застави, встановленої в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або до суду без поважних причин або не повідомить про причини неявки, застава звертається в дохід держави, зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України і використовується в порядку, встановленому законом для використання судового збору.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя ОСОБА_8