Єдиний державний реєстр судових рішень Справа №760/24056/25
2-а/760/363/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 жовтня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Букіної О.М.,
при секретарі - Пилипенко Д.М.,
розглянувши в приміщенні суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 11.08.2025 серії 2КІ №0008011989,-
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 11.08.2025 серії 2КІ №0008011989.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 11.08.2025 головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Каюкіним П.В. винесено відносно позивача постанову про адміністративне правопорушення серії 2КІ №0008011989 за ч. 3 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн, в якій зазначено, що транспортний засіб зупинено у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м, що є порушенням п. 15.9.д ПДР України.
Проте, позивач вважає винесену постанову незаконною, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, адже в даному випадку транспортний засіб був зупинений на спеціально виділеній ділянці дороги, яка не використовується для руху транспортних засобів, та фактично не знаходився на проїзній частині, та сам факт зупинки не створював жодних перешкод для руху інших транспортних засобів. Крім цього на вказаній ділянці відсутні дорожні знаки, які б забороняли зупинку та/або стоянку транспортного засобу в даному місці.
З огляду на таке, просив суд скасувати оскаржувану постанову та визнати дії головного спеціаліста - інспектора з паркування по примусовій евакуації транспортного засобу на спеціальній штрафмайданчик протиправними, стягнути з відповідача на його користь майнову шкоду у розмірі 1 753,40 грн, спричинену протиправною примусовою евакуацією належного йому транспортного засобу.
Також позивач зазначив, що звернувся до суду з даним позовом із пропуском встановленого 10-денного строку, оскільки оскаржувана постанова йому направлена не була і про її існування останній дізнався лише після того, як направив письмову заяву 21.08.2025 з вимогою надати копію постанови, та 25.08.2025 на електронну адресу позивача надійшла дана постанова. У зв`язку з викладеним, позивач також просить суд поновити йому строк на оскарження винесеної відносно нього постанови, визнавши поважними причини пропустку такого строку.
29.08.2025 згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу було передано до провадження головуючому судді Букіній О.М.
Ухвалою суду від 29.08.2025 дану позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
05.09.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 08.09.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі.
Суд надіслав позивачу копію ухвали суду від 08.09.2025. Відповідачу суд надіслав копію ухвали суду від 08.09.2025 та копію позовної заяви із додатками.
22.10.2025 від представника відповідача Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позов, у якому зазначено, що, ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, Департамент вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
11.08.2025 головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Каюкіним П.В. винесено відносно ОСОБА_1 постанову про адміністративне правопорушення серії 2КІ №0008011989 за ч. 3 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.
На позивача накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП за порушення п. 15.9.д ПДР України.
Відповідно до п. 15.1 ПДР України зупинка та стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
Позивач же здійснив зупинку транспортного засобу з порушенням встановлених правил, не дотримуючись відстані, що могла суттєво перешкоджати дорожньому руху.
Евакуація належного позивачу транспортного засобу була здійснена інспектором з дотриманням вимог постанови КМУ №990 від 14.11.2018 «Про затвердження Порядку тимчасового затримання інспекторами з паркування транспортих засобів та їх зберігання».
Таким чином, оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства України, а вина позивача у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, а тому відсутні підстави для скасування даної постанови. Крім цього, як зазначає представник відповідача, позивач звернувся до суду із пропуском десятиденного строку, встановленого чинним законодавством України, для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
10.11.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із доводами представника відповідача, наголошуючи на тому, що оскаржувана постанова була винесена без участі позивача, без залишення копії постанови на місці зупинки транспортного засобу, а також без доказів фактичного створення будь-яких перешкод дорожньому руху. З наданих представником відповідача фотоматеріалів вбачається, що транспортний засіб перебував не на проїзній частині, а на спеціально відокремленій ділянці, яка не використовується для руху транспорту. А отже відповідачем не доведено факт створення небезпеки для дорожнього руху таким розташуванням автомобіля позивача.
З огляду на викладене, позивач просив суд не брати до уваги відзив на позов представника позивача під час прийняття рішення, та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Щодо пропуску позивачем строку на оскарження постанови про накладення на останнього адміністративного стягнення, суд повідомляє про таке.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису), серії 2КІ №0008011989 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 122 КУпАП була винесена головним спеціалістом-інспектором з паркування 11.08.2025.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з письмовою заяво про надання копії постанови про накладення адміністративного стягнення серії 2КІ0008011989 від 11.08.2025, дата заяви 21.08.2025.
25.08.2025 від Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов лист про направлення на адресу позивача копії оскаржуваної постанови.
Позивач зазначає, що копію оскаржуваної постанови в день її винесення не отримував, а тому не міг звернутися за захистом своїх порушених прав до суду у встановлений законодавством строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на викладене, враховуючи те, що позивач не отримував копії постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, через що не був обізнаний про її винесення, суд визнає причини пропуску процесуального строку для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення поважними та задовольняє заяву позивача про поновлення такого строку.
Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
З матеріалів справи вбачається, що 11.08.2025 головним спеціалістом - інспектором з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Каюкіним П.В. винесено відносно ОСОБА_1 постанову про адміністративне правопорушення серії 2КІ №0008011989 за ч. 3 ст. 122 КУпАП і накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.
З даної постанови встановлено, що 11.08.2025 о 14:48 год. на вул. Велика Васильківська, 136 в м. Києві транспортний засіб зупинено у місці, де відстань між суцільною лінією розмітки і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м, що є порушенням п. 15.9.д ПДР України. Транспортний засіб SKODA KODIAQ д.н.з. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_1 .
Також головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг Управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.08.2024 о 14 год. 49 хв. складено акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу.
З Акта встановлено, що ним здійснено огляд та тимчасове затримання автомобіля марки SKODA KODIAQ д.н.з. НОМЕР_1 , підстави - порушення п.п. «д» п.2 ч.3 ст.265-4 КУпАП, а саме: розміщення транспортного засобу так, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, - на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів.
До постанови серії 2КІ №0008011989 від 11.08.2025 додано фотоматеріали, зроблені інспектором з паркування на прилад фіксації АРМ Інспектора.
Дослідивши складену постанову 2КІ №0008011989 від 11.08.2025, акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 11.08.2025, інші матеріали справи, суд вбачає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Приписами ст. 14-1 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Положеннями ч. 3 ст. 219 КУпАП визначено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ч. 3 ч. 6 ст. 122, ч. 1 ч. 2 ч. 8 ст. 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Стаття 279-1 КУпАП визначає особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 5 ст. 279-1 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 14-2 КУпАП, інспектором з паркування здійснено фотофіксацію обставин порушення правил в режимі фотозйомки, шляхом створення зображень транспортного засобу в момент вчинення правопорушення
Як вбачається з матеріалів справи, фотознімки транспортного засобу SKODA KODIAQ д.н.з. НОМЕР_1 , що зроблені інспектором з паркування та надані суду, відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП, оскільки мають географічні координати, які підтверджують розміщення (знаходження) транспортного засобу.
Зазначені фотоматеріали також містять інформацію про дату порушення; місце розташування транспортного засобу та його відстань до суцільної розмітки; час вчинення порушення.
Матеріали фотофіксації містять географічні координати місця, де розташований транспортний засіб позивача у момент вчинення адміністративного правопорушення, які є загальнодоступною інформацією, тому не потребують доказування на загальних підставах.
Відповідно до п. 15.9 д ПДР зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Частина 3 ст. 122 КУпАП передбачає ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Об`єктивна сторона виражається у ненаданні переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Суб`єктивна сторона правопорушення полягає у наявності умислу або необережності.
Відповідно до примітки, суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - четвертою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
Відповідно до п.п. «д» п. 2 ч. 3 ст. 265-4 КУпАП для цілей цього Кодексу розміщення транспортного засобу є таким, що суттєво перешкоджає дорожньому руху або створює загрозу безпеці руху, якщо транспортний засіб розташовано на проїзній частині, де відстань між суцільною лінією розмітки чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 метрів;
Факт розташування автомобіля SKODA KODIAQ д.н.з. НОМЕР_1 , власником якого є позивач, поряд з лінією горизонтальної розмітки на проїзній частині дороги сторона позивача не заперечує.
Так, представник позивача стверджує, що належний позивачу автомобіль суттєво не перешкоджав дорожньому руху та не створював загрозу безпеці руху.
З фотознімків чітко видно, що автомобіль SKODA KODIAQ д.н.з. НОМЕР_1 розташований на проїзній частині дороги, а відстань між суцільною лінією розмітки та автомобілем становить менше 3 м.
Вбачається, що таке розташування транспортного засобу створювало перешкоду дорожньому руху та загрозу безпеці руху іншим транспортним засобам.
Горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) має таке значення: поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.
Отже, вказаними фотознімками, виконаними головним інспектором, які досліджені судом та є належними, допустими доказами у справі про адміністративне правопорушеня, підтверджено, що автомобіль позивача розташований на відстані менше 3 м. від суцільної розмітки 1.1.
Таке розташування автомобіля свідчить про порушення позивачем п.п. «д» п.15.9 ПДР, згідно з яким зупинка забороняється у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м.
Порушення даної норми ПДР утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, а саме: порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Таким чином відповідачем доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, отже постанова від 11.08.2025 серії 2КІ №0008011989, як і акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 11.08.2023 винесені з додержанням вимог закону та скасуванню не підлягають.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача.
У відповідності до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінюючи матеріали справи у їх сукупності, ту обставину, що відповідачем були надані належні доказів в підтвердження вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позову.
Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст.286 КАС України.
Так, відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
За викладених обставин, враховуючи, що відповідачами винесено постанову з дотримання вимог закону, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.122 ч.5, 251, 283, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 11.08.2025 серії 2КІ №0008011989, відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.М. Букіна
Судове рішення № 140646513, Солом'янський районний суд міста Києва було прийнято 15.10.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 760/24056/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: