Ухвала суду № 140646212, 25.09.2026, Печерський районний суд міста Києва

Дата ухвалення
25.09.2026
Номер справи
757/51585/26-к
Номер документу
140646212
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 757/51585/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Київ

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 62026100130004628 від 19.06.2026, про продовження строку тримання під вартою,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Романківці Сокирянського району Чернівецької області, українця, громадянина України, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 407 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), підозрюваний ОСОБА_4 (в залі суду),

В С Т А Н О В И В :

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_3 про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою на 60 діб із утриманням у ДУ «Київський слідчий ізолятор» без визначення розміру застави.

Клопотання обґрунтоване наявністю обґрунтованої підозри, збереженням ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, недостатністю більш м`яких запобіжних заходів та необхідністю завершення виконання вимог ст. 290 КПК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала, просила задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував з мотивів викладених у його письмових запереченнях просив застосувати запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, посилаючись на необґрунтованість підозри, порушення порядку розслідування, недоведеність ризиків, свій стан здоров`я, соціальні зв`язки та неспроможність внести заставу.

Захисник ОСОБА_5 висловив аналогічні заперечення.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, вивчивши клопотання прокурора, матеріали, якими воно обґрунтоване, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026100130004628 від 19.06.2026 здійснюється слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві. Згідно з викладеними прокурором відомостями, 28.06.2026 о 00:33 год. ОСОБА_4 затримано, цього ж дня йому повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 407 КК України, а 15.09.2026 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру за ч. 2 ст. 194, ч. 5 ст. 407 КК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2026 у справі № 757/35319/26-к до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26.08.2026 із утриманням на гауптвахті та визначенням альтернативи у вигляді застави. Як зазначено у клопотанні прокурора, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2026 строк тримання під вартою продовжено до 28.09.2026 зі збереженням можливості внесення застави.

Постановою виконувача обов`язків керівника Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону від 19.08.2026 строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 28.09.2026. За відомостями клопотання прокурора, 16.09.2026 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкрито матеріали для ознайомлення у порядку ст. 290 КПК України.

Відповідно до ст.ст. 177, 178, 183, 194, 199 КПК України продовження строку тримання під вартою потребує встановлення обґрунтованої підозри, актуальності хоча б одного із заявлених ризиків та недостатності більш м`яких запобіжних заходів. Попереднє застосування тримання під вартою не звільняє прокурора від обов`язку довести необхідність його подальшого продовження. Зі спливом часу підстави обмеження свободи мають оцінюватися з урахуванням перебігу провадження та змін у становищі підозрюваного.

Посилання прокурора на ч. 8 ст. 176 КПК України як на підставу застосування виключно тримання під вартою не може бути прийняте. Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 24.06.2026 № 4-р(II)/2026 цю норму визнано неконституційною з відтермінуванням втрати нею чинності на три місяці. На час розгляду клопотання 25.09.2026 зазначений строк сплив. Відтак питання про подальший запобіжний захід належить вирішувати за загальними критеріями необхідності та пропорційності обмеження свободи, з оцінкою конкретних обставин і доступних альтернатив.

За версією сторони обвинувачення, наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 07.05.2026 № 118 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду командира 2 господарчого взводу роти матеріального забезпечення батальйону бойового та матеріально-технічного забезпечення. Йому інкримінується те, що 10.05.2026, не пізніше 08:10 год., він без поважних причин самовільно залишив пункт тимчасової дислокації військової частини у АДРЕСА_1 та був відсутній до затримання 28.06.2026.

Крім того, сторона обвинувачення вважає, що 27.06.2026 приблизно о 12:00 год. ОСОБА_4 прибув до домоволодіння ОСОБА_6 у с. Гореничі Бучанського району Київської області та підпалив господарську споруду - дровник. За викладеними у клопотанні відомостями, внаслідок пожежі знищено цю споруду, пошкоджено будинок та заподіяно майнову шкоду на суму 265 700 грн. Інкримінований спосіб дій сторона обвинувачення характеризує як загальнонебезпечний через загрозу поширення вогню на сусідні споруди.

На підтвердження підозри прокурор посилається на повідомлення про кримінальне правопорушення, матеріали службового розслідування військової частини, протоколи допитів свідків та інші матеріали провадження у їх сукупності. При оцінці цих відомостей застосовується стандарт обґрунтованої підозри, який передбачає наявність фактичних даних про можливу причетність особи до правопорушення. Така оцінка не означає встановлення винуватості та не підміняє дослідження доказів під час судового розгляду по суті.

Доводи ОСОБА_4 про фактичне прибуття до військової частини пізніше дати, зазначеної у наказі, відсутність його підписів на документах про призначення, неналежне облаштування пункту дислокації та неправомірність дій командування стосуються обставин набуття ним статусу військовослужбовця і проходження служби. Водночас відсутність окремих ознак стаціонарного військового містечка сама по собі не виключає використання приміщення як пункту тимчасової дислокації. Заперечення щодо дат і оформлення документів потребують зіставлення з наказом про зарахування, матеріалами службового розслідування та показаннями осіб, які володіють відповідними відомостями.

Посилання підозрюваного на необхідність звернення по медичну допомогу має значення для перевірки причин залишення місця служби. Сам факт такого звернення, однак, не дає відповіді на питання про причини відсутності протягом усього інкримінованого періоду. Відповідні медичні документи, відомості про повідомлення командування та тривалість лікування підлягають оцінці разом з іншими доказами. Заперечення проти законності мобілізації чи роботи ТЦК та СП і ВЛК самі по собі не встановлюють відсутності події інкримінованого правопорушення. Так само незгода підозрюваного з продовженням воєнного стану не є достатньою підставою для неврахування чинних на час подій нормативних актів.

Щодо епізоду пошкодження майна підозрюваний заперечує достовірність показань родичів, розмір шкоди та висновки про обставини виникнення пожежі. Конфлікт між особами, які дають показання, і підозрюваним потребує врахування під час оцінки достовірності їхніх відомостей, проте сам по собі не доводить їх неправдивості. Водночас для кваліфікації умисного знищення або пошкодження майна шляхом підпалу за ч. 2 ст. 194 КК України визначальним є загальнонебезпечний спосіб, а не обов`язкове досягнення великого розміру шкоди. Тому наведений підозрюваним інший розрахунок вартості дров сам по собі не спростовує зазначеної кваліфікації; перевірці підлягають також походження вогню, характер пошкоджень та небезпека його поширення.

Оцінюючи заперечення щодо підслідності, слідчий суддя враховує, що розслідування військових кримінальних правопорушень належить до повноважень слідчих Державного бюро розслідувань згідно з ч. 4 ст. 216 КПК України. Тому посилання на цивільний статус цього органу не спростовує його компетенції щодо правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України. Питання розслідування в одному провадженні також епізоду за ст. 194 КК України має оцінюватися за процесуальними рішеннями про об`єднання матеріалів та визначення підслідності. Територіальна підсудність цього клопотання визначається за правилами ст.ст. 132, 184, 199 КПК України щодо місцезнаходження відповідного органу досудового розслідування, а не лише за місцем інкримінованої події.

Доводи ОСОБА_4 щодо недотримання гарантій адвокатської діяльності, порядку вручення процесуальних документів, розгляду клопотань, забезпечення доступу до матеріалів та призначення експертизи підлягають перевірці й оцінці в частині їх впливу на обґрунтованість підозри та законність подальшого тримання під вартою, зокрема з урахуванням вимог ст.ст. 480, 481 КПК України. При цьому розгляд питання про запобіжний захід не підміняє передбачених законом процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого та прокурора. Реалізація підозрюваним права на захист сама по собі не підтверджує процесуальних ризиків, а обов`язок доведення необхідності подальшого обмеження свободи покладається на сторону обвинувачення.

При оцінці ризику переховування слідчий суддя враховує не лише тяжкість можливого покарання, а й інкриміновану тривалу відсутність підозрюваного за місцем служби з 10.05.2026 до його затримання 28.06.2026. За викладеними у матеріалах відомостями, цей період припинено внаслідок затримання, а не добровільного повернення. У сукупності ці обставини дають підстави для висновку про збереження ризику ухилення від участі у провадженні. Такий висновок має попередній характер і не означає встановлення винуватості у самовільному залишенні місця служби.

Твердження підозрюваного про проживання за відомою адресою та вільне пересування територією України враховуються як обставини, що зменшують імовірність переховування. Однак відсутність установлених спроб незаконного перетину кордону сама по собі не усуває ризику неявки або зміни місця перебування. Оцінюючи цей ризик, слідчий суддя також враховує стадію провадження, на якій вирішується питання про направлення обвинувального акта до суду, та потребу забезпечити особисту участь підозрюваного у наступних процесуальних діях.

Натомість доводи прокурора про можливість незаконного впливу на свідків значною мірою ґрунтуються на загальному порядку отримання показань та можливій обізнаності підозрюваного з анкетними даними цих осіб. Самі ці обставини не доводять реальності такого впливу. Незавершеність безпосереднього допиту свідків судом також не створює автоматичної підстави для продовження тримання під вартою. Без наведення конкретних даних про наміри, дії чи реальні можливості впливу зазначеним припущенням не може надаватися самостійне вирішальне значення.

Так само припущення про можливе використання підозрюваним зброї, примушування свідків до неправдивих показань або вчинення нових військових правопорушень не замінюють конкретного обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Відомості про подію 27.06.2026 були відомі слідчому судді під час постановлення ухвали від 29.06.2026 і вже враховувалися при застосуванні запобіжного заходу. Саме лише наступне повідомлення про підозру за цим епізодом не перетворює раніше відому подію на новий випадок неналежної поведінки після застосування запобіжного заходу.

За змістом ст. 194 КПК України встановлення хоча б одного належно обґрунтованого ризику є необхідною умовою застосування запобіжного заходу, однак не звільняє від перевірки його пропорційності. У цьому випадку визначальне значення має збереження ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у сукупності з оцінкою можливостей забезпечити належну поведінку підозрюваного менш обтяжливими засобами.

Слідчий суддя враховує відсутність у ОСОБА_4 судимостей, відомості про постійне місце проживання, а також наведені ним дані про шлюб, трьох дітей, професійну діяльність, волонтерство, позитивні характеристики та необхідність підтримувати хвору матір. Ці обставини характеризують його соціальні зв`язки та мають значення для оцінки пропорційності обмежень. Разом із повідомленими даними про стан здоров`я вони є підставами для збереження можливості звільнення під заставу та перегляду її розміру.

Прокурор обґрунтовує необхідність продовження запобіжного заходу завершенням відкриття матеріалів за ст. 290 КПК України. У клопотанні зазначено про надання доступу до двох томів матеріалів 16.09.2026 та доставлення підозрюваного для ознайомлення 17.09.2026, 18.09.2026 і 21.09.2026. Також повідомлено про подання 22.09.2026 окремого клопотання про встановлення строку для ознайомлення. Підозрюваний, зі свого боку, заперечує належне вручення повідомлення та вказує на недостатність часу й умов для реалізації права на захист.

Оцінка наявності зволікання та визначення достатнього строку для ознайомлення здійснюються у порядку ч. 10 ст. 290 КПК України. Подання такого клопотання не свідчить про те, що воно вже задоволене, а сам факт заявлення підозрюваним численних вимог про додаткові слідчі дії не дає підстав використовувати тримання під вартою як засіб прискорення ознайомлення або покарання за обрану позицію захисту.

Завершення збирання доказів зменшує потребу в обмеженнях, спрямованих на збереження вже отриманих матеріалів, однак не припиняє саме по собі ризику переховування. До закінчення відкриття матеріалів та вирішення питання про звернення до суду з обвинувальним актом необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки зберігається. Обсяг матеріалів у два томи, стан здоров`я підозрюваного та умови доступу до документів підлягають урахуванню при забезпеченні розумного строку подальших процесуальних дій.

Особисте зобов`язання передбачає переважно добровільне виконання покладених обов`язків, а його застосування за наведених обставин не забезпечує достатніх гарантій проти встановленого ризику ухилення. Питання особистої поруки залежить від наявності конкретної особи, яка заслуговує на довіру та бере на себе передбачені законом зобов`язання. Саме повідомлення про можливу готовність народного депутата виступити поручителем не є прийняттям такою особою відповідних зобов`язань і не дає можливості оцінити дієвість поруки.

Застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною цілодобово залишати житло також потребує оцінки здатності встановлених обмежень забезпечити належну поведінку. З огляду на інкриміновану тривалу відсутність за місцем служби, її припинення внаслідок затримання та актуальність ризику ухилення слідчий суддя вважає недостатнім застосування лише таких обмежень без майнової гарантії. Водночас поєднання застави з обов`язками щодо пересування, повідомлення про зміну місця проживання і роботи, здачі документів для виїзду за кордон та електронного контролю може забезпечити необхідний рівень процесуальних гарантій.

Окремої оцінки потребують доводи ОСОБА_4 про перенесені поранення й оперативні втручання, істотне погіршення зору, захворювання головного мозку та потребу у спеціалізованій медичній допомозі. У письмовому клопотанні він посилається на проведені обстеження, наявність медичної документації на гауптвахті та необхідність операції у спеціалізованому закладі. Ці відомості не можуть бути проігноровані, але їх оцінка потребує медичних висновків щодо актуального стану, невідкладності лікування та умов, у яких воно має проводитися.

Саме по собі перебування під вартою не позбавляє особу права на належну медичну допомогу, включно з лікуванням у спеціалізованому закладі за показаннями лікарів. Тому продовження запобіжного заходу поєднується зі збереженням утримання на гауптвахті та можливістю перебування у спеціально відведених кімнатах, які забезпечують надання медичної допомоги, за наявності відповідних показань. Зазначене не може тлумачитися як дозвіл відкладати необхідне лікування або як установлення судом можливості проведення конкретної операції без відповідного медичного висновку.

При вирішенні питання про заставу слідчий суддя виходить із ч.ч. 3, 4 ст. 183 КПК України. Передбачена законом можливість не визначати заставу під час воєнного стану у провадженні щодо злочину, передбаченого ст. 407 КК України, є правом суду, яке реалізується з урахуванням установлених ризиків та індивідуальних обставин. Саме посилання на правову кваліфікацію не доводить необхідності усунення альтернативи триманню під вартою.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2026 у справі № 757/35319/26-к ОСОБА_4 визначено заставу у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб із зазначенням у резолютивній частині суми 181 680 грн та покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Хоча клопотання прокурора містить згадку про попереднє застосування запобіжного заходу із заставою, воно не містить належного зіставлення підстав її попереднього визначення з вимогою про подальше тримання під вартою без застави. Зокрема, відомості про підпал господарської будівлі 27.06.2026 уже були викладені в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 29.06.2026. Їх урахування тоді не перешкодило визначенню застави. Наступна зміна обсягу підозри має оцінюватися разом із новими фактичними даними, однак сама по собі не доводить, що поєднання застави та процесуальних обов`язків стало недостатнім.

За ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших відомостей про його особу та встановлених ризиків; він не може бути завідомо непомірним. Слідчий суддя враховує тривалість перебування ОСОБА_4 під вартою, завершення збирання доказів, відсутність судимостей, соціальні зв`язки, повідомлені ним потреби у лікуванні та доводи про обмежені фінансові можливості. Заявлені підозрюваним відомості про кошти, які, за його словами, утримують інші особи, не можуть без перевірки вважатися доступними йому для внесення застави.

З огляду на сукупність зазначених обставин та необхідність зберегти реальну альтернативу подальшому позбавленню свободи слідчий суддя визначає заставу у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 166 400 грн. Такий розмір є нижчим за раніше визначений та встановлюється у поєднанні з процесуальними обов`язками. Невнесення попередньої застави саме по собі не є порушенням обов`язків підозрюваним і не використовується як підстава для погіршення його становища.

У разі внесення застави обов`язки щодо прибуття за викликом, обмеження виїзду за межі Київської області без дозволу, повідомлення про зміну місця проживання та роботи, здачі документів для виїзду за кордон і носіння електронного засобу контролю спрямовані на забезпечення доступності підозрюваного для слідчого, прокурора та суду і зменшення встановленого ризику переховування. Їх строк належить визначити до 23.11.2026 відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України.

Таким чином, сукупність установлених обставин дає підстави для задоволення клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою до 23.11.2026 із утриманням на гауптвахті, а за наявності медичних показань - у спеціально відведених кімнатах, які забезпечують надання медичної допомоги, та з визначенням альтернативи у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб і покладенням процесуальних обов`язків у разі її внесення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 177, 178, 182, 183, 193-197, 199, 202, 205, 206, 219, 290, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання - задовольнити, продовжити до 23.11.2026 строк тримання під вартою ОСОБА_4 , із утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 , а при наявності показань у спеціально відведених кімнатах, які забезпечують надання медичної допомоги.

Визначити ОСОБА_4 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 166 400 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 23.11.2026 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого або прокурора; повідомляти слідчого чи прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Визначити строк дії ухвали до 23.11.2026.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_7

Часті запитання

Який тип судового документу № 140646212 ?

Документ № 140646212 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 140646212 ?

Дата ухвалення - 25.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140646212 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140646212 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 140646212, Печерський районний суд міста Києва

Судове рішення № 140646212, Печерський районний суд міста Києва було прийнято 25.09.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 140646212 відноситься до справи № 757/51585/26-к

Це рішення відноситься до справи № 757/51585/26-к. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140646205
Наступний документ : 140646214