Рішення № 140645625, 14.10.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/9310/26

Справа №754/7897/26

РІШЕННЯ

Іменем України

14 жовтня 2026 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Скрипки О.І.

при секретарі Моторенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) звернулось до суду з позовом ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з виплатою страхового відшкодування.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач ОСОБА_1 03.08.2025 року у м.Києві по вул.Щусева, 18/14, керуючи автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, під час виникнення перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості та безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований службовий автомобіль «СКС», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв з увімкненим червоно-синім проблисковим маячком, чим порушив п.12.3 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не була застрахована. Вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджується постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 28.08.2025 року

Як зазначає позивач, в результаті ДТП був пошкоджений службовий автомобіль «СКС», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить Департаменту патрульної поліції, який звернувся за отриманням страхового відшкодування. У зв`язку із настанням страхової події МТСБУ на підставі наказу № 3.1/28982 від 01.10.2025 року здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 10 361,93 грн. Також, МТСБУ були понесені додаткові витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 850,00 грн. 02.10.2025 року МТСБУ листом звернулось до відповідача про компенсацію витрат в добровільному порядку, який залишено без задоволення.

З огляду на викладене, позивач МТСБУ просить суд стягнути з відповідача вищевказану суму, а також витрати по сплаті судового збору.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва від 04.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.05.2026 року, 30.09.2026 року, 02.10.2026 року до суду надійшли відзиви відповідача на позовну заяву, аналогічні за змістом. У даних відзивах відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що відсутності його вини та приховування відеозаписів з боді-камер працівниками поліції. Позовна заява МТСБУ ґрунтується виключно на припущеннях та неналежно оформлених матеріалах. Обставини події були повністю спровоковані протиправними діями співробітників поліції, які створили аварійну обстановку, здійснювали небезпечне «підрізання» мого автомобіля та допустили зіткнення. Працівники поліції приховують і не надали суду записи з нагрудних відеореєстраторів (боді-камер), які вони зобов`язані вести під час виконання службових обов`язків. Відсутність відео з боді-камер підтверджує факт протиправності дій самих працівників поліції.

Відповідач заперечив проти позову і з посиланням на примусове вивезення на пошкодженому патрульному авто, відсутності його підписів та позбавлення права на захист. Одразу після зіткнення його було незаконно затримано та силоміць переміщено працівниками поліції до районного ТЦК та СП. При цьому його везли саме на тому ж самому службовому патрульному автомобілі, який щойно зазнав пошкоджень під час зіткнення. У зв`язку з цим він був повністю позбавлений можливості бути присутнім під час складання схеми та матеріалів ДТП, викликати адвоката або надати власні письмові пояснення безпосередньо на місці. На місці події він особисто жодних протоколів, схем чи пояснень не підписував. Якщо ж у матеріалах справи наявні будь-які документи нібито з його підписом, відповідач стверджує, що такий підпис є виконаним під моральним та фізичним тиском в умовах незаконного затримання та позбавлення волі або підробленим, а тому такі документи не можуть бути визнані належними та допустимими доказами.

Не визнаючи позовні вимоги, відповідач зазначив і щодо недоведеності розміру збитків та відсутності належної експертизи. Позивачем не надано належних та допустимих доказів реального розміру завданих збитків. Незалежна судова автотоварознавча експертиза з дотриманням процесуальних норм не проводилася. Будь-який огляд чи оцінка пошкоджень проводилися без його присутності, без його належного виклику та без його підпису, а якщо підпис десь і фігурує - він є проставленим під тиском під час незаконного затримання або підроблений. На думку відповідача, будь-які надані позивачем суми збитків є суб`єктивними, непідтвердженими та недоведеними

Посилаючись на викладене, відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

07.10.2026 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача ОСОБА_2 .

В судове засідання представник позивача не з`явилась, надавши клопотання про розгляд справи в її відсутність.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, надавши клопотання, в якому просить здійснити розгляд за його відсутності за наявними матеріалами та відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві та доданих до нього доказах.

Враховуючи тривалість розгляду справи, а також наявність у справі відзиву відповідача, достатність часу для подання будь-яких заяв та заперечень, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутність учасників судового розгляду на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , Департамент патрульної поліції є власником автомобіля «СКС PGO-42ПП», д.н.з. НОМЕР_2 . Даний автомобіль застраховано за полісом № 230867376 із зазначенням марки автомобіля «Peugeot», д.н.з. НОМЕР_2 .

03.08.2025 року у м.Києві по вул.Щусева, 18/14, відповідач, керуючи автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, під час виникнення перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості та безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований службовий автомобіль «СКС», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв з увімкненим червоно-синім проблисковим маячком, чим порушив п.12.3 ПДР України.

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 28.08.2025 року у справі № 761/33239/25 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за фактом спричинення даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.11.2025 року вищевказану постанову суду залишено без змін.

Цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_1 на момент вчинення ДТП не була застрахована.

05.08.2025 року потерпіла особа - Департамент патрульної поліції звернувся до МТСБУ із повідомленням про ДТП та заявою про виплату відшкодування.

В порядку п. 5 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ відповідно до ліцензованого програмно-технічного комплексу системи «AUTDATEX» про визначення вартості відновленого ремонту транспортного засобу службовий автомобіль «СКС», д.н.з. НОМЕР_2 , який складає 10 661,93 грн.

На підставі довідки № 1 від 11.09.2025 року та Наказу № 3.1/28982 від 01.10.2025 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, МТСБУ здійснило регламентну виплату в розмірі 10 361,93 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 30501 від 02.10.2025 року про перерахування коштів за вказівкою потерпілої особи на рахунок, вказаний у заяві про виплату страхового відшкодування.

Також, МТСБУ були понесені додаткові витрати на збір документів та визначення розміру шкоди у розмірі 850 грн., що підтверджується дорученням на виконання робіт по справі № 128568, протоколом огляду транспортного засобу від 22.08.2025 року та платіжною інструкцією № 28377 від 10.09.2025 року.

Таким чином, загальний розмір витрат МТСБУ з урахуванням витрат на збір документів, послуг з оплати проведення експертизи, які підлягають відшкодуванню, складає 71 358,34 грн.

06.06.2022 року МТСБУ направило відповідачу письмову вимогу про відшкодування зазначених витрат, яка залишена відповідачем без реагування.

Проаналізувавши встановлені у справі обставини в їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав.

Пунктом 41.1 ст. 41 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння: а) транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Відповідно до п. 39.2.1 ст. 39 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», одним із основних завдань МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до п. 38.2 та п. 38.2.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.7 ст. 81 ЦПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Виходячи з положень вищезазначених процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов?язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 визнаний винним у скоєній ДТП та на момент завдання шкоди не мав чинного полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, то саме він зобов`язаний відшкодувати заподіяні збитки, що сталися в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в повному обсязі. Докази того, що в даній ДТП винен також і водій автомобіля «СКС PGO-42ПП», д.н.з. НОМЕР_2 , відсутні, а тому і відсутні підстави для зменшення розміру страхового відшкодування.

При цьому суд враховує і те, що стороною відповідача належними та допустимими доказами позовні вимоги не спростовані, а посилання на відсутність його вини та недоведеності розміру збитків і відсутність належної експертизи - не обґрунтовані та не підтверджені.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 86 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 28.08.2025 року у справі № 761/33239/25 відповідача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, за фактом спричинення даної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.11.2025 року вищевказану постанову суду залишено без змін.

Вказаною постановою встановлено, що ОСОБА_1 03.08.2025 року у м.Києві по вул.Щусева, 18/14, керуючи автомобілем «Фольксваген», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, під час виникнення перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості та безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого здійснив наїзд на припаркований службовий автомобіль «СКС», д.н.з. НОМЕР_2 , який стояв з увімкненим червоно-синім проблисковим маячком, чим порушив п.12.3 ПДР України.

Крім того, із постанови Деснянського районного суду м.Києва від 27.08.2025 року у справі № 754/13122/25 вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Згідно вказаної постанови, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення; карткою обліку адміністративного правопорушення; копією протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; копією протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 ; копією рапорту інспектора взводу 1 роти 2 батальйону 2 полку 2 УПП у м. Києві ДПП, з якого вбачається, що 03.08.2025 р. о 14 год. 25 хв. за адресою: м. Київ, вул. Лісківська, 4, під час складання адміністративних матеріалів відносно ОСОБА_1 було встановлено, що він знаходиться в активному розшуку РТЦК, після чого ОСОБА_1 було запропоновано проїхати з інспекторами, проте, водій сів до автомобіля «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_1 , та почав тікати, порушуючи правила дорожнього руху, підрізаючи інших водіїв та пішоходів, при цьому, на законну вимогу працівників поліції, яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору та увімкненням спеціального звукового сигналу, ОСОБА_1 не реагував, був змушений зупинитись на перехресті вул. Бальзака з вул. Радунською у м. Києві через затор, та був заблокований службовим транспортним засобом, однак, коли поліцейський підійшов до водія та повідомив причину зупинки, ОСОБА_1 здійснив наїзд на інспектора та стоячий службовий автомобіль з увімкненим проблисковим маячком, внаслідок чого службовий автомобіль отримав механічне ушкодження правого дзеркала, та продовжив рух у напрямку Північного мосту, однак, був заблокований та зупинений по вул. Щусєва, 16 у м. Києві, де ОСОБА_1 повторно здійснив наїзд на стоячий службовий автомобіль з увімкненим проблисковим маячком та спеціальним звуковим сигналом, внаслідок чого службовий автомобіль отримав механічні ушкодження задніх лівих дверей, після чого ОСОБА_1 було затримано із застосуванням спеціального засобу - кайданок та фізичної сили; переглянутим в суді відеозаписом події, який підтверджує вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Постановою Київського апеляційного суду від 17.10.2025 року вказану постанову залишено без змін.

Таким чином, вказаними судовими рішеннями, які набрали законної сили після апеляційного перегляду, встановлено обставини вчинення відповідачем ДТП, а також встановлено його вину, чим спростовуються доводи відповідача про його невинність у ДТП. Вирішення ж питання щодо неправомірності дій працівників поліції виходить за межі предмету спору у даній справі.

Суд також відхиляє посилання відповідача на недоведеність розміру шкоди, оскільки вона визначена відповідно до п. 5 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно якогоу разі відмови потерпілої особи від здійснення страховиком (МТСБУ) відшкодування у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, така страхова (регламентна) виплата здійснюється страховиком (МТСБУ) на банківський (платіжний) рахунок потерпілої особи в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, розрахованого страховиком (МТСБУ) з використанням ліцензованих програмно-технічних комплексів із розрахунку вартості відновлювальних ремонтів транспортних засобів чи суб`єктом оціночної діяльності, оцінювачем, судовим експертом на замовлення страховика (МТСБУ), а у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону, - потерпілої особи, за вирахуванням суми податку на додану вартість або в розмірі витрат на здійснення відновлювального ремонту, погодженому між страховиком (МТСБУ) і потерпілою особою.

На підставі вказаної норми вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ визначена відповідно до ліцензованого програмно-технічного комплексу системи «AUTDATEX» про визначення вартості відновленого ремонту транспортного засобу службовий автомобіль «СКС», д.н.з. НОМЕР_2 , та складає 10 661,93 грн.

Також, слід зазначити, що сторона відповідача, заперечуючи визначений розмір страхового відшкодування, власних належних та допустимих доказів на підтвердження завищення розміру страхового відшкодування не надала.

Відтак, суд вважає, що відповідачем не надано доказів в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема, будь-яких доказів того, що судове рішення, яким встановлено його вину в ДТП, є скасованим, а визначений розмір матеріальних збитків є помилковим, сумнівним, або завищеним.

З урахуванням наведеного, суд відхиляє заперечення відповідача проти позову та вбачає підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Суд враховує положення Висновку №11(2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 06 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58) (Рішення): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відтак, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог МТСБУ до ОСОБА_1 та необхідність їх задоволення. Доводи відповідача, викладені у відзивах, на висновки суду не впливають підстав для відмови в задоволенні позовних вимог не дають.

Суд вирішує питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, тобто, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн.

Керуючись ст. 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 38, 39, 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) -задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України кошти в розмірі понесених витрат, пов`язаних з регламентною виплатою у розмірі 10 361,93 грн., витрати на послуги аварійного комісара в розмірі 850,00 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3328,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ), код ЄДРПОУ 21647131, адреса: м.Київ, бул.Русанівський, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя: