Ухвала суду № 140644154, 15.10.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/1457/25

Провадження № 1-кп/693/91/26

У Х В А Л А

15.10.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні по обвинуваченню:

- ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України;

- ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

обвинувачені: ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_19 , ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_18 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 ,

захисники: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 ,

УС Т А Н О В И В:

У провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

У судовому засідання начальник Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_4 на строк 60 днів із застосуванням електронного засобу контролю.

В обґрунтування клопотання вказав, що продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо обвинуваченої ОСОБА_4 є необхідним, обгрунтованим і пропорційним з огляду на наступне.

Ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для обрання та подальшого застосування запобіжного заходу, не зменшилися, а продовжують існувати та набувають нових форм прояву.

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) ґрунтується на такому. ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкція найсуворішого з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі «Ілійков проти Болгарії») суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі. Як лідер злочинної організації обвинувачена володіє організаторськими здібностями, навичками планування та конспірації, має розгалужені зв`язки, які можуть бути використані для організації переховування, зміни документів чи виїзду на непідконтрольну територію. Обвинувачена офіційно не працевлаштована, не має легального джерела доходів, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків, здатних утримати її від ухилення від суду. Чим ближчою стає стадія ухвалення вироку, тим вищим є рівень мотивації обвинуваченої уникнути реального відбування покарання.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) ґрунтується на такому. ОСОБА_4 є беззаперечним лідером для інших обвинувачених, більшість з яких є виконавцями нижчих ланок або її родичами, а отже перебувають від неї у фактичній залежності. Не будучи обмеженою у вільному пересуванні, вона матиме реальну можливість чинити психологічний тиск, погрожувати або підкуповувати співучасників з метою узгодження позиції захисту та надання ними неправдивих показань. Обвинуваченій відомі анкетні дані свідків, у тому числі тих, чиї показання є ключовими для доведення обвинувачення, у зв`язку з чим існує висока ймовірність спроб впливу на них з метою змусити відмовитися від показань або змінити їх на користь обвинуваченої до моменту безпосереднього допиту судом. Зазначений ризик зберігає свою актуальність упродовж усього судового розгляду, оскільки відповідно до засад безпосередності дослідження доказів (ст. 23 КПК України) доказове значення для суду мають лише ті показання, які отримані безпосередньо в судовому засіданні.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України) ґрунтується на такому. Інкриміновані діяння не є ситуативними, а мають характер стійкого злочинного промислу, який був основним джерелом доходу обвинуваченої. ОСОБА_4 раніше вже притягувалася до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини, що свідчить про стійку антисоціальну спрямованість особи та небажання ставати на шлях виправлення. Обвинувачена володіє налагодженими каналами постачання заборонених речовин, навичками їх фасування та збуту через мережу Інтернет, що не потребує ані значних ресурсів, ані присутності в конкретному місці, а тому за умови послаблення контролю злочинна діяльність може бути відновлена у стислі строки.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) ґрунтується на такому. Маючи доступ до фінансових ресурсів організації та зв`язки з колишніми працівниками правоохоронних органів, обвинувачена може вживати заходів до знищення або спотворення доказів, які ще не були предметом дослідження в судовому засіданні, а також до затягування судового розгляду шляхом неприбуття в судові засідання. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не пов`язаних із цілодобовим обмеженням свободи пересування, не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої ОСОБА_4 та запобігти наявним ризикам.

Щодо особистого зобов`язання. Застосування найм`якшого запобіжного заходу до особи, яка обвинувачується у створенні злочинної організації та керівництві нею (ч.ч. 1, 2 ст. 255 КК України), суперечить тяжкості інкримінованих діянь та ступеню суспільної небезпечності особи. ОСОБА_4 виконувала не рядові, а організаційно-розпорядчі функції: визначала структуру об`єднання, розподіляла ролі та прибутки, встановлювала правила конспірації. Такий рівень залученості свідчить про глибоку інтеграцію в кримінальне середовище, а тому лише письмове зобов`язання з`являтися за викликом не створить достатнього стримуючого бар`єру для особи, яка системно нехтувала законом.

Щодо особистої поруки. До суду не надходили заяви від осіб, які заслуговують на особливу довіру та могли б гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків. Враховуючи специфіку інкримінованої діяльності та те, що найближче оточення обвинуваченої (батьки та брат) само є обвинуваченими у цьому ж кримінальному провадженні, порука з боку такого оточення не може вважатися надійною гарантією належної процесуальної поведінки.

Щодо застави. Відповідно до п.п. 4, 5 ч. 4 ст. 183 КПК України застава не с обов`язковою альтернативою у провадженнях щодо злочину, передбаченого ст. 255 КК України, та щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів. Злочинна організація, створена та керована обвинуваченою, генерувала значні тіньові прибутки, а тому будь-яка визначена сума застави може бути внесена за рахунок злочинно здобутих коштів, що нівелює стримуючу функцію цього запобіжного заходу. Для лідера злочинного об`єднання загроза втрати грошової суми є неспівмірною 3 перспективою тривалого позбавлення волі.

Щодо домашнього арешту у певний час доби (нічного домашнього арешту). Такий захід є недостатнім і неефективним з огляду на спосіб вчинення інкримінованих злочинів. Організаційна, координаційна та збутова діяльність обвинуваченої здійснювалася не лише у нічний час, а переважно вдень і дистанційно, з використанням мережі Інтернет та особистих зустрічей із учасниками організації. Надання обвинуваченій можливості вільно залишати житло у денний час фактично означає відновлення для неї умов, за яких інкримінована діяльність була можливою, та позбавляє суд і прокурора дієвого контролю за її поведінкою. Обвинувачена офіційно не працевлаштована, тобто не має необхідності залишати житло для виконання трудових обов`язків, а отже цілодобовий домашній арешт не перешкоджає її законній діяльності, проте ефективно блокує протиправну.

Обставини, які стали підставою для зміни умов виконання запобіжного заходу в частині адреси проживання обвинуваченої, були предметом розгляду суду та враховані при постановленні відповідної ухвали. Ці обставини стосуються виключно місця виконання запобіжного заходу і не впливають на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а тому не можуть бути підставою для його скасування чи пом`якшення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Харченко проти України», «Ілійков проти Болгарії») застосування до особи запобіжного заходу, пов`язаного з обмеженням свободи, може бути виправдане лише за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до особистої свободи.

У даному провадженні такий суспільний інтерес полягає у забезпеченні безпеки громади, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у створенні та керівництві злочинною організацією, яка здійснювала систематичний збут особливо небезпечних наркотичних засобів, і саме її ізоляція від звичних каналів комунікації є необхідною умовою недопущення відновлення діяльності цих каналів. Суспільний інтерес полягає також у незмінності ризиків: з часу обрання запобіжного заходу та кожного наступного продовження обставини, які були підставою для його застосування, не змінилися, доказова база залишається вагомою, а тяжкість можливого покарання - незмінною. Нарешті, суспільний інтерес полягає у забезпеченні процесуальної дисципліни: застосування цілодобового домашнього арешту досі забезпечувало належну участь обвинуваченої у судових засіданнях, тоді як будь-яке послаблення режиму може бути сприйняте як сигнал про безкарність, спровокувати порушення покладених обов`язків та призвести до затягування судового розгляду.

При цьому слід враховувати, що до обвинуваченої застосовано не найсуворіший запобіжний захід: ухвалою суду тримання під вартою вже було змінено на цілодобовий домашній арешт, тобто ступінь обмеження її прав є меншим, ніж той, що визначався судом раніше, а виконання запобіжного заходу відбувається за місцем проживання близького родича. Таким чином, продовження цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю є єдиним пропорційним заходом, який забезпечує справедливий баланс між правами обвинуваченої та інтересами правосуддя і безпеки суспільства.

У судовому засіданні начальник Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Адвокат ОСОБА_26 просила застосувати домашній арешт виключно у ночний час, оскільки ОСОБА_4 необхідно відвідувати медичні заклади. Обвинувачена ОСОБА_4 підтримала доводи адвоката.

Прокурор категорично заперечував, зазначивши, що у разі необхідності відвідати медичний заклад, обвинувачена зверталась до суду та негайно отримувала необхідний дозвіл. Скасування цілодобового домашнього арешта призведе до фактично безконтрольного пересування обвинуваченої, яка, згідно обвинувального акта, є організатором злочинного угрупування.

Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченої та її адвоката, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю та покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок обвинуваченої із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 , суд вважає доведеними твердження прокурора щодо існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, та враховує, що до обвинуваченої застосовано не найсуворіший запобіжний захід, а тому продовження цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю є єдиним пропорційним заходом, який забезпечує справедливий баланс між правами обвинуваченої та інтересами правосуддя і безпеки суспільства..

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне продовжити цілодобовий домашній арешт ОСОБА_4 із застосуванням електронного засобу контролю та покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 181, 194, 331, 369, 395 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту на строк шістдесят днів, тобто з 15 жовтня 2026 року по 13 грудня 2026 року включно із застосуванням електронного засобу контролю.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- заборонити цілодобово покидати місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу суду або прокурора на час дії запобіжного заходу;

- зобов`язати ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до Жашківського районного суду Черкаської області;

- повідомляти суд, прокурора про зміну свого місця проживання, перебування;

- носити електронний засіб контролю;

- не спілкуватися зі свідками та обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу передати для виконання ВП №1 РУП ГУНП в Черкаській області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору негайно після її оголошення, та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_1