Ухвала суду № 140644021, 08.10.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/659/26

Провадження № 1-кп/571/137/2026

УХВАЛА

08 жовтня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області в складі: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні у кримінальному провадженні № 12024180000000296 від 23.02.2024 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , фізичної особи підприємця, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

-клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу обвинуваченому,

встановив:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у виді застави на домашній арешт.

Подане клопотання обгрунтовує наступним. ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Метою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_4 зазначає:

- необхідність забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків,

- запобігти спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.

На підставі ухвали слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області № 569/3927/24 l-кс/569/2669/26 від 26.03.2026 підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 20.05.2026 з покладанням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з місця свого без дозволу слідчого, прокурора або суду, прибувати до слідчого, прокурора, судді за кожною вимогою, утримуватись від спілкування з свідками у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

За клопотанням сторони захисту на підставі ухвали суду від 19.05.2026 обвинуваченому ОСОБА_4 змінено запобіжний захід на заставу в розмірі сорок прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому еквіваленті становить 133120 грн, та продовжено дію покладених на обвинуваченого обов`язків, визначених ст. 194 КПК України; повідомлено, що у разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Прокурор ОСОБА_3 у клопотанні зазначає, що під час судового засідання прокурор заперечувала проти клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, покликаючись на те що, обвинувачений матиме змогу не з`являтися за викликом суду, а також не вчинив жодної дії у відшкодування шкоди. 09.07.2026 прокурором завчасно було подано клопотання в суд про продовження дії обов`язків, покладених ухвалою суду від 19.05.2026 на обвинуваченого ОСОБА_4 , яке судом зазначене клопотання не розглянуто. Захисником обвинуваченого ОСОБА_4 подано до суду клопотання про неможливість явки у судове засідання, призначене на 24.08.2026, у зв`язку з відпусткою, проте, обвинувачений ОСОБА_4 , будучи наперед повідомлений про час і дату проведення судового засідання, у вказане судове засідання не з`явився.

Окрім того, під час судового розгляду прокурором отримано звернення громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «СКЕЛЯ» від 17.08.2026 та громадської організації «Право та Справедливість» від 18.08.2026, у яких наведено відомості щодо можливого керування обвинуваченим ОСОБА_4 транспортним засобом у період дії позбавлення його права керування транспортними засобами. У зверненні зазначалось, що 22.06.2026 ОСОБА_4 нібито прибув до Рокитнівського районного суду Рівненської області для участі у судових засіданнях у справі № 571/659/26, керуючи транспортним засобом марки BMW, державний номерний знак НОМЕР_1 . На підтвердження наведених обставин до звернення долучено фотоматеріали із зображенням зазначеного транспортного засобу. Крім того, із наданих матеріалів убачається, що постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 12.06.2025 у справі № 601/1700/25 ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу та позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 28.08.2025 зазначене судове рішення залишено без змін.

Таким чином, наведені у зверненнях відомості можуть свідчити про те, що 22.06.2026, тобто після постановлення судового рішення про позбавлення його права керування транспортними засобами та під час судового розгляду кримінального провадження за ч. 2 ст. 286 КК України, ОСОБА_4 міг фактично керувати транспортним засобом. У зв`язку з чим, прокурором перед вказаним судовим засіданням 21.08.2026 було подане клопотання про встановлення та перевірку нових обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження. Зазначене клопотання також не було розглянуто у зв`язку з неявкою в судове засідання обвинуваченого ОСОБА_4 .

Враховуючи обґрунтованість ризиків, а також усі, визначені ст. 178 КПК України обставини в їх сукупності та не виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків, вважає достатніми підставами для переконання того, що не зміна ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді у виді застави на цілодобовий домашній арешт, не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків під час розгляду кримінального провадження судом. Враховуючи вищевикладене, вважає за доцільне, застосувати щодо ОСОБА_4 більш жорсткий запобіжний захід у виді домашнього арешту.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з підстав зазначених у ньому.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо обставин, на які посилається прокурор. На праві власності транспортний засіб, про який йдеться у клопотанні йому не належить. Керує ним його партнер по бізнесу, з яким спільно провадять підприємницьку діяльність, винаймають житло у Полтаві ОСОБА_9 . Саме останній, а ще було таке, що і ОСОБА_10 дійсно привозили його у судові засідання. Наміру не з`являтися у судове засідання не було. Про те, що він запізнюється повідомив суд у телефонному режимі. Запізнився на 40 хвилин. Коли прибув у приміщення суду, нікого не було, отримав судову повістку та повернувся. Не заперечує, що у 2025 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому він не керує автомобілем, а знаходиться у ньому як пасажир.

Свідок ОСОБА_9 підтвердив, що 24.08.2026 року він виїхав разом із ОСОБА_4 з Полтави, так як бізнес у них і у Харкові, і у Полтаві, і в інших містах, а тому житло винаймають разом, також разом їдуть у справах. Виїхали зранку, десь о 6-7 годині, з тим розрахунком, щоб приїхати у судове засідання. Рухаючись дорогою автомобіль втрапив у яму на дорозі, внаслідок чого пошкодилось колесо. Міняли колесо самостійно, сторонньою допомогою не скористалися, так як нікого не було, а в них була з собою запаска. Поки він міняв колесо, ОСОБА_4 помітно нервував, комусь телефонував, чув, що до суду.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 вважає, що клопотання не підлягає до задоволення, оскільки його підзахисний сумлінно виконував покладені на нього обов`язки. 24.08.2026 мало місце не ухилення від явки до суду, а випадок, що не залежав від його волі. Він заздалегідь попередив суд про своє запізнення. Судову повістку отримав у той же день. Що стосується обставин, на які посилається прокурор у своєму клопотанні, просить врахувати суд, що ці обставини не підтверджені, доказів у існування цих обставин у клопотанні не наведено, самі звернення громадських організацій також не доводять факту керування ОСОБА_4 автомобілем. Долучені фото зроблені на ділянці дороги, поблизу кафе, автомобіль припаркований, хто ним керує невідомо, з яких підстав та яким суб`єктом велося стеження аз його підзахисним - невідомо. З цих підстав, вважає, що такі відомості не можуть братися до уваги.

Представник потерпілого ОСОБА_6 підтримує клопотання прокурора.

Заслухавши доводи та заперечення сторін кримінального провадження, представника потерпілого, допитаного свідка, дослідивши матеріали клопотання, якими прокурор обґрунтовує свої доводи суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Процесуальним законом, зокрема, ч.7 ст.42 КПК України, на підозрюваного, обвинуваченого покладено прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Тобто, законом передбачено неможливість прибуття підозрюваного чи обвинуваченого за викликом у призначений строк. Водночас передбачено і обов`язок заздалегідь повідомити про це. У кримінальному провадженні, що розглядається судом, вказану вимогу закону в частині заздалегідь повідомити про неможливість прибути за викликом у призначений строк обвинуваченим було виконано. Останній у телефонному режимі повідомив, що не зможе вчасно прибути у судове засідання, про що було повідомлено суд, а судом - учасникам, які прибули у судове засідання.

Прокурором не було спростовано повідомлених ОСОБА_4 у судовому засіданні обставин, на які той посилається як на поважність причин свого запізнення, що підтвердив і допитаний свідок ОСОБА_9 . За наведеного, у суду відсутні підстави вважати запізнення з неповажних причин.

Що стосується завчасного подання прокурором до суду клопотання від 09.07.2026 про продовження дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 , яке судом не розглянуто, то суд вважає необхідним звернути увагу на те, що таке клопотання було подано до суду в період перебування судді у щорічній черговій відпустці, а відтак було вручено суду 03.08.2026.

Щодо інших клопотань, то вказані були вирішені у наступному після 24.08.2026 судовому засіданні з урахуванням думки всіх учасників судового провадження, оскільки клопотання розглядається судом в судовому засіданні з урахуванням думки сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною другою статті 200 КПК України передбачено, що у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

- виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

- існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

Щодо обставин позбавлення права керувати транспортним засобом, то обвинувачений ОСОБА_4 такої обставини в судовому засіданні не заперечував, однак суд вважає необхідним звернути увагу на те, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому ОСОБА_4 згідно обвинувального акту вчинено 23.02.2024. Згідно обвинувального акту, відомості про те, що обвинувачений під час керування транспортним засобом в момент ДТП перебував у стані алкогольного сп`яніння відсутні. Не зазначено таких і органом досудового розслідуванням при зазначенні обставин, що обтяжують покарання в обвинувальному акті.

Факт притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідності за ч. 1 ст. 130 КУпАП мав місце 12.06.2025. Обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 складений 28.03.2026, надійшов до суду 01.04.2026. Отже, на момент досудового розслідування міг бути відомим як слідчому, так і прокурорам, якими здійснювалося процесуальне керівництво. Суду не було наведено з яких об`єктивних причин та що перешкоджало встановити цю обставину.

Аналізуючи зміст норми ст. 200 КПК України, суд приходить до висновку, що вказана обставина не підпадає під застосування положень цієї статті, так як цей факт не виник після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу і вже існував під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, і слідчий та прокурор, у випадку належного виконання своїх професійних обов`язків, передбачених процесуальним законом повинен був і міг знати про це.

Крім того, аналізуючи клопотання в частині керування ОСОБА_4 транспортним засобом, будучи позбавленим права керування, суд дійшов до висновку, що клопотання в цій частині не доводиться належними та допустимими доказами, а ґрунтується на припущеннях: ні долучені фотознімки, ні інші долучені документи не містять підтверджених відомостей про факт керування ним автомобілем і період позбавлення його права керування. Відсутні посилання на те, що вказаний факт було зафіксовано уповноваженим суб`єктом відповідно до процедури, передбаченої КУпАП.

Наведені у зверненнях голів Громадської організації «Право та Справедливість» та громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону «Скеля» дійсно заслуговують на увагу та підлягають перевірці, однак за наведених обставин самі по собі не є підставою для зміни запобіжного заходу.

Відповідно до вимог, закріплених у ст. 370 КПК України, рішення суду повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст. 94 КПК України.

Відтак, суд не може мотивувати своє рішення на припущеннях.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Вказаний запобіжний захід, з врахуванням положень ст. 176 КПК України, є одним із суворих, так як полягає у обмеженні права особи на вільне пересування. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти доведеним ризикам.

Застосування запобіжного заходу переслідує мету застосування такого - забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, визначених законом.

Суд нагадує, що в клопотанні прокурора зазначається, що метою застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу було запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.

Суду не було доведено, що процесуальна поведінка останнього свідчить про спробу переховуватися від суду або, що за час застосовування відносно нього запобіжного заходу надійшли відомості про прояви будь-якого впливу на свідків чи потерпілого.

З огляду на викладене доводи прокурора про доцільність зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу із застави на домашній арешт не підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що обвинувачений з`являвся за викликом суду, окрім одиничного випадку його запізнення 24.08.2026, виконав обов`язок повідомити про причину неможливості вчасного прибуття у судове засідання, прибув без запізнення у наступне.

У зв`язку з цим, з метою спонукання обвинуваченого до точного та чіткого виконання своїх процесуальних обов`язків, суд вважає можливим покласти на ОСОБА_4 , відносно якого застосовано запобіжний захід у виді застави, обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 181,182, 194, 200, 331,395 КПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні клопотання прокурора відмовити.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, визначені ст. 194 КПК України строком на два місці, до 08.12.2026, а саме:

- прибувати до суду за кожною вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

- здати на зберігання відповідним державним органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на в`їзд та виїзд з України.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, згідно ст. 395 КПК.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено 15 жовтня 2026 року.

Суддя: