Постанова № 140643954, 24.09.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/3735/26

Номер провадження 3/570/1338/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м.Рівне

Cуддя Рівненського районного суду Рівненської області Гладишева Х.В., за участю секретаря судового засідання Ярошик І.Р., прокурора Кріпака С.А. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , військовий квиток серія НОМЕР_1 , за ч.2 ст.172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

До Рівненського районного суду Рівненської області надійшли матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-14 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №41 від 20.07.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 , будучи стрільцем 3-го відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_1 , будучи включеним до складу 12 групи оповіщення, діючи в умовах особливого періоду, вчинив перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.172-14 КУпАП.

Так, на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) №286 від 13.10.2025 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу територіального центру комплектування та призначено на посаду стрільця 3-го відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1267 від 25.06.2026 «Про організацію роботи груп оповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_3 » до складу 12 групи оповіщення включено стрільця 3-го відділення охорони взводу охорони солдата ОСОБА_1 , як уповноваженого представника на вручення повісток військовозобов`язаним адресами проживання або адресами задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за місцем роботи або навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, на пунктах пропуску (блокпостах). особам за ix

Додатком до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1267 від 25.06.2026 «Про організацію роботи груп оповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_3 » для 12 групи оповіщення визначений маршрут оповіщення, зокрема: громадські місця, місця масового скупчення людей у м. Рівному район «Центр».

Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника), на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби.

Пунктом 8 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків с виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Положенням абз. 11 п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють, серед іншого, заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки) на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Таким чином, солдат ОСОБА_1 , будучи включеним до складу 12 групи оповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1267 від 25.06.2026 «Про організацію роботи груп оповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_3 » виконував організаційно-розпорядчі обов`язки, пов`язані із здійсненням заходів з оповіщення військовозобов`язаних громадян, тобто наділявся такими обов`язками за спеціальним дорученням повноважного командування, а тому відповідно до примітки до ст. 172-13 КУпАП являвся військовою службовою особою.

Статтями 27, 28 Конституції України визначено, що кожен має право захищати своє життя і здоров`я, життя і здоров`я інших людей від протиправних посягань; ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Згідно вимог ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових Статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів та накази командирів.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі Статут) військовослужбовці зобов`язані знати та виконувати свої обов`язки, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; бути дисциплінованим, поважати честь і гідність кожної людини, додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки; кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.

Згідно вимог ст.ст. 20, 21 Статуту військовослужбовці під час виконання службових обов`язків мають право застосовувати заходи фізичного впливу, а також носити, зберігати та застосовувати спеціальні засоби, зброю в порядку. встановленому законодавством; застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї допускається, якщо інші заходи виявилися неефективними або якщо через обставини застосування інших заходів є неможливим.

У той же час, відповідно до приписів ст. 49 Статуту, кожен військовослужбовець повинен дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок; бути зразком високої культури, скромності й витримки та завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024 (далі Порядок), зокрема п. 15 встановлено, що керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження відповідного керівника обласного (Київського та ІНФОРМАЦІЯ_4 з визначеними строками та обсягами призову резервістів та військовозобов`язаних, серед іншого, здійснюють оповіщення резервістів та військовозобов`язаних у складі груп оповіщення, до складу яких залучаються представники структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, селищних, сільських рад, підприємств, установ, організацій, представники районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки і поліцейські; організовують проведення уповноваженими представниками районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-облікового документа (військово-облікового документа в електронній формі); звертаються до територіального органу (підрозділу) поліції для адміністративного затримання та доставлення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 2101210 Кодексу України про адміністративні правопорушення; вживають заходів разом з представниками територіальних органа (підрозділів) поліції до адміністративного затримання та доставляння до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які відмовляються від отримання повісток або порушили правила військового обліку тощо.

Пунктом 35 Порядку визначено, що вручення повісток резервістам та військовозобов`язаним здійснюється цілодобово за адресою їх місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання, роботи, навчання, у громадських місцях, громадських будинках та спорудах, місцях масового скупчення людей, територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, на пунктах пропуску (блок-постах), пунктах пропуску через державний кордон України.

Крім того, п. 47 Порядку встановлений механізм оповіщення військовозобов`язаних під час мобілізації у складі груп оповіщення, зокрема старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування; на вимогу громадянина пред`являє свій паспорт громадянина України (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред`явити його військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України; у разі відмови резервіста або військовозобов`язаного від отримання повістки представником, який уповноважений вручати повістки, складається акт відмови від отримання повістки, який підписується не менш як двома членами групи оповіщення; акт відмови від отримання повістки оголошується громадянину; акт відмови від отримання повістки подається керівнику районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для вжиття заходів до притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності; у разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі ст.ст. 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однак, у порушення приписів ст.ст. 27, 28 Конституції України та вимог ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст. 11, 16, 20, 21, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п. 47 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №560 від 16.05.2024, стрілець 3-го відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_2 , будучи включеним наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1267 від 25.06.2026 «Про організацію роботи груп оповіщення від ІНФОРМАЦІЯ_3 » до складу 12 групи оповіщення, 25.06.2026 близько 06 год. 30 хв., перебуваючи на мобільному блокпосту в селі Обарів Рівненського району Рівненської області та проводячи заходи з оповіщення, умисно вчинив дії, які явно виходили за межі наданих йому прав та повноважень, зокрема застосував до військовозобов`язаного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фізичну силу, яка проявилася у поваленні особи на землю та нанесенні декількох ударів в область тулуба та голови ОСОБА_3 , тобто будучи військовою службовою особою перевищив надані йому службові повноваження.

Так, з`ясовано, що в мережі Інтернет було оприлюднено відеозапис стосовно можливих неправомірних дій посадових осіб ТЦК та СП в частині незаконного затримання та нанесения тілесних ушкоджень цивільному громадянину.

Оглядом відеозапису посиланням https://t.me/kindzadza_ua/31181 встановлено особу, вдягнену у військову форму одягу, яка знаходячись зверху (сидячи) на іншій особі, яка перебуває в лежачому положенні та вдягнута у цивільний одяг, де під час розвитку подій військова особа умисно нанесла декілька ударів своїми руками та в подальшому ногами в область тулуба та голови цивільної особи. При цьому, під час нанесения ударів цивільна особа знаходилося в лежачому положенні ніякого супротиву не чинила, однак на її крики військова особа продовжувала застосовувати фізичну силу та ніяким чином не реагувала.

Факт перевищення службових повноважень стрільцем 3-го відділення та Сп солдатом охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 під час проведення заходів оповіщення у складі 12 групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 також підтверджується матеріалами службового розслідування, проведеного у ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Вказані дії зі сторони солдата ОСОБА_1 підривають авторитет Збройних Сил України, породжують недовіру громадян до власних сил оборони, відчуття несправедливості, призводять до порушень прав та свобод громадян та створюють напругу в суспільстві.

Відповідно до абз. 12 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Отже, на даний час в Україні триває особливий період (воєнний стан).

Таким чином, 25.06.2026 стрілець 3-го відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_1 , будучи включеним до складу 12 групи оповіщення, діючи в умовах особливого періоду, вчинив перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судові засідання на виклики суду не з`явився.

Так, в судове засідання, призначене на 17.08.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, судове засідання було відкладено у зв`язку з відсутністю даних про вручення судової повістки до 14.09.2026 року.

В судове засідання 14.09.2026 року ОСОБА_1 не з`явився, судова повістка повернулася до суду не врученою із зазначенням "не вірна адреса". 14.09.2026 року судове засідання відкладено до 24.09.2026 року.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення №41 від 20.07.2026 року та письмових пояснень ОСОБА_1 , місце проживання ОСОБА_1 вказано як АДРЕСА_1 та саме за цією адресою направлялися судові виклики в передбачений законом спосіб для повідомлення ОСОБА_1

22.09.2026 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з хворобою та перебуванні на лікуванні.

В судове засідання 24.09.2026 року о 12:30 год ОСОБА_1 не з`явився, судове засідання було відкладено о 16:30 год 24.09.2026 року, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, про що секретарем судового засідання вживалися заходи повідомити ОСОБА_1 , однак на дзвінки не відповідав.

24.09.2026 року о 16:30 год ОСОБА_1 до суду не з`явився.

Крім того, суд звертає увагу на заяву ОСОБА_1 від 20.07.2026 року, в якій він просить суд розглянути справу без його участі, оскільки він перебуває на лікуванні та прибути до суду не має можливості. У вказаній заяві ОСОБА_1 вказав, що вину у скоєному визнає та просить застосувати до нього мінімальний розмір адміністративного штрафу.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, суд вважає, що справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 слід розглядати за відсутності вказаної особи та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор вказав, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та просив визнати ОСОБА_1 винним за ч. 2 ст. 172-14 КУпАП та призначити йому стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та долулені до нього докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Виходячи з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.

Частиною 1 статті 172-14 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень .

Частиною 2 статті 172-14 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за діяння, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені в умовах особливого періоду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Особливий період розпочався з моменту набрання чинності Указом Президента України від 17.03.2014 №303 та продовжується до оголошення (набрання чинності) окремого рішення президента України про демобілізацію.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення від 20.07.2026 року №41, даними відкритої інформації начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_4 , матеріалами перевірки за фактом перевищення службових повноважень військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.07.2026 року, даними акту службового розслідування начальника групи психологічної підтримки персоналу ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 від 09.07.2026 року, витягом з наказу про результати службового розслідування №1385 від 09.07.2026 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 , даними рапорту заступника керівника Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфепрі оборони Західного регіону С.Кріпака від 20.07.2026 року, даними відеозапису, який міститься на флеш-носії "Acer" із відеозаписом події та іншими матеріалами у їх сукупності.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 КУпАП.

Суд наголошує, що забезпечення обороноздатності держави в умовах збройної агресії проти України не звільняє уповноважених осіб від обов`язку діяти виключно в межах наданих законом повноважень, із дотриманням принципів законності, необхідності та пропорційності, поваги до людської гідності й основоположних прав людини. Саме належне дотримання цих вимог є необхідною передумовою суспільної довіри до державних інституцій та законності мобілізаційних процесів.

Згідно з ст. 34 КУпАП обставини, що пом`якшує адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 35 КУпАП обставини, що обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.

У порядку, визначеному ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись статтями 9, 33-35, 172-14, 251, 283-284, 287-291 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Рівненський районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст.300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Суддя Гладишева Х.В.