Рішення № 140643850, 09.10.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 рокуСправа №160/31298/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луговської Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОК СМАЙЛ» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СОК СМАЙЛ» (далі ТОВ «СОК СМАЙЛ», позивач) через представника звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/30996/025398/НП/СП-ФС від 15.10.2025 року, яка винесена Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці (далі відповідач).

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на підставі електронного звернення асистента стоматолога, колишньої працівниці ТОВ «СОК СМАЙЛ», ОСОБА_1 , відповідачем призначене проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю).

17.09.2025 року приблизно о 10год. 13хв. Нестеренко А.В. разом зі заступником начальника відділу з питань праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Клімчуком Олександром Вікторовичем без дозволу власника, через службовий вхід, незаконно проникли до нежитлового приміщення №3, що розташоване за адресою: м.Дніпро, вул.Володимира Вернадського, буд.20. У зв`язку з чим, позивачем здійснено виклик поліції.

Зазначена подія зафіксована на камери відеоспостереження та відеофайли на флеш-носії долучено до позовної заяви.

Також, подія була висвітлена у засобах масової інформації, а саме: інтернет-виданні «Інформатор» http://dp.informator.ua/ru/nezakonnoe-pronikrovenie-i-prevyshenie-polnomochiy-v-dnepre-s-narusheniyami-byla-provedena-inspekciya-v-stomatologicheskoy-klinike-socclinic.

Того ж дня, 17.09.2025, представником позивача складено та подано до правоохоронного органу заяву про вчинення кримінального правопорушення.

18.09.2025 представником позивача подано відповідачу заяву про припинення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі наказу №707/ПС-ЗК від 16.09.2025 та 19.09.2025 подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Дніпропетровської обласної прокуратури.

19.09.2025 представником позивача подано до Соборного районного суду м.Дніпра скаргу на бездіяльність ВП №2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області, а 23.09.2025 скаргу на бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури.

25.09.2025 Соборним районним судом м.Дніпра по справі №201/11852/25 винесено ухвалу, якою зобов`язано уповноважених осіб Дніпропетровської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР.

02.10.2025 Дніпропетровською обласною прокуратурою внесені відомості до ЄРДР за №42025040000000390.

Того ж дня, 02.10.2025, отримано акт про неможливість проведення заходу державного контролю.

03.10.2025 адвокатом було подано заперечення на акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ПС/ДН/30996/025398/НП.

10.10.2025 Соборним районним судом м.Дніпра по справі №201/11725/25 винесено ухвалу, якою зобов`язано уповноважених осіб ВП №2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області внести відомості до ЄРДР.

22.10.2025 ВП №2 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області внесені відомості до ЄРДР за №12025042130001460.

Того ж дня, 22.10.2025, на адресу позивача надійшла постанова про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/30996/025398/НП/СП-ФС від 15.10.2025 року.

Позивач не погодився із зазначеною постановою та звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів з відповідним позовом.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) зі встановленням строку для усунення виявлених недоліків та після усунення недоліків, ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, відповідачу запропоновано надати відзив на позов.

Від відповідача засобами електронного зв`язку через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з посиланням на правомірність вчинених дій та прийнятих рішень, на підставі повноважень Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 та Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності».

Відповідно до абзацу 5 частини 1 статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 №877-V, пунктів 1, 9 Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 459 (із змінами), пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (із змінами), підпункту 5 пункту 4 Положення про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, затвердженого Наказом Державної служби України з питань праці від 23.09.2022 № 167, пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 (із змінами), наказу Міністерства економіки України «Про здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) протягом періоду воєнного стану» від 16.06.2023 № 5782, на підставі звернень фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам, які надійшли формою подання електронних звернень громадян (вхідний №Н-1521/ПС-25 від 02.09.2025, № Н-1562/ПС-25 від 10.09.2025 Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці), за погодженням Державної служби України з питань праці від 12.09.2025 № ЦА-5064/1.3/2.4.1-25а у період з 17.09.2025 по 18.09.2025 року здійснено спробу проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) у формі перевірки у ТОВ «СОК СМАЙЛ», код ЄДРПОУ 45565622; адреса здійснення господарської діяльності: 49000, Дніпропетровська обл., м.Дніпро, вулиця Володимира Вернадського, 20, стоматологічна клініка SOCclinic з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, з питань виявлення неоформлених трудових відносин та з питань законності припинення трудових договорів.

Так, відповідач зазначає, що 17.09.2025 року інспектори прибули за адресою здійснення господарської діяльності позивача: м.Дніпро, вулиця Володимира Вернадського, 20, стоматологічна клініка SOCclinic та повідомили про прибуття старшого адміністратора Гутовську Е.К., пред`явивши направлення на проведення позапланового заходу від 16.09.2025 № ПС/3.1/17928-25 та службові посвідчення інспекторів праці. Остання телефоном повідомила адвоката позивача, якому в подальшому були пред`явлені посвідчення інспекторів відділу з питань праці центрального регіону управління інспекційної діяльності у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, ознайомлено зі змістом звернень фізичної особи про порушення, що спричинили шкоду її правам (вхідний № Н-1521/ПС-25 від 02.09.2025, № Н-1562/ПС-25 від 10.09.2025 Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці) та погодженням Державної служби України з питань праці від 12.09.2025 № ЦА-5064/1.3/2.4.1-25а, надано паперову копію направлення на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) від 16.09.2025 №ПС/3.1/17928-25 (під особистий підпис) та винесено Вимогу про надання документів від 17.09.2025 № ПС/ДН/26530/025398 (під особистий підпис).

Відповідач зазначає, що на прохання інспекторів надати журнал реєстрації перевірок для внесення відповідного запису, представник позивача відмовив. В ході проведення перевірки були отримані письмові пояснення від наступних працівників стоматологічної клініки SOCclinic: Мороз В.Є., ОСОБА_2 (лікар), ОСОБА_3 (адміністратор), ОСОБА_4 (лікар), ОСОБА_5 (медична сестра), Школьної К. (адміністратор), ОСОБА_6 (асистент), ОСОБА_1 (працювала на посаді асистента стоматолога), ОСОБА_7 (асистент стоматолога). Вимогою про надання документів від 17.09.2025 № ПС/ДН/26530/025398 відповідно до статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» було зобов`язано керівника/уповноваженого представника позивача у строк до 09:00 год.18.09.2025 року надати для проведення заходу державного нагляду (контролю) копії документів та відомостей з питань, які є предметом перевірки.

Пунктами 14-16 Вимоги про надання документів від 17.09.2025 № ПС/ДН/26530/025398 зобов`язано керівника/уповноважену особу забезпечити:

надання інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю);

надання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень;

надання уповноваженим представником /керівником та працівниками усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються предмету перевірки, в тому числі і стосовно звернення ОСОБА_1 .

Але під час проведення інспекційного заходу представником та адміністрацією позивача ці вимоги не були виконано, тому інспектором праці Мельничук С.В. об 11:49 год. був здійснений виклик на екстрений номер 102 (237974411) з повідомленням про створення перешкод у проведенні заходу державного нагляду (контролю) уповноваженою особою та посадовими особами позивача.

18.09.2025 року зранку представником позивача була надана заява про припинення позапланового заходу державного нагляду (контролю) на підставі наказу №707/ПС-№ К від 16.09.2025 (вх. № 27102/ПС/1-25 від 18.09.2025), до якої долучені додатки, а саме:

1. Завірена копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

2. Завірена копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_8 (директора);

3. Завірена копія наказу від 19.08.2024 року;

4. Оригінал ордеру на надання правничої допомоги;

5. Завірені копії посвідчення адвоката України та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Документи та відомості, визначені інспекторкою праці у Вимозі про надання документів від 17.09.2025 №ПС/ДН/26530/025398 для проведення заходу державного нагляду (контролю) з питань, які є предметом перевірки в зазначений термін не надано.

Відповідач зазначає, що посадовим особам Міжрегіонального управління не надано можливість для ознайомлення з книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом перевірки, їх завірених об`єктом відвідування копій або витягів.

Отже, 18.09.2025 року було складено Акт про неможливість проведення заходу державного контролю № ПС/ДН/30996/025398/НП, в якому зафіксовано вищезазначене порушення.

На підставі Акта від 18.09.2025 № ПС/ДН/30996/025398/НП Відповідачем прийнято Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.50 Закону України "Про зайнятість населення" від 05.07.2012 №5067-VI роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Згідно з частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч.1).

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім податкових органів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, а органи місцевого самоврядування - на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад (ч.2).

Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 визначено, що центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, є Державна служба України з питань праці (Держпраці) (п.1).

За змістом підпунктів 6, 9 пункту 4 Положення №96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Відповідно до пункту 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що Держпраці та утворені в установленому порядку її територіальні органи наділені контролюючими функціями за дотриманням роботодавцями законодавства про працю.

Правові та організаційні засади проведення державного нагляду (контролю) визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та регулюється Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V встановлено, що державний нагляд (контроль) діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 6 статті 2 Закону №877-V визначено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду (контролю) у сфері, зокрема, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Згідно з ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Характерними ознаками трудових відносин є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 Класифікатор професій, затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Взаємовідносини фізичної особи і суб`єкта господарювання можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору.

При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами ст.208 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегульовано - чинним законодавством України.

Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату.

Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом в постановах від 04.07.2018 у справі № 820/1432/17, від 13.06.2019 у справі № 815/954/18, від 04.09.2019 у справі № 480/4515/18, від 26.09.2019 у справі № 0440/5828/18, від 16.12.2021 у справі №813/2875/18, від 20.01.2022 у справі №815/657/18, від 13.07.2022 у справі №640/838/20, від 09.02.2022 у справі №480/343/20, від 23.08.2023 у справі № 260/1452/22, від 17.09.2024 у справі № 460/13803/21.

Колегією суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду у постанові від 17.08.2023 року вказано, що судами не надана оцінка таким ознакам як систематичність, підпорядкування внутрішньому трудового розпорядку. Судами попередніх інстанцій не було встановлено як здійснювалася оплата праці осіб за вищезазначеними договорами, а саме на систематичній основі щомісячно у фіксованому розмірі за виконану роботу або за конкретний матеріальний результат, за наявності доказів в матеріалах справи та за рахунок яких коштів.

Разом з тим, суд враховує правові висновки, про які йдеться у Постанові Верховного Суду від 23.01.2025 у справі №240/32993/23, де встановлено, що Держпрацею не надано жодних доказів повідомлення уповноваженої особи об`єкта відвідування про здійснення заходу контролю. Встановлено, що відповідач не надав до матеріалів справи доказів, про виконання вимог Закону України від 05.04.2007 №877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Суди дійшли висновку про те, що поведінка позивача не свідчить про його ухилення від одержання повідомлення або вчинення інших недобросовісних дій, які б могли стати підставою для притягнення до відповідальності, передбаченої абзацом 7 частини другої статті 265 Кодексу законів про працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (зокрема їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 року №1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці №129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 року №1986-IV, та Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №823, в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 року №1132, зі змінами (далі Порядок №1132).

Заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Пунктом 2 Порядку №1132 визначено, що заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п.5 Порядку №1132, підставами для здійснення інспекційних відвідувань є: 1) звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; 2) звернення фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин; тощо.

Згідно п.10 Порядку №1132, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Однак, такі права не є безумовними.

Відповідно до п.13 Порядку №1132, під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право: 1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення; 2) одержувати копію направлення на проведення інспекційного відвідування; 3) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; коли на офіційному веб-сайті Держпраці не оприлюднено уніфікованої форми акта інспекційного відвідування; 4) вимагати припинення інспекційного відвідування у разі перевищення визначеного пунктом 9 цього Порядку максимального строку здійснення такого заходу; 5) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження до акта інспекційного відвідування; 6) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед поданням акта інспекційного відвідування для підпису об`єктом відвідування або уповноваженою ним посадовою особою; 7) перед підписанням акта інспекційного відвідування бути поінформованим про свої права та обов`язки; 8) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства; 9) вимагати нерозголошення комерційної таємниці або конфіденційної інформації об`єкта відвідування; 10) оскаржувати в установленому законодавством порядку неправомірні дії інспектора праці; 11) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань; 12) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 13) оскаржувати відповідно до пункту 26 цього Порядку припис та/або вимогу інспектора праці.

З долучених до матеріалів справи відеофайлів вбачається, що до приміщення позивача зі службового входу зайшов один інспектор, разом із заявницею (скаржницею), наказ і направлення не пред`являв та одразу пройшов до службового приміщення. При цьому, встановлено, що вхід ТОВ «СОК СМАЙЛ» має інший зовнішній вигляд. Це підтверджується інформацією та фото зі загальнодоступного джерела інтернет-мережі: https://maps.app.goo.gl/VqBHZaY2dmAG5Bu88?g_st=it, а також інформацією в інтернет-виданні «Інформатор» http://dp.informator.ua/ru/nezakonnoe-pronikrovenie-i-prevyshenie-polnomochiy-v-dnepre-s-narusheniyami-byla-provedena-inspekciya-v-stomatologicheskoy-klinike-socclinic.

Отже, пред`явлення належних для інспекційного відвідування документів керівнику позивача або уповноваженій особі останнього, не зафіксовано.

Наведене не спростовано відповідачем, відповідних доказів до відзиву не надано.

До відзиву надані лише докази на підтвердження повноважень особи, яка його підписала, звернення ОСОБА_1 від 02.09.2025 та від 10.09.2025, наказ та направлення від 16.09.2025, вимога від 17.09.2025, акт від 18.09.2025, повідомлення від 22.09.2025 з доказами направлення, постанова від 15.10.2025, докази про надсилання відзиву стороні.

Окрім того, зі змісту вимоги №ПС/ДП/26530/025398 від 17.09.2025 позивача зобов`язано надати відповідачу для проведення заходу державного нагляду:

1) Завірені копії паспортних даних директора, головного бухгалтера та відповідальної особи за кадрове діловодство (дата і місце народження, громадянство, адреса реєстрації місця проживання, серія і номер паспорта, код РНОКПП);

2) Завірені копії наказів/розпоряджень про призначення керівника, головного бухгалтера та відповідальної особи за кадрове діловодство;

3) Завірену копію колективного договору, положення про оплату праці;

4) Завірені копії штатних розписів за період з 01 січня 2024 року по вересень 2025 року;

5) Завірені копії посадових та робочих інструкцій керівника, головного бухгалтера, відповідальної особи за кадрове діловодство, адміністратора та інших;

6) Завірені копії Правил внутрішнього трудового розпорядку та умов встановлення режиму роботи, тривалість робочого часу і відпочинку з ознайомленням працівників за період з 01 січня 2024 року по вересень 2025 року;

7) Завірені копії кадрового обліку робочого часу - табелі, графіки та підсумований облік робочого часу з 01 січня 2024 року по вересень 2025 року;

8) Завірені копії трудових договорів, заяв на прийом на роботу, наказів про прийом працівників на роботу, повідомлення територіального органу ДПС про прийняття працівників на роботу та квитанції №2 до повідомлень територіального органу ДПС про прийняття працівників на роботу за період з 01 січня 2024 року по вересень 2025 року;

9) Відомості нарахування заробітної плати та документи підтверджуючі виплату заробітної плати працівників. Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування за період з 01 січня 2024 року по вересень 2025 року;

10) Копії наказів/розпоряджень про встановлення підвищення заробітної плати, доплат, премій та інших стимулюючих виплат;

11) Завірені копії наказів про звільнення працівників, заяв до них, а також інші документи, що стали підставою для звільнення за період з 01.01.2024 року по 01.09.2025 року. Завірені копії особових карток працівників звільнених за період з 01.01.2024 року по 01.09.2025 року;

12) Завірені копії розрахунків при звільненні за період з 01.01.2024 року по 01.09.2025 року;

13) Бухгалтерські довідки розрахунку компенсації днів невикористаних відпусток при звільненні працівників за період з 01 січня 2024 року по вересень 2025 року;

14) Забезпечити надання інформації, необхідної для проведення заходу державного нагляду (контролю);

15) Забезпечити надання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень;

16) Забезпечити надання уповноваженим представником /керівником та працівниками усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються предмету перевірки, в тому числі і стосовно звернення ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд звертає увагу на посилання відповідача у відзиві на отримання в ході проведення перевірки письмових пояснень від наступних працівників стоматологічної клініки SOCclinic: ОСОБА_9 , ОСОБА_2 (лікар), ОСОБА_3 (адміністратор), ОСОБА_4 (лікар), ОСОБА_5 (медична сестра), ОСОБА_10 (адміністратор), ОСОБА_6 (асистент), ОСОБА_1 (працювала на посаді асистента стоматолога), ОСОБА_7 (асистент стоматолога).

Однак, такі пояснення до матеріалів справи не надані, а відповідач наполягає на невиконанні позивачем вимог щодо їх надання.

Статтею 7 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану врегульовано особливості обміну документами, організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у роботодавця.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону визначено, що в період дії воєнного стану порядок організації діловодства з питань трудових відносин, оформлення і ведення трудових книжок та архівного зберігання відповідних документів на територіях активних та можливих бойових дій, перелік яких затверджений у порядку, встановленому законодавством, визначається роботодавцем самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці.

З аналізу положень 7 Закону України Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану законодавець врегулював обмін документами у роботодавця під час воєнного стану, з метою альтернативних способів створення, пересилання і зберігання наказів (ч.2 ст.7 зазначеного закону), про необхідність повідомлення місцезнаходження кожної сторони трудового договору (ч.3 ст.7 зазначеного закону), можливості повідомлення іншої сторони трудового договору за останніми відомими їй адресою місцезнаходження щодо не виконання ч.3 ст.7 зазначеного закону (ч.4 ст.7 зазначеного закону).

Однак, відповідачем не зазначено нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

А отже, відповідач не обґрунтував необхідність вимоги надання таких документів, оскільки порушення законодавства про працю відсутнє.

Відповідно до абзацу п`ятого частини першої статті 6 Закону №877-V однією з підстав для здійснення позапланових заходів є звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом (абзац шостий частини першої статті 6 Закону №877-V).

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач не дотримав зазначених норм в ході здійснення заходу державного нагляду (контролю) щодо позивача.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю) абзац дванадцятий частини першої статті 6 Закону №877-V.

Доказів наявності та пред`явлення відповідачем позивачу погодження з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, суду не надано.

У направленні на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) зазначено предмет здійснення заходу: «з питань оплати праці в частині нарахування та виплати заробітної плати на умовах, визначених трудовим договором, з питань виявлення неоформлених трудових відносин та з питань законності припинення трудових договорів».

Отже, з наданих відповідачем звернень ОСОБА_1 від 02.09.2025 та від 10.09.2025 судом не встановлено належність та відповідність витребуваних вимогою №ПС/ДП/26530/025398 від 17.09.2025 документів предмету перевірки у направленні.

А відтак, з урахуванням вищенаведеного, відповідачем протиправно складено 18.09.2025 акт про неможливість проведення заходу державного контролю №ПС/ДН/30996/025398/НП та прийнято на його підставі оспорювану постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/30996/025398/НП/СП-ФС від 15.10.2025 року.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 3 028грн. 00коп., що документально підтверджується квитанцією №ПН78040 від 29.10.2025 року.

А отже, суд приходить до висновку про необхідність стягнути на користь ТОВ «СОК СМАЙЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028грн. 00коп.

Керуючись ст.ст.9, 72-77, 90, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОК СМАЙЛ» до Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ПС/ДН/30996/025398/НП/СП-ФС від 15.10.2025 року, яка винесена Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (49064, м.Дніпро, вул.Коксохімічна, буд.1; код ЄДРПОУ 44729283) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОК СМАЙЛ» (49009, м.Дніпро, вул.Сергія Єфремова, буд.21, кв.16; код ЄДРПОУ 45565622) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г. В. Луговська