Рішення № 140643587, 12.10.2026, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/1497/26

Провадження №2/568/766/26

12 жовтня 2026 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Троцюк В.О.

секретаря судового засідання Гуменюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Радивилів цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Смарт пей» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог, позивач вказує, що 23 квітня 2019 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001297444901, шляхом власноручного підписання позичальником заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. За умовами заяви клієнт беззастережно підтверджує, що приймає публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ»: www. pumb. ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, так і послуг, що можуть бути надані клієнту в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб послуги, зокрема, і через дистанційні канали обслуговування (за наявності технічної можливості у банку).

На підставі цього кредитного договору позичальнику надано грошові кошти в якості кредиту, на умовах строковості, поворотності та оплатності. Розмір річної процентної ставки склав 47,88 % річних.

Відповідач довготривалий строк не виконував належним чином свої кредитні зобов`язання перед банком. Заборгованість відповідача перед банком станом на 26.06.2026 року складала 28931,70 грн, з яких: 16091,68 грн заборгованість за кредитом, 12840,02 грн заборгованість за процентами.

26.06.2026 року між АТ «Перший Український Міжнародний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Пей» укладено договір факторингу №1, за яким ТОВ «ФК «Смарт Пей» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників банку (позикодавця), вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача.

Згідно з реєстром боржників, загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 , станом на дату укладення договору факторингу за кредитним договором, склала 28921,70 грн, з яких: 16091,68 грн заборгованість за основною сумою боргу, 12840,02 грн заборгованість за відсотками. Вказана сума боргу була нарахована банком та не змінювалася з дати відступлення права вимоги. У зв`язку з цим представник позивача, просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Смарт Пей» вказану заборгованість та судові витрати.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи повідомлявся відповідно до вимог закону, в тому числі і шляхом розміщення оголошення на сайті суду. Причину неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 27 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представником позивача подано до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримує з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників справи, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до Постанови КЦС ВС від 30.09.2022 року за №761/38266/14, якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть, у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулося у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явилися всі учасники такої справи.

Оскільки повне рішення складено 12.10.2026, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 06.10.2026, датою ухвалення даного рішення є саме 12.10.2026 в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до такого.

Судом встановлено, що 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 власноруч підписав заяву №2001297444901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

У вказаній заяві зазначено, що підписанням цієї заяви ОСОБА_1 беззастережно підтверджує, що приймає Публічну пропозицію ПАТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на сайті ПАТ «ПУМБ»: pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, так і послуг, що можуть бути надані йому в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін).

Відповідач в заяві вказав, що просить відкрити на його ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку № кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікований) НОМЕР_2 , встановити кредитний ліміт розміром 3000 грн. Розрахунковий день 30 число місяця. Строк дії кредиту 12 місяців з дня надання кредитного ліміту. Зі спливом вказаного строку, дія кредитного ліміту продовжується кожного разу на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь-якої із сторін або підстав для його скорочення у порядку, визначеному Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб. Стандартна процентна ставка складає 47,88% річних; реальна річна процентна ставка складає 47,88% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 12577,58 грн.*розрахунок здійснено за умови виникнення заборгованості у розмірі 10 000 грн та наступним її погашенням зі строком 12 місяців рівними платежами.

Згідно довідки про збільшення ліміту по договору №2001297444901 від 23.042019, боржника ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_3 , встановлено 23.04.2019 року ліміт кредитної картки в розмірі 3000 грн, 13.08.2019 кредитний ліміт збільшено до 6500,00 грн, 05.11.2019 кредитний ліміт зменшено до 3000,00 грн, 10.07.2020 року кредитний ліміт збільшено до 6300,00 грн., 17.11.2020 кредитний ліміт збільшено до 11100,00 грн., 18.03.2021 року кредитний ліміт збільшено до 16100,00 грн, 27.02.2022 року кредитний ліміт зменшено до 16092,00 грн, 16.03.2022 кредитний ліміт зменшено до 16091,00 грн.

З виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 23.04.2019 по 30.09.2022 вбачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами, отримував готівку, оплачував покупки, вносив кошти на погашення кредиту та відсотків за кредитом.

З розрахунку заборгованості кредитним договором №2001297444901 від 23.04.2019 станом на 25.06.2026, за процентами за користування кредитом за період з 30.04.2019 по 30.08.2023 року заборгованість боржника ОСОБА_1 становить 12 840,02 грн, заборгованість за тілом кредиту за період з 25.04.2019 по 30.08.2023 становить 16091,68 грн.

Згідно договору факторингу №1 від 26.06.2026 року, що укладений між позивачем та первісним кредитором АТ «ПУМБ», позивач набув право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2001297444901 від 23.04.2019 року в розмірі 28931,70 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників №1.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються ЦК України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 статті ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

За правилом статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно із ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 уклали в письмовій формі кредитний договір №2001297444901 від 23 квітня 2019 року, АТ «ПУМБ» належним чином виконало свої договірні зобов`язання. Також матеріалами справи підтверджуються обставини переходу права вимоги за вказаним договором на користь позивача.

Обставин, які б спростовували заявлені позовні вимоги та розрахунок заборгованості судом не встановлено, обґрунтованого заперечення щодо нарахованої суми заборгованості та відзиву на позов відповідачем не надано.

Враховуючи, що відповідачем факт отримання кредиту та розмір заборгованості не спростовано належними та допустимими доказами, доказів належного виконання своїх договірних зобов`язань за договором суду не надано, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 28931,70 грн заборгованості за договором №2001297444901 від 23 квітня 2019 року.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі, які складаються зі сплаченого позивачем судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 10 000,00 гривень надав: договір про надання правничої допомоги від 26.03.2025, який укладений між адвокатом Рудзей Ю.В. та ТОВ "ФК «Смарт Пей», в якому визначено порядок сплати адвокату гонорару, розмір якого визначається за домовленістю сторін та відображається в актах приймання-передачі наданих послуг; акт наданих послуг правничої допомоги за вищевказаним договором, згідно з яким адвокат Рудзей Ю.В. надав ТОВ "ФК «Смарт Пей» правничу допомогу на суму 10000,00 грн; довіреність від 17.04.2026 на адвоката Рудзея Ю.В.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі №922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч.4 ст.137 ЦПК України.

Враховуючи співмірність складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з вимог розумності, справедливості та пропорційності, враховуючи, що справа не є значної складності, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, враховуючи виконані в акті роботи, суд дійшов висновку про можливість зменшення їх розміру та стягнення з відповідача витрат за надання правової допомоги на користь позивача у розмірі 3000 грн., що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору та виконаної адвокатом роботи.

На підставі ст.ст.526, 536, 610, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 77, 81, 247, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» заборгованість за кредитним договором №2001297444901 від 23 квітня 2019 року в розмірі 28931 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять одна) гривня 70 копійок, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 16091 (шістнадцять тисяч дев`яносто одна) гривня 68 копійок та заборгованості за відсотками в розмірі 12840 (дванадцять тисяч вісімсот сорок) гривень 02 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок сплаченого судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей», ЄДРПОУ 43696954, місцезнаходження м, вул.Іоанна Павла ІІ, будинок 4/6 корпус А офіс 303, Київ Київської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2026 року.

Суддя В.О. Троцюк