Рішення № 140643434, 13.10.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/2559/26

Номер провадження 2/562/1802/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2026 р. Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Ковалика Ю.А., секретаря судових засідань Шимчук Т.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунів в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

07 серпня 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , в уточнених позовних вимогах просила ухвалити рішення, яким змінити спосіб стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 4000 грн., щомісячно на кожну дитину; стягнути аліменти на її користь на утримання дитини з інвалідністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 4000 грн., щомісячно.

В обгрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 08 грудня 2006 року з відповідачем було укладено шлюб від даного шлюбу народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23.08.2013 року з відповідача стягнуто на її користь аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/2 частки всіх доходів, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. На час розгляду справи ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 повнолітні, ОСОБА_7 має інвалідність підгрупи А, потребує постійного догляду, лікування та проходження курсів реабілітації, масажу, у зв`язку з доглядом за дитиною, вона немає можливості працювати на повний робочий день та отримувати достатній дохід. Вказує, що відповідач ОСОБА_2 є працездатною особою і має змогу забезпечувати дітей.

Ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 12 серпня 2026 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, подала до суду заяву, якою позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглянути справу без її участі, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 на неодноразові виклики в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштові повідомлення та оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін та враховуючи те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У свідоцтвах про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком вказаний відповідач по справі, який не оспорював та не заперечував своє батьківство.

Судом встановлено, що рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23.08.2013 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/2 частки всіх доходів, щомісячно до досягнення дітьми повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від 02.10.2026, копії висновку про повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 07.10.2025, копії консультаційного висновку спеціаліста від 19.02.2024, ОСОБА_5 потребує постійного стороннього догляду та має І групу, підгрупи Б інвалідності.

Відповідно до статті 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Відповідно до статті 88 СК України якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів уразі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, ст. 192 СК України визначає виключний перелік підстав для збільшення розміру аліментів, визначених за рішенням суду.

У справах про збільшення розміру аліментів позивач, відповідно до ст. 81 ЦПК України, має довести наявність обставин для стягнення аліментів у більшому розмірі.

Варто також наголосити, що судова практика містить висновки і щодо того, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів.

Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18, від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом. Крім того, відповідно до ч.1, 2 ст.27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості, що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування, що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.

Стаття 3 Конвенції OOH про права дитини передбачає, що усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною другою статті 181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь в її утриманні у грошовій і (або) натуральній формі. Частиною третьою статті 181 СК України передбачено можливість стягнення за рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

В силу статті 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3512 грн.

Враховуючи те, що батьки мають рівні обов`язки щодо утримання дітей, матеріальне становище відповідача, працездатний вік, а також те, що аліменти визначені попереднім рішенням суду, вочевидь не забезпечують мінімальний прожитковий мінімум, який мають отримувати діти сторін, одна з яких має інвалідність, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення аліментів у розмірі 4000 грн. щомісячно, на дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і такий розмір аліментів не буде надто обтяжливим для відповідача.

На думку суду, такий розмір аліментів не є завищеним в нинішніх умовах проживання, є належним захистом прав дітей сторін та не ставить платника аліментів у скрутне для нього становище.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 259, 264-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 23 серпня 2013 року та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно до повноліття дитини.

Стягнення аліментів у зміненому порядку проводити щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили, і до повноліття дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 07.08.2026 та до повноліття дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь і утримання ОСОБА_1 , яка проживає з дитиною з інвалідністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти у твердій грошовій сумі, у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн., починаючи з 07 серпня 2026 року і протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю.

Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 грн. 20 коп. отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПУО): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку (IBAN): UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .

Суддя: Ю.А. Ковалик