Рішення № 140643339, 14.10.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/2864/26

Провадження № 2/559/2152/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м.Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у приміщенні Дубенського міськрайонного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» про розірвання договору оренди земельної ділянки, припинення права оренди, повернення земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди землі від 26.05.2014, укладений з ТОВ Райз Захід, права та обов`язки орендаря за яким перейшли до ТОВ ЗАК, а в подальшому згідно договору №20 від 16.04.2025 до ТОВ ТЕХРЕСУРС, припинити право оренди ТОВ ТЕХРЕСУРС на земельну ділянку площею 2,0648 га, кадастровий номер 5621685400:03:008:0284, припинити право оренди та зобов`язати ТОВ ТЕХРЕСУРС повернути за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 2,0648 га, кадастровий номер 5621685400:03:008:0284, а також стягнути з ТОВ ЗАК та ТОВ ТЕХРЕСУРС заборгованість зі сплати орендної плати, пеню, інфляційні втрати та нараховані 3% річних, а також судові витрати у справі.

Позов мотивує тим, що він є власником земельної ділянки, площею 2,0648 га, кадастровий номер земельної ділянки 5621685400:03:008:0284, що знаходиться на території Повчанської сільської ради Дубенського району Рівненської області.

26.05.2014 між ним та ТОВ «Райз Захід» було договір оренди землі, згідно якого позивач передав ТОВ «Райз Захід» у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,0648 га, на строк- 7років.

25.09.2018 між ОСОБА_1 , ТОВ Райз Захід та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» укладено додаткову угоду б/н до договору оренди землі, про заміну сторони та внесення змін до договору оренди вказаної ділянки, яким встановлено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 75040,53 грн., договір укладено на 7 років з дати укладання вказаної додаткової угоди, орендна плата вноситься у грошовій сумі розміром 5252,84 грн. за повний рік оренди.

Надалі, 05.01.2022 між ОСОБА_1 , та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» укладено додаткову угоду б/н до договору оренди землі, згідно якої текст договору оренди викладено в новій редакції, зокрема, орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, площею 2,0648 га строком до 17.10.2025.

В подальшому, 23.07.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» укладено додаткову угоду б/н, згідно якої текст договору оренди викладено в новій редакції, зокрема, договір укладено строком на 7 років, перебіг якого починається з дати укладення цього договору. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 75040,53 грн. (п.2.3.договору), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у сумі 23637,77 грн. за повний рік оренди до 31 грудня (п.4.1, п.4.4.) Згідно п.4.7. договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,001% несплаченої суми за кожен день прострочення.

Однак, позивачу стало відомо, що 16.04.2025 відповідач ТОВ «ЗАК» уклав договір №20 відчуження права оренди земельних ділянок (в тому числі і щодо земельної ділянки належної позивачу) до ТОВ «ТЕХРЕСУРС». Позивач після укладення договору передав земельну ділянку в користування у стані, що відповідає умовам договору. Водночас кожен з відповідачів не виконав належне йому окреме грошове зобов`язання зі сплати орендної плати, зокрема, ТОВ «ЗАК» заборгував позивачу оплату по орендній платі за 2024 рік, ТОВ «ТЕХРЕСУРС» - за 2025 рік. З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_1 26.05.2026 направив ТОВ ЗАК вимогу про сплату орендної плати за 2024 рік, а 15.06.2026 аналогічну вимогу про сплату боргу за орендну плату за 2025 рік до ТОВ «ТЕХРЕСУРС». Однак відповідачі заборгованість не сплатили та належних заходів для усунення порушень не вжили.

Враховуючи, що за тривалий час орендна плата в повному обсязі не виплачена, що є свідченням про тривале та істотне невиконання умов договору, що призвело до порушення прав орендодавця. Окрім того, після переходу до ТОВ «ТЕХРЕСУРС» права оренди землі, останній набув не лише право користуватися земельною ділянкою, а і усі обов`язки орендаря за чинним договором. Однак, відповідач ТОВ «ТЕХРЕСУРС», окрім заборгованості по орендній платі у розмірі 23637,77 грн., не використовує земельну ділянку за призначенням, не здійснює необхідного догляду, обробітку та не забезпечує збереження належного стану об`єкта оренди, що і стало підставою вимоги позивача про розірвання такого договору, припинення права оренди на земельну ділянку у відповідача ТОВ «ТЕХРЕСУРС» та повернення її позивачу.

Ухвалою суду від 27.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено підготовче засідання, роз`яснено право на подачу відзиву на позов та відповіді на відзив.

28.07.2026 від представника відповідача ТОВ «ЗАК» надійшов відзив на позов, у якому представник позовні вимоги не визнає, оскільки відповідно до договору відчуження права оренди усі права та обов`язки орендаря перейшли до ТОВ «ТЕХРЕСУРС» без винятків та визначення дати переходу, тобто новий орендар набув обов`язок сплачувати орендну плату. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивача до ТОВ «ЗАК» в повному обсязі.

Також, 28.07.2026 від представника відповідача ТОВ «ТЕХРЕСУРС» надійшов відзив на позов, у якому представник позовні вимоги не визнає. Зазначає, що ТОВ «ТЕХРЕСУРС», за твердженнями позивача, хоч і набув речове право оренди земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майна, після його відчуження попереднім орендарем, без відома та згоди орендодавця (з його слів), однак вважає себе поки, що неналежним відповідачем по справі, бо не є стороною договору оренди землі. Щодо вимоги про повернення земельної ділянки у придатному для використанні стані за актом прийому-передачі, то зазначає, що надані документи, зокрема, акт обстеження та фото території не є належними та допустимими доказами, зі змісту яких можна дійти висновку, що зазначена в них інформація стосується саме земельної ділянки позивача. Зазначені докази не дають визначення координат знаходження обстеженої ділянки, що відповідають координатам ділянки внесеної до державного земельного кадастру. Окрім того, п. 7.1. Договору оренди землі в реакції додаткової угоди від 23.07.2023 укладеної між ТОВ «ЗАК» та ОСОБА_1 передбачено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцю земельну ділянку у стані не гіршому, порівняно з тим у якому він одержав її в оренду. Отже, про потребу в складані акта прийому-передачі, як того вимагає позивач, умовами договору оренди не передбачено. Окрім того, договором передбачено, що орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, та це підтверджено документально, має право на відшкодування збитків у розмірах визначених сторонами. Отже, вказане свідчить про право вимоги на відшкодування збитків, а не повернення в стані який передавався. Окрім того, п.5.6. договору оренди землі встановлено, що орендар має право без письмової згоди орендодавця (у разі потреби) змінювати вид угідь земельної ділянки. Тобто, з урахуванням зазначеного, зміна виду угідь земельної ділянки з рілля на багаторічні насадження передбачена умовами договору. Отже, вищевказане засвідчує про безпідставність позовної вимоги, щодо зобов`язання ТОВ «Техресурс» повернути позивачу за актом приймання-передачі земельну ділянку у стані не гіршому порівняно зі станом, у якому вона була передана орендарю та придатному для використання відповідно умов договору. У зв`язку із викладеним, просить відмовити у задоволенні позову до ТОВ Техресурс.

Ухвалою суду від 04.09.2026 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Сторони у судове засідання 08.10.2026 не з`явилися, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялися належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило.

Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують повністю, просять задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 14.10.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом досліджуються представлені письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилався позивач.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 12, 264 ЦПК України, виходить з такого.

Судом встановлено, що згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ№056934 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,06 га, кадастровий номер земельної ділянки 5621685400:03:008:0284, що знаходиться на території Повчанської сільської ради Дубенського району Рівненської області (а.с.51).

26.05.2014 ОСОБА_1 та ТОВ «Райз Захід» уклали Договір оренди землі № б/н, згідно якого (п.1) позивач передав, а ТОВ «Райз Захід» прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 2,0648 га, строком на 7 років (а.с.26-27)

25.09.2018 між ОСОБА_1 , ТОВ «Райз Захід» та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» укладено додаткову угоду б/н про заміну сторони та визначено нового орендаря: ТОВ «Західна агровиробнича компанія», а також внесено зміни до договору оренди вказаної ділянки, якими встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 75040,53 грн., договір укладено на 7 років з дати укладання додаткової угоди, орендна плата вноситься у грошовій сумі розміром 5252,84 грн. за повний рік оренди (а.с.28).

05.01.2022 між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» укладено додаткову угоду б/н, згідно якої текст договору оренди викладено в новій редакції, зокрема, орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, площею 2,0648 га строком до 17.10.2025. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 75040,53 грн., орендна плата вноситься у грошовій сумі розміром 23602,48 грн. за повний рік оренди (а.с.29-31).

В подальшому, 23.07.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Західна агровиробнича компанія» укладено додаткову угоду б/н, згідно якої текст договору оренди від 26.05.2014 викладено в новій редакції, зокрема, договір укладено строком на 7 років, перебіг якого починається з дати укладення цього договору. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 75040,53 грн. (п.2.3.договору), орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у сумі 23637,77 грн. за повний рік оренди до 31 грудня (п.4.1, п.4.4.) Згідно п.4.7. договору у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,001% несплаченої суми за кожен день прострочення (а.с.32-34).

Позивач після укладення договору передав вказану земельну ділянку в користування у стані, що відповідає умовам договору. Водночас, ТОВ «ЗАК» не виконав належне йому грошове зобов`язання зі сплати орендної плати, зокрема, заборгував ОСОБА_1 оплату по орендній платі за 2024 рік, у зв`язку з чим, останній кілька разів звертався із прензією на урядову гарячу лінію з приводу невиплати товаристом коштів за користування паєм за 2024-2025 роки, на що отримував відповіді, що до ТОВ ЗАК надсилалися листи щодо розгляду даного звернення, однак відповіді від товариства жодного разу не отримано (а.с.37-39).

В подальшому позивачу стало відомо, що 16.04.2025 відповідач ТОВ «ЗАК» уклав договір №20 відчуження права оренди земельних ділянок (в тому числі і щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5621685400:03:008:0284, належної позивачу) відповідачу ТОВ «ТЕХРЕСУРС» (а.с.35-36).

Державним реєстратором Локницької сільської ради на підставі договору №20 від 16.04.2025 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок було проведено державну реєстрацію зміни правонабувача права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5621685400:03:008:0284 на ТОВ ТЕХРЕСУРС. Факт проведення зазначеної реєстраційної дії та її правова підстава підтверджуються відповіддю Локницької сільської ради від 21.05.2026 №412 на адвокатський запит щодо підстав державної реєстрації права оренди за ТОВ ТЕХРЕСУРС(а.с.40-41).

Згідно довідки Повчанської сільської ради Дубенського району Рівненської області №331 від 25.05.2026 та акту № 1 обстеження земельної ділянки, кадастровий номер 5621685400:03:008:0284, що розташована в с.Мильча, Повчанська ОТГ, Дубенський район, Рівненська область вбачається, що земельна ділянка площею 2,06 га, кадастровий номер 5621685400:03:008:0284, що належить ОСОБА_1 не обробляється. Судячи з величини та щільності заліснення, ділянка не оброблялася понад 15 років, що підтверджується долученими до акту фотознімками земельної ділянки (а.с.49-50, 52-54).

Позивач зазначає, що після укладення договору оренди передав земельну ділянку в користування у стані, що відповідав умовам договору. Водночас кожен із відповідачів не виконав належне йому окреме грошове зобов`язання зі сплати орендної плати. Так, ТОВ Західна агровиробнича компанія не сплатило орендну плату за 2024 рік, а ТОВ ТЕХРЕСУРС не сплатило орендну плату за 2025 рік.

З метою досудового врегулювання спору ОСОБА_1 26.05.2026 направив ТОВ ЗАК вимогу про сплату орендної плати за 2024 рік, яка вручена отримувачу 29.05.2026 згідно трекінгу укрпошти 3560100091131(а.с.56-58). Також 15.06.2026 аналогічну вимогу про сплату боргу за орендну плату за 2025 рік ОСОБА_1 надіслав до ТОВ «ТЕХРЕСУРС», яка вручена отримувачу 23.06.2026 згідно трекінгу укрпошти 3560302791011(а.с.59-61). Однак відповідачі заборгованість не сплатили та належних заходів для усунення порушень не вжили.

Згідно із ч.4 ст.32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

Частиною 1 ст.148-1 ЗК України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

До обов`язків землекористувачів згідно з п."в" ч.1 ст. 96 ЗК України, серед іншого, віднесено і своєчасну сплату земельного податку або орендної плати.

Частиною першою ст. 24 Закону України «Про оренду землі» передбачено право орендодавця вимагати від орендаря, в т.ч. і своєчасне внесення орендної плати. Даному праву орендодавця кореспондує обов`язок орендаря сплачувати орендодавцю орендну плату за володіння і користування його земельною ділянкою.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, згідно зі статтями 13, 15, 21 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 зазначається, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття «систематичність» у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).

За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, як встановлено судом, 23.07.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ ЗАК, з метою приведення тексту договору оренди землі до вимог нормативних актів, якими врегульовані відносини, пов`язані з орендою земельних ділянок, укладена додаткова угода № б/н до Договору оренди землі від 26.05.2014, якою текст договору оренди землі викладено в новій редакції. Договір укладено строком на 7 років, перебіг якого починається з дати укладення цього Договору (п.3.1 Договору). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 75 040,53 грн. (п.2.3 Договору). Відповідно до п.4.1 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у сумі 23 637,77 грн. за повний рік оренди. Згідно з п.4.2 договору із суми орендної плати орендарем, як податковим агентом утримуються податки та збори, передбачені чинним законодавством України. Пунктом 4.4 Договору передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у строк до 31 грудня.

Однак, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

16.04.2025 відповідач ТОВ «ЗАК» уклав договір №20 відчуження права оренди відповідачу ТОВ «ТЕХРЕСУРС». Відповідно до п.2 цього Договору, його предметом, зокрема, є також і земельна ділянка з кадастровим номером 5621685400:03:008:0284, яка належить ОСОБА_1 .

Позивач стверджує, що відповідачі за 2024 та 2025 роки не здійснили йому виплату за оренду земельної ділянки, що перебувала у їх користуванні. Тобто, внаслідок неналежного виконання відповідачами своїх зобов`язань за договором оренди землі були порушені права позивача, як орендодавця на своєчасне та повне отримання орендної плати, а також право на збереження якісних характеристик землі.

Станом на день розгляду справи відповідачі доказів сплати орендної плати суду не надали.

Частиною 5 ст. 93 ЗК України передбачено, що право оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу (іпотеку) її користувачем без погодження з власником такої земельної ділянки, крім земельних ділянок державної, комунальної власності у випадках, визначених законом. Відчуження, передання у заставу (іпотеку) права оренди земельної ділянки здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюється відчуження або на користь якої передається у заставу (іпотеку) право оренди землі. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права оренди землі у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі зміни правонабувача речового права, похідного від права власності, проводиться державна реєстрація відповідних змін, при цьому дата та час первинної державної реєстрації речового права залишаються незмінними.

ТОВ «ТЕХРЕСУРС» із моменту переходу права оренди від ТОВ «ЗАК» набув статусу орендаря за чинним договором та прийняв усі передбачені ним права й обов`язки, зокрема, обов`язки своєчасно сплачувати орендну плату, використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення, належно утримувати її та не допускати погіршення її стану.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст.525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Разом з тим приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23).

Відповідно до ст.15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, що значною мірою позбавляє того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Судом встановлено, що відповідачі систематично за 2024-2025 роки допускали порушення умов договору щодо орендної плати, а саме не сплачували передбачену договором орендну плату, а відтак факт систематичного порушення відповідачами договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди землі та задоволення позову в цій частині.

Відповідно до ст.ст. 629, 610 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.І ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Як вже вказано вище, відповідно до п.4.1, п.4.4 Договору встановлено, орендна плата вноситься у грошовій сумі розміром 23647,77 грн. за повний рік оренди до 31 грудня (а.с.32).

Відповідно до п.4.2 Договору з суми орендної плати орендарем, як податковим агентом, утримуються податки і збори, передбачені чинним законодавством України.

Всупереч зазначеним договірним зобов`язанням виплата орендної плати позивачу проведена не була, і ця обставина відповідачами і не заперечується.

Таким чином, несплата орендної плати до 31 грудня відповідного року, як це передбачено п.4.4 Договору оренди землі, є порушенням зобов`язання відповідно до ст. 610 ЦК України, а з наступного дня орендар вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до статті 612 ЦК України, частинами 1 та 2 якої передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Упродовж усього 2024 року права та обов`язки орендаря за договором належали відповідачу ТОВ «ЗАК».

Однак у встановлений договором строк орендна плата за 2024 рік не була сплачена, унаслідок чого з 01.01.2025 ТОВ «ЗАК» прострочив виконання грошового зобов`язання.

Станом на день укладення договору відчуження права оренди 16.04.2025 заборгованість ТОВ «ЗАК» за 2024 рік уже існувала, а строк її сплати сплив, отже належним боржником за зобов`язанням зі сплати орендної плати за 2024 рік залишається вказане товариство і з нього підлягає стягненню основна заборгованість у розмірі 23 637,77 грн.

Строк сплати орендної плати за 2025 рік відповідно до пункту 4.4 Договору настав 31.12.2025.

Станом на цю дату права та обов`язки орендаря вже належали ТОВ «ТЕХРЕСУРС». Відповідно до умов договору відчуження ТОВ «ТЕХРЕСУРС» прийняв усі права та обов`язки орендаря за чинним договором оренди, зокрема, обов`язок сплачувати орендну плату в порядку, розмірі та строки, встановлені договором. Оскільки на дату настання строку платежу ТОВ «ТЕХРЕСУРС» були прийняті всі обов`язки орендаря, він був зобов`язаний не пізніше 31.12.2025 сплатити орендну плату за 2025 рік у повному річному розмірі 23 637,77 грн., чого останній не зробив, внаслідок чого з 01.01.2026 прострочив виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене вище, та як встановлено з матеріалів справи, заборгованість ТОВ «ЗАК» по оплаті орендної плати складає за 2024 рік складає 23637,77грн., а заборгованість ТОВ «ТЕХРЕСУРС» за 2025 рік складає 23637,77грн. (сума визначена без відрахування податків та обов`язкових платежів), яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача та з якої підлягає відрахуванню податок та обов`язкові платежі. Втім, необхідним є її стягнення з врахування податків та зборів, що повинні сплачуватись відповідачами, як податковими агентами.

Так, згідно з п.164.2.5 ст.164 Податкового Кодексу України (далі - ПК України) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 ст.170 цього Кодексу.

У відповідності до положень п.170.1.1 ст.170 ПК України податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар.

За такого, та з урахуванням передбаченого законом обов`язку орендаря сплатити податок на доходи фізичних осіб і військовий збір (п. 163.1 ст. 163 ПК України) з орендної плати за землю, як податковим агентом, позивач мав би отримати орендну плату за 2024 рік (вирахувано 19,5%) у загальному розмірі 19028,40 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача ТОВ «ЗАК» на його користь. За 2025 рік (вирахувано 23%) позивач мав би отримати орендну плату з ТОВ «ТЕХРЕСУРС» - 18201,08 грн., яка і підлягає стягненню з відповідачів відповідно.

Також суд зазначає, що після переходу до ТОВ «ТЕХРЕСУРС» права оренди землі останній набув не лише право користуватися земельною ділянкою, а й усі обов`язки орендаря за чинним договором. Окрім того, що відповідач не сплатив орендну плату за 2025 рік, він не використовує земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до пункту 5.1 Договору, не здійснює необхідного догляду, обробітку та агротехнічних заходів і не забезпечує збереження належного стану об`єкта оренди. Унаслідок тривалого невикористання і неналежного утримання земельна ділянка заросла деревами, чагарниками та дрібноліссям.

Станом на 22.06.2026, тобто після спливу понад року від набуття ТОВ ТЕХРЕСУРС прав та обов`язків орендаря, земельна ділянка залишалася необробленою, повністю зрослою чагарниками й деревами та фактично виведеною із сільськогосподарського обігу. Чинний орендар не вжив жодних заходів для приведення ділянки у належний стан і подовжив триваюче порушення договірних обов`язків.

Відповідно до пунктів а, в, ґ ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням; своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату; підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі.

Абзацами 3 та 11 ст. 35 Закону України Про охорону земель передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо; забезпечувати захист земель від пожеж, ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до абзаців 2, 3 та 5 ч.1 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати використання земельної ділянки за цільовим з визначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання норм і правил; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Частиною 1 ст. 32 Закону України Про оренду землі встановлено, що договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання орендарем обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке рушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Укладаючи договір оренди, позивач розраховував на своєчасне та повне отримання орендної плати; належне використання земельної ділянки відповідно до її призначення; збереження її корисних властивостей; недопущення погіршення стану земельної ділянки; повернення земельної ділянки після припинення договору в належному та придатному для використання стані.

Однак, зазначає, що внаслідок дій та бездіяльності відповідача ТОВ «ТЕХРЕСУРС» не отримав належної плати за користування своєю власністю, земельна ділянка тривалий час не використовується, заростає деревами та чагарниками й потребує додаткових робіт і витрат для відновлення можливості її використання за цільовим призначенням.

Тобто, ТОВ «ТЕХРЕСУРС» не виконав конкретні договірні і законодавчі обов`язків щодо своєчасної сплати орендної плати, належного утримання та охорони об`єкта оренди, а оскільки він є чинним правонабувачем зареєстрованого права оренди земельної ділянки, то зареєстроване за ним право оренди підлягає припиненню у зв`язку з розірванням договору оренди.

Відповідно до статті 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, і не має права утримувати її для задоволення власних вимог до орендодавця.

Вимога про повернення земельної ділянки є похідною від вимоги про розірвання договору та спрямована на фактичне відновлення права позивача володіти й користуватися своєю власністю. Відтак, суд вважає, що вимога позивача про розірвання договору оренди, припипинення права оренди ТОВ`ТЕХРЕСУРС» та повернення позивачу земельної ділянки підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних, то суд зазначає наступне.

Як вже встановлено судом, у даних правовідносинах відбулося прострочення виконання грошового зобов`язання - прострочення виплат орендної плати за 2024 рік з періодом з 01.01.2025 до 18.07.2026, що становить 564 дні, а за 2025 рік з періодом з 01.01.2026 18.07.2026, що становить 199 днів.

За умовами пункту 4.7 додаткової угоди б/н від 23.07.2023 до договору оренди землі від 26.05.2014 передбачено, що за несвоєчасне внесення орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі 0,001% відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до частин 1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, пеня є договірною штрафною санкцією, право на стягнення якої виникає внаслідок невиконання відповідачами грошових зобов`язань у встановлені строки.

Враховуючи викладене, на заборгованість ТОВ «ЗАК» за 2024 рік пеня нараховується з 01.01.2025 до 18.07.2026 (564 дні) і становить 1073,20 грн. (19028,40 х0,001%х564)

На заборгованість ТОВ «ТЕХРЕСУРС» за 2025 рік пеня нараховується з 01.01.2026 до 18.07.2026 (199 днів) і становить 362,20 грн. (18201,08 х0,001%х199).

Заборгованість зі сплати орендної плати є грошовим зобов`язанням.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні втрати і три проценти річних підлягають стягненню безпосередньо на підставі закону, тому право на їх отримання не залежить від того, чи передбачена відповідна відповідальність договором оренди.

Інфляційні втрати компенсують знецінення грошових коштів за час прострочення, а три проценти річних компенсують користування відповідачами коштами, які повинні були бути своєчасно сплачені особі.

Згідно проведених розрахунків з відповідача ТОВ «ЗАК» підлягають стягненню:

-інфляційні втрати, нараховані на суму 19028,40 грн. за період із січня 2025 до червня 2026 року, у розмірі 2690, 10 грн; (згідно формули 19028,40х1,14137290-19028,40);

-три проценти річних, нараховані на суму 19028,40 грн. за період із 01.01.2025 до 18.07.2026 року, у розмірі 882,08 грн. (згідно формули 19028,40х3%х564/365/100).

З відповідача ТОВ «ТЕХРЕСУРС» підлягають стягненню:

-інфляційні втрати, нараховані на суму 18201,08 грн. за період із січня до червня 2026 року, у розмірі 1041,51 грн. (згідно формули 18201,08х1,05722252-18201,08);

-три проценти річних, нараховані на суму 18201,08 грн. за період із 01.01.2026 до 18.07.2026 року, у розмірі 297,69 грн. (згідно формули 18201,08х3%х199/365/100).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

У зв`язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.

Відповідно до ст.141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір в загальній сумі 5324,80 грн. за заявлені три вимоги немайнового характеру та за одну вимогу про стягнення заборгованості (майнового характеру).

З огляду на викладене, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, три з яких немайного характеру задоволені повністю на 100%, а четверта вимога майнового характеру задоволена частково, з ТОВ "ЗАК" на 80,5%, а з ТОВ "ТЕХРЕСУРС" на 77%, то з відповідачів підлягає стягненню судовий збір у таких розмірах: з ТОВ «ЗАК» - 1175,94 грн., з ТОВ «ТЕХРЕСУРС» - 3747,48 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 258, 263, 265, 268, ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» задовольнити частково.

Розірвати договір оренди землі від 26.05.2014, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Райз Захід, права та обов`язки орендаря за яким на підставі додаткової угоди від 25.09.2018 перейшли до Товариства з обмеженою з відповідальністю Західна агровиробнича компанія, текст якого викладено в новій редакції додатковою угодою від 23.07.2023, а право оренди за яким на підставі договору №20 від 16.04.2025 відчуження (продажу) права оренди земельних ділянок перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХРЕСУРС, щодо земельної ділянки площею 2,0648 га, кадастровий номер 5621685400:03:008:0284.

Припинити право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХРЕСУРС на земельну ділянку площею 2,0648 га, кадастровий номер 5621685400:03:008:0284.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю ТЕХРЕСУРС повернути ОСОБА_1 за актом приймання-передачі земельну ділянку площею 2,0648 га, кадастровий номер 5621685400:03:008:0284, у стані, не гіршому порівняно зі станом, у якому вона була передана в оренду, та придатному для використання відповідно до умов договору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати у загальному розмірі 19028,40 грн. (з урахуванням утриманих обов`язкових податків та зборів), пеню за несвоєчасний розрахунок по орендній платі за 2024 рік за період з 01.01.2025 до 18.07.2026 включно у розмірі 1073,20 грн., інфляційні втрати, нараховані за період із січня 2025 року до червня 2026 року включно, у розмірі 2690,10 грн., та три відсотки річних за період з 01.01.2025 по 18.07.2026 включно, у розмірі 882,08 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати у загальному розмірі 18201,08 грн . (з урахуванням утриманих обов`язкових податків та зборів), пеню за несвоєчасний розрахунок по орендній платі за 2025 рік за період з 01.01.2026 до 18.07.2026 включно у розмірі 362,20 грн., інфляційні втрати, нараховані за період із січня до червня 2026 року включно, у розмірі 1041,51 грн. та три відсотки річних за період з 01.01.2026 по 18.07.2026 включно, у розмірі 297,69 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західна агровиробнича компанія" на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1175,94 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3747,48 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 14.10.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», 35601, Рівненська обл., місто Дубно, пров.Центральний, будинок 1, код ЄДРПОУ 41099127.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХРЕСУРС», 11101, Житомирська обл., с.Радчиці, вул.Шевченка, 39, код ЄДРПОУ 24650576.

Суддя О.М.Томілін