Рішення № 140642846, 15.10.2026, Крижопільський районний суд Вінницької області

2/134/214/2026

Справа № 134/17/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15 жовтня 2026 року селище Крижопільв складі: головуючого суддіЛабая О.В.,з участю секретаря судового засідання представника позивача представника відповідачаТрачук С.В., ОСОБА_1 Лукавського А.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у селищі Крижопіль цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Бойко М.В.» про розірвання договору оренди землі -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся із позовною заявою до Фермерського господарства «Бойко М.В.» про розірвання договору оренди землі, який укладений 19 січня 2024 року між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем Фермерським господарством «Бойко М.В.» щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,1044 гектарів.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 06 червня 2024 року згідно договору купівлі продажу за № 1951 ОСОБА_2 придбано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.1044 гектарів, кадастровий номер 0521980800:03:001:0091, яка розташована на території Крижопільської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області (за межами с. Голубече) (далі - Земельна ділянка). Попередній власник Земельної ділянки, ОСОБА_3 , передав її в строкове платне користування фермерському господарству «Бойко М.В.» на підставі договору оренди земельної ділянки від 19.01.2024 (далі - Договір оренди). Відповідно до п.7 Договору оренди його укладено на строк 10 років і діє з моменту його підписання сторонами. Проте відповідач за 2024 рік за користування Земельною ділянкою не сплатив Позивачу до 30.12.2024 орендну плату у розмірі 6 862, 48 грн, а за 2025 рік не сплатив до 30.12.2025 орендну плату розмірі - 6 862, 48 грн. Внаслідок чого виникла заборгованість по орендній платі на загальну суму 13 724,96 грн, тому позивач змушений звернутися до суду у зв`язку із систематичною несплатою орендної плати із вимогою про розірвання договору оренди.

Ухвалою суду від 07 січня 2026 року було відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження головуючим по справі суддею Зарічанським В.Г.

Ухвалою суду від 19 лютого 2026 року головуючим по справі суддею Зарічанським В.Г. задоволено заяву представника позивача про врегулювання спору за участю судді 26.02.2026.

Ухвалою суду від 27.03.2026 головуючим по справі суддею Зарічанським В.Г. припинено врегулювання спору за участю судді у даній справі та поновлено провадження по справі. Цивільну справу передано до канцелярію Крижопільського районного суду для визначення складу суду відповідно до вимог ст. 33 ЦПК України.

Ухвалою суду від 30.03.2026 прийнято до свого провадження суддею Лабаєм О.В. дану цивільну справу та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 14.05.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду

29 січня 2026 року від ОСОБА_4 через канцелярію суду поданий відзив, в обґрунтування заперечень на позовні вимоги відповідач покликається на те, що земельна ділянка із кадастровим номером 05219800:03:001:0091 площею 4,1044 га належала його родичеві ОСОБА_3 .

Довіреністю від 29.03.2017 року, посвідченою приватним нотаріусом, зі строком її дії до 29.03.2020 року, ОСОБА_3 уповноважив його користуватися та управляти належною йому земельною ділянкою, на свій власний розсуд. Під час встановлення меж земельної ділянки, при погодженні з іншими землекористувачами, за пропозицією голови ФГ «Гжебінський Ю.В.» ОСОБА_5 , з метою раціонального використання техніки при обробітку землі, проведено тимчасовий обмін земельних ділянок- ОСОБА_5 , взамін земельної ділянки, що належала ОСОБА_3 надано йому аналогічну земельному ділянку на іншому полі, яку він обробляє по цей час. В 2024 році ним створено та зареєстровано фермерське господарство і 22.01.2024 року, із власником землі ОСОБА_3 було укладено договір оренди землі строком на 10 років, за яким орендарем визначено ФГ «Бойко М.В.», але він продовжував обробляти земельну ділянку, яка надана йому ОСОБА_5 при тимчасовому обміні земельними ділянками в 2017 році, а ОСОБА_5 продовжував обробляти земельну ділянку, що залежала ОСОБА_6

06 червня 2024 року земельна ділянка кадастровий номер 05219800:03:001:0091 була придбана у власність ОСОБА_2 . Відповідач очікував, що новий власник землі, відповідно до вимог ч. 5 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї повідомить про це орендаря в порядку, визначеному ст. 148 ЗКУ.

Проте такого повідомлення від ОСОБА_2 він не отримав тому, за власною ініціативою, зустрівся із ним за місцем його роботи. В бесіді ОСОБА_7 погодився про необхідність врегулювання питання із земельною ділянкою і, посилаючись на зайнятість, пообіцяв, для узгодження питання щодо земельної ділянки, зустрітися з ним в найближчий час. Після цього на його, неодноразові телефонні пропозиції про вирішення питання щодо впорядкування відносин по оренді землі, ОСОБА_2 не реагував. Та йому було відомо про те, що земельну ділянку, яка належала ОСОБА_6 і на яку ним і ОСОБА_6 укладено договір оренди, після тимчасового обміну із ОСОБА_5 , фактично оброблялася і використовувалася не ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 , які проводили між собою відповідні розрахунки без його участі. Зважаючи на те, що за технологічними умовами обробітку земельних ділянок в 2024-2025 роках припиняється усна домовленість із ОСОБА_5 про обмін земельними ділянками і він має приступити до використання орендованої ним земельної ділянки, яка перейшла у власність ОСОБА_2 , змушений був ініціювати вирішення питання оренди землі із новим власником (орендодавцем), який фактично користувався наведеною земельною ділянкою, оскільки деякі положення договору оренди землі передбачали погодження сторонами договору, 18.11.2024 року відповідач направив ОСОБА_2 листа із пропозицією про зустріч для обговорення питань оренди придбаної ним у власність земельної ділянки на взаємовигідних для сторін умовах. На даний лист від ОСОБА_2 відповіді не надійшло. Оскільки позивач ухилявся від врегулювання договірних відносин, його позиція щодо основних умов договору оренди йому не була відомою, 17.07.2025 року відповідачем було направлено ОСОБА_2 листа до якого додано бланк додаткової угоди із пропозицією залишити в силі умови договору оренди від 19.01.2024 року або ж викласти свої вимоги, при погодженні яких сторонами оформляється або новий договір оренди або ж укладається додаткова угода. До листа додано копію договору оренди від 19.01.2024 року. Отримавши відповідь датовану 29.07.2025 року до якої додано підписану додаткову угоду відповідач зрозумів, що позивач не налаштований на вирішенні даного питання цивілізованим і законним шляхом, оскільки в підписаній ним додатковій угоді, нерозбірливим почерком, вчинено записи про зміну істотних умов договору оренди землі від 19.04.2024 року, а саме: строк дії договору оренди землі визначено до 01.01.2027 року, орендна плата складає 40 000 гривень з врахуванням інфляції, орендна плата вноситься до 01 листопада поточного року. Будь яких обґрунтувань запропонованих змін позивач не надав тому, 07.08.2025 року, він направив позивачу повідомлення про неприйнятність викладених ним немотивованих умов та додав для підписання додаткову угоду про зміну сторони договору. Надалі позивач направив на його адресу листа від 18.09.2025 року у якому зазначив, що підписана ним додаткова угода до договору оренди від 19.04.2024 року є дійсною і має ним виконуватися в запропонованому ним варіанті. Також позивач повідомив про рахунок на який слідує перерахувати належну йому орендну плату. Щодо підписання додаткової угоди про зміну сторони договору оренди ОСОБА_2 не відреагував.

Оскільки виникли розбіжності щодо розміру орендної плати, що є істотною умовою договору оренди землі і що призвело до неможливості її виплати за 2025 рік, 19.11.2025 року, зважаючи на те, що спірна земельна ділянка фактично оброблялася її власником- ОСОБА_2 , він направив повідомлення у якому вкотре запропонував ОСОБА_2 зустрітися і в цивілізованому та законному порядку вирішити питання щодо умов договору оренди землі від 19.01.2024 року, на що відповіді не отримав. Наведені обставини спростовують пояснення позивача про те, що досудове врегулювання спору, від якого він ухилявся, не здійснювалося.

Оскільки ОСОБА_2 відмовлявся від зустрічей з ним, 12 грудня 2025 року, в телефонному режимі він направив йому СМС повідомлення щодо підтвердження отримання ним орендної плати і відсутність до нього претензій щодо її виплати, на що ОСОБА_2 відповів повідомленням «Доброго дня. Ти мені нічого не винен, розрахунок веди з ОСОБА_8 ». Зважаючи на таке повідомлення, 15.12.2025 року, незважаючи на те, що спірна земельна ділянка фактично використовувалася ОСОБА_2 і він отримував відповідний прибуток, він передав ОСОБА_5 30 000 гривень за оренду паю за 2025 і 2024 роки, про що ОСОБА_5 власноручно написав розписку.

Отримавши копію позовної заяви ОСОБА_2 він звернувся до ОСОБА_5 , котрий був здивований змістом позовних вимог. ОСОБА_5 пояснив, що в 2021 році, через скрутне матеріальне положення у його фермерському господарстві передав ОСОБА_2 в фактичне користування кілька земельних ділянок, що використовувалися ним на правах оренди, в тому числі земельну ділянку, що належала ОСОБА_3 і перебувала в його оренді відповідно до договору від 19.01.2024 року, і проводили відповідні розрахунки. В 2024 році ОСОБА_2 , до придбання у власність земельної ділянки виплатив йому орендну плату за земельну ділянку кадастровий номер 05219800:03:001:0091,а після придбання ним земельної ділянки у власність вони домовилися про повернення ОСОБА_5 ОСОБА_2 отриманої орендної плати із коштів, які ОСОБА_2 має виплатити ОСОБА_5 за користування переданими йому в оренду земельних ділянок. Щодо орендної плати за 2025 рік ОСОБА_5 повідомив, що за оренду земельної ділянки кадастровий номер 05219800:03:001:0091 він із ОСОБА_2 розрахувався і що виплачені ним ОСОБА_2 кошти він має повернути йому. Зважаючи на наведені обставини повідомлення позивачем позовній заяві про те, що начебто відповідач не виплатив йому орендну плату за 2024, 2025 роки за земельну ділянку, яку він фактично використовував для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є надуманим і направлене, як і його поведінка щодо пропозицій про узгодження договірних відносин по оренді землі, на фіктивне створення умов для судового розірвання договору оренди землі, а тому просить у задоволені позову відмовити.

02 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, де представник позивача зазначає, що Відповідач надав докази суду і стверджує що він у 2024 році був обізнаний про те, що Позивач, 06.06 2024 року став власником земельної ділянки, так і після обізнаності про нього, тобто з 18.11.2024, у відповідності до умов Договору, а саме здійснення оплати до 30 грудня поточного року. Так, Відповідач, у наданій копії листа від 18.11.2024, зазначив: « Виходячи із наведеного фермерське господарство «Бойко М.В.» перебуває із Вами, як власником земельної ділянки, в договірних відносинах щодо оренди наведеної земельної ділянки до 19 січня 2034 року, виходячи із умов договору від 19.01.2024 року.». Окрім цього Відповідач зазначив: «Повідомляю, що орендна плата, яка підлягає виплаті згідно договору оренди землі від 19.01.2024 року, може бути виплачена Вам, у строки визначеними договором оренди землі, тільки після належного документального оформлення наших правовідносин по оренді землі, та їх відповідної державної реєстрації.» У листі від 17.07.2025 Відповідач, зазначив: «Повідомляю, що без зміни в Договорі оренди землі «Орендодавця» наведеної земельної ділянки я не маю законних підстав для нарахування та виплати Вам орендної плати». Відповідач у відзиві зазначає, шо підставою не виплати Позивачеві орендної плати не є порушення ним статті 148-1 ЗК України. Позивач неодноразово вимагав виконати умови Договору оренди щодо сплати орендної плати. Даний факт підтверджено наданою Відповідачем копією листа від 29.07.2025, від 18.09.25. Наведене свідчить про наявність у Відповідача необхідної інформації про нового власника земельної ділянки кадастровий номер 0521980800:03:001:0091 та можливість виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовну заяву та просив її задовільнити, вказав, що відповідачем не здійснено оплату орендної плати за 2024 та 2025 рік, що є підставою для розірвання договору оренди та позивачем ні як фізичною особою, та юридичною особою фермерським господарством, яким позивач не здійснювався використання спірної земельної ділянки в період 2024 та 2025 року. Державна реєстрація додаткової угоди від 17.07.2025 року сторонами не здійснювалась, а тому чинності не набула.

Відповідач в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, вказав, що ним були здійсненні всі заходи з метою укладання додаткової угоди із позивачем, оскільки вважав, що після зміни власника земельної ділянки обов`язково має бути укладена додаткова угодо до договору оренди земельної ділянки, проте позивачем були створені умови для затягування часу щодо зустрічі для врегулювання спірних питань внаслідок чого і виникла заборгованість.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні 04.08.2026 року надав показання, що із померлою бабкою попереднього власника ОСОБА_3 мав договір оренди, при закінчені його дії усно домовився із ОСОБА_4 який мав дорученням від нового власника ОСОБА_3 про обмін земельними ділянками для обробітку він надає ОСОБА_4 у користування земельну ділянку що перебувала у нього в оренді, а сам обробляє земельну ділянку, що належить ОСОБА_3 , що тривало до кінця 2025 року.

На початку 2026 року точної не пам`ятає вже з ОСОБА_4 домовились, що він назад повертає свій пай, а ОСОБА_4 продовжує користуватися вже спірною земельною ділянкою. В період з 2024 по 2025 року у зв`язку із скрутним матеріальним становищем свідок передав ОСОБА_2 у користування за усною домовленістю за погоджену суму ціле поле враховуючи і спірну земельну ділянку, договори суборенди не укладались. Восени 2024 року зустрівся із ОСОБА_4 , якийй вказав, що родич продав земельну ділянку на що свідок вказав, що оскільки в нього є договір оренди, то він може спокійно працювати на земельній ділянці до кінця 2025 року. Кожен розраховувався із орендодавцями з якими було укладено договори оренди, але фактично користувалися земельними ділянками, що помінились за усною домовленістю та погодженою орендною платою. Оскільки у ОСОБА_4 з`явився новий власник ОСОБА_2 , свідок пояснив ОСОБА_2 , що вони помінялися із ОСОБА_4 земельними ділянками і ОСОБА_2 за суборенду земельної ділянки нічого не винен, а ОСОБА_2 вказав, що за користування земельної ділянки, що обмінялися ОСОБА_4 має розраховуватися із ним про, що була написана смс, фактично ОСОБА_4 має розрахуватися із ним за ті земельні ділянки з якими вони обмінялися і були в оренді у свідка. Боргова розписка була складена із ОСОБА_2 про розрахунок із ним за суборенду паїв, в які спірна земельна ділянка не входить. Надалі свідок уточнив, що була складена розписка про те, що ОСОБА_4 розрахувався із ним за користування земельними ділянками в сумі 30000,00 грн, що були наданні свідком при обміні ОСОБА_4 за усною домовленістю, а податки та орендну плату за укладеними договорами земельних ділянок кожен сплачує самостійно

Оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Частиною другою статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини третьої статті12та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.1044 гектарів, кадастровий номер 0521980800:03:001:0091, яка розташована на території Крижопільської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області (за межами с. Голубече) зареєстроване за ОСОБА_2 06.06.2024 року на підставі договору купівлі -продажу серія та номер: 1951 виданого 06.06.2024 посвідченого приватним нотаріусом Одеського районного нотаріального округу Одеської області, шо підтверджується витягом з державного реєстру речових прав від 06.04.2024 за № 381804414. ( а.с. 10).

Відповідно до витягу інформаційної з державного реєстру речових прав на нерухоме та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 05.01.2026 року за № 459293898 в розділі на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.1044 гектарів, кадастровий номер 0521980800:03:001:0091 «актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права» 22.01.2024 року зареєстроване право оренди земельної ділянки на підставі договору оренди землі, серія та номер: б/н виданий 19.01.2024, видавник: ОСОБА_3 , орендар: Фермерське господарство «Бойко М.В.», код ЄДРПОУ 45388625, країна реєстрації: Україна, дата державної реєстрації 19.01.2024, строк 10 р., Дата закінчення дії 19.01.2034 року. Орендодавець: ОСОБА_3 , орендна плата становить не менше 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки( а.с. 11).

19.01.2024 між ОСОБА_3 та ФГ «Бойко М.В.» укладено договір оренди землі б/н.

Пунктом 1 Договору оренди землі визначено, що орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського використання, яка знаходиться на території Крижопільської селищної ради Тульчинського районну, Вінницької області, кадастровий номер: 0521980800:03:001:0091.

Відповідно до п. 2 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка загальною площею 4,1044 гектарів ріллі.

Пунктом 5 Договору оренди визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки, на час укладання договору оренди, становить 137249,66 грн. Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до п. 7 Договору оренди землі договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору Орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Даний договір оренди землі вступає в дію і вважається укладеним із дати його підписання сторонами та підлягає державній реєстрації (п. 8 Договору оренди.)

Відповідно до п. 9 Орендна плата вноситься орендарем у натуральній або грошовій формі за погодженням сторін у розмірі не менше5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки визначеної у рік проведення виплати орендної плати. Обчислення розміру орендної плати за цим договром здійснюється без урахування коефіцієнта індексації.

Орендна плата вносить до 30 грудня поточного року (п. 10 Договору Оренди)

Відповідно до п. 11 Договору Оренди землі визначено, що передача грошей та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

Пунктом 20. Договору оренди визначено, що передача земельної ділянки Орендарю здійснюється у п`ятиденний строк після підписання сторонами цього Договору.

Відповідно до п. 34 Договору Оренди землі зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Пунктом 38 Договору Оренди землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

Згідно акту приймання передачі земельної ділянки в оренду від 19.01.2024 ОСОБА_3 передав ФГ «Бойко М.В.» в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0521980800:03:001:0091, загальною площею 4,1044 га (а.с. 17).

Вказаний договір зареєстрований державним реєстратором Крижопільської селищної ради Горбатенком Р.В. 22.01.2024, номер запису про інше речове право 363006113 (а.с. 18).

Листом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 від 18.11.2024 року, ОСОБА_4 повідомив, що ОСОБА_2 з аукціону придбано у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.1044 гектарів, кадастровий номер 0521980800:03:001:0091, яка належала ОСОБА_3 і на підставі оренди землі 19 січня 2024 року перебуває в оренді фермерського господарства «Бойко М.В.» на 10 років по 19 січня 2034 року. Також зазначає, що для приведення у відповідність вимогам чинного законодавства відносин орендодавця та орендаря земельної ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва, просить у будь-який зручний час визначити місце зустрічі для обговорення питання договору оренди землі, виплату орендної плати, тощо та укласти додаткову угоду до договору від 19.01.2024 року чи новий договір на той же строк і на тих же умовах.

Також зазначив, Повідомляю, що орендна плата, яка підлягає виплаті згідно договору оренди землі від 19.01.2024 року, може бути виплачена Вам, у строки визначеними договором оренди землі, тільки після належного документального оформлення наших правовідносин по оренді землі, та їх відповідної державної реєстрації.» (а.с. 19).

Факт отримання листа сторонами не заперечується та підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення із відміткою про вручення 19.11.2024 (а.с. 30).

Надалі листом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 від 17.07.2025 року, ОСОБА_4 повідомив, що для належного виконання обов`язків «Орендаря» наведеної земельної ділянки перед вами «Орендодавцем» направляє на адресу 2 екз. додаткової угоди до договору оренди землі від 19.01.2021 року один із котрих. У разі згоди з її змістом просить підписати і направити на його адресу, зазначену в додаткові угоді. За наявності ваших пропозицій щодо змісту договору оренди землі, його умов просить узгодити з ним шляхом переговорів або в письмовому вигляді.

Також зазначив, що без змін в договорі оренди землі «Орендодавця» наведеної земельної ділянки він не має законних підстав для нарахування та виплати орендної плати. (а.с. 33).

Факт отримання листа сторонами не заперечується та підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення із відміткою про вручення 18.07.2024 (а.с. 32).

Позивачем надано копію проекту Додаткової угоди до договору оренди землі від 19.01.2024 року укладеному між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем фермерським господарством «Бойко М.В.» зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 22.01.2024 року номер запису про інше речове право із зазначенням дати 17.07.2025 року із наступним текстом Орендодавець ОСОБА_2 та Орендар фермерське господарство «Бойко М.В.» в особі голови фермерського господарства Бойка Миколи Васильовича (разом сторони) дійшли до згоди про те, що у відносинах Сторін по оренді земельної ділянки кадастровий номер 0521980800:03:001:0091 діють умови договору оренди землі 19.01.2021 року У абзаці другому зазначено, що у разі необхідності сторони узгоджують зміни у договорі від 19.01.2024 року в наступній редакції:. У розділі «Реквізити сторін» в пункті Орендар: Фермерське господарство «Бойко М.В.» проставлено печать та підпис. (а.с. 34).

Листом ОСОБА_2 від 29 липня 2025 року повідомив Фермерське господарство «Бойко М.В», що направляє на адресу господарства підписану угоду до договору оренди землі 19.01.2024 зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 22.01.2024 номер запису про інше речове право 512758 та просить Фермерське господарство «Бойко М.В» виконати договірні зобов`язання взяті за вищезаначеним договором оренди земельної ділянки із кадастровим номером 0521980800:03:001:0091(а.с. 35).

До листа наданий примірник проекту Додаткової угоди до договору оренди землі від 19.01.2024 року укладеному між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем фермерським господарством «Бойко М.В.» зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав 22.01.2024 року номер запису про інше речове право із зазначенням дати 17.07.2025 року із наступним текстом «Орендодавець ОСОБА_2 та Орендар фермерське господарство «Бойко М.В.» в особі голови фермерського господарства Бойка Миколи Васильовича (разом сторони) дійшли до згоди про те, що у відносинах Сторін по оренді земельної ділянки кадастровий номер 0521980800:03:001:0091 діють умови договору оренди землі 19.01.2024 року. У абзаці другому зазначено, що у разі необхідності сторони узгоджують зміни у договорі від 19.01.2024 року в наступній редакції: зазначено 1. Пункт 7 договору від 19.01.2024 викласти в наступній редакції «термін дії договору до 01.01.2027 року.» 2. Пункт 8 договору від 19.012024 викласти в наступній редакції «розмір орендної плати за цим договором за календарний рік 40000,00 гривень із врахуванням індексу інфляції, яка переглядається щорічно.» 3. Пункт 10 договору оренди землі 19.01.2021 року викласти в редакції «Орендна плата вноситься до першого місяця поточного року» (а.с. 36).

Факт отримання листа сторонами не заперечується та підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення із відміткою про вручення 04.08.2025 (а.с. 37).

Листом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 без дати, ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_2 , що направляє на адресу позивача 2 примірника Додаткової угоди до договору оренди землі від19.01.2021 року про зміну сторони, один із котрих, у разі згоди з її змістом просить підписати і направити на його адресу зазначену додатковій угоді. Також направляє повідомлення про визнання нечинною Додаткової угоди від 17.07.2025 року до Договору оренди землі від 19.01.2024 року. В черговий раз повідомляє, що без змін в Договорі оренди землі «Орендодавця» наведеної земельної ділянки не має законних підстав для нарахування та виплати орендної плати. (а.с. 38).

Листом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 від 07.08.2025 року, ОСОБА_4 повідомив, що в направленому йому примірнику додаткової угоди ОСОБА_2 викладено пропозиції щодо змін терміну дії договору, розміру орендної плати та строку її виплати. Викладені у додатковій угоді пропозиції відносяться до істотних умов договору оренди землі і не відповідають вимогам чинного законодавства та не можуть бути прийнятими мною, як зміни до договору оренди землі. З огляду на наведене, зважаючи на те, що ви свідомо ухиляєтесь від конструктивних перемовин, висуваєте зараннє несприятливі умови, які суперечать чинному законодавству та порушують його законні інтереси, як орендаря, повідомляє, що із наведених підстав додаткова угода від 17.07.2025 року вважається неукладеною і діють умови викладені в договорі оренди землі від 19.01.2024 року.(а.с. 39).

В проекті додаткової угоди із зазначенням дати 07.08.2025 року в п. 1 зазначено змінити сторону Договору оренди землі від 19.01.2024 року, а саме орендодавець ОСОБА_3 на ОСОБА_2 . В розділі «ОРЕНДАР» заначено підпис. (а.с. 40).

Факт отримання листів сторонами не заперечується.

Листом ОСОБА_2 від 18 вересня 2025 року повідомив Фермерське господарство «Бойко М.В», що вважає чинною додаткову угоду від 17.07.2025 року до договору оренди землі від 19.01.2024 року та вказує на необхідність виконати зобов`язання за договором оренди земельної ділянки із перерахуванням належної орендної плати. (а.с. 41).

Факт отримання листа сторонами не заперечується та підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення із проставленням підпису одержувача. (а.с. 42).

Листом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 від 19.11.2025 року, ОСОБА_4 повідомив, що договір оренди від 19.01.2024 року діє у редакції на момент його укладання. Вкотре повідомляє, що ним виконуються усі положення договору оренди землі, в тому числі щодо зобов`язання виплати орендної плати.(а.с. 41).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

В силу ч. 3 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до статті 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право правообов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 176-181 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 року у справі № 918/391/23 зроблено правовий висновок, який зводиться до того, що Правила про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та приписи частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною тав інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать, а навпаки доповнюють одні одних.

Підставою розірвання договору оренди землі згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України є систематична, тобто неодноразова (два та більше випадки) повна несплата орендної плати у строки, визначені договором. Ця спеціальна норма у такому випадку є самостійною та достатньою і звертатися до загальної норми частини другої статті 651 ЦК України немає потреби.

У разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначено умовами договору оренди землі, тобто коли орендар допустив недоплату орендної плати й таке порушення умов договору є істотним, тоді застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України,а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України.

Тобто, якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

У випадку неістотної недоплати орендної плати (чи встановлення неістотності такого порушення судом) ефективним та пропорційним буде такий спосіб захисту, як стягнення заборгованості з орендної плати.

Погашення орендарем заборгованості з орендної плати не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди як на підставі частини другої статті 651 ЦК України (у разі часткової несплати (недоплати) орендної плати та істотності такого порушення), так і на підставі пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України (у разі систематичної (два та більше випадки) повної несплати орендної плати).

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч.1 ст. 598 ЦК України).

В ч. 2 ст. 653 ЦК України унормовано, що уразі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

За змістом ч. 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами ОСОБА_2 06.06.2024 року набуто у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.1044 гектарів, кадастровий номер 0521980800:03:001:0091, яка розташована на території Крижопільської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області (за межами с. Голубече), яка на час набуття права власності позивачем перебувала в оренді Фермерського господарства «Бойка М.В» на підставі договору оренди від 19.01.2024.

Пунктом 38 Договору Оренди землі визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи-Орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання Договору.

Судом під час судового розгляду не здобуто доказів що Оредар ФГ «Бойко М.В» та новий власник ОСОБА_2 досягли згоди, щодо внесення змін до договору Оренди землі від 19.01.2024 в частині строку оренди, розміру орендної плати та порядку сплати орендної плати.

Сторони не заперечують, що між ними виникли правовідносини на підставі договору Оренди землі від 19.01.2024 з часу набуття права власності 06.06.2024 року ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 9 Орендна плата вноситься орендарем у натуральній або грошовій формі за погодженням сторін у розмірі не менше 5 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки визначеної у рік проведення виплати орендної плати. Обчислення розміру орендної плати за цим договром здійснюється без урахування коефіцієнта індексації.

Орендна плата вносить до 30 грудня поточного року (п. 10 Договору Оренди).

Обізнаність відповідача про зміну власника земельної ділянки кадастровий номер 0521980800:03:001:0091 та обов`язку про сплати орендної плати в порядку п. 9,10 Договору оренди землі від 19.01.2025 року підтверджується листами ФГ «Бойко» від 18.11.2024 року, 17.07.2025 року , від 07.08.2025 року.

Доказів виконання обов`язку сплати орендної плати попередньому власнику ОСОБА_3 та новому власнику частково чи в повному обсязі ОСОБА_2 за період 2024 по 2025 рік відповідачем надано не було та судом під час розгляду справи не здобуто.

Щодо посилання представника відповідача що орендна плата має бути сплачена після укладання додаткової договори оренди до договору оренди землі від 19.01.2024 судом до уваги не приймаються, оскільки положення договору оренди землі таких умов не містить та сторонами не погоджувались.

Посилання представника відповідача, що відповідачем було здійснено оплату орендної плати на підставі розписки від 15.12.2025 відповідно до якої ОСОБА_5 отримав за оренду першого паю за 2024 та 2025 від ОСОБА_4 в сумі 30000,00 грн. судом до уваги не приймаються, оскільки надана розписка не містить умов, щодо конкретної земельної ділянки.

Доказів фактичного використання ОСОБА_2 земельної ділянки із кадастровий номер 0521980800:03:001:0091 за період з 2024 по 2025 року до суду не надано, покази свідка ОСОБА_5 не підтвердженні іншими належними доказами.

Надана копія податкової декларації уточнююча за 2026 рік Фермерського господарства «Бойко М.В» із зазначенням в розділі «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,1044 га підтверджує виникнення податкових зобов`язань щодо сплати земельного податку за орендовану земельну ділянку, проте не спростовує доводи позивача про несплату орендної плати за 2024, 2025 роки.

Суд вважає, що саме відповідач, як більш захищена сторона в договірних відносинах, повинен і мав можливість надати самостійно докази на підтвердження чи спростування суми наявної заборгованості по орендній платі перед позивачем

Таким чином, враховуючи, що між сторонами по справі виникли правовідносини, на підставі договору оренди землі від 19.01.2024 року проте відповідачем в порядку та на умовах договору оренди зобов`язання, щодо сплати орендної плати протягом 2024 рік за користування Земельною ділянкою до 30.12.2024 у розмірі 6 862, 48 грн, та за 2025 рік до 30.12.2025 орендну у розмірі - 6 862, 48 грн. не виконанні, позовні вимоги ОСОБА_2 до ФГ Бойка М.В. про розірвання договору оренди від 19.01.2024 року підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на оплату витрат на правничу допомогу в сумі 25000,00 грн. суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Також суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також, чи була їх сума обґрунтованою. (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 (провадження №12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.01.2026 ОСОБА_2 та адвокат Купрій О.М. уклали Договір про надання правничої допомоги, відповідно до акту приймання передачі наданих послуг від 11.09.2026 році вартість прослуг становить 25000,00 грн.

Разом з тим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 6000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язанні із розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню, то із відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 15, 32 ЗУ «Про оренду землі», ст. ст. 526, 629, 651 ЦК України, ст. 141 ЗК України, ст.ст. 12, 13, 81, 259, 263, 264, 265, 274-279, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Договір оренди Земельної ділянки, який укладений 19 січня 2024 року між орендодавцем, ОСОБА_3 , та орендарем, фермерським господарством «Бойко М.В.», код ЄДРПОУ 45388625, щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4.1044 гектарів, кадастровий номер 0521980800:03:001:0091» яка розташована на території Крижопільської територіальної громади Тульчинського району Вінницької області (за межами с. Голубече) - розірвати.

Стягнути з ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «Бойко М.В.», на користь ОСОБА_2 1331.20 грн. витрат по оплаті судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідач: Фермерське господарство «Бойко М.В.» ЄДРПОУ 45388625, місце знаходження с. Голубече, вул. Севастопольська, 2 Тульчинського району Вінницької області.

Повний текст рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Суддя