Рішення № 140642527, 15.10.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/3309/26

Провадження № 2/553/2203/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

15.10.2026м. ПолтаваПодільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Москаленко В.В.,

за участі секретаря судового засідання Черняєвої Є.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до Подільського районного суду міста Полтави із позовною заявою до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.09.2024 між фізичною особою позичальником: ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» був укладений Договір про споживчий кредит № 1843972 (надалі Кредитний договір), згідно з умовами якого відповідач отримав 7000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів. Кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачеві кредит в сумі визначеній Кредитним договором, що підтверджується платіжним дорученням. Відповідачем не було сплачено кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом у строк встановлений Кредитним договором.

20.05.2025 року між первісним кредитором та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги 2005-25 від 20.05.2025.

Сума заборгованості відповідача становить 37870 грн., відповідно до виписки з особового рахунка. З них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 7 000 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 16870 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 0,00 грн, заборгованість по штрафам/пені становить 14 000 грн.

Враховуючи викладене представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1843972 від 21.09.2024 в розмірі 37870грн., витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн. та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 14.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надавши заяву з проханням проводити розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що позов підтримує, просить задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи, в судове засідання повторно не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила не подала відзив на позовну заяву.

За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, за згоди позивача, судом ухвалено рішення при заочному розгляді справи.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що на підставі анкети-заяви на кредит № 1843972, поданої в електронному вигляді ОСОБА_1 21.09.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 був укладений Договір про споживчий кредит № 1843972 від 21.09.2024, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.2. Договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.1.3. Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строк/терміни, що визначені цим Договором.

Згідно з п.1.3 Договору, сума (загальний розмір) кредиту становить 7000,00 грн.

Відповідно до п. 1.4 строк кредитуваня становить 360 (днів).

Відповідно до п. 1.8 договору загальні витрати на дату укладення договору складають: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 25 200,00 грн( п. 1.8.1), за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування процетної стваки становить 25 158,00 грн ( п. 1.8.2).

Відповідно до п. 1.9 Орієнтовна річна процентна ставка на дату укладення договору становить: за стандартною ставкою за весь трок користування кредитом 2 333,95% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2 301,30% річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладенння договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 32 200,00 грн, за стандартною проуентною ставкою з урахуванням періоду зниженої процентної ставки 32 158,00 грн ( п.п. 1.10., 1.10.2).

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використанння реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Дата наданння кредиту 21.09.2024 .

Умовами кредитного договору передбачено стандартну процентну ставку, що становить 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього договору. Крім того, договором було передбачено знижену процентну ставку 0,980% в день, що застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 21.10.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ствакою. У випадку невиконання сопживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для споживача здійснюється за стандартною процентною ставко на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для споживача, оскільки наданння кредиту за цим догвоором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.

Крім того, умовами договору встановлено відповідальність позичальника у вигляді штрафу за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, що визначено п. 6.4.1, п. 6.4.2.

Товариство свої зобов`язанння за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Таким чином, укладення цього договору здійснювалось сторонами за допомогою інформаційної системи Товариства , доступ до якої забезпечувався споживачу через веб-сайті. Електронна ідентифікація споживача в ІТС/ІКС товариства здійснювалось при вході споживача в особистий кабінет у порядку, передбаченому законом «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаному при вході.

Товариство направляє в особистий кабінет відповідача текст договору, підписаний з боку товариства аналогом власноручного підпису уповноваденої особи Товариства та відтиском печатки товариства, відтвореними засобами копіювання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом відповідача, вітвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який формується для кожного використаннята направляється відповідачу на номер мобільного телефону, повідомлений ним товариству в ІТС/ІКС Товариства/зазначений у договорі. Введення відповідачем коду дноразового ідентифікатора вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору.

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Факти та обставини укладення договору споживчого кредиту та отримання грошових коштів у поданих відповідачем заявах по суті не заперечувались та не спростовані.

Отже, у відповідача існують зобов`язання, що виникли з Договору про споживчий кредит

№ 1843972 від 21.09.2024.

Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення за Кредитним договором

№ 1843972 від 21.09.2024 та виписки з особового рахунку за Кредитним договором № 1843972 від 21.09.2024, станом на 08.06.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становить 37 870 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 7 000,00 грн, прострочена заборгованість за комісіями 0,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 16870 грн, заборгованість по штрафам/пені становить - 14000 грн.

Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю чи частково виконала зобов`язання за укладеним договором.

20.05.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та був укладений договір відступлення права вимоги № 2005-25, за умовами якого ТОВ "Слон Кредит" відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до умов п.1.2 Договору відступлення прав вимоги № 2005-25 від 20.05.2025, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим договором, Новий Кредитор заміняє Кредитора у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля заборгованості та відповідно вказаних у Реєстрі Боржників, та набуває прав грошових- вимог Кредитора за цими Кредитними Договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Відповідно до пунктів 6.2.3 -6.2.4 цього договору, права вимоги переходять до Нового кредитора у день здійснення фінансування (оплати) на користь кредитора у повному обсязі в сумі, вказаній в п.7.1 цього договору, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх заборгованості. Оформлення відступлення права вимоги здійснюється шляхом підписання акту приймання-передачі Реєстру боржників. Відступлення прав вимоги за цим договором здійснюється без згоди Боржників.

Відповідно до платіжної інструкції № 9736 від 20.05.2025 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату ТОВ «Слон Кредит» за відступлення прав вимоги згідно з умовами Договору № 2005-25 від 20.05.2025.

Згідно з актом приймання-передачі Реєстру боржників від 20.05.2025, ТОВ «Слон Кредит» передало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» Реєстр Боржників Кредитора від 20.05.2025, складений за формою згідно із Додатком № 1 до договору.

Згідно з наявним у справі витягом з реєстру боржників, за договором відступлення прав вимоги № 2005-25 від 20.05.2025 від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» передане право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1843972 від

21.09.2024, на загальну суму 37870,00 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту 7000,00 грн, прострочена заборгованість за комісіями 0,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 16870 грн, заборгованість по штрафам/пені становить 14 000,00.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже до позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги договором споживчого кредиту № 1843972 від 21.09.2024 від первісного кредитора ТОВ «Слон Кредит», згідно з Договором відступлення прав вимоги №1843972 від 21.09.2024. Після отримання права вимоги до відповідача, позивачем жодних нових сум щодо стягнення заборгованості не нараховувалося.

Матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що відповідачем були здійсненні будь які дії, спрямовані на продовження строку надання кредиту після 21.09.2024року.

Згідно відповіді АТ «Універсал Банк», наданої на ухвалу суду від 14.09.2026 року, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку було зарахування коштів на суму 7 000,00 грн. за період з 21.09.2024 року по 26.09.2024 року.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 «боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.

За змістом статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина четверта статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Важливо, щоб електронний договір включав всі істотні умови для відповідного виду договору, інакше він може бути визнаний неукладеним або недійсним, у зв`язку з недодержанням письмової форми в силу прямої вказівки закону.

У силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит)

позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У частині першій статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц (провадження № 61-34764св18).

Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою "текстуальної" недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. З позицій юридичної техніки така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах "нікчемний", "є недійсним".

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (частина друга статті 1055 ЦК України).

Тобто, правовим наслідком недодержання письмової форми кредитного договору є його нікчемність.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20); від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20 (провадження № 61-154св21); від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20 (провадження № 61-6379св21). Тобто судова практика у цій категорії справ є незмінною.

У ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з вимогами ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за

письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ст. 207 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнута згода.

Ч. 1 ст. 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування»: загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Ч. 1 ст. 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України, про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України, має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виходячи із приписів п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тоді як ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права

первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

А згідно вимог ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Внаслідок укладення договору про відступлення прав вимоги до позивача перейшли права кредитора за вказаним вище кредитним договором, і такий вправі вимагати повернення кредитних коштів через неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором.

Доказів сплати коштів (суми тіла кредиту та відсотків у повному обсязі) на адресу первісного кредитора ТОВ «Слон Кредит» або на адресу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідачем не надано.

Правом подати відзив на позов та оспорити розрахунок заборгованості відповідач не скористався.

Таким чином, приймаючи до уваги той факт, що відповідач ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконала, у визначені договором строки погашення заборгованості за кредитним договором не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем склалася заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн; заборгованості за процентами 16 870,00 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу/пені, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120-IX, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Здійснюючи тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК, Верховний Суд в постанові від 12.06.2024 року у справі № 910/10901/23 виснував, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в постанові від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23.

Отже, на період дії воєнного стану позичальники звільняються від сплати штрафу.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачу ОСОБА_1 було неправомірно нараховано штраф/пеню у розмірі 14 000,00 грн. за кредитним договором, а тому слід відмовити у задоволенні цієї позовної вимоги.

У відповідності до ч. ч. 1 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з вимогами ст. ст. 124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

При ухваленні рішення суд звертає увагу, що відповідач у судове засідання не з`явився, доводів позивача не спростував, у зв`язку з чим суд з урахуванням дизпозитивності розглядає справу за наявними в ній доказами.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд вказує, що у відповідності до положень ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи в разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем було сплачено 2662,40 грн судового збору, отже, на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягають стягненню судові витрати по справі у вигляді судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1678,15 грн. (а.с.1-2), які є належно підтвердженими.

Крім того позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Оскільки позивач скористався правовою допомогою, про що свідчить копія договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, копія ордера на надання правничої (правової) допомоги серії, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 2093, копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Адвокатського об`єднання «Апологет», копія акту наданих послуг №Д/22031 від 14.04.2026 року та копія детального опису наданих послуг до акту №627 від 07.08.2026 року, а тому, з урахуванням вимог ст. 137 ЦПК України, та враховуючи те, що відповідачем не були надані заперечення щодо розміру витрат на правову допомогу, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог на користь позивача 5042,51 грн витрат на правову допомогу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 611, 625, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1843972 від 21.09.2024 в розмірі 23 870 (двадцять три тисячі вісімсот сімдесят) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правову допомогу в розмірі 5042 (дві п`ять тисяч сорок дві) грн 51 коп. судовий збір у розмірі 1678 (одна тисячв сімдесят вісім) грн 15 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача яка може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал», ЄДРПОУ: 35234263, місцезнаходження юридичної особи: 79029, м. Львів, вул. Смаль Стоцького,1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Подільського районного

суду міста Полтави В. В. Москаленко