Вирок № 140642462, 14.10.2026, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 536/2732/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кременчука, Полтавської області, громадянки України, з повною середньою освітою, заміжньої, ФОП « ОСОБА_4 », зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за ч.1 ст. 369 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

Встановив:

13 травня 2026 року, приблизно о 12 годині 00 хвилин дільничний офіцер поліції сектору превенції відділення поліції № 2 Кременчуцького районного управління поліції ГУНП у Полтавській області ОСОБА_6 , перебуваючи при виконанні службових обов`язків, у форменому одязі та використовуючи службовий автомобіль марки «Skoda Rapid», прибув до магазину, розташованого на території СТ «Строитель» по вул. Лісна, 301-A у с. Кривуші, Кременчуцького району, Полтавської області. Метою прибуття ОСОБА_6 була перевірка повідомлення про можливе здійснення в зазначеному магазині реалізації алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного податку, а також провадження господарської діяльності без належних дозвільних документів.

Під час перевірки ОСОБА_6 виявив обставини, які свідчили про наявність у діях продавчині магазину ОСОБА_7 ознак адміністративних правопорушень, передбачених: ч. 1 ст. 156 КУпАП - порушення правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, ч. 1 ст. 164 КУпАП - порушення порядку провадження господарської діяльності. У зв`язку з виявленими обставинами ОСОБА_6 мав намір у межах наданих йому службових повноважень скласти щодо ОСОБА_7 відповідні протоколи про адміністративні правопорушення.

Цього самого дня приблизно о 12 годині 50 хвилин до зазначеного магазину прибула його власниця ОСОБА_3 . Усвідомлюючи, що ОСОБА_6 є працівником поліції, перебуває при виконанні службових обов`язків і має повноваження щодо складання матеріалів про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_3 звернулася до нього з проханням «домовитися» про нескладання таких матеріалів. Під час розмови в ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення нею з використанням наданої влади дій в інтересах третьої особи. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , діючи умисно інтересах третьої особи - ОСОБА_7 , висловила ОСОБА_6 пропозицію надати йому неправомірну вигоду у вигляд грошових коштів за нескладання щодо ОСОБА_7 протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 156 та ч. 1 ст. 164 КУпАП. Після висловлення зазначеної пропозиції ОСОБА_6 повідомим ОСОБА_3 про незаконність її дій та попередив про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 369 КК України, за пропозицію, обіцянку або надання неправомірної вигоди службовій особі. Незважаючи на це попередження, 13.05.2026 приблизно о 13 годині 05 хвилин ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, перебуваючи в приміщенні зазначеного магазину, діючи умисно в інтересах третьої особи - ОСОБА_7 , передала дільничному офіцеру поліції ОСОБА_6 грошові кошти в сумі 5000 гривень як неправомірну вигоду. Зазначені грошові кошти ОСОБА_3 надала ОСОБА_6 за невчинення ним з використанням наданої йому влади дій в інтересах ОСОБА_7 , а саме за нескладання щодо останньої протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 156 та ч. 1 ст. 164 КУпАП. Після висловлення ОСОБА_3 пропозиції неправомірної вигоди та фактичного передання нею грошових коштів ОСОБА_6 повідомив про виявлене кримінальне правопорушення на спеціальну лінію «102» і склав відповідний рапорт.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 369 КК України, тобто здійснила пропозицію та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 вину визнала повністю, суду пояснила, що вона є ФОП та в магазині у АДРЕСА_2 здійснює господарську діяльність. 13.05.2026 їй зателефонувала продавець магазину та повідомила, що приїхала перевірка. Вони вирушила до магазину, а там запропонувала співробітнику поліції та надала грошові кошти в сумі 5000 грн. за нескладання протоколів про порушення відносно продавця. У вчиненому щиро кається, просить суворо її не карати.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасникам судового провадження роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, заслухавши пояснення обвинуваченої, оцінивши досліджені судом докази, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_3 у здійсненні пропозиції та надання службовій особі неправомірної вигоди за невчинення службовою особою в інтересах третьої особи дії з використанням наданого їй службового становища, та її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 369 КК України.

При вирішенні питання про призначення покарання, суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання; дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , судом не встановлено.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд бере до уваги обставини і характер скоєного кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів; обставини, які пом`якшують покарання; особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікаря-нарколога, у лікаря-психіатра не перебуває, працевлаштована, позитивно характеризується за місцем проживання, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Прокурор під час судових дебатів просила суд визнати обвинувачену винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та враховуючи особу обвинуваченої, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, просила призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, з метою виправлення та попередження вчинення обвинуваченою нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що відповідно до вимог ст.50 КК України, необхідно призначити ОСОБА_3 покарання у межах санкції ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу. Призначення саме такого показання, на думку суду, відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі відсутні.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Також, суд вважає за необхідне застосувати у кримінальному провадженні спеціальну конфіскацію, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальна конфіскація застосовується на підставі обвинувального вироку суду (п.1 ч.2 ст.96-1 КК України).

Згідно п. 2 ч.1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне долю речових доказів у вигляді грошових коштів, а саме 5000 грн., на підставі статей 96-1 та 96-2 КК України - застосувати спеціальну конфіскацію та конфіскувати у власність Держави.

Запобіжний захід під час досудового розслідування відносно обвинуваченої не обирався, клопотань про його обрання не надходило.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

Ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ст. 96-1, ст.96-2 КК України застосувати спеціальну конфіскацію грошових коштів в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.: номіналом 1000 (тисяча) гривень - ЗП177520; номіналом 1000 (тисяча) гривень - ЛГ6616540; номіналом 500 (п`ятсот) гривень - КБ6547390; номіналом 500 (п`ятсот) гривень 357128307; номіналом 500 (п`ятсот) гривень - ЕР7392878; номіналом 500 (п`ятсот) гривень - BE8048774; номіналом 500 (п`ятсот) гривень - ЛД9260158; номіналом 500 (п`ятсот) гривень - КЄ7993405, які поміщено на відповідальне зберігання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, Україна, Київ, Грушевського, 1д. МФО 305299, ЄРДПОУ 14360570, ІПН 143605704021, свідоцтво №100238786), конфіскувати у власність Держави.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Кременчуцький районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1