Ухвала суду № 140642106, 15.10.2026, Гадяцький районний суд Полтавської області

Справа № 526/1067/26

Провадження № 2-п/526/15/2026

У Х В А Л А

іменем України

15 жовтня 2026 року суддя Гадяцького районного суду Полтавської області Черков В.Г., ознайомившись з заявою адвоката Киричук Галини Миколаївни поданої до суду в інтересах відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 03.06.2026 у справі № 526/1067/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

До суду 14.10.2026 надійшла заява представника відповідача про перегляд заочного рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 03.06.2026, яка мотивована тим, що відповідачка не була повідомлена про розгляд справи належним чином. Вказане позбавило її скористатись своїми законними правами на подання відзиву та обґрунтування своєї позиції. Про наявність заочного рішення дізналася випадково із за стосунку Дія, тому просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідачка заперечує проти позову, оскільки позивачем не надано до суду первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт перерахування відповідачу коштів за спірним договором. Вважає, що розмір нарахованих процентів є таким, що значно перевищує суму тіла кредиту. Таким чином, відповідач не погоджується з рішенням суду тому, що при винесенні рішення судом не були з`ясовані всі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи. Просить скасувати заочне рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 червня 2026 року, з призначенням справи до розгляду з викликом сторін.

Дослідивши заяву, суд приходить до висновку про залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 285 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі.

У заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено:

1) найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

2) ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобу зв`язку, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це;

4) посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

5) клопотання про перегляд заочного рішення;

6) перелік доданих до заяви матеріалів.

Заява про перегляд заочного рішення підписується особою, яка її подає.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

До заяви про перегляд заочного рішення, поданої представником відповідача, додається довіреність або інший документ, який підтверджує його повноваження.

До заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

До заяви про перегляд заочного рішення додаються докази, на які посилається заявник.

До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

З аналізу конструкції вказаних норм процесуального закону в системному зв`язку із ч. 2 ст. 284 ЦПК України слідує, що відповідач має право подати заяву на перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Разом з тим, якщо така процесуальна дія з подання заяви у вказаний строк не відбулась, такий відповідач набуває права на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Тобто, в розмінні процесуального закону, якщо подання заяви про перегляд заочного рішення суду не відбулось у строк, що передбачений ч. 2 ст. 284 ЦПК України, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду в будь-якому випадку вважається пропущеним. Разом з тим, процесуальний закон в такому випадку надає відповідачу у справі право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Згідно із ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 126 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

На переконання Великої Палати Верховного Суду, частину другу статті 126 ЦПК України треба розглядати у сукупності з нормами статті 127 цього Кодексу, якою встановлено процедуру поновлення пропущеного строку. Тобто законодавець у частині другій статті 126 ЦПК України під формулою «крім випадків, передбачених цим Кодексом» насамперед мав на увазі застосування норм статті 127 ЦПК України щодо поновлення строку за наявності поважних причин. Крім того, формулу «крім випадків, передбачених цим Кодексом» потрібно розуміти так, що процесуальний закон може передбачати випадки, коли законодавець у певній нормі надав імперативну вказівку про те, що суд не має права залишати без розгляду заяву, подану з пропуском строку на її подачу.

За загальним правилом пропуск процесуальних строків має наслідком втрату права на вчинення процесуальної дії, а для суду настає обов`язок застосувати передбачені ЦПК України наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Під залишенням документів без розгляду треба розуміти відмову суду давати правову оцінку поданому з пропуском строку документу. Отже, перевірка судом дотримання процесуальних строків при поданні процесуальних звернень учасниками процесу відбувається ex officio.

Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Поважними причинами пропуску процесуального строку вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення заяви стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.

З матеріалів цивільної справи та зі змісту заяви про перегляд заочного рішення слідує, що рішення, яке сторона відповідача просить скасувати, ухвалено 03.06.2026 року, при цьому представником відповідача у поданій заяві про перегляд заочного рішення не зазначено та до заяви не додано жодних доказів на підтвердження конкретної дати вручення їм копії заочного рішення від 03.06.2026 або іншої дати, коли їй стало відомо про наявність такого рішення. Представник відповідача вказує, що ОСОБА_1 дізналася про наявність судового рішення із за стосунку Дія, що унеможливлює перевірку судом дотримання відповідачем строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Заявлене клопотання відповідачем ОСОБА_2 про поновлення строку належним чином необґрунтоване та немотивоване.

Разом з тим, відповідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, відступаючи від попередніх позицій у постанові від 24 червня 2024 року по справі №554/7669/21 виснувала наступне.

Реєстрація (декларування) місця проживання чи перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема під час вибору суду, якому підсудна справа. Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

ЦПК передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня.

Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстрованим може бути лише одне місце проживання.

Звернення позивача до суду з позовом за місцем його перебування без підтвердження реєстрації не відповідає нормам статті 28 ЦПК України.

З урахуванням викладеного Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм процесуального права (частина перша статті 28 ЦПК України), викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 червня 2022 року у справі № 556/1395/21, Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного від 12 лютого 2020 року у справі № 161/1246/18 щодо визначення підсудності за фактичним місцем проживання або перебування позивача, відмінним від зареєстрованого.

Так, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_1 представник позивача зазначив її адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 1).

Судом, 23.04.2026 було отримано відповідь виконавчого комітету Краснолуцької сільскої ради від 22.04.2026 № 01.1-37/525, згідно якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 74).

За цією адресою судом було направлено ухвалу про відкриття провадження у справі, але конверт було повернуто до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 78).

Також, після ухвалення заочного рішення на вказану зареєстровану адресу відповідача було направлено копію такого рішення суду, але конверт повернутий до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 88).

Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18.

За змістом статті 3 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05 листопада 2021 року № 1871-IX, декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється, серед іншого, з метою ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

Отже, з урахуванням викладеного, судом направлялися листи на зареєстровану адресу проживання відповідача ОСОБА_2 які, від незалежних причин від суду, поверталися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», вона вважається належним чином повідомленою.

Враховуючи наведене, заява про перегляд заочного рішення не відповідає вимогам ЦПК України, вказані вище недоліки перешкоджають вирішенню питання про прийняття заяви про перегляд заочного рішення до розгляду, тому суд пропонує відповідачу та її представнику привести подану заяву у відповідність до вимог чинного законодавства, а тому дану заяву слід залишити без руху та надати семиденний строк для виправлення вказаних недоліків.

Способом усунення недоліків заяви є: надання доказів поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення., зазначення обставин, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це.

У випадку неусунення недоліків, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.

Керуючись ст. 185, 285 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

Заяву відповідачки ОСОБА_3 , в інтересах якої діє її представник - адвокат Киричук Галина Миколаївна, про перегляд заочного рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 03 червня 2026 у справі № 526/1067/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без руху, надавши відповідачці семиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків заяви.

Роз`яснити відповідачці, що якщо вона у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 285 цього Кодексу, та усуне вказаній в цій ухвалі недоліки, заява вважатиметься поданою в день первісного її подання до суду. Якщо відповідачка не усуне недоліки заяви у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали складений 15.10.2026.

Головуючий: В. Г. Черков