Рішення № 140641892, 15.10.2026, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1188/26

Провадження № 2/375/1030/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Банах-Кокус О.В.,

за участю секретаря судового засідання Киричок І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рокитнянського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Липовенко Наталія Іванівна про визначення додатковго строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

До Рокитнянського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Липовенко Н.І. про визначення додатковго строку для подання заяви про прийняття спадщини,

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

За життя мати ОСОБА_3 за своїм бажанням вирішила розпорядитися своїм майном на користь позивача, подарувавши йому житловий будинок в якому вона проживала та земельну ділянку під житловим будинком.

Позивач вважав, що переоформив все нерухоме майно, що належало на праві власності мамі, тому і не звертався до нотаріуса для прийняття спадщини.

У квітні місяці 2026 року позивач випадково у будинку де проживала мати до дня смерті, поряд з іншими документами, знайшов державний акт на право власності на земельну ділянку виданого на ім`я ОСОБА_3 , площею 0,0964 га, що розташована за адресою: с. Пугачівка Білоцерківського району Київської області, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223780502:02:008:0023. Як стало відомо позивачу, що даний державний акт є право власності на земельну ділянку - город, який знаходиться поряд з житловим будинком та який обслуговується позивачем.

Для прийняття спадщини ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Липовенко Н.І. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено у зв`язку із пропущенням ним шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Третя особа у справі ОСОБА_2 є сестрою позивача. Після смерті матері ОСОБА_2 заяву на прийняття спадщини до нотаріуса не подавала.

Позивач просить визначити йому, як спадкоємцю за законом додатковий тримісячний строк, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Ухвалою суду від 1 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 7 липня 2026 року витребувано від приватного нотаріуса Липовенко Наталії Іванівни інформаційну довідку зі спадкового реєстру про наявність чи відсутність спадкових справ до майна померлої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наявності спадкової справи надати копію спадкової справи, а також інформацію щодо всіх наявних заповітів спадкодавця (заповідача),- їх копії.

Ухвалою суду від 8 вересня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 15 жовтня 2026 року о 10 год 00 хв.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду письмову заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату, час та місце слухання справи належним чином повідомлений.

Третя особа: приватний нотаріус Липовенко Н.І. подала заяву, в якій розгляд справи просить здійснювати у її відсутності, при розгляді справи покладаються на розсуд суду.

Третя особа: ОСОБА_2 подала заяву, в якій розгляд справи просить здійснювати у її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Згідно частиною 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи те, що відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Дослідивши матеріали справи, в межах наданих суду доказів, дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого 16 вересня 2023 року серії НОМЕР_1 , що міститься в матеріалах справи.

Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно - на земельну ділянку площею 0,0964 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 3223780502:02:008:0023, що розташована за адресою: с. Пугачівка Білоцерківського району Київської області, що підтверджується державним актом на право власностіна земельну ділянку виданого на ім`я ОСОБА_3 зареєстрованого 12 жовтня 2011 року.

З копій договору дарування земельної ділянки від 5 травня 2021 року зареєстровано у реєстрі за № 378 та договору дарування житлового будинку від 5 травня 2021 року зареєстровано у реєстрі за № 377 та витягів з Державного реєстру речових прав № 255319781, № 255315150 від 5 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи встановлено, що для прийняття спадщини ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Липовенко Н.І. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину, йому було відмовлено у зв`язку із пропущенням нею шестимісячного строку для прийняття спадщини та рекомендовано звернутись до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, що підтверджується відповіддю нотаріуса від 21 квітня 2026 року № 59-01/16.

Позивачем та приватним нотаріусом Липовенко Н.І. на виконання ухвали суду про витребування доказів від 7 липня 2026 року долучено до матеріалів справи витяги з Спадкого реєстру (заповіти/спадкові договори) № 85885254 від 7 липня 2026 року та № 86063953 від 21 липня 2026 року з яких вбачається, що за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

З витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85885214 від 7 липня 2026 року та № 86063945 від 21 липня 2026 року з яких вбачається, що за вказаними параметрами пошуку запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Відповідно до довідки старостинського округу № 11 Рокитнянської селищної ради Київської області від 20 квітня 2026 року № 83, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на день смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 та на день смерті в будинку ніхто не був зареєстрований.

Згідно із копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого повторно 12 серпня 2011 року вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його батьком вказано - ОСОБА_4 , матір`ю - ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

У відповідності до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1270 цього Кодексу передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

За загальним правилом спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17, провадження № 61-38298св18.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Зважаючи на викладені обставини та беручи до уваги те, що спадщина після смерті ОСОБА_3 , ніким із спадкоємців не прийнята, спадкова справа не заведена, позивач захистити своє порушене право в інший спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, не може, враховуючи поважність причин пропуску встановленого строку для прийняття спадщини, суд вважає за необхідне позов задовольнити та надати позивачеві додатковий, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, строку протягом трьох місяців.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Питання про відшкодування судових витрат позивачем не ставилося, тому, виходячи з принципу диспозитивності цивільного процесу, суд залишає судові витрати за позивачем.

Керуючись статтями 1268-1270, 1272 ЦК України, статтями 13, 81, 206, 223, 247, 263, 264, 265, 293, 315 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Липовенко Наталія Іванівна про визначення додатковго строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці, з дати набрання рішенням суду законної сили, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати залишити за позивачем.

Визначений строк обраховувати з дати набрання даним рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання на нього апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Рокитнянська селищна рада Київської області, ЄДРПОУ: 04358997, юридична адреса: 09601, Київська область, Білоцерківський район, селище Рокитне, вул. Незалежності, 2, електронна адреса: rokytne04@ukr.net.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог:

ОСОБА_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

приватний нотаріус Рокитнянського нотаріального округу Київської області Липовенко Наталія Іванівна, місце здійснення діяльності: 09601, Київська область, Білоцерківський район, селище Рокитне, вул. Ігоря Зінича, 2, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_5

Текст рішення складено 15 жовтня 2026 року.

Суддя О.В. Банах-Кокус