Ухвала суду № 140641793, 15.10.2026, Миронівський районний суд Київської області

15.10.2026 Єдиний унікальний № 371/1370/26

провадження № 2-з/371/15/26

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

15 жовтня 2026 року м. Миронівка

Суддя Миронівського районного суду Київської області Геліч Т.В., розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Миронівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Одночасно із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладенням арешту: на земельну ділянку з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 5.2472 га, з кадастровим номером 3222910100:04:224:0002, що розташована на території Миронівської міської ради Обухівського (колишнього Миронівського) району Київської обалсті; на кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АТ «Райффайзен Банк» ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 .

Сторони в судове засідання не викликались.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що незастосування заходів по забезпеченню позову, може утруднити або взагалі унеможливити ефективний захист, поновлення оспорюваних прав та інтересів позивачів.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Умовою застосування забезпечення позову як сукупності процесуальних дій є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. Такі заходи гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову, перелік яких визначений у статті 150 цього Кодексу, а також інші заходи, необхідні для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 частини першої статті 150 ЦПК України.

Зміст і форма заяви про забезпечення позову, а також інші вимоги до неї визначені ст.151 ЦПК України.

Згідно з ч.1 та ч.5 ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1)найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Всупереч вимог п. 6 ч. 1 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України надана до суду заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Крім того, відповідно до ч.6 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Із матеріалів поданої заяви про забезпечення позову вбачається, що заявником додано платіжну інструкцію від 15 липня 2026 року № 1278 про сплату судового збору в розмірі 538,48 грн.

Проте, за наданим документом, заявник сплатив кошти на рахунок ГУК у Полтавській області / Миргородський район /22030101, Код отримувача 37959255. У призначенні платежу вказано: судовий збір за позовом ФОП ОСОБА_1 Миргородський міськрайонний суд Полтавської області, а не Миронівський районний суд Київської області.

Тобто, до матеріалів заяви у порушення ч. 6 ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі за розгляд заяви/справи Миронівським районним судом Київської області.

Частиною 9 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Таким чином, заява не відповідає вимогам ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України а отже за імперативною нормою ч. 9 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України підлягає поверненню заявнику, у зв`язку із її недоліками.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 151, 153 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ