Постанова № 140641560, 15.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"15" жовтня 2026 р. Справа № 363/6148/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., за участі: прокурора Бірюка Г.І., розглянувши в судовому засіданні матеріали, які надійшли від Департаменту стратегічних розслідувань управління стратегічних розвідувань в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, заміжню, маючу на утриманні неповнолітню дитину 2013 року народження, працюючої на посаді головного спеціаліста документообігу та контролю Вишгородської міської ради Київської області, зареєстрованою та проживаючою за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 2 ст. 172-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , обіймаючи з 20.05.2026 року посаду головного спеціаліста відділу документообігу та контролю Вишгородської міської ради, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення пов`язані з корупцією, відповідно до підпункту «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону N?1700-VII порушила вимоги п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» щодо входження до складу органу правління, а саме була керівником (директором) Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКОСХІД» (код ЄДРПОУ 42758250), чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді зазначила, що не погоджується з протоколом про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях умислу та просила закрити провадження по справі.

Представник ОСОБА_1 , адвоката Стегар О.М. просить закрити провадження у справі, мотивуючи це відсутністю умислу на вчинення інкримінованого правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 діяла добросовісно, дотримувалася роз`яснень НАЗК та вважала свої дії правомірними. Також звернає увагу суду на те, що вона не здійснювала фактичної господарської діяльності в ТОВ «ЕКОСХІД», заробітної плати не отримувала, шкоди державі чи громадянам не заподіяла, позитивно характеризується та тривалий час працює в органах місцевого самоврядування.

Прокурор Бірюк Г.І. в суді наполягав на доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4, належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності доказами. Просить суд притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення вказаного адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із положеннями ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративні правопорушення, суд з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Слід зазначити, що обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона, а відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Так, об`єктом адміністративного правопорушення, визначеного ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, є суспільні відносини, пов`язані із обмеженнями для осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Об`єктивна сторона правопорушення характеризується діями щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті отримання прибутку; суб`єкт правопорушення - особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, характеризується тим, що вони вчиняються умисно; особа, яка їх вчиняє, усвідомлює, що вона входить до складу правління інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.

Таким чином, для притягнення особи до відповідальності за ч. 2 ст. 172-4 КУпАП необхідно встановити, чи є особа, що притягується до адміністративної відповідальності, суб`єктом, на якого поширюються відповідні обмеження, чи мало місце порушення таких обмежень, чи усвідомлювала така особа протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, або ж свідомо допускала вчинення таких протиправних діянь.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 , будучи призначеною на посаду головного спеціаліста відділу документообігу та контролю Вишгородської міської ради Київської області порушила встановлені п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а саме входила до одноосібного складу правління як директор ТОВ «ЕКОСХІД», чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Розпорядженням Вишгородського міського голови Момота О.В. № 129-к/тр від 19.05.2026 року ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу документообігу та контролю Вишгородської міської ради та підтверджено 13 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах 7 категорії посад.

20.05.2026 року ОСОБА_1 письмово попереджена про вимоги та обмеження, передбачені Законом №1700-VII в тому числі і його статтею 25 Закону України «Про запобігання корупції.

Згідно ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється:

1) займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України;

2) входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України, крім випадку, передбаченого абзацом першим частини другої цієї статті.

Судом встановлено, що 20.06.2025 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі, на підставі якого ОСОБА_1 набула частку в статутному капіталі ТОВ «ЕКОСХІД» (код ЄДРПОУ 42758250) в розмірі 100%. У подальшому рішенням одноособового учасника ТОВ «ЕКОСХІД» від 20.06.2025 року №20/06/2025 ОСОБА_1 призначено на посаду директора вказаного товариства.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників.

Таким чином, ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «ЕКОСХІД» (код ЄДРПОУ 42758250) входила до виконавчого органу управління товариства з обмеженою відповідальністю та мала повноваження.

Ч. 2 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особа, призначена (обрана) на посаду, зазначену в пункті 1 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язана не пізніше 15 робочих днів з дня призначення на посаду здійснити дії, спрямовані на припинення підприємницької діяльності та припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, якщо особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації), якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.

На виконання зазначених вимог законодавства ОСОБА_1 , була зобов`язана була вчинити дії спрямовані на припинення її повноважень у складі виконавчого органу ТОВ «ЕКОСХІД» (код ЄДРПОУ 42758250) не пізніше 07.06.2026 року.

Проте, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції», дії спрямовані на припинення її повноважень у складі правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а саме у складі директора ТОВ «ЕКОСХІД» не вчинив у 15 денний строк, а лише через 33 дні робочі дні після призначення на посаду ії звільнено з посади директора.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Враховуючи викладене, головний спеціаліст документообігу та контролю Вишгородської міської ради Київської області ОСОБА_1 , являючись суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», порушив встановленні п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про запобігання корупції» обмеження, щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку, а саме входила до складу правління ТОВ «ЕКОСХІД» та вчинила дії, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, а саме порушення особою встановлених законом обмежень щодо входження до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляє інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

Зазначені обставини підтверджуються дослідженими судом матеріалами адміністративної справи, зокрема, протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією №5502 від 21.09.2026року та іншими матеріалами справи, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зазначені докази в їх сукупності підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-4 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 65-1 Закону України Про запобігання корупції за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень особи, зазначені в ч. 1 ст. 3 цього Закону, притягаються до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової та дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

У питанні 10 Методичних рекомендацій Національного агентства з питань запобігання корупції «Щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції» №5 від 02.04.2021 року визначено, що відповідальність за порушення заборони, визначеної у п. 2 ч. 1 ст. 25 ЗУ «Про запобігання корупції» настає незалежно від того, чи вчиняла особа будь-які дії на посаді в органі управління, чи здійснювало таке підприємство/організація господарську діяльність та чи отримувало дохід, а також незалежно від отримання доходу особою від такої діяльності.

Підстав для закриття провадження у даній справі та звільнення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності в судовому засіданні не встановлено.

Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, приймаючи до уваги дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, вважаю за доцільне піддати її адміністративному стягненню в межах санкції ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, яка передбачає покарання за вчинене нею правопорушення, у виді штрафу без конфіскації отриманого доходу, оскільки матеріалами справи не підтверджено отримання ОСОБА_1 будь-якого доходу від ТОВ «ЕКОСХІД».

При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Згідно положень ст. 40-1 КупАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08 липня 2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що на момент розгляду справи складає 665 грн. 60 коп.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 172-4 КУпАП, ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-4 КУпАП.

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі триста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 5 100,00грн.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн. на користь держави.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення.

Штраф має бути сплачений добровільно не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу після набрання нею законної сили, а в разі оскарження постанови, не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно ст.308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Суддя О.Д.Рудюк