Постанова № 140641215, 29.09.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10778/26

Провадження № 3/359/3517/2026

Бориспільський міськрайонний суд Київської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Вознюк С.М., розглянувши за відсутності особи та участю представника адвоката Глебської Ю.В. в режимі відеоконфенцзв`язку, яка притягується до відповідальності, адміністративний матеріал, що надійшов від Головного управління ДПС у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; паспортні дані: НОМЕР_1 , виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві, дата видачі 26.04.2012; головний бухгалтер ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА», місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; реєстровий номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_2 ,

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №2246/10-36-07-01 про адміністративне правопорушення Головне управління ДПС у Київській області. Посадовою особою, головним державним інспектором відділу перевірок платників основних галузей економіки управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Київській області Рожковою Світланою Петрівною при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА», податковий номер 32054570, з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2024 по 31.03.2026, акт від 15.07.2026 №33887/10-36-07-01/32054570, адреса: 08320, Київська область, Бориспільський район, с. Велика Олександрівка, вул. Соборна, буд. 59. встановлено, що громадянин(ка) або посадова особа: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), головний бухгалтер ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА» вчинив правопорушення: п. 44.1, ст. 44, п. 134.1.1, п. 134.1, ст. 134, п. 135.1, ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), вимог ст. 1, ст. 4, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (зі змінами), вимог пп. 2.1, пп. 2.2, пп. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, вимог п. 5, п. 21 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 року за N 860/4153 (зі змінами та доповненнями), вимог п. 3 розділу I, п. 3, п. 6 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 N 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за N 336/22868 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 22 449 292 грн, у тому числі по періодам: 2025 рік у сумі 22 449 292 грн, I квартал 2026 року у сумі 22 449 292 грн. та занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 228 792 грн, у тому числі по періодам: 2025 рік у сумі 2 228 792 грн, 2. п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), п. 16 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 року за № 137/28267, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 841 344 грн, у тому числі по періодам: квітень 2025 року на суму 841 344 гривні, за які передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином. В судовому засіданні в режимі відеоконфенцзв`язку присутня адвокат Глебська Ю.В., яка представляє інтереси особи та надала письмові пояснення через підсистему Електронний суд.

Як вбачається зі змісту Протоколу № 2246/10-36-07-01 від 03.09.2026 р., при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА» (ЄДРПОУ 32054570) з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2024 по 31.03.2026, встановлено, що головний бухгалтер ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА» ОСОБА_1 вчинив правопорушення: 1. Передбачене п.п. 44.1 ст. 44 ПК України, п.п. 134.1.1. п. 134.1. ст. 134 ПК України, п. 5.1. ст. 135 ПК України, вимог ст. 1, ст. 4, ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», вимог п.п. 2.1., п.п. 2.2., п.п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, вимог п. 5, п. 21 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. № 290, вимог п. 3 розділу І, п.п. 6 розділу III Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 р. № 73, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 22 449 292 грн., у тому числі по рокам: 2025 рік у сумі 22 449 292 грн, за І квартал 2026 року у сумі 22 449 292 грн, та занижено податок на прибуток, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 228 792 грн., у тому числі по періодам: 2025 рік у сумі 2 228 792 грн. 2. п. 198.6 ст. 198 ПК України, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4. ст. 200 ПК України, п. 201.1., п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015 р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 841 344 грн., у тому числі по періодам: квітень 2025 року на суму 841 344 грн.

Вважаємо, що головний державний інспектор ГУ ДПС у Київській області дійшла помилкового висновку про вчинення ОСОБА_1 вищенаведеного порушення податкового законодавства.

За результатами проведення ГУ ДПС у Київській області позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА» (ЄДРПОУ 32054570) з питань дотримання вимог податкового, валютного, іншого законодавства та правильності нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.04.2024 по 31.03.2026 було складено Акт від 15.07.2026 р. № 33887/10-36-07-01/32054570 (далі за текстом Акт від 15.07.2026 р. № 33887/10-36-07-01/32054570).

15.07.2026 р. № 33887/10-36-07-01/32054570, керуючись своїм правом, було подано, до ГУ ДПС у Київській області, заперечення на Акт від 15.07.2026 р. № 33887/10-36-07-01/32054570. На підтвердження зазначеного надаємо Заперечення на Акт від 15.07.2026 р. № 33887/10-36-07-01/32054570, у змісті якого міститься обґрунтування його незаконності та яке було направлено до ГУ ДПС у Київській області засобами електронного зв`язку.

За результатами розгляду заперечення ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА» на Акт від 15.07.2026 р. № 33887/10-36-07-01/32054570 ГУ ДПС у Київській області залишило без змін висновки, викладені в акті перевірки, а заперечення-без задоволення (лист ГУ ДПС у Київській області від 12.08.2026 № 20610/12/10-36-07-01 (додається).

Крім того, ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА» отримало податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області форми від 18.08.2026 форми «П» № 411100701, форми «Р» № 411080701, форми «ПС» № 411060701, форми «Р» № 411130701.

ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА», керуючись п. 56.1, п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 ПК України, оскаржено в адміністративному порядку вищезазначені рішення ГУ ДПС у Київській області.

Так, ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА» подано Державної податкової служби України скаргу на податкові повідомлення-рішення форми «П» № 411100701 від 18.08.2026; форми «Р» № 411080701 від 18.08.2026; форми «ПС» № 411060701 від 18.08.2026; форми «Р» № 411130701 від 18.08.2026 (скарга додається).

ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА» отримало від Держаної податкової служби України рішення про продовження строку розгляду вищенаведеної скарги до 30.10.2026 р. (включно). Рішення ДПС України про продовження строку розгляду скарги від 10.09.026 р. № 24783/16/99-00-06-01-01-06 додається.

ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА», через інформаційно-комунікаційну систему «Електронний кабінет платника» було отримано лист Головного управління ДПС у Київській області № 1/12/10-36-07-01 від 21.08.2026 р. щодо запрошення ОСОБА_1 для складання протоколу про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 було направлено до ГУ ДПС у Київській області пояснення та зазначено, що складання протоколу про адміністративні правопорушення стосовно вказаної посадової особи на цьому етапі є передчасним, безпідставним та таким, що здійснюється з порушенням норм чинного законодавства України. Для підтвердження зазначеного додаємо пояснення та докази його направлення на адресу ГУ ДПС у Київській області.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за відсутності податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Згідно з п. 56.1, п. 56. 2, п. 56.3. ст. 56 ПК України, рішення прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Згідно з п. 86.7. ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України, скарга подана із дотриманням строків, визначених п. 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні, на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржуються, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Також, згідно п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до п. 56.17 цієї статті.

Відповідно до п. 56.22 ст. 56 ПК України, якщо платник податків оскаржує рішення контролюючого органу в адміністративному порядку та/або до суду, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення щодо ухилення від сплати податків не може ґрунтуватися виключно на цьому рішенні до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом.

Аналіз матеріалів справи та чинного законодавства свідчить про те, що жоден із наданих ГУ ДПС у Київській області доказів не може виступати самостійною чи беззаперечною підставою для встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, з огляду на таке.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, акт перевірки це документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає результати. Згідно з положень ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України, на підставі акту перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акту перевірки.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного суду, у складі колегії Касаційного адміністративного суду від «08» вересня 2020 року по справі № П/811/2893/14, висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій працівників податкових органів і самі собою не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень, а оцінка акта перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій уст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ, зокрема, у рішенні по справі "Аллене де Рібемон проти Франції" від 10.02.95 року ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов`язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Крім того, у відповідності до ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відтак, акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

В силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Варто врахувати, що протокол про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, є лише доказом у справі, що, у сукупності із іншими доказами, відповідно до ст. 252 КУпАП, підлягає оцінці, яка ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, як то регламентують положення ст. 245 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

Виходячи зі змісту ст.ст. 280, 283 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, чи було воно дійсно вчинене, а в постанові у справі навести опис встановлених саме судом обставин за результатами розгляду справи.

Отже, на день розгляду адміністративного матеріалу не закінчився процес адміністративного оскарження акту перевірки. Як уже зазначалось, ТОВ «ГАРНА ЛОГІСТИКА» оскаржує акт перевірки та податкові повідомлення рішення в адміністративному порядку та має право на оскарження в судовому порядку.

Таким чином, контролюючим органом, в порушення вимог податкового законодавства, подано до суду матеріали про притягнення особи до адміністративної відповідальності, ще до закінчення процедури адміністративного оскарження.

Тож, вважаємо, що до остаточного вирішення спору, факт допущення порушень не є встановленим, а тому відповідні твердження податкового органу відображають лише позицію однієї із сторін спору і не можуть бути висновком про наявність в діях посадової особи платника податку вини в порушенні встановленого законом порядку ведення податкового обліку у формі умислу чи необережності, і відповідно, бути підставою для притягнення цієї особи до адміністративної відповідальності.

Враховуючи вищенаведене, вважаємо, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

У відповідності до положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцію, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.

Верховний Суд в постанові від «27» червня 2019 року зазначив, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відтак, вважаємо, що докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, у справі відсутні.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши пояснення адвоката особи, яка притягується до відповідальності. Приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, не підтверджується та не доведена належними і допустимими доказами, а надані протокол № 2246/10-36-07-01 від 03.09.2026 року про адміністративне правопорушення та акт перевірки від 15.07.2026 №33887/10-36-07-01/32054570, не можуть слугувати беззперечною підставою для притягнення особи до відповідальності.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Також, положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи те, що Конституцією України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, особа не може бути визнана винуватою доки її вину не буде доведено в установленому законом порядку, при тому, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на його користь та керуючись ст. 245 КУпАП, згідно якої завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, суд приходить до висновку, про недоведеність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а тому провадження в даній справі слід закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.7, 27, 34, 35, 40-1, 163-1, 247, 251, 252, 276, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

п о с т а н о в и в :

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, - закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____.

Суддя: С. М. Вознюк