Рішення № 140641178, 15.10.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/527/26 Провадження № 2/358/701/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 04.06.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №186454 на суму 27 059,00 грн. Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становить єдиний кредитний договір шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом, а первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_1 . Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором ТОВ «ФК «Кредіплюс» виконало своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти, проте відповідач свої зобов`язання з повернення кредитних коштів не виконав.

10.10.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №10102025, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло право вимоги до відповідача.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість у розмірі 27 667,79 грн за кредитним договором №186454 від 04.06.2025 року, а також судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662 грн 64 коп та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 20.05.2026 відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Копія позовної заяви з додатками та ухвалою про відкриття провадження суду була направлена відповідачу за місцем реєстрації останнього рекомендованим поштовим відправленням.

14.07.2026 до суду повернуто вказане поштове відправлення із зазначенням причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд зазначає, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.06.2021 у справі № 2-6236/11).

Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки (такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження № 61-185св23).

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до статті 55 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак з гарантій статті 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу на те, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу.

Це передбачено пунктами 118, 123 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, неотримання судової кореспонденції відповідачем не може бути перешкодою для розгляду справи.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи (за зареєстрованим місцем проживання), незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії статті 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо позовної заяви.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 04.06.2025 року між ТОВ «Юніт Капітал» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти, а позичальник повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту, а також виконати інші зобов`язання у строки та на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 2.2 договору кредит надано для задоволення особистих потреб позичальника, не пов`язаних із здійсненням підприємницької, незалежної професійної діяльності чи виконанням обов`язків найманого працівника. Тип кредиту кредит.

Згідно з п. 2.2.1 договору загальний розмір кредиту становить 27 059,00 грн, який підлягав наданню не пізніше наступного дня після укладення договору та був розподілений таким чином: 22 991,04 грн на погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит № 170943 від 11.02.2025, укладеним із кредитодавцем; 9,11 грн перераховано на рахунок (картку) позичальника № НОМЕР_1 у національній валюті; 4 058,85 грн шляхом погашення заборгованості за комісією, нарахованою відповідно до п. 2.5 індивідуальної частини договору.

Відповідно до п. 2.3 договору проценти за користування кредитом встановлені у розмірі 0,10 % річних, процентна ставка є фіксованою, проценти нараховуються з дня, наступного за днем отримання кредиту, протягом усього строку кредитування, а їх розмір є незмінним.

Згідно з п. 2.4 договору змінений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту становить 1,00 грн, стандартний (базовий) тариф 200,00 грн, при цьому розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Пунктом 2.5 договору передбачено комісію за надання кредиту у розмірі 4 058,85 грн, що становить 15 % від загальної суми кредиту. Така комісія нараховується та підлягає сплаті одноразово у день укладення договору за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено умовами договору. Розмір комісії є незмінним.

Відповідно до п. 2.6 договору загальний строк кредитування становить 273 дні, а саме з 04.06.2025 року по 04.03.2026 року. Згідно з п. 2.6.1 договору погашення кредиту, процентів та комісії здійснюється один раз на місяць відповідно до графіка платежів.

Пунктом 2.7 договору визначено, що загальні витрати позичальника за кредитом, які включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, без урахування суми (тіла) кредиту, не перевищують 4 079,14 грн.

Відповідно до п. 2.7.1 договору денна процентна ставка становить 0,0552 % на день.

Згідно з п. 2.8 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка (загальні витрати за споживчим кредитом, виражені у процентах річних від загального розміру виданого кредиту) становить 49,11 % річних.

Відповідно до п. 2.9.1 договору орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат за кредитом) становить 31 138,14 грн.

Пунктом 2.10 договору передбачено, що у разі несплати або неповної сплати періодичного платежу у встановлений строк позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 400,00 грн, а починаючи із сьомого дня прострочення пеню у розмірі 40,00 грн за кожний календарний день прострочення, із дотриманням обмежень щодо максимального розміру неустойки, встановлених законодавством та умовами договору.

Правочин підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) cb7b8b34. (а.с.28-31)

Згідно із графіком платежів за кредитним договором, що є додатком до договору про споживчий кредит №186454 від 04.06.2025 року загальна вартість кредиту складає 31 138,14 грн, з яких: 27 059,00 грн сума кредиту за договором, 11,29 грн проценти за користування кредитом, 9 грн послуги банку, 4 058,85 грн комісія за надання кредиту (а.с. 31 зворотна сторона).

До укладення кредитного договору, 04.06.2025 року відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, в якому наведена інформація щодо умов кредитування (а.с.39-40)

До матеріалів справи долучено довідку ТОВ «ФК «КредитПлюс» від 16.01.2026 року № 2025/16-01, відповідно до якої 04.06.2025 року о 14:25 на платіжну картку позичальника № НОМЕР_2 здійснено перерахування коштів у розмірі 9,11 грн, номер транзакції 1618008880, номер замовлення 223776727, із призначенням платежу «Видача кредиту № 186454 від 04.06.2025», статус операції «прийнято». (а.с.52-53)

Окрім того, на виконання ухвали про витребування доказів, АТ КБ «ПриватБанк» надало інформацію, що картка № НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 та 04.06.2025 р. було зарахування коштів на суму 9,11 грн.

Також до матеріалів справи долучено довідку про проведення взаємозаліку від 09.03.2026 року № 940/09-03, видану ТОВ «ФК «КредитПлюс», яка підтверджує проведення взаємозаліку між сторонами в межах виконання умов кредитного договору. Згідно з довідкою, за кредитним договором № 186454 від 04.06.2025 року загальна сума кредиту становила 27 059,00 грн, з яких 22 991,04 грн було перераховано на погашення заборгованості за договором взаємозаліку, 9,11 грн перераховано на картковий рахунок позичальника, а 4 058,85 грн становила комісія. Також у довідці зазначено договір взаємозаліку № 170943 від 11.02.2025 року. (а.с.26-27)

Відповідно до картки обліку виконання договору № 186454 кредитний договір укладено 04.06.2025 року строком до 04.03.2026 року, сума наданого кредиту становить 27 059,00 грн. Картка містить інформацію про рух заборгованості за договором, щоденні нарахування процентів, пені, комісії та підсумковий розрахунок заборгованості. Згідно з наведеними у картці відомостями станом на 10.10.2025 року сума основного боргу становить 27 059,00 грн, проценти 7,79 грн, пеня 1 600,00 грн, комісія 601,00 грн, а загальна сума заборгованості 29 267,79 грн. (а.с.10-11)

10.10.2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №10102025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «Кредіплюс» відступило на користь ТОВ «Юніт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором №186454 від 04.06.2025 року, що укладений між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та боржником ОСОБА_1 (а.с.60-62)

Відповідно до витягу з додатку № 1 до договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року реєстр прав вимог № 1 ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 29 267,79 грн, з яких: 27 059,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7,79 грн - сума заборгованості за відсотками, 601,00 грн заборгованість по комісії, 1 600,00 грн заборгованість по штрафам. (а.с.7)

На підтвердження виконання умов договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 року до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію, відповідно до якої ТОВ «Юніт Капітал» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «Кредіплюс» грошові кошти, як оплату ціни відступлення Прав Вимоги згідно Договору Факторингу № 10102025 від 10.10.2025 року. (а.с.9)

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 1077 ЦК України, визначено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника

Крім того, Верховний Суд у постановах від 02.11.2021 р. та від 28.10.2023 р. у справі № 905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Таким чином, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшли всі права ТОВ «ФК Кредіплюс» щодо права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від №186454 від 04.06.2025 в сумі 27 667,79 грн.

Згідно з наданої ТОВ «Юніт Капітал» виписки з особового рахунку за договором № 186454 від 04.06.2025 року станом на 20 лютого 2026 року ОСОБА_1 має непогашений залишок заборгованості розмірі 29 267,79 грн, з яких: 27 059,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7,79 грн- сума заборгованості за відсотками, 601, 00 грн заборгованість по комісії, 1 600,00 грн заборгованість за штрафними санкціями. (а.с.12).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тобто належним виконанням зобов`язання з боку Відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У ст.3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. ст. 627-629, 638 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами і є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

На підставі п.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів належного виконання зобов`язань по сплаті кредиту відповідач суду не надав, а також не подав будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, не заперечив щодо складових суми заборгованості, порядку та обґрунтованості їх нарахування.

Таким чином, заборгованість відповідача в розмірі 10071,02 грн є доведеною, а тому вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «Юніт Капітал» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 662, 64 грн., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Щодо вимог позивача про стягнення витратна про фесійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн, на підтвердження яких позивачем були надані: договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткова угода №25771391776 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому передачі наданих послуг, протокол погодження вартості послуг.

За змістом статті 134 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказує, що суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

В даній справі, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічні позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №810/3806/18, від 01.09.2022 по справі № 640/16093/21.

Такі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно постанови ВП ВС від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертійстатті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відступу від вказаної правової позиції не було.

Як убачається з матеріалів справи, правнича допомога адвоката полягала у наступному: підготовка адвокатського запиту та клопотання про витребування доказів, вивчення матеріалів справи, складання позовної заяви. Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що позивач отримав адвокатські послуги, суд вважає за необхідне стягнути на його користь витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з цим, з огляду на те, що правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються незначною кількістю нормативно-правових актів, стосовно них існує судова практика, складнощів щодо процесу доказування чи витребування доказів не виникало, справа розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд приходить до переконання, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним, а тому, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих позивачу послуг, оцінюючи співмірність витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, витраченим на їх виконання, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, з огляду на визначені практикою Європейського суду з прав людини критерії, та, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає, що заявлена представником сума в розмірі 7 000,00 грн є надмірною та неспівмірною зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи, який підлягає відшкодуванню позивачу, підлягає зменшенню до 3 500,00 грн, що відповідатиме критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 19, 81, 133, 141, 223, 258-260, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за договором про споживчий кредит № 186454 від 04.06.2025 у розмірі 27 667 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят сім) грн 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) понесені по справі судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 64 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ЄДРПОУ 43541163) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддяГ. С. Лебединець