Рішення № 140640058, 15.10.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4379/26 Провадження № 2/0274/2974/26

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.26 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі Суд), за участю секретаря судового засідання Руденченко В.С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомОСОБА_1доБердичівської міської ради Житомирської області, уповноваженою особою якої є Окунь О.М.,провизначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася з позовом, у якому просить визначити їй додатковий строк один місяць, для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері у зв`язку з відсутністю факту прийняття спадщини. Однак ОСОБА_1 вважала, що фактично спадщину прийняла, так як у вересні 2021 р. у Бердичівській державній нотаріальній конторі Житомирської області отримала консультацію, що фактично приймає спадщину, тому і не зверталася з заявою про прийняття спадщини у визначений законодавством України строк.

Бердичівська міська рада Житомирської області подала заяви від 29.07.2026 р. та від 15.10.2026 р. про розгляд справи без участі уповноваженої особи, у яких зазначила, що просить прийняти законне та обґрунтоване рішення на підставі належних, достатніх, достовірних та всебічно досліджених доказів.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердичеві Житомирської області (актовий запис № 958 від 16.06.2021 р.), що підтверджується свідоцтвом від 16.06.2026 р. про смерть (а. с. 9).

ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом від 07.04.1976 р. про народження та витягом від 19.09.2025 р. з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища (а. с. 10, 11).

Тобто, зважаючи на статті 1216 1218, 1222, 1223, 1258 та 1261 Цивільного кодексу України, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 першої черги за законом.

Відповідно до частини третьої статті 1268, частин першої та другої статті 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частинами першою та другою статті 1220 Цивільного кодексу України встановлено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином ОСОБА_1 як така, що на час відкриття спадщини постійно з ОСОБА_2 не проживала, для прийняття спадщини повинна була подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), проте не зробила цього, що випливає зі змісту її позовної заяви, відомостей від 30.07.2025 р. про осіб, місце проживання яких було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 ) та постанови від 02.10.2025 р. про відмову у вчиненні нотаріальної дії приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ковальчук О.Д. (а. с. 13, 15).

Статтею 1272 Цивільного кодексу України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до абзаців першого та другого пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суд України від 30.05.2008 р. № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно з частиною першою статті 1221 Цивільного кодексу України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Тобто відповідачами у цій справі мають бути спадкоємці, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , і лише за їх відсутності територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

З відомостей від 30.07.2025 р. про осіб, місце проживання яких було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 ) та довідки від 02.10.2025 р. приватного нотаріуса Бердичівського районного нотаріального округу Житомирської області Ковальчук О.Д. випливає, що інші спадкоємці ОСОБА_2 , які б прийняли спадщину, відсутні (а. с. 13, 14).

Як зазначалося вище, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Бердичеві Житомирської області, у тому Суд виходить з того, що місцем відкриття спадщини є м. Бердичів Житомирської області.

Таким чином Бердичівська міська рада Житомирської області є належним відповідачем у справі, оскільки місцем відкриття спадщини ОСОБА_2 є м. Бердичів Житомирської області, а інші спадкоємці, які прийняли спадщину ОСОБА_2 , відсутні.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 пропустила строк, встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вважала, що фактично спадщину прийняла, так як у вересні 2021 р. у Бердичівській державній нотаріальній конторі Житомирської області отримала консультацію, що фактично приймає спадщину, тому і не зверталася з заявою про прийняття спадщини у визначений законодавством України строк.

Частиною третьою статті 12 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В порушення зазначеної норми Цивільного процесуального кодексу України ОСОБА_1 не подала доказів, які б підтверджували, що вона пропустила строк, встановлений статтею 1270 Цивільного кодексу України для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки вважала, що фактично спадщину прийняла, так як у вересні 2021 р. у Бердичівській державній нотаріальній конторі Житомирської області отримала консультацію, що фактично приймає спадщину, тому і не зверталася з заявою про прийняття спадщини у визначений законодавством України строк.

Разом з тим, оскільки, як зазначалось вище, інші спадкоємці ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, відсутні, а Бердичівська міська рада Житомирської області проти позову не заперечила, тобто не виявила інтересу до набуття майна, належного ОСОБА_2 , Суд вважає, що визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , відповідатиме таким загальним засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 258, 259, 263 265 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бердичівської міської ради Житомирської області (Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код ЄДРПОУ 13576960) задовольнити.

2. Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , один місяць з дня набрання цим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Корбут