Рішення № 140639975, 06.10.2026, Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/1258/25

Провадження № 2/273/388/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Бєлкіної Д.С., секретаря судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №504596-КС-004 від 25.11.2024 року в розмірі 42420,80 грн. та понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн., а також просило витребувати письмові докази по справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 25.11.2024 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено договір №504596-КС-004 про надання кредиту в електронній формі, згідно з яким відповідач отримав кредит у розмірі 17 000,00 грн. на умовах строковості та сплати процентів за користування кредитом, та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти у порядку та на умовах, визначених договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.

ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало відповідачу грошові кошти в сумі 17 000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Всупереч умовам договору, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, здійснив лише часткову оплату за договором в сумі 5689,20 грн., в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем станом на 22.06.2025 року у розмірі 42 420,80 грн., що складається з: 17 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 16 660,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 7120,80 грн. сума заборгованості по штрафах, 1640,00 грн. сума прострочених платежів за комісією.

Ухвалою Баранівського районного суду Житомирської області від 18.08.2025 року відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, клопотання про витребування письмових доказів задоволено

06.05.2026 року до суду надійшов відзив відповідача, в якому останній погодився із заборгованістю по тілу кредиту, а щодо відсотків, то вважає, що до стягнення підлягає сума в розмірі 11446,80 грн. з розрахунку 17136,00 нарахованих відсотків і за мінусом 5689,20 грн. сплачених ним коштів. Також зазначив, що вимога про стягнення з нього комісії в розмірі 1 640,00 грн. є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, що умови договору про встановлення щомісячної комісії за обслуговування кредиту без визначення конкретних послуг, які надаються за таку плату, є несправедливими та такими, що порушують права споживача.

Щодо заявленої вимоги про стягнення штрафу вказав, що відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час. Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати штраф в розмірі 7 120,80 грн від сплати якої позичальник звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, а відтак, відсутні правові підстави для стягнення такого штрафу.

Також зазначив, що у випадку, якщо суд дійде висновку про можливість задоволення позову, то при вирішенні питання щодо стягнення відсотків, встановивши співрозмірність нарахованих відсотків по невиконаному зобов`язанню та враховуючи інтереси обох сторін, з огляду на необхідність беззаперечного дотримання принципів справедливості, добросовісності і розумності, просить зменшити розмір відсотків до розміру 50% від суми позики, а саме: 17 000,00 грн. * 50% = 8 500,00 грн.

Відповідач також повідомив, що очікує понести витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000,00 грн. При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу просить врахувати, що витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Також повідомив, що остаточний розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу буде наданий протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення по справі.

07.05.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що відповідач не заперечує наступних обставин справи: укладення Кредитного договору з Позивачем; отримання кредитних коштів за Кредитним договором; здійснення платежів за Кредитним договором; порушення умов Кредитного договору (графіку платежів), внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість за Кредитним договором; наявність заборгованості за Кредитним договором. А тому, відповідно до ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Разом з тим вказав, що всі істотні умови Кредитного договору: тип кредиту, процентна ставка, комісія за надання кредиту, зокрема , строк дії кредиту, графік платежів за кредитним договором тощо встановлені не у Правилах надання кредитів, Паспорті споживчого кредиту (за споживчими кредитами) чи якихось «тарифах та умовах» , а саме у Кредитному договорі , який Позичальник уклав з ТОВ «Бізнес Позика» шляхом обміну електронними повідомленнями, та підписав за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Однак порушення Позичальником графіку платежів закономірно призвело до подорожчання загальної вартості кредиту, тому що процентна ставка нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за фактичне число календарних днів користування Кредитом, із урахуванням дня перерахування кредитних коштів та дня повернення Кредиту. Якщо позичальник не здійснив платіж (платежі) за графіком або здійснив його (їх) у меншому розмірі, ніж передбачено графіком, це закономірно призводить до нарахування процентів у більшому розмірі, тому що як вже було зазначено вище, проценти нараховуються щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту

Відповідно до п. 2.5. Кредитного договору комісія за надання Кредиту становить 3 400,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту. Розмір Комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору.

07.05.2026 року до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, в яких останній просив відмовити у задоволенні вимоги відповідача про стягнення судових витрат по справі, або зменшити їх розмір до максимально розумного та співмірного .

В судове засідання сторони не з`явилися.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 25.11.2024 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено договір №504596-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію" (а.с. 17-53).

ТОВ "Бізнес Позика" 25.11.2024 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №504596-КС-004 про надання кредиту. ОСОБА_1 25.11.2021 року прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №504596-КС-004 від 25.11.2024 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ "Бізнес Позика" направлено відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 25.11.2024 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 було укладено Договір №504596-КС-004 від 25.11.2024 року про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України "Про електронну комерцію".

Підписуючи договір електронним цифровим підписом, саме як фізична особа, відповідач підтвердив, що він погоджується виконати його умови та розуміє їх зміст.

Відповідно до кредитного договору №504596-КС-004 від 25.11.2024 року ТОВ "Бізнес Позика" надало позичальнику грошові кошти у розмірі 17 000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування Кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит . Строк кредиту 16 тижнів, строк дії кредиту до 17.03.2025 року, денна процентна ставка 0,90 %, комісія за надання кредиту 3400,00 грн. Дані умови встановлені і в Паспорті споживчого кредиту. Умовами кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору. Зазначене також підтверджується копією візуальної форми послідовності дій клієнта. .

ТОВ "Бізнес Позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 17 000,00 гривень шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ТОВ «ПрофітГід» та інформацією, що надійшла на запит суду від АТ «Універсал Банк (а.с.54, 100-104).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №504596-КС-004 від 25.11.2024 року та довідки про стан заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 станом на 22.06.2025 року у розмірі 42 420,80 грн., що складається з: 17 000,00 грн. - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 16 660,00 грн. - сума прострочених платежів по процентах, 7120,80 грн. сума заборгованості по штрафах, 1640,00 грн. сума прострочених платежів за комісією (а.с.14-16).

На виконання вимог ухвали про витребування доказів АТ «Універсал Банк» надав інформацію про те, що на ім`я ОСОБА_1 була відкрита платіжна картка № НОМЕР_3 та виписку по рахунку, відповідно до якої на його карту 25.11.2024 року були перераховано 17 000 грн., а також вбачається використання відповідачем кредитних коштів (а.с. 89-98, 100-105).

Згідно ч. 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною 6 цієї статті, ч.12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію"та ч. 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію".

Як регламентовано ч. 6 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України.

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору позичальником, зокрема за частиною 2: якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного договору між відповідачем та ТОВ «Бізнес Позика» та обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 17000,00 грн, що не заперечувалося і самим відповідачем.

Щодо вимоги про стягнення нарахованих відсотків, то суд погоджується з позицією відповідача, про що не заперечив і представник позивача, та зменшує нараховані відсотки на сплачену відповідачем суму в розмірі 5689,20 грн., а тому до стягнення по прострочених платежах по відсотках підлягає сума 11 446,80 грн. Підстав для зменшення суми нарахованих відсотків до розміру 50 % суми позики суд не вбачає.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії у розмірі 1640,00 грн. суд зазначає наступне.

Як встановлено з кредитного договору №504596-КС-004 від 25.11.2024 року сторони узгодили супровідні послуги, а саме щодо сплати комісії за надання кредиту, які фактично є послугами з розрахунково-касового обслуговування.

Розрахунково-касове обслуговування - це послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, у тому числі у вигляді електронного документа, укладеного між ними, які пов`язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором.

Розрахунково-касове обслуговування є однією з базових операцій банків. Будь яка операція - і пасивна, і активна, і надання послуг - неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже - розрахунковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Причому виконання таких операцій виконуються за дорученням клієнтів, яких банки здійснюють платежі, чи касові операції.

Банки на договірній основі здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів і виконують їх розпорядження щодо перерахування коштів з рахунків, за що стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди.

Отже, касове обслуговування - це сукупність банківських операцій з прийняття готівкових коштів від клієнтів і зарахування їх на відповідні банківські рахунки та видачі з клієнтських рахунків через касу банку готівкових коштів згідно з розпорядженням клієнтів на цілі, передбачені чинним законодавством.

Касові операції виконуються відповідно до інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Крім того, відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

У разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за комісією в розмірі 1640,00 грн. задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача суми заборгованості по штрафах, то суд зазначає наступне.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань.

Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Судом встановлено, що кредитний договір між позивачем та відповідачем укладено 25.11.2024 року, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За викладених обставин,суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 7120,80 грн. штрафу слід відмовити.

З врахування наведеного, заявлені ТзОВ "Бізнес Позика" позовні вимоги, підлягають частковому задоволенню.

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень . Оскільки позовні вимоги ТзОВ "Бізнес Позика" задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме в сумі 1624,42 гривень (67,05 %).

Щодо заявлених вимог відповідача про стягнення понесених ним витрат на правову допомогу з позивача, то суд зазначає, що ВСУ підтвердив практику про те, що витрати на правничу допомогу хоча і підлягають розподілу незалежно від того вже сплачені вони чи лише підлягають оплаті в майбутньому, проте головне підтвердити обсяг робіт та їх вартість. До такого правового висновку дійшов ВСУ у своїх постановах від 04.03.2026 року у справі №754/58/22, від 03.10.2019 року у справі №922/445/19, від 22.01.2021 року у справі №925/1137/14 та інші. Відповідачем лише заявлено про очікування понесення таких витрат в розмірі 15 000,00 грн., остаточний рахунок яких буде наданий протягом п`яти днів з дня ухвалення рішення.

Керуючись ст.ст.525, 526, 530, 610-611, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №504596-КС-004 від 25.11.2024 року у розмірі 28 446 (двадцять вісім тисяч чотириста сорок шість ) гривень 80 копійок, з яких: 17 000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 11 446,80 грн. - заборгованість по процентам.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239) сплачений судовий збір в розмірі 1624,42 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення).

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.С.Бєлкіна