Рішення № 140639966, 14.10.2026, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 272/67/26

Провадження № 2/272/410/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

Андрушівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Волкова І.М.

за участю секретаря судового засідання Шмикової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Андрушівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 272/67/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором в загальному розмірі 69613,54 грн, посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за договором, також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.02.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 402391912 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі договору відповідач отримала кредит в розмірі 8000,00 грн., які перераховані банк-провайдер.

Проте в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 17300,00 грн.

Зазначено, що відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства: moneyveo.ua обрала для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку, в подальшому, отримала грошові кошти, пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклала Кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Кредитний договір укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачем договір підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора «МNV943NN», що узгоджується з вимогами ст.627ЦК України та ст.ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що від первісного кредитора за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 право вимоги було передано ТОВ «Таліон Плюс», яке 31.07.2024 за договором факторингу передало ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», яке в свою чергу продало право вимоги - ТОВ «ФК «ЕЙС» за договором факторингу від 15.07.2025. Оскільки позичальник кредит не погашає, це змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 03.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 30.03.2026 задоволено клопотання позивача про витребування доказів у справі.

На виконання вказаної ухвали АТ КБ «ПриватБанк» надано виписку по рахунку відповідача за період з 14.02.2023 по 31.05.2023.

У судове засідання представник позивача не з`явився, через електронний суд направив клопотання про розгляд справи у відсутність представника на підставі наявних в матеріалах справи доказів, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначив що не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач просила розгляд цивільної справи проводити у її відсутність. В позовних вимогах просила відмовити, вважаючи їх безпідставними.

У відповідності до ч. 8 ст.178 та ч. 5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

14.02.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 402391912 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. На підставі договору відповідач отримала кредит в розмірі 8000,00 грн., які перераховані банк-провайдер.

Проте в подальшому відповідач збільшила суму кредиту, у зв`язку з чим загальна сума становить 17300,00 грн.

Кредитний договір укладено у формі електронного документу з використанням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора № «МNV943NN».

З платіжного доручення від 14.02.2023, 21.02.2023, 01.03.2023, 17.05.2023, 20.05.2023, 23.05.2023, 24.05.2023, 26.05.2023 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок № НОМЕР_1 відповідача грошові кошти на загальну суму 17300,00 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором № 402391912 від 14.02.2023.

Факт переказу коштів на рахунок відповідача також підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 20.04.2026 з випискою про рух коштів за платіжною карткою.

Також під час розгляду справи було встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01.

Згідно з п. 2.1 укладеного договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.

Відповідно до п.п. 1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року встановлено, що предметом відступлення за ним є, в тому числі, вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід`ємною частиною договору факторингу.

Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.

28.11.2019 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін.

31.12.2020 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2021, а в подальшому додатковими угодами від 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 року сторони продовжили строк дії договору відповідно до 31.12.2022, 31.12.2023, 31.12.2024 року.

31.07.2024 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 31/0724-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначене у відповідних реєстрах прав вимоги.

15.07.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу № 15/07/25-Е.

Відповідно до Реєстру боржників та Акту прийому передачі Реєстру боржників до позивача перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 402391912 від 14.02.2023 у сумі 69613,54 грн, з яких: 14544,57грн просрочене тіло; 55068,97 грн. прострочені відсотки.

За змістом ч. 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

В зазначеній нормі права мова йде про право грошової вимоги, яке не можна ототожнювати із зобов`язанням боржника, оскільки право вимоги є похідним наслідком, що виникає через невиконання боржником певного грошового зобов`язання.

З вказаного слідує, що право вимоги не може існувати саме по собі.

Згідно п.5 ст.4 Закону України«Про фінансові послуги та фінансові компанії» факторинг є видом фінансової послуги.

Відповідно до ст.9вказаного Закону фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.

Договір факторингу має такі ознаки:

1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату;

2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим;

3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги;

4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом України«Про фінансовіпослуги тафінансові компанії» умови;

5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 вказано, що визначальною ознакою договору факторингу є суб`єктний склад його учасників. Так, суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони:

- клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України);

- фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч. 3ст. 1079 ЦК України);

- боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором, що вбачається із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, ст. 350 ГК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Як вбачається з наведеного чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності та існування на момент укладення договору факторингу, тобто такі майбутні вимоги мають бути індивідуалізовані, проте у даній справі сторони Договору факторингу таких вимог не дотрималися, оскільки кредитних зобов`язань на той момент ще не існувало.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора, є істотними умовами цього договору.

Із наведеного вбачається, що продовження сторонами строку дії договору від 28.11.2018 внаслідок укладення додаткової угоди та укладення у подальшому реєстру прав вимоги до конкретного боржника не свідчить про набуття позивачем права вимоги до відповідача, позаяк станом 2018 рік у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не існувало право вимоги до ОСОБА_1 , оскільки кредитний договір було укладено лише 14.02.2023, тобто на момент укладення договору факторингу у ОСОБА_1 не існувало грошових зобов`язань, за якими могло б в майбутньому виникнути право вимоги.

Сам Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 не містить умов, за яких його дія поширюється на кредитні договори, що виникли після його укладення.

Натомість, умовами Договору факторингу передбачено, що предметом договору є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних реєстрах прав вимоги. Тобто, його дія вичерпується відступленням права вимоги щодо визначених реєстром зобов`язань, і не поширюється на інші грошові зобов`язання.

Крім того, суд звертає увагу, що наявний в матеріалах справи реєстр прав вимоги, де боржником зазначено ОСОБА_1 сам по собі не свідчить про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника, а є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що ТОВ «ФК «Ейс» не має права вимагати від ОСОБА_2 сплати заборгованості за вказаним вище кредитним договором.

Отже, право вимоги за зобов`язаннями, що виникли в 2023 році, не можуть бути предметом договору факторингу від 28.11.2018 року.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами для підтвердження обставин, на які він посилається, а саме, не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за укладеним договором, в зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України в зв`язку з відмовою у позові відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.512,514,526,549,610,611,615,629,1054, 1077.1078,1079,1081,1082 ЦК України, ст.ст.12,13,81,137,141,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 402391912 від 14.02.2023 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

При цьому, у відповідності до підпункту 15.5. пункту 15 розділу XIII Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02175, м. Київ, вул. Харківське шосе, 19, офіс 2005.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Суддя:І. М. Волков