Рішення № 140639870, 15.10.2026, Старовижівський районний суд Волинської області

Справа № 168/682/26

Провадження № 2/168/472/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року Старовижівський районний суд Волинської області в складі

головуючого - судді Хаврони О.Й.,

з участю: секретаря Островерхої Т.С.,

розглянувши в селищі Стара Вижівка в залі суду у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубечненської сільської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування.

Позов обґрунтований тим, що дід та бабуся позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі спадкодавець) перебували у зареєстрованому шлюбі та проживали у належному їм житловому будинку по АДРЕСА_1 . У спільному шлюбі мали двох дітей, сина ОСОБА_4 , 1952 р.н. (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), та дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ). ІНФОРМАЦІЯ_4 помер дідусь, після смерті якого відкрилася спадщина на 1/2 частку будинковолодіння. Спадкодавець (бабуся позивача ОСОБА_2 ) прийняла спадщину, але не оформила спадкових прав. 11.06.1983 року вона уклала другий шлюб із ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) і після одруження взяла прізвище чоловіка « ОСОБА_7 ». 04.02.2003 року спадкодавець заповіла позивачу належне їй майно. Даний заповіт був посвідчений 04.02.2003 року секретарем виконавчого комітету Кримненської сільської ради Сулявою Г.В. і при житті спадкодавця не змінювався та не відмінявся. Надалі, ІНФОРМАЦІЯ_6 померла спадкодавець ОСОБА_8 , після смерті якої відкрилася спадщина на будинковолодіння. Позивач прийняв спадщину за заповітом шляхом постійного проживання на момент відкриття спадщини. Вказуючи, що 14.08.2026 року звертався до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане вище нерухоме майно, однак, у видачі свідоцтва було відмовлено у зв`язку із відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове нерухоме майно, просить визнати за ним право власності на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_8 .

Позивач в підготовче засідання не з`явився, представник позивача подав клопотання про проведення підготовчого засідання за його відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує.

Представник відповідача Дубечненської сільської ради подав заяву, в якій вказує, що не заперечує проти вирішення справи на користь позивача за умови достатніх правових підстав та просить справу розглядати за відсутності представника сільської ради.

Враховуючи, що в підготовче засідання учасники судового розгляду не з`явилися, то відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглядає справу без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов слід задоволити з таких підстав.

Ч.3 ст.200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Судом встановлено, що ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 19) і після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої серед іншого майна увійшов житловий будинок, збудований у 1958 р., з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 у якому вона була зареєстрована і постійно проживала.

За життя ОСОБА_9 04.02.2003 року склала заповіт, відповідно до якого до якого все належне їй майно заповіла ОСОБА_1 (а.с. 16).

Належність вищевказаного будинку спадкодавцеві ОСОБА_9 підтверджується витягом з погосподарської книги Кримненської сільської ради Старовижівського району Волинської області № 3 за 2001-2005 роки по с.Кримне (а.с. 22).

21.01.1951 року ОСОБА_2 та ОСОБА_10 уклали шлюб, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу та бабуся позивача взяла прізвище дідуся позивача та стала « ОСОБА_11 ».

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 8, 17).

11.06.1983 року ОСОБА_3 повторно уклала шлюб та взяла прізвище « ОСОБА_7 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 9).

ОСОБА_6 є другим чоловіком спадкодавця ОСОБА_9 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про одруження (а.с. 9), на момент відкриття спадщини був непрацездатним, тобто, відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України мав право на обов`язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_9 .

На день смерті ОСОБА_8 проживала разом з чоловіком ОСОБА_6 та онуком ОСОБА_1 , які відповідно до положень ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину після смерті останньої (а.с. 52).

ІНФОРМАЦІЯ_5 помер другий чоловік спадкодавця ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 20). Його спадкоємці на спадкове майно не претендують, що викладено у відповідній заяві на адресу суду.

Позивач 29.07.2026 року подав до Старовижівської державної нотаріальної контори заяву про видачу свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті баби ОСОБА_9 (а.с. 45).

З огляду на вказане, позивач ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом, який претендує на спадщину після смерті смерті ОСОБА_9 .

Постановою нотаріуса від 15.08.2026 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами у зв`язку з відсутністю у спадкоємця документів, що підтверджують право власності спадкодавця на житловий будинок (а.с. 35).

Наведені обставини справи підтверджуються дослідженими судом матеріалами спадкової справи №61/2026 до майна померлої ОСОБА_8 (а.с. 45-53), з яких також видно, що інших спадкоємців, які б звернулися із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_8 , немає.

Відповідно до ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права, та відповідно до вимог ст. 16 ЦК України має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільного права особи є визнання такого права.

Враховуючи, що за життя спадкодавець правовстановлюючих документів на житловий будинок не мав, в суді не встановлено обставин, які б вказували, що спадкодавець за життя набув право власності на житловий будинок неправомірно або, що на спадкове майно, окрім позивача, в порядку спадкування чи з інших підстав претендують інші особи, нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, а також враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, та з огляду на те, що захистити свої права позивач може лише шляхом звернення до суду, позов слід задовольнити, визнавши за позивачем право власності на вказане спадкове майно.

Судові витрати, відповідно до поданої заяви, залишити за позивачем.

Керуючись ст. 11, 15, 16, 1216, 1217, 1241, 1268, 1296 ЦК України, ст. 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача: ОСОБА_12 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Дубечненська сільська рада, адреса місця знаходження: вул. Незалежності, 20, с.Дубечне, Ковельський район, Волинська область, код за ЄДРПОУ 04332940.

Повне судове рішення складено 15.10.2026 року.

Суддя О. Й. Хаврона