Рішення № 140639127, 14.10.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/4981/26

Провадження № 2/577/2586/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2026 року м.Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотоп цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 35558 грн,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

Позивач ТОВ «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1698296 від 12.02.2021 в сумі 35558 грн., мотивуючи тим, що 12.02.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладено договір №1698296, який підписано електронним підписом позичальника. Згідно умов договору сума кредиту 11500 грн. 23.05.2024 між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір № 23/05/24, відповідно до якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1698296 від 12.02.2021. Відповідач не виконав зобов`язання перед банком. Станом на день формування позовної заяви заборгованість становить 35558 грн., з яких: 11500 грн. за тілом кредиту, 24058 грн. за процентами. Заборгованість не погашена. Просить стягнути судовий збір та 13000 грн. витрат на правничу допомогу.

Відзив на позовну заяву не надано.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 03.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження від відповідача не надходило, відзив на позовну заяву не надано.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву з проханням розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідач, в силу вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

Суд також враховує правові висновки, викладені у постановах ВС від 21 грудня 2022 року у справі № 757/15603/19 (провадження № 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі № 760/25978/13-ц (провадження № 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі № 760/17314/17) про те, що судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема «адресат відсутній за вказаною адресою».

14.10.2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12 лютого 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №1698296 за яким надано в позику 11500 грн. строком до 14.03.2021. Акційна процентна ставка 0,59% від суми позики за кожен день, базова процентна ставка та основна процентна ставка фіксована та складає 1,99000%. Розмір процентів на прострочену позику, фіксований: 1,01% від суми позики за кожний день. Позика надається позичальнику шляхом безготівкового перерахування на банківської картки (а.с.7-10)

Відповідно до додатку №1 до договору позики №1698296 від 12.02.2021 позивач надав розрахунок орієнтовної загальної вартості позики до договору позики: сума позики 11500 грн,строк позики до 145.03.2021, середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний 0,59700%, середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий 1,99000%, базова процентна ставка за позикою 1,99000%, розмір процентів на прострочену позику 1,01%, реальна річна процентна ставка, акційна 217,92%, реальна річна процентна ставка, базова 726,35%. Дата надання позики 12.02.2021, вартість позики за весь строк позики 17,91%, вартість позики за весь строк позики 2059,65 грн. Загальна вартість позики та процентів 13559,65 (а.с.11)

Згідно додатку №2 додаткової угоди №1 від 11.03.2021 до договору позики № №1698296 від 12.02.2021, строк позики до 10.04.2021, проценти за користування позикою в період додаткової угоди нараховується за графіком: сума позики11500 грн, нараховані проценти за користування позикою 6865,50 грн, всього до сплати станом на відповідний день користування позикою 18365,50 грн (а.с.13).

Відповідно до додатку №3 додаткової угоди №2 від 11.03.2021 до договору позики №1698296 від 12.02.2021, строк позики до 10.05.2021, проценти за користування позикою в період додаткової угоди нараховується за графіком: сума позики 11500 грн, нараховані проценти за користування позикою 6865,50 грн, всього до сплати станом на відповідний день користування позикою 18365,50 грн (а.с.14).

Як вбачається з відомостей про щоденні нарахування та погашення за договором про споживчий кредит станом на 11.08.2021 ОСОБА_1 з 12.02.2021 надано кредит в сумі 11500 грн. та нараховувалися проценти. ОСОБА_1 користувалася кредитом. Заборгованість за сумою позики 11500 грн, заборгованість за процентами 24058 грн. Загальна заборгованість становить 35558 грн (а.с.22-23).

11 серпня 2021 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (фактор) та ТОВ «Маніфою» (клієнт) укладено договір факторингу № 11-08/2021 відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою», як первісний кредитор, відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1698296 від 12.02.2021, сплата коштів за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією (а.с.25-26, 26 на звороті, 27 на звороті-28)

Згідно акту прийому-передачі боржників за договором факторингу №11-08/2021, загальна сума заборгованості складає 27838167,29 грн (а.с.27)

23 травня 2024 між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Факторинг Партнерс» укладено договір факторингу №23/05/24, відповідно до умов якого «ФК «Європейська агенція з повернення боргів, як первісний кредитор, відступило ТОВ «Факторинг Партнерс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1698296 від 12.02.2021(а.с.29-31)

20 грудня 2024 року укладено додаткову угоду №1 до договору факторингу №23/05/24 (а.с.33)

Згідно акту прийому-передачі боржників за договором факторингу №23/05/24, ТОВ «Факторинг Партнерс» переходять оригінали реєстру боржників (а.с.35)

Відповідно до Витягу з Реєстру Боржників до договору факторингу №23/05/24, в наявності заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №1698296 від 12.02.2021 та становить 35558 грн, з яких 11500 грн заборгованість за основною сумою боргу, 24058 грн. проценти за користування позикою (а.с.36-38, 38 на звороті).

Згідно довідки АТ «ОТП БАНК» від 20.12.2023 в АТ «ОТП БАНК» відкрито поточні рахунки ТОВ «Факторинг Партнерс» - НОМЕР_1 , дата відкриття 20.12.2023 (а.с.44)

Розрахунком заборгованості підтверджується наявність боргу ОСОБА_1 , за період з 11.08.2021 по 12.08.2026 всього нараховано 35558 грн, з яких: заборгованість за кредитом 11500 грн.; заборгованість за процентами 25058 грн (а.с.24).

IV. Норми права.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов`язана надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, передбачених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити відсотки.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, яка в силу ч.2 ст.1054 ЦК України застосовується до правовідносин у сфері кредитування, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530ЦК вказується, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .

V. Оцінка суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову. Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти не повернула. З часу отримання позивачем права вимоги до відповідача, останньою заборгованість за кредитним договором №1698296 від 12.02.2021 не сплачувалася. Розмір суми заборгованості підтверджується умовами укладеного договору. За таких обставин, з ОСОБА_1 підлягає стягненню 35558 грн. заборгованості за кредитним договором на користь позивача, який отримав право вимоги за кредитним договором.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

VІ. Процесуальні витрати.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. (а.с. 6 на звороті).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2622,40 грн. судового збору

Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Позивач прохає стягнути з відповідача 13000 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Інтереси позивача представляє адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс». На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача додав до заяви договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, заяву про надання юридичної допомоги №964 від 01.07.2026, згідно якої надання усної консультації з вивчення документів 2 год. 4000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 3 год. 9000 грн, витяг з акту №40 про надання юридичної допомоги від 31.07.2026, згідно якого підтверджується, що об`єднанням «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «Факторинг Партнерс» наступні послуги: по боржнику ОСОБА_1 , а саме: усна консультація 2 год. ціна 4000 грн., складання позовної заяви 3 год., ціна 9000 грн. (а.с.45-47,49, 50 на звороті, 51).

Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, незначну складність справи, яка розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, та обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 13000 грн. за складання позовної заяви у малозначному спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи. Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 4000 грн.

Керуючись ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 280-281, 352, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 35558 грн - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за кредитним договором №1698296 від 12.02.2021 в сумі 35558 грн., 2662,40 грн. судового збору, та 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 42220,40 грн. (сорок дві тисячі двісті двадцять грн. 40 коп.)

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Найменування сторін:

Позивач: ТОВ «Факторинг Партнерс» (код ЄДРПОУ 42640371, місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, 6, офіс 521, IBAN: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «ОТП БАНК», код МФО 300528).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя Н. В. Потій