Постанова № 140639032, 15.10.2026, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/9951/26

Номер провадження 2-а/489/97/26

Рішення

Іменем України

15 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Кокорєва В. В.,

за участі секретаря судового засідання Ковальової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 10 Інгульського районного суду м. Миколаєва справу за адміністративним позовом Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення

встановив

15.10.2026 позивач Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області із використанням системи «Електронний суд» звернулось до суду з позовом до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення. Свої вимоги мотивувало тим, 14.10.2026 року співробітниками УМП ГУНП в Миколаївській області доставлений до приміщення відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісії та видворення УДМС у Миколаївській області (м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 144) громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час виявлення та затримання у громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 відсутній документ для ідентифікації. Відповідно до даних інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 в`їхав на територію України 14.11.2022 року через КПП «Могилів-Подільський» з приватною метою. За результатами перевірок встановлено, що громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 дозвіл на імміграцію в Україну не отримував, паспортом громадянина України або паспортом громадянина України для виїзду за кордон, посвідкою на тимчасове/постійне проживання, не документований. За відомостями реєстрації місця проживання по Миколаївській області, не значиться, щодо продовження строку перебування, не звертався, заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від іноземця не надходили. Рішення про добровільне повернення, примусове повернення/видворення, не приймалися. Встановлено, що іноземець раніше вже притягувався до адміністративної відповідальності за порушення міграційного законодавства.

Зважаючи на сукупність усіх обставин, що дають право на перебування на території України та перетин державного кордону України, відсутність офіційного працевлаштування, порушення правил перебування на території України, перебування на території України після закінчення законного строку перебування, невжиття особою заходів з метою легалізації свого перебування на території України та продовження грубого порушення правила перебування на території України та чинне міграційне законодавства України.

14.10.2026 року УДМС у Миколаївській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР ММК № 002170 від 14.10.2026 року у якому зафіксовано порушення законодавства, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 203 КУпАП. УДМС у Миколаївській області прийнято рішення від 14.10.2026 року № 4801100100001075 про примусове видворення за межі території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 .

З цих підстав просив суд Затримати громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував, вказав, що бажає заплатити штраф і якомога швидше виїхати за межі України.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, судом встановлено такі обставини.

Відповідно до довідки про особу, зроблену УДМС у Миколаївській області від 14.10.2026 громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 немає документу, що посвідчує особу.

Матеріали позову містять копію паспорту громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , терміном дії до 26.07.2032.

14.10.2026 року УДМС у Миколаївській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР ММК № 002170 від 14.10.2026 року у якому зафіксовано порушення законодавства ОСОБА_1 , відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 203 КУпАП, відповідно до якого встановлено, що 14.10.2026 співробітниками УМП ГУНП в Миколаївській області доставлений до приміщення УДМС у Миколаївській області громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає без документів, які його ідентифікують, документів на право проживання в Україні та ухиляється від виїзду з України після закінчення законного терміну перебування, що підтверджується витягом з БД "Аркан".

14.10.2026 складено Акт приймання-передавання іноземця або особи без громадянства.

Також, 14.10.2026 складено Акт про неможливість отримання відцифрованих відбитків пальців рук громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 .

05.06.2025 року УДМС у Миколаївській області було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності (ПР ММК 001798) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (ПН ММК 001798) за порушення міграційного законодавства.

14.10.2026 прийнято рішення про поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 .

УДМС у Миколаївській області прийнято рішення від 14.10.2026 року № 4801100100001075 про примусове видворення за межі території України громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 . Встановлено, що на час виявлення та затримання у громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 )), ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній паспорт громадянина Азербайджанської Республіки та паспорт громадянина Азербайджанської Республіки для виїзду за кордон. Відповідно до даних інтегрованої міжвідомчої автоматизованої системи обміну інформацією з питань контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 )), ІНФОРМАЦІЯ_1 , в`їхав на територію України 14.11.2022 року, через КПП «Могилів-Подільський». Зі слів іноземця в`їхав на територію України з приватною метою. За результатами перевірок встановлено, що громадянин Республіки Азербайджан ОСОБА_1 ( ОСОБА_4 )), ІНФОРМАЦІЯ_1 , дозвіл на імміграцію в Україну не отримував, паспортом громадянина України або паспортом громадянина України для виїзду за кордон, посвідкою на тимчасове/постійне проживання, не документований. За відомостями реєстрації місця проживання по Миколаївській області, не значиться, щодо продовження строку перебування, не звертався. Рішення про добровільне повернення, примусове видворення, заборону в`їзду не приймалися. Звернення із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не надходило. 05.06.2025 року, Управлінням Державної міграційної служби України в Миколаївській області притягнуто іноземця до адміністративної відповідальності (ПР ММК 001798) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу (ПН ММК 001798), яке іноземцем у визначені строки сплачено. Разом з тим, співробітниками ВОЗНМРВ УДМС у Миколаївській області взято від іноземця письмове зобов`язання про те, що він в обов`язковому порядку та у стислі строки звернеться до Посольства Азербайджанської Республіки в Україні, документується та прибуде до Управління, проте іноземець цього зобов`язання не виконав. Зважаючи на сукупність усіх обставин, відсутність документів що дають право на перебування на території України та перетин державного кордону України, відсутність офіційного працевлаштування, порушення правил перебування на території України, перебування на території України після закінчення законного строку перебування, невжиття особою заходів з метою легалізації свого перебування на території України та продовження грубого порушення правила перебування на території України та чинне міграційне законодавства України,

14.10.2026 УДМС у Миколаївській області направило Посольству Азербайджанської Республіки в України повідомлення про випадки затримання іноземців на строк, що перевищує три години.

Також, 14.10.2026 УДМС у Миколаївській області направило повідомлення на адресу Начальника відділу протидії прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Миколаївської обласної прокуратури, Начальнику ДУ "Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України про затримання та поміщення до ПТПІ ОСОБА_1 .

Інструкція про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затверджена Наказ Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України 23.04.2012 № 353/271/150 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України 22.01.2018 № 38/77), детально описує вжиття компетентними органами заходів щодо ідентифікації та документування іноземців.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, та встановлює порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України, визначає Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI (далі - Закон № 3773- VI).

У частині 3 статті 3 розділу І Закону № 3773- VI зазначено, що іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.1 Закону № 3773- VI іноземець це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 1 Закону №3773- VI паспортний документ іноземця це документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

У частині 1 статті 15 Закону № 3773-УІ наведений перелік документів, за якими здійснюється в`їзд в Україну та виїзд з України іноземцями та особами без громадянства. Основними такими документами є паспортний документ за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України, відповідні посвідки на постійне або тимчасове проживання, посвідченням особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзний документом для виїзду за кордон тощо.

Згідно з п. 27 ч.1 ст.1 Закону № 3773-УІ пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства, затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства.

Окрім того, в абз. 2 ч. 4 ст. 30 Закону № 3773-УІ визначено, що у разі звернення особи під час її перебування в пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, вона продовжує перебувати в зазначеному пункті до остаточного прийняття рішення за заявою.

Відповідно до Конституції України, а саме ст. 26 - іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України; ст. 33 - кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом; ст. 68 - кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

У Конституції України та Законі №3773- VI вказано, що здійснення іноземцями своїх прав і свобод не повинно завдавати шкоди національним інтересам України, правам, свободам і законним інтересам її громадян та інших осіб, які проживають в Україні.

Іноземці зобов`язані поважати та додержуватися Конституції і законів України, шанувати традиції та звичаї народу України.

Іноземці зобов`язані підтверджувати законність свого перебування на території України. Законність перебування іноземця на території України, підтверджується, у тому числі наданим візою дозволом в межах строку дії візи; посвідкою на тимчасове чи постійне проживання; довідкою про звернення за захистом в Україні; дозволом на імміграцію тощо. Недотримання правил законного перебування іноземця або особи без громадянства на території України є прямим наслідком для визнання цих осіб нелегальними мігрантами та вжиття заходів щодо їх притягнення до адміністративної відповідальності з подальшим прийняття органом міграційної служби рішення про їх затримання з поміщенням в ПТПІ та подальшим примусовим видворенням.

У частині 1 ст. 289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Згідно з частиною 4 статті 30 Закону № 3773- VI, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення примусового видворення, (реадмісії) за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Відповідно до ч.11 ст. 289 КАС України, строк затримання іноземців та осіб без громадянства у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.

Згідно З ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Чахал проти Великобританії» будь-яке позбавлення волі відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод буде виправданим доти, доки триває процедура депортації. Якщо така процедура не провадиться з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим.

Європейський Суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» та у справі «Дугуз проти Греції» вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року №1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов`язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» при вирішенні справ про примусове видворення суди повинні враховувати положення статей 9, 29 Загальної декларації прав людини 1948 року та статті 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно для забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.

З огляду на це, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в Законі.

Суд враховує, що відповідач перебуває на території України без наявності документів, які б надавали йому право законного перебування в Україні, відсутність у нього документів на підтвердження права на виїзд з України, наявність чинного на момент розгляду справи рішення про примусове видворення відповідача. Після накладення штрафу та роз`яснення необхідності оформлення документів, які дають право на перебування на території україни, відповідач не вживав заходів для оформлення документів та не покинув територію України. У зв`язку з цим існує вірогідність, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що згідно ч. 1 ст. 289 КАС України є підставами для затримання відповідача.

Інші передбачені законом заходи не можуть бути застосовані, зокрема: взяття на поруки підприємством, установою чи організацією у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання; зобов`язання внести заставу у зв`язку з відсутністю відповідного клопотання та доказів на підтвердження фінансової можливості відповідача внести таку заставу.

Враховуючи, що у відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України, та відсутні докази можливості отримання відповідачем такого документу самостійно, суд вважає доведеними підстави для його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту перебування іноземців або осіб без громадянства, строком на 6 (шість) місяців.

Враховуючи наведене, та зокрема те, що відповідач перебуває на території України без відповідних законних підстав, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для задоволення позову.

У відповідності до положень ч. 19 ст. 289 КАС України за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах, визначених цією статтею, судовий збір не сплачується.

Керуючись статтями 241-246, 289 КАС України суд

вирішив

Позов Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області до громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення задовольнити.

Затримати громадянина Республіки Азербайджан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення строком на 6 (шість) місяців з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, ЄДРПОУ 37844163, адреса: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 144;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Громадянин Республіки Азербайджан, адреса місця тимчасового перебування: АДРЕСА_1 (ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС України»)

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту його проголошення.

Повний текст рішення складено 15.10.2026.

Суддя В. В. Кокорєв