Рішення № 140638550, 14.10.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/1272/26

Провадження № 2/135/811/26

РІШЕННЯ

іменем України

14.10.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі: головуючого - судді Нікандрової С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-

В С Т А Н О В И В:

28.07.2026 через систему «Електронний суд» до Ладижинського міського суду надійшла цивільна справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту, у якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором кредиту №6235987 від 29.12.2025 в розмірі 11 826 грн, з яких: 3 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 2 308,50 грн - сума заборгованості за процентами; 517,50 грн - сума заборгованості за комісією; 6 000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойою, а також стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 6 500,00 грн.

В обґрунтування позову вказано, що 29.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір кредиту №6235987, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000 грн строком на 360 днів (з 29.12.2025 по 23.12.2026), з фіксованою процентною ставкою у розмір 0,95%, яка нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17.25% від суми Кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту нараховується неустойка в розмірі 150 грн за кожен день понадстрокового користування кредитом.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу, у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором та надав позичальнику обумовлену договором суму грошових коштів. Відповідач отримав грошові кошти у позику, однак свої зобов`язання за договором не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість за договором позики.

В подальшому, 25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» було укладено Договір факторингу №25/02/26, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за договором кредиту №6235987 від 29.12.2025. Відповідно до Реєстру прав вимог №7 від 20.05.2026 до договору факторингу №25/02/26 від 25.02.2026 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 2 308,50 грн - сума заборгованості за процентами; 517,50 грн - сума заборгованості за комісією; 6 000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойою.

Відповідач належним чином зобов`язання щодо повернення основної суми боргу, нарахованих процентів та інших нарахувань не виконав ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, тому ТОВ «Фінпром Маркет» вимушено звернутися до суду для стягнення з відповідача вказаної вище суми заборгованості.

Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 31.07.2026 відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідачу ОСОБА_1 ухвалою суду було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та протягом п`яти днів - заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі надсилалася відповідачу ОСОБА_1 за місцем реєстрації ( АДРЕСА_1 ) та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення було отримане ним 11.08.2026.

Згідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_1 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не подав, суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглядає цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутністю учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.12.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії (Надійний) №6235987, шляхом підписання відповідачем Кредитного договору електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора.

З довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» вбачається, що 29.12.2025 о 00:02:37 год на електронну пошту zaval0071993@gmail.com ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надіслало одноразовий ідентифікатор 734718.

Кредитний договір був укладений в електронному вигляді відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 2.1 Договору ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язалося надати позичальнику ОСОБА_1 у власність грошові кошти (Кредит) на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів (або достроково) та сплатити плату (проценти) від суми кредиту і комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору. Мета отримання кредиту - придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п.п.2.1.1). Сума кредиту 3 000 грн (п.п.2.2.1). Строк кредитування/строк договору 360 днів (п.п.2.2.2). Розмір першого обов`язкового платежу 1087,50 грн (п.2.2.3). Дата сплати першого обов`язкового платежу 17.01.2026 (п.2.2.5). Комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 517,50 грн) (п.2.2.8). Дата надання кредиту 29.12.2025. Дата повернення кредиту 23.12.2026. Денна процентна ставка/день 0,998% (п.2.3.1.).

Договір кредитної лінії (Надійний) №6235987 від 29.12.2025 та його умови в судовому порядку не оскаржувались, не визнавалися недійсними, а тому є такими, що відповідають волевиявленню сторін.

29.12.2025 о 00:02 год ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 3 000 грн, що підтверджується довідкою АТ "Юнекс Банк" №21-11568 від 26.06.2026, довідкою №20/05/26-50785 від 20.05.2026, виданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладений Договір факторингу №25/02/26, за умовами якого позивач набув права грошової вимоги до боржників, у тому числі до відповідача ОСОБА_1 за договором №6235987 від 29.12.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог №7 від 20.05.2026 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму 11 826,00 грн, в тому числі: 3000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 2 308,50 грн - сума заборгованості за процентами за користування кредитом; 517,50 грн - сума заборгованості за комісією; 6 000 грн - сума заборгованості за пенею/неустойою.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Також, ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Позивачем надано суду письмову форму укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем ОСОБА_1 договору кредиту №6235987 від 29.12.2025. У пункті 11 «Реквізити сторін» зазначено електронний підпис одноразовим ідентифікатором. Укладений договір містить погоджені сторонами: суму кредиту, строк кредитування та проценти за користування кредитом.

Будь-яких доказів на спростування того, що договір був укладений в електронному вигляді, відповідачем не надано.

Таким чином, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало свої обов`язки за електронним договором кредиту №6235987 від 29.12.2025 та надало відповідачу позику в сумі 3 000 грн, однак відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав, а також право вимоги, яке виникне в майбутньому. Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника.

Відповідно до ст. 1080 ЦК України, договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов`язань або відповідальності перед боржником у зв`язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Згідно ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.

Можливість заміни кредитора в зобов`язанні передбачена положеннями статті 512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог цивільного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

При цьому, відступлення права вимоги призводить до заміни сторони за кредитним договором (кредитора) та не змінює умови укладеного кредитного договору.

Факт переходу до позивача право кредитора за договором кредиту №6235987 від 29.12.2025 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.

Станом на день звернення до суду заборгованість за договором кредиту в частині повернення суми кредиту та відсотків за користування кредитом відповідачем у добровільному порядку не сплачена, а тому позовні вимоги про стягнення із відповідача на користь позивача суми заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 3 000 грн та процентів в сумі 2 308,50 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Разом з цим, позивач просить також стягнути з відповідача заборгованість за пенею/неустойкою у розмірі 6 000 грн.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 у справі №183/7850/22 зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Суд також враховує, що викладення Законом України від 22.11.2023 №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону України «Про споживче кредитування» у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитними договорами у період воєнного стану.

Отже, стягнення з відповідача неустойки (пені, штрафу) у період дії воєнного стану не відповідає вимогам закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимог про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 517,50 грн суд зазначає наступне.

За змістом ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

З урахуванням принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку (фінансової установи), виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15.

Отже, умови договору №6235987 від 29.12.2025, яким передбачено сплату комісії за видачу кредиту є нікчемними, вимоги щодо стягнення заборгованості за комісією задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги невиконання зобов`язань відповідачем ОСОБА_1 за Договором кредиту №6235987 від 29.12.2025, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» про стягнення заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 5 308,50 грн, в тому числі: 3 000, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2 308,50 грн - заборгованість за відсотками.

Згідно з положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

У відповідності до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України) та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат за заявленими ТОВ «Фінпром маркет» позовними вимогами в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4).

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано наступні документи: Договір №11-05/26/ФП про надання правничої допомоги від 11.05.2026, витяг з Акту №2ФП від 12.06.2026 приймання-передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №11-05/26/ФП від 11.05.2026 на суму 4 500 грн; платіжну інструкцію кредитного переказу коштів від 12.06.2026 на оплату послуг за надання правничої допомоги за договором №11-05/26/ФП від 11.05.2026.

Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем витрат на професійну правничу допомогу на суму 4500 грн.

Розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому суд вважає їх обґрунтованими.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Фінпром Маркет» задоволені частково, розмір витрат на правничу допомогу адвоката підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно задоволеним вимогам в сумі 2 020,05 грн (4500 грн. х 44,89%/100).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, розмір понесених позивачем судових витрат пов`язаних з розглядом справи, керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених позовних вимог (5309,50 грн (розмір задоволених вимог) х 100 %/11826грн (розмір заявлених позовних вимог) = 44,89% задоволених вимог; 2662,40 грн х 44,89%/100 = 1 195,15 грн розмір судового збору, що підлягає стягненню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження: вул. Садова, буд.31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205, ЄДРПОУ - 43311346) заборгованість за кредитним договором №6235987 від 29.12.2025 у розмірі 5 308 (п`ять тисяч триста вісім) гривень 50 копійок, в тому числі: 3 000, 00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2 308,50 грн - заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження: вул. Садова, буд.31/33, м. Ірпінь, Київська область, 08205, ЄДРПОУ - 43311346) судовий збір в розмірі 1 195,15 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 020,05 грн, а всього 3 215 (три тисячі двісті п`ятнадцять) гривень 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ладижинського міського суду

Вінницької області С.О. Нікандрова