Рішення № 140638530, 14.10.2026, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа №133/4732/25

14.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

у складі: головуючого судді Дем`янової Ж.М.

за участі секретаря судового засідання Лакійчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позицій учасників справи.

До суду 16.12.2025 надійшла позовна заява від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування поданого позову ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначено про те, що 13.04.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту navse.in.ua було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1540-1522.

Вказаний Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора A2607.

Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 29 500,00 грн; строк кредитування 300 днів; базовий період 14 днів; комісія за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту; знижена процентна ставка 0,90 % в день; стандартна процентна ставка 1,00 % в день.

Позивач зазначає, що свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний нею в особистому кабінеті. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту 13.04.2025 та довідкою про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи ТОВ «ФК «Контрактовий дім» за вих.№ 7/16985 від 24.10.2025.

Позивач зазначає, що відповідач, отримавши кредитні кошти, підтвердила виникнення своїх зобов`язань за Кредитним договором, зокрема шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця та здійснення часткової оплати в рахунок погашення заборгованості.

Водночас відповідач у подальшому належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала, не повернула в повному обсязі кредитні кошти та не виконала інші грошові зобов`язання перед позивачем.

Станом на 21.10.2025 року, за розрахунком позивача, загальний розмір заборгованості відповідача за Кредитним договором становить 78 982,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 28 500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 42 222,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України 8 260,00 грн.

Позивач також зазначає, що відповідно до умов Кредитного договору направив відповідачу вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1540-1522 від 13.04.2025 року щодо сплати процентів, однак остання була проігнорована, а порушення умов договору не усунуто.

Враховуючи зазначене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1540-1522 від 13.04.2025 року в розмірі 78 982,00 грн, а також судові витрати у розмірі 2 422,40 грн.

Відповідач своїх заперечень щодо позовних вимог суду не подала.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.

У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.

Представник позивача разом із поданою позовною заявою подав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилася, відзиву чи інших заяв не подавала. На поштову адресу направлявся рекомендований лист з повідомленням, який повернувся не врученим з відміткою «адресат відсутній».

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів з ухваленням рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Судом встановлено, що 13.04.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту navse.in.ua було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1540-1522.

Згідно з умовами Кредитного договору № 1540-1522 ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зобов`язалося надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у розмірі 29 500,00 грн строком на 300 днів, з базовим періодом 14 днів, комісією за видачу кредиту у розмірі 20,00 % від суми кредиту, зі зниженою процентною ставкою 0,90 % за кожен день користування кредитом та стандартною процентною ставкою 1,00 % за кожен день користування кредитом.

Вказаний Кредитний договір разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту та іншими супутніми документами був укладений в електронній формі. Для його підписання відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A2607, шляхом введення якого в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця відповідач підписала Кредитний договір.

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти шляхом їх перерахування на картковий рахунок, вказаний відповідачем в особистому кабінеті. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту 13.04.2025 та довідкою про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи ТОВ «ФК «Контрактовий дім» за вих.№ 7/16985 від 24.10.2025.

Водночас відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала. Судом встановлено, що відповідач здійснювала часткову оплату в рахунок погашення заборгованості, однак у подальшому не повернула в повному обсязі отриманий кредит та не виконала у повному обсязі інші грошові зобов`язання за Кредитним договором. Здійснення відповідачем часткових платежів підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором № 1540-1522 станом на 21.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 78 982,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом 28 500,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами 42 222,00 грн; заборгованість за процентами річних на підставі статті 625 ЦК України 8 260,00 грн.

Судом також встановлено, що позивач направив відповідачу вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1540-1522 від 13.04.2025 року щодо сплати процентів, однак така вимога була відповідачем проігнорована, а порушення умов Кредитного договору не усунуто.

Таким чином, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 , полягає у виникненні між сторонами кредитних правовідносин, пов`язаних з укладенням електронного кредитного договору, отриманням відповідачем грошових коштів у визначеному договором розмірі та на встановлених ним умовах, а також з обов`язком відповідача повернути отриманий кредит і сплатити проценти та інші передбачені договором платежі.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у пін мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із положень ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, із врахуванням того, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 13.04.2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту navse.in.ua було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1540-1522.

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора A2607. Разом із Кредитним договором відповідач була ознайомлена з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та іншими документами, які визначали умови кредитування.

Відповідно до статті 639 ЦК України у разі домовленості сторін укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, з огляду на надані позивачем докази суд вважає доведеним факт укладення між сторонами Кредитного договору № 1540-1522 від 13.04.2025 року.

Підписанням Кредитного договору сторонами погоджено істотні умови кредитування, зокрема суму кредиту 29 500,00 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісію за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту, знижену процентну ставку 0,90 % за кожен день користування кредитом та стандартну процентну ставку 1,00 % за кожен день користування кредитом.

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши відповідачу кредитні кошти. Факт перерахування кредитних коштів підтверджується наданими позивачем документами, зокрема довідкою про перерахування суми кредиту та довідкою про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи.

Водночас відповідач, отримавши кредитні кошти, належним чином свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала. Як убачається з матеріалів справи, відповідач здійснювала часткові платежі в рахунок погашення заборгованості, однак у подальшому не повернула у повному обсязі отриману суму кредиту та не сплатила всі передбачені договором платежі.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості станом на 21.10.2025 року загальний розмір заборгованості відповідача становить 78 982,00 грн, з яких: 28 500,00 грн заборгованість за кредитом; 42 222,00 грн заборгованість за нарахованими процентами; 8 260,00 грн проценти річних на підставі статті 625 ЦК України.

Вирішуючи спір, суд виходить із того, що укладення сторонами Кредитного договору, отримання відповідачем кредитних коштів та неналежне виконання нею договірних зобов`язань підтверджені належними та допустимими доказами.

За змістом статей 525, 526, 629 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором, а їх розмір і порядок одержання встановлюються договором.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальникові на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, з моменту отримання кредитних коштів у відповідача виник обов`язок повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування ними відповідно до погоджених сторонами умов Кредитного договору.

Суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості та вважає його належним доказом розміру заборгованості в частині основної суми кредиту та нарахованих процентів, оскільки наведені в ньому суми узгоджуються з умовами Кредитного договору та підтверджуються іншими матеріалами справи.

Щодо заборгованості за нарахованими процентами суд зазначає наступне.

Кредитний договір укладено 13.04.2025 року, тобто після набрання чинності законодавчими змінами щодо обмеження максимальної денної процентної ставки за споживчим кредитом.

Передбачена умовами договору знижена процентна ставка у розмірі 0,90 % за кожен день користування кредитом та стандартна процентна ставка у розмірі 1,00 % за кожен день користування кредитом не перевищують встановленого законом максимального розміру денної процентної ставки.

З огляду на наведене суд не вбачає правових підстав для неврахування передбачених договором процентів за користування кредитом. Заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 42 222,00 грн підтверджується розрахунком позивача та матеріалами справи, а доказів її погашення відповідачем суду не надано.

Таким чином, заборгованість за кредитом у розмірі 28 500,00 грн та заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 42 222,00 грн підлягають стягненню з відповідача.

Разом із тим позивач просить стягнути з відповідача 8 260,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, за загальним правилом зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

В Україні на час виникнення спірних правовідносин та на час розгляду справи діє воєнний стан.

Отже, з огляду на наведене спеціальне правове регулювання правові підстави для стягнення з відповідача процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України за період дії воєнного стану, відсутні.

При цьому положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України підлягають застосуванню незалежно від того, чи передбачена відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання умовами укладеного між сторонами кредитного договору.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з ОСОБА_1 8 260,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.

Суд також враховує, що позивач направляв відповідачу вимогу про усунення порушень умов Кредитного договору № 1540-1522 від 13.04.2025 року щодо сплати заборгованості, однак вимога залишена без належного виконання, заборгованість у повному обсязі відповідачем не погашена.

Доводи позивача про те, що відповідач своїми діями щодо отримання кредитних коштів та здійснення часткових платежів підтвердила факт укладення Кредитного договору та прийняття його умов, суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Факт отримання кредитних коштів, їх часткового повернення та наявність відповідних електронних документів підтверджують виникнення між сторонами договірних правовідносин.

Посилання позивача на те, що відповідач раніше неодноразово оформлювала кредитні договори з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», суд враховує лише як додаткову обставину, яка сама по собі не є доказом наявності заборгованості за спірним Кредитним договором. Водночас факт укладення саме Кредитного договору № 1540-1522 від 13.04.2025 року та отримання за ним кредитних коштів підтверджується безпосередньо наданими у справі доказами.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування факту укладення Кредитного договору, отримання кредитних коштів, неналежного виконання договірних зобов`язань, погашення заявленої до стягнення заборгованості або неправильності розрахунку позивача в частині основного боргу та процентів.

Водночас відсутність заперечень відповідача сама по собі не звільняє позивача від обов`язку доведення обставин, на які він посилається як на підставу позову. Судом такі обставини перевірені на підставі наданих доказів та оцінені в їх сукупності.

Щодо посилань позивача на правомірність нарахування інших платежів за прострочення виконання зобов`язання суд зазначає, що предметом заявлених позовних вимог є стягнення 28 500,00 грн заборгованості за кредитом, 42 222,00 грн заборгованості за нарахованими процентами та 8 260,00 грн процентів річних на підставі статті 625 ЦК України. Окремої вимоги про стягнення комісії чи неустойки позивачем не заявлено, а тому питання щодо їх стягнення судом не вирішується.

Отже, суд, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем доведено факт укладення Кредитного договору № 1540-1522 від 13.04.2025 року, отримання відповідачем кредитних коштів, а також неналежного виконання нею зобов`язань щодо повернення кредиту та сплати процентів.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягають частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Кредитним договором № 1540-1522 від 13.04.2025 року в розмірі 70 722,00 грн, з яких:

?28 500,00 грн заборгованість за кредитом;

?42 222,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

У задоволенні позовної вимоги про стягнення 8 260,00 грн процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України слід відмовити.

Розподіл судових витрат у справі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви до суду ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Оскільки позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково, судовий збір підлягає розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Заявлена позивачем сума заборгованості становить 78 982,00 грн, з яких судом задоволено вимоги на суму 70 722,00 грн.

Таким чином, задоволено 89,54 % позовних вимог.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 168,37 грн (2 422,40 грн ? 89,54 %).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, статтями 525, 526, 629, 1048, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором № 1540-1522 від 13.04.2025 року в розмірі 70 722 (сімдесят тисяч сімсот двадцять дві) гривні 00 копійок, з яких:

?28 500 (двадцять вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок заборгованість за кредитом;

?42 222 (сорок дві тисячі двісті двадцять дві) гривні 00 копійок заборгованість за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2 168 (дві тисячі сто шістдесят вісім) гривень 37 копійок.

У задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 8 260 (вісім тисяч двісті шістдесят) гривень 00 копійок процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, оф. 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА