Ухвала суду № 140637802, 09.10.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/14587/26

1-кп/308/1085/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2026 року м. Ужгород

Колегія суддів Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , у присутності: прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/1085/26 (справа № 308/14587/26), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026070000000022 від 20.01.2026 року, про обвинувачення, -

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Казахстану, м. Алма-Ата, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/1085/26 (справа № 308/14587/26), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026070000000022 від 20.01.2026 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями у від 01.10.2026 року справу було розподілено на суддю ОСОБА_8 .

02.10.2026 року суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 заявлено самовідвід.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_9 від 06.10.2026 року відведено суддю Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_8 від розгляду у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026070000000022 від 20.01.2026 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України. Справу передано до канцелярії суду для визначення колегії судді в порядку ст. 35 КПК України.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.10.2026 року визначено склад колегії суддів: ОСОБА_10 - головуючий суддя, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 .

За ухвалою від 07.10.2026 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання від 08.10.2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, а саме у державній зраді, тобто діянні умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.

20.08.2026 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду щодо обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, строком до 16.10.2026 року.

Продовження підозрюваному ОСОБА_6 строку тримання під вартою обумовлюється продовженням існуванням відповідних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме:

- підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

- підозрюваний ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні;

- підозрюваний ОСОБА_6 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказує, що значені вище ризики за період з моменту обрання слідчим суддею та продовження строків тримання під вартою відносно ОСОБА_6 по даний час не зменшились та продовжують існувати, адже на даний час органом досудового слідства не встановлені та не затримані інші причетні до вчинення даного злочину особи, що у випадку не продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для спілкування останнього з вказаними особами, а також створить передумови для вчинення нового злочину, та впливу на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

На підставі наведеного просить колегію суддів продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Казахстану, м. Алма-Ата, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, українця, раніше не судимого, неодруженого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_13 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора оскільки вважає його необґрунтованим, а ризики не наведеними належними та достатніми доказами. Просив суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання. Разом з тим, захисником подано письмові заперечення.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Як зазначено у ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1 ст. 177 КПК.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2026 відносно підозрюваного ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.07.2026 включно без визначення розміру застави.

За ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_14 від 20.08.2026, продовжено підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 16 жовтня 2026 року включно без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Колегією суддів перевірено наявність ризиків, на існування яких наполягає прокурор та встановлене наступне.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких злочинів і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавленням волі на строк п`ятнадцять років або довічного позбавлення волі, з конфіскацією майна, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії" №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів .

Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Крім того ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови»).

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який пов`язаний із можливістю незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Вплив на вказаних осіб може бути здійснений шляхом застосування певного психологічного тиску і спонукання осіб до надання неправдивих свідчень, замовчування відомостей, які мають значення для даного кримінального провадження. Оскільки судовий розгляд кримінального провадження тільки розпочався, свідки судом не допитані, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу обвинуваченого, свідки можуть змінити свої показання.

Отже, обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи не в умовах тримання під вартою, може вжити дії спрямовані на зміну свідками показів чи їх спотворення на свою користь.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим фактом, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, що дає підстави вважати, що перебуваючи на волі останній може продовжити свою злочинну діяльність, що може мати вкрай негативні для життя невизначеного кола осіб.

З огляду на викладене судом встановлена наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують об`єктивно існувати.

Суд також враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Казахстану, м. Алма-Ата, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , не одружений, дітей чи батьків похилого віку на утриманні немає, хронічних захворювань немає, раніше не судимий.

Стороною захисту суду не надано жодних доказів обставин, які свідчать про наявність необґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення та наявність підстав вважати, що він залишаючись на волі, не буде ухилятись від суду, не впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження та не вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення в якому обвинувачується.

Колегія суддів вважає недостатнім застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 інших більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, визначеними п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, тому суд дійшов висновку про продовження щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, строк дії раніше застосованого (обраного) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, на період розгляду кримінального провадження, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 04 грудня 2026 року включно.

Разом з тим, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою, суд, відповідно до ч. 2 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, повинен взяти до уваги, що відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, відповідно до абз 3 п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Відтак, з урахуванням наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час об`єктивно існують, особи обвинуваченого ОСОБА_6 , обставин, передбачених ст. 178 КПК України, та специфіки справ цієї категорії, з огляду на вимоги п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія судів вважає за можливе не визначити розмір застави у цьому кримінальному провадженні, про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 186, 193, 194, 331, 369-372, 392, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, строк дії раніше застосованого (обраного) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, на період розгляду кримінального провадження, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 04 грудня 2026 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику та надіслати начальнику Державної установи «Закарпатська установа виконання покарань (№ 9)», - для відому та виконання.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом та може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3